Термінологічний словник

Термінологічний словник

Банк– кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських; мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.

Банківський процент– процент, установлений як плата за здійснюванні банком операції.

Валютний ринокохоплює відносини між економічними суб’єктами з приводу купівлі-продажу валюти на основі попиту та пропозиції.

Відкрита економіка — економічна система, яка має широкі зв'язки зі світовим ринком.

Відкритий ринок забезпечує купівлю-продаж державних цінних паперів Центральним банком.

Головна функція грошового ринку - балансування попиту і пропозиції грошей та формування ринкового рівня процента як ціни грошей.

Грошова база (гроші підвищеної сили)– гроші, емітовані центральним банком у вигляді готівки або запасів на рахунках, що являють собою зобов’язання центрального банку проти внутрішніх та законодавчих актів.

Грошовий оборот– сукупність усіх грошових потоків в економіці за певний період.

Грошовий ринок –сектор ринку, на якому здійснюється купівля-продаж грошей, як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

Грошовий ринок– сукупність грошових інституцій, що спрямовують потоки грошових коштів від власників (продавців) до позичальників(покупців). Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку слугують короткострокові боргові зобов’язання.

Депозитний процент– ставка процента, який виплачується за вкладами населення та юридичних осіб.

Ефект витіснення - зниження обсягів інвестицій у результаті зростання процентної ставки.

Ефект доходу - зміна співвідношення між поточним та майбутнім споживанням як реакція на зміну сукупного доходу, що спричинений зміною процентної ставки.

Ефект заміни - зміна пропорції між поточним та майбутнім споживанням як результат зміни відносної вартості першого і другого.

Ефект Фішера– процентні ставки реагують на зміни інфляції у співвідношенні один до одного.

Заощадження– частина доходів, не використана на поточне споживання й виплату податків.

Інвестиції– вкладення коштів у розвиток виробництва, в цінні папери тощо для одержання прибутку.

Інвестиції– придбання засобів виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього споживання, придбання активі в, наприклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках, з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу.

Інвестиційна компанія– фінансовий посередник, що спеціалізується на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення.

Інвестиційне оточення - система, що забезпечує акумуляцію та розподіл фінансових ресурсів у сучасній економіці.

Інвестиційні можливості фірм - дохідність інвестицій, що визначає попит. В економічній теорії розглядається як один з основних факторів, що визначає обсяг інвестицій та процентну ставку в економіці.

Індивідуальна пропозиція заощаджень - залежність між процентною ставкою та обсягом заощаджень.

Капіталовкладення –витрати на придбання об’єктів основного капіталу.

Конкурентний ринок — ринок, на якому жоден з учасників не має змоги впливати на ціну.

Кредитна спілка– громадська організація, метою якої є фінансовий захист її членів шляхом взаємного кредитування за рахунок залучених їхніх особистих заощаджень.

Купівля грошей –форма одержання суб’єктами ринку в своє розпорядження певної суми грошей в обмін на фінансові інструменти.

Лізингова компанія– спеціалізована фінансово-кредитна установа, яка за власні або залучені кошти придбає предмети тривалого користування (машин, обладнання, устаткування, споруди) з метою передання їх у лізинг (на тривалий час 5 – 10 років) іншим економічним суб’єктам для використання ними у виробничій сфері.

Ломбард– спеціалізована небанківська фінансово-кредитна установа, що надає позику під заставу рухомого майна.

Маржа– різниця між ставками позичкового та депозитного процента, що являє собою прибуток банку.

Міжбанківський процент– процент за кредитами, що видаються одним комерційним банком іншому.

Міжбанківський ринок забезпечує проведення банківських операцій щодо розміщення тимчасово вільних грошових коштів у формі міжбанківських депозитів і кредитів.

Мобільність капіталу - ступінь свободи, з якою капітали переміщаються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.

Монетизація ВВП полягає в доведені маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг і погашення боргових зобов'язань.

Мотив обачності - створення запасу грошей на непередбачувані потреби в майбутньому.

Національний дохід - сукупність усіх доходів сімейних господарств від реалізації своїх ресурсів за певний період.

Національний продукт - сукупність цін усіх товарів і послуг, проданих сімейним господарствам для споживання, а також за державними закупівлями, для приватних інвестицій та для імпорту.

Нейтральність грошей — явище, коли кількість грошей в економіці впливає тільки на рівень цін, не змінюючи процентних ставок, рівня зайнятості та інших реальних показників.

Обліковий процент– процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Опосередковане фінансування– переміщення грошей між суб’єктами ринку через фінансових посередників.

Пенсійний фонд– спеціалізований фінансовий посередник, який здійснює пенсійні виплати громадянам після досягнення ними певного віку, за рахунок коштів акумульованих раніше на договірних засадах у цільові фонди.

Позичковий процент– ставка процента, що виплачується позичальником банку за користування позичкою.

Попит на гроші– потреба суб’єктів економіки в певній сумі грошових коштів.

Попит на гроші – запас грошей, який прагнуть мати економічні суб’єкти в своєму розпорядженні на певний момент часу.

Поточна каса - залишок готівки та поточних депозитів, який може в будь-який момент бути спрямований на поточні платежі.

Пропозиція грошей– загальний обсяг монет, паперових грошей, депозитів та інших ліквідних активів у економіці.

Пропозиція грошей - бажання економічних суб'єктів позичити певну частину своїх грошових коштів заради одержання доходу.

Продаж грошей –форма передачі грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на фінансові інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпорядження ними та одержати процентний доход.

Пряме фінансування– переміщення грошей по ринкових каналах безпосередньо від власників до позичальників.

Ринкова пропозиція заощаджень - сумарна пропозиція заощаджень всіх домашніх господарств.

Ринок грошей– сектор грошового ринку, де об’єктом операцій є короткострокові фінансові інструменти (до одного року).

Ринок капіталу- сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).

Ринок банківських кредитів здійснює акумуляцію тимчасово вільних грошових коштів та передачу їх у кредит за принципами кредитування.

Ринок позичкових зобов’язань охоплює відносини банків з їх клієнтами щодо формування та розміщення кредитних ресурсів.

Ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установакумулює заощадження і розміщує їх у доходні активи.

Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватися, купуватися, погашатися.

Спекулятивний мотив - створення запасу грошей для перетворення їх у високодохідні фінансові інструменти.

Ставка рівноваги - ставка процента, за якої попит та пропозиція на грошовому ринку досягають рівноваги.

Схильність до заощаджень - вибір населення між поточним та майбутнім споживанням, який визначає пропозицію грошей на ринку.

Страхова компанія– спеціалізована установа, діяльність якої полягає у реалізації відносин щодо захисту майнових інтересів економічних суб’єктів під час настання певних обставин (страхових випадків). Здійснює діяльність за рахунок страхових фондів, створених шляхом акумуляції спеціальних страхових внесків.

Трансакційний мотив нагромадження грошей - потреба в запасі грошей для здійснення поточних платежів.

Факторингова компанія– фінансовий посередник, що спеціалізується на купівлі у фірм прав на вимогу.

Фінансова компанія– фінансово-кредитна установа, діяльність якої складається з мобілізації тимчасово вільних коштів з метою подальшого надання їх у позики, як правило, не інвестиційного характеру.

Фінансовий інструмент - фінансовий актив або цінний папір.

Фінансові інструменти– боргові або неборгові зобов’язання покупців перед продавцями грошей.

Фінансові посередники –особливі підприємства, які акумулюють тимчасово вільні грошові кошти економічних суб’єктів і передають їх позичальникам на комерційних засадах.

Фінансовий посередник– суб’єкт ринку, метою діяльності якого є торгівля фінансовими інструментами.

Фондовий ринок здійснює переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться у рух за допомогою фондових цінностей.

Чисті інвестиції - обсяг інвестицій за винятком суми амортизації, спрямованої на їх фінансування.

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒