СЦЕНА ВОСЬМА

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

СЦЕНА ВОСЬМА

З'являється мисливець у супроводі Бабусі, Кози, і Ніфа.

МИСЛИВЕЦЬ - (Цілиться на Вовка з рушниці) Руки вгору!

ВОВК - Ой, хто це?

ШАПОЧКА - Це мисливець. (Мисливцю) Пан мисливець, вовк ні в чому не винен, це я їх всіх налякала.

МИСЛИВЕЦЬ - Стороннім піти з-під прицілу.

БАБУСЯ - (Радісно) Ага, попався, обманщик. Тепер не втечеш.

Ніф - Так, попався! Ухи віддай!

КОЗА - На обід мене захотів? Тепер ось старою пообідаєш.

БАБУСЯ - (обурено) Я не стара, я бабуся!

ШАБОЧКА - (Теж обурено) Так, це - моя бабуся!

Ніф - При чому тут бабуся? Нехай він мені ухи віддасть! А то зараз як дам!

МИСЛИВЕЦЬ - (розлючено) Мовчати! Ви навіщо мене сюди покликали? На Вовка полювати?

БАБУСЯ - Ну, так.

МИСЛИВЕЦЬ - Ось я і полюю. Не заважайте мені. (Знову наставляє рушницю на Вовка) Зараз я його ... (Тяжко зітхає) Застрелю ...

БАБУСЯ - Чого?! (Здивовано, і загороджує Вовка) Як це застрелю! Рано ще! Не дам! Це - мій Вовк!

КОЗА - Ні, мій!

БАБУСЯ - А я кажу - мій!

Ніф - Та чого ви сперечаєтеся?! Наш він!

МИСЛИВЕЦЬ - Нічого не розумію. Я - мисливець? Так?

НІФ - Так.

МИСЛИВЕЦЬ - Вовк переді мною? Правильно?

БАБУНЯ - Ну, правильно, правильно...

МИСЛИВЕЦЬ - А стріляти в нього не можна... Чому? Він, домашній, чи що?

БАБУНЯ - Ага.

КОЗА – Щось на кшталт…

МИСЛИВЕЦЬ - (Чомусь зрадів) Уф! Значить, домашній... Так би одразу і сказали. Тількі... Чому він у вас без нашийника?

НІФ - (розгубившись) Так це...

БАБУНЯ – Як його...

КОЗА - Ми не встигли ще... Надіти...

МИСЛИВЕЦЬ - Без нашийника – не можна! Або я вас оштрафую. І намордник на нього надіньте. Тут он діти гуляють.

ШАПОЧКА - Але, пане мисливець, навіщо йому нашийник!? Він же - добрий Вовк.

МИСЛИВЕЦЬ - (здивувавшись) Добрий? Ну, тоді я взагалі пішов. Розвели тут, розумієш…То не стріляй, до добрий Вовк...

БАБУНЯ - Стій! Куди це ти пішов?

МИСЛИВЕЦЬ – Метеликів ловити.

БАБУНЯ - Ти що, глузуєш? А хто Вовка примусить мене з моею онучкою з’їсти?

КОЗА - І козеняток моїх. Він же нас не слухається.

НІФ – Він взагалі якийсь... дивний...

ВОВК – Пане мисливець, дозвольте запитати, ви що, метеликів ловите, так?

МИСЛИВЕЦЬ - Захоплююсь. (Розводить руками в сторони) Учора я спіймав ось такого метелика.

ВОВК - Ух, ти! А я сьогодні спіймав о - якого! (Широко розводить руки) Там ще – ось такий літав! (Розводить руки ще ширше)

МИСЛИВЕЦЬ - (захоплено) Та ви що?! Де це - там? Ви не покажете мені це місце, колега?

ВОВК – Із задоволенням. Тільки... Давайте візьмем Червону шапочку з нами.

МИСЛИВЕЦЬ – Червону Шапочку? А чом би й ні? Вперед, друзі?

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА - Ура! Вперед!

ВОВК – Ще як - вперед!

Мисливець, Вовк і Червона Шапочка збираються іти.

БАБУНЯ - Куди?! Стійте! А ми?

КОЗА - Ага - а ми?

МИСЛИВЕЦЬ - А ви шукайте собі злого вовка, якщо вам добрий не до душі! Та мене прошу більше не турбувати!

Вовк, Червона Шапочка и Мисливець ідуть.

КОЗА - Пішли. Пропала казочка. Не бачити козляткам Вовка.

БАБУНЯ – І я кажу - не бачити діточкам казки про злого вовка як власних вух.

НІФ - Бачу!!!

КОЗА - Що?

БАБУШНЯ - Де?

НІФ - Ухи свої бачу! Он вони - на пеньку лежать! Цілісінькі! (Надіває вуха на місце) А мені, між тим, казка сподобалась!

БАБУНЯ - Яка ще казка?

НІФ – Та оця ж - про доброго Вовка.

КОЗА - Да в ній все ж неправильне! Все неправильне! Якась неправильна казка про Червону Шапочку і Вовка.

НІФ - Ну і нехай неправильна. Нехай- неправильна. Зате - весела. І головне - ухи на місці!

КІНЕЦЬ

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89