СЦЕНА П`ЯТА. СЦЕНА ШОСТА

СЦЕНА П`ЯТА

НІФ – (Вискочив на поляну і відразу помітив шляпку мухомора) Ого! Оце так мухомор! Я його зараз як… (хоче пнути мухомор)

ШАПОЧКА – (Виходить) А може не варто?

НІФ – Ой, хто це?

ШАПОЧКА – А це я, Сірий Вовк! Не впізнав?

НІФ – (Здивовано та недовірливо) Вовк?! Ага, попався, голубчику!

ШАПОЧКА – Та ні, це ти попався. Давно я не їв поросятинки!

НІФ – Ей, ти чого це, а, Вовк?

ШАПОЧКА – Но-но-но! А чому це ти мене на «ти» називаєш? За це я тебе обов’язково схряпаю!

НІФ – (Злякався) Ой… Але послухайте… Пане Вовк, за казкою Ви за мною повинні тільки бігти!

ШАПОЧКА – (Хватає НІФА за вуха) Що? Як ти смієш мені наказувати?! Це вже свинство! За це я тебе обов’язково з’їм!

НІФ - Ухи – ухи – ухи! Допоможіть! (Виривається і втікає) От так от! Вовка мають всі боятися і поважати!

ВОВК – (Знімаючи шапку мухомора) Ні… Я так не вмію. З’їм, і все таке… Це не добре. І взагалі, я дуже жалкую, що я народився вовком.

ШАПОЧКА – Дивно…

ВОВК – Ось – ось! Дивний я. мені так хочеться мати друга. А де ж його взяти? Добрий Вовк нікому не потрібен. Всім подавай тільки злого Вовка!

ШАПОЧКА - Не правда! Хочеш, твоїм другом буду я?!

ГОЛОС БАБУСІ – Ауу-уу-у… Свиня! Коза! Ей, Куди ви усі подівалися?

ШАПОЧКА – (Злякано) Бабуся… Що зараз буде… Переодягайся скоріше! Вдай онучку!

ВОВК – Але я не умію вдавати онучку!

ШАПОЧКА – Ти ж добрий. Отже - в тебе вийде. (Завмирає наче мухомор)

ГОЛОС БАБУСІ – (Зовсім поруч) Аууу-ууу-у…

СЦЕНА ШОСТА

Бабуся виходить на сцену та с початку бачить мухомор.

БАБУСЯ – Охо-хо… Заморилася я бігати по цьому лісу… Ой! Який величезний мухомор! З нього вийде стільки настоянки, від ревматизму.(Дістає з кармана величезний ніж) Зараз я його зріжу.

ШАПОЧКА – (Кричить від жаху) Ой-ой-ой!

ВОВК – (Намагається перекричати Шапочку) Пардон,бабуся,ви не мене шукали?

БАБУСЯ – (Лякається, дивиться на вовка) Ай! Хто це?

ВОВК – Це я, Червона Шапочка.

БАБУСЯ – Онучко?! Як ти змінилася…

ВОВК – Да і ви, якось, постарішали…

БАБУСЯ – (Вдягає окуляри, придивляється) Рідненька, де ж ти пропадала?

ВОВК – Так я…

БАБУСЯ – Ні-ні, впізнала, - усе така ж худенька… Зуби, очі – мої, мої… Слухай ,онучко, ти, випадково, вовка не зустрічала?

ВОВК – Вовка?... Це…Як його…Зустрічала… Він за Ніфом погнався. Ось… Як соромно…

БАБУСЯ – За Ніфом? Ох, обдурила мене свиня! Ну, я вже йому покажу! Ну нічого, нам головне його перехопити! Побігли скоріше до його брата Наф-Нафа, я знаю, де ці хрюшки живуть!

ВОВК – Який жах…

ШАПОЧКА –(Підказуючи) Пиріжки…Пиріжки…

ВОВК – Що?, ах, так! Стривайте ,бабусю, мені ж за пиріжками збігати потрібно. Незручно якось в гості йти без гостинця. Да і вас, я повинна пригостити.

БАБУСЯ – Пиріжки?

ВОВК – Угу.

БАБУСЯ – А з чим пиріжки?

ШАПОЧКА – (Підказуючи) З макаронами.

ВОВК – З макаронами.

БАБУСЯ – З макаронами? Мої найулюбленіші! Ну тоді біжи рідненька. Стій! А ти мене, випадково, знову не обдуриш?

ВОВК – Да ви що, рідненька, я ж без вас зачахну.

БАБУСЯ - Ой, рідненька, оживила бабусю. А я вже помирати збиралася. А тепер – зіграємо з вовком казку. Я його перехоплю, коли він буде до братів у трубу лізти. Збережу звіра для тебе. (Швидко йде)

ШАПОЧКА – Пішла…

ВОВК – Так, пішла. Обдурив я стару… А дурити погано.

ШАПОЧКА – Не гарно…

ВОВК – Знаєш що, ти їй все-таки пиріжків принеси. А то образиться стара. А я тебе проведу. Удвох по лісу гуляти веселіше.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 Следующая ⇒