Процент у банківській діяльності.

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 14Следующая ⇒

Теми 8, 9. Сутність і функції кредиту. Форми, види і роль кредиту.

Процент у банківській діяльності.

Теми рефератів

1. Необхідність та сутність кредиту в ринковій економіці.

2. Особливості кредитних відносин.

3. Теорії кредиту українських і зарубіжних економістів.

4. Закономірності руху кредиту.

5. Сутність кредитування та його принципи.

6. Форми та види кредиту в Україні.

7. Погляди науковців на функції кредиту.

8. Міжгосподарський кредит та його розвиток в Україні.

9. Характеристика банківського кредиту та його класифікація.

10. Державний кредит та його розвиток в Україні.

11. Міжнародний кредит та його форми.

12. Роль іпотечного кредиту у розвитку сільського господарства.

13. Позичковий процент та фактори, що впливають на його рівень.

Термінологічний словник

Авальний кредит – згода банку гарантувати платіж свого клієнта за векселем.

Акцептний кредит – операція банку, що передбачає акцептування банком векселя, виставленого на його клієнта.

Альтернативна вартість зберігання грошей – різниця між рівнем доходу найбільш представницьких фінансових активів (облігацій, строкових депозитів) та дохідністю грошових (абсолютно ліквідних) активів.

Базова процентна ставка – найнижча процентна ставка, яку використовують банки при визначенні ціни на кредит. Базовою ставкою можуть бути офіційна ставка рефінансування, ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями. Найбільш поширеним у банківській практиці є використання у ролі базової ставки ставок міжбанківської пропозиції, а також ставки «прайм-рейт».

Банківський процент – процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.

Банківський кредит – вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.

Безризикова процентна ставка – ставка доходу за активами, вільними від ризику. Звичайно безризиковою ставкою є ставка за короткостроковими державними зобов'язаннями.

Бланковий кредит - кредит, який видається без забезпечення – лише під зобов'язання повернути кредит. Надається, як правило, найбільш надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

Бланковий кредит– кредит без забезпечення цінними паперами або матеріальними цінностями.

Вексель – письмове боргове зобов'язання, виконане за встановленою законом формою, в якому виражене право кредитора вимагати від позичальника сплати зазначеної суми у визначений термін.

Вексельний кредит– кредит, який надає банк власникові векселя шляхом купівлі (обліку) векселя до настання терміну платежу. У такій угоді беруть участь три сторони: боржник (трасат), первісний кредитор (трасант) і той, кому повинна бути сплачена сума (ремітент).

Відстрочений кредит – кредит, за яким досягнуто домовленості між кредитором та позичальником щодо продовження терміну його погашення.

Диверсифікація – процес розподілу портфеля у різні види активів, доходи за якими якомога менше корелюють між собою.

Депозитний процент – ставка процента, який виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.

Державний кредит – вид кредиту, за якого одним із суб'єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) є держава.

Довгостроковий кредит – кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад три роки і призначені для формування основних фондів.

Економічні межі кредиту – границя відносин з приводу передавання вартості у тимчасове використання.

Емісійна функція кредиту – у сучасній економіці гроші виникають унаслідок банківського кредитування. Нестача платіжних засобів у економіці також може покриватися за рахунок розширення комерційного кредиту.

Ефект витіснення - зниження обсягів інвестицій у результаті зростання процентної ставки.

«Ефект Фішера» - визнана в монетарній теорії взаємозалежність ринкового рівня процента та інфляції, згідно з якою процентні ставки реагують на зміну товарних цін (інфляцію) за співвідношенням один до одного.

Забезпечення кредиту – матеріальні і нематеріальні активи, які в разі неповернення кредиту кредитор можевикористати для компенсаціїсвоїхзбитків.

Застава – майнові та інші активи, що використовуються як забезпечення наданого кредиту.

Застава – один із способів, який забезпечує виконання боржником прийнятих на себе зобов’язань.

Іпотечний кредит – економічні відносини, що виникають з приводу надання кредиту під заставу нерухомого майна.

Іпотечний кредит – довгострокові позики під заставу нерухомості: землі, виробничих і житлових приміщень, споруд.

Комерційний кредит – товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари та послуги. Заборгованість позичальника оформляється борговим зобов'язанням (векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.

Комерційний кредит (товарний)– особлива форма кредиту, що його надають продавці покупцям у вигляді продажу товарів у розстрочку, з відстроченням платежу. Надається під боргові зобов’язання – вексель. Кредит має форму товару, плата за який вноситься у майбутньому і є погашенням кредиту.

Комісія – у банківській практиці – плата банку за здійснення операцій, що виконуються в інтересах клієнта, а часто – і за його рахунок. Визначається у вигляді фіксованого процента від суми угоди або певної суми і стягується у момент укладення угоди.

Контокорентний кредит– кредит, який надають банки своїм постійним клієнтам, що мають у банку єдиний розрахунковий (контокорентний) рахунок, на якому обліковують усі надходження і платежі клієнта.

Контрольно-стумулювальна функція кредиту – використання кредиту передбачає контроль з боку кредитора над використанням коштів позичальником. З іншого боку, необхідність віддати кредит стимулює позичальника ефективніше використовувати кошти.

Короткостроковий кредит – кредит, що надається для задоволення короткострокових (до одного року) потреб позичальника, які виникають у зв'язку з витратами виробництва й обігу та не забезпечуються надходженням коштів у відповідному періоді.

Кредит (лат. creditum – вірити) – економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах поверненості, строковості, платності.

Кредит – позика у грошовій або товарній формі, що її надає кредитор позичальникові на умовах повернення, строковості, платності.

Кредит на виплату – різновид споживчого кредиту, за яким позичальник погашає позику періодичними виплатами.

Кредитна експансія – комплекс заходів, спрямованих на розширення банківського кредитування (збільшення грошової пропозиції). Спрямована на прискорення економічного зростання і застосовується за антициклічного регулювання економіки.

Кредитна операція – угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора і позичальника.

Кредитна рестрикція – комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кредитування (зниження пропозиції грошей). Використовується для обмеження платоспроможного попиту і скорочення інфляції

Кредитна лінія – надання позичальникові юридично оформленого зобов’язання банком, надавати йому протягом деякого часу кредити (відкрити кредитну лінію) в межах позиченого ліміту.

Кредитна політика – документально оформлена схема організації та контролю за кредитною діяльністю комерційного банку.

Кредитнийпортфель – усі кредитні вкладення банку.

Кредитний рейтинг – модель, що використовується для ранжирування потенційних і діючих позичальників за ступенем їх кредитоспроможності.

Кредитний ризик – ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за користування кредитом.

Кредити незабезпечені– незабезпечені кредити терміном від 30 до 60 днів; недостатньо забезпечені – терміном від 60 до 180 днів; забезпечені кредити – терміном понад 180 днів.

Кредитор - суб'єкт кредитних відносин, який надає кредит іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Кредитоспроможність – наявність у позичальника умов для отримання кредиту і здатності повернути його.

Лізинг – довгострокова оренда (на термін від 6 місяців до декількох років) машин, устаткування, транспортних засобів, споруд та інше з передбаченням можливості їх наступного викупу орендарем.

Ломбард– спеціалізована небанківська фінансово-кредитна установа, що надає позику під заставу рухомого майна.

Маржа– різниця між ставками позичкового та депозитного процента, що являє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент– процент за кредитами, що видаються одним комерційним банком іншому.

Обліковий процент– процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Позика – передавання грошей чи матеріальних цінностей за договором позики юридичній або фізичній особі на умовах повернення.

Позичальник – суб’єкт кредитних відносин, що отримав кошти у тимчасове користування.

Позичка – один із видів договору, угоди між двома сторонами – позичкодавцем і позичальником. Згідно з такою угодою позичальник отримає від позичкодавця у власність або у оперативне управління гроші чи товари, а через певний термін зобов’язаний повернути рівну суму грошей або товарі еквівалентного значення і цінності.

Позичковий процент– ставка процента, що виплачується позичальником банку за користування позичкою.

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 9 101112 13 14 Следующая ⇒