СЦЕНА ТРЕТЯ

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 9Следующая ⇒

СЦЕНА ТРЕТЯ

Бабуся, Вовк і Коза зустріли по дорозі дорослого Ніф-Ніфа. Він з величезним трудом тягне здоровенну каменюку.

Вовк - (Здивовано вкзує на нього пальцем) Ого! Це що, Червона Шапочка?

Коза - (Знущаючись) аххаха Червона Шапочка.

Бабуся - Яка ж це Червона Шапочка? Це так, свиня.

Ніф – (Обурено) Но-но-но! Попрошу, мене не ображати! Ніф-Ніф-по іншому мене не називати! А то зараз як завищу!!!

Коза - (Закриває собою вовка) Правильно. Несеш камінчик - і неси, неси, рідненький!

Бабуся – (Теж закриває вовка) Дивись, не надірвись!

Коза - До побачення!

Ніф - А що це ви там ховаєте?

Коза - та так..

Бабуся - Дикого звіра.

Вовк – (Визирає з-за бабусі) Дозвольте відрекомендуватися. Я - Вовк.

Ніф – (Радісно) Вовк? Вовк!!? Невже??? Невже я його знайшов?

Бабуся - Ну, досі, роззівався!! Зайнятий він вовк!

Коза - І взагалі - ми поспішаємо.

Ниф - як це-зайнятий?? Як це- поспішаємо? Я його стільки років чекав! Все чекав, чекав, коли прийде сірий вовк, побіжить за мною. А я злякаюсь і до брата в кам`яний будинок заховаюсь. Там і жити зостанусь. Не витерпів, не діждався - бачите камінчик - сам дім будувати почав. А тепер-баста. Тепер я вільний свин! Ну, кидайся на мене вовчара! Біжи за мною, сірий, біжи!! Ну, що, на старт, увага…

КОЗА - Щас! Розбіглися!
БАБУСЯ - Ставай в чергу! Багато вас таких без черги пруться. Всі Вовка хочуть! Працювати не хочут! Все на готовеньке норовлять! А ти походи з барабаном - стільки, скільки я походила!
Ніф - Ну, добре, добре ... Хто крайній?
КОЗА - За мною будеш.
БАБУСЯ - У пу-у-у-ть!
ВОВК - Стривайте! У мене питаннячко є ...
БАБУСЯ - Знову - питання?!
КОЗА - Чого стривати то? Козенятка мої з кожною хвилиною дорослішають, проходу мені не дають: "Коли дядько Вовк прийде? Коли дядько Вовк прийде?"
ВОВК - Ну, зачекайте, будь ласка. У мене маленький питаннячко.
Ніф - Та ви чого, справді, дайте людині запитати. Ну, питай, Вовчара.
ВОВК - І... І багато вас - таких братів?
Ніф - Таких - троє.
ВОВК - І всі ось такі товсті?
Ніф - А як же.
ВОВК - І я, значить, всіх вас буду їсти?
Ніф - Ні... Захочеш та не з'їси ... Ти як до нас через трубу-то полізеш ...
КОЗА - Тс-с-с ...
БАБУСЯ - Т-с-с ...
Ніф - Чого - т-с-с? Він що, казки, чи що, про трьох поросят не читав?
ВОВК - Ні, не читав ...
Ніф - Так я розкажу. Ти в будинок мого брата через трубу полізеш. А ми розведемо в печі вогонь, поставимо на вогонь котел з водою. І ти як в окріп стрибнеш!
ВОВК - Ой...
Ніф - І як вилетиш з труби!
ВОВК - Як птах з клітки?
Ніф - Ні, як снаряд з гармати! Гарний кінець у казочки, так?
ВОВК – І не кажіть... Який жах... Ну, що ж... У путь, мої дорогі ... Мої рідні ...

Під грім барабана всі йдуть за бабусею. Вовк, помітивши, що на нього ніхто не дивиться, шморгає в кущі.

Ніф - Я ось що подумав. Може, ви мене вперед пропустите. Швиденько мою казку зіграємо, а потім і за вашу візьмемося.
КОЗА - Хитрий який! Мій будиночок - оно - бачите. А он - і козеняткаі мої пустують. Старшенький - знову на дах заліз. Киш, киш, негідник!
Ніф - Гей, Коза, у тебе старшенький на пенсії чи що? Борода-то оно яка сива.
БАБУСЯ - Ну, я цій Червоної Шапочці влаштую. (Не озираючись) Чуєш, Вовк, а може, ти мене без внучки з'їси? Мисливців я попереджу, щоб без Червоної шапочки в тебе стріляли. Переробимо трішечки мою казку ... (Нарешті озирається) Гей, Вовк? Ти де?!

(Усі виявляють пропажу Вовка)

КОЗА – Втік!
Ніф – Змився! Наздогнати його!
БАБУСЯ - В погоню!
Ніф - Далеко він піти не міг!

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Вовк вибігає на галявину. На галявині стоїть превеликий мухомор.

ВОВК – Спочатку мене застрелять мисливці! Потім мене кинуть у вогонь. Потім засунуть в окріп, і запустять на місяць з гармати. За що?! Адже я - добрий вовк! Я нікому не зробив зла! Геть з цього лісу! Геть!

ГОЛОС ЧЕРВОНОЇ ШАПОЧКИ – Ну що ж це таке? Скрізь лише одні поганки.

ВОВК – А це хто? (Відриває у мухомора шляпку і одягає її собі на голову, присідає)

ШАПОЧКА– (Виходить на сцену) Ого! Оце так гриб! І також мухомор… Я його зараз (дає вовку копняка)

ВОВК – (Падає, ображено) Но-но-но! Б`ється вона тут.

ШАПОЧКА – Ой, хто це?

ВОВК – Хто – хто… Це я – Вовк. Сиджу тут, відпочиваю, а мене вовтузять як останню поганку.

ШАПОЧКА – Вовк?! Та й справді – Вовк! Ура! Як приємно зустріти в лісі справжнього Вовка!

ВОВК – Ще б пак! Вовк всім потрібен!

ШАПОЧКА – А я – Червона Шапочка.

ВОВК – Та я бачу, що не синя. Начепила, розумієш, шапку, аж очі ріже. Ну, що витріщилась?! Ти також хочеш, щоб я тебе з’їв?

ШАПОЧКА – Ні, не хочу…

ВОВК – Зачекай, зачекай… Чому це ти не хочеш, я тебе з’їв?

ШАПОЧКА – Та тому що потім прийдуть мисливці і тебе застрелять. Вони такі злі, а ти такий добрий!

ВОВК – (Аж розчулився) Дякую тобі, дівчинко!

ШАПОЧКА – За що?

ВОВК – За доброту, дякую!

Раптом поблизу почулося хрюкання.

ГОЛОС НІФА – Він десь поряд… Я бачу його сліди.

ВОВК– (Налякано) Ой! Що ж мені робить? Мене зараз впіймають оці… свині, кози. (Червоній Шапочці) Вони хочуть, щоб я їх з’їв! Уявляєш? Але я не їм, ні свинини, ні козлятини. Я вегетеріанець.

НІФ – Так – так! Він десь заховався…

ВОВК – Пропадаю, унученько!

ШАПОЧКА – Придумала! (Вдягає Вовку на голову шляпку від мухомора, а на себе – маску Вовка) Ти знову перетворись на мухомора. Я їм зараз покажу як добрих ображать!

(Ховається)

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 Следующая ⇒