глосарій. до вивчення дисципліни. фінанси

                       Чумак Н.І., викладач економічних дисциплін.

© Яковенко М.В., 2008

© ПВНЗ Олександрійська філія КІРУЕ, 2008

Акредитив – це договір, що містить зобов'язання бан­ку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. акредитив є борговим зобов'язанням установи, що його від­криває

Антимонопольний комітет України - це контролюючий ор­ган, який здійснює державний контроль за дотриманням анти­монопольного законодавства та за економічною концентрацією.

Аудит— це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо­дарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності чинно­му законодавству і встановленим нормативам.

БАНК -фінансовий інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти та нагромадження, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, ви­пускає в обіг гроші, цінні папери тощо, здійснює посередництво у взаємних платежах і розрахунках між державою, з підприємства­ми, закладами та окремими особами.

БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНИ -центральний банк України, який здійснює керівництво всією кредитною системою країни, має монопольне право емісії банкнот, є головним провідником грошово-кредитної політики держави.

Бюджет як економічна категорія є системою економічних (гро­шових) відносин, виникнення та реалізація яких пов'язані з фор­муванням, розподілом та використанням централізованих фондів державних коштів різного рівня. У матеріальному розумінні бюджет — це централізований гро­шовий фонд, що формується на тому чи іншому рівні для забезпечен­ня функцій відповідних органів державної або місцевої влади. Саме цей аспект бюджету мається на увазі, коли йдеться про фінансуван­ня тих чи інших заходів з бюджету, зарахування джерела доходу на рахунок бюджету тощо. Бюджет як правова категорія є основним фінансовим планом утворення, розподілу та використання централізованого грошового фонду певної території, що затверджується відповідними органами державної або місцевої влади.

бюджет зведений –це сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України; використо­вується для аналізу і прогнозування економічного і соціального роз­витку держави

Бюджетування— це технологія складання, коригування, контро­лю та оцінки виконання поточних фінансових планів, суть якої поля­гає в узгодженні між собою основних складових фінансово-госпо­дарської діяльності — збуту, постачання, виробництва, фінансів з метою досягнення певних фінансових результатів.

Бюджетна класифікація— це єдина міжнародна система функціо­нального групування доходів і видатків бюджету за однорідними оз­наками (економічної сутності, функціональної діяльності, організа­ційного устрою тощо).

бюджетний процес –це чітко регламентований нормативними актами порядок реалізації законодавчих і нормативних актів з бюджетних повно­важень відповідних рад шляхом складання, розгляду, затвердження, виконання, контролю за виконанням і розгляду звітів про виконання бюджетів усіх складових бюджетної системи. Бюджетний процес організується відповідно до Бюджетного ко­дексу України.

БЮДЖЕТНИЙ РАХУНОК - це рахунок, який відкривається підприєм­ствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місце­вого бюджету для цільового їх використання.

Бюджетні ресурси— це частина фінансових ресурсів держави, сконцентрована в бюджетах усіх рівнів.

ВАЛЮТА - це грошова одиниця країни — національна валюта; це гро­шові одиниці іноземних держав, які використовуються в міжна­родних розрахунках — іноземна валюта.

Валютна система України— це система організації валютних від­носин країни з іншими країнами і міжнародними фінансовими орга­нізаціями, побудована на національному законодавстві з урахуван­ням норм міжнародного права.

ВАЛЮТНИЙ КУРС - ціна грошової одиниці даної національної валю­ти, виражена в грошових одиницях валюти іншої країни .

Валютний ринок— це міжнародний обіг валютних активів у фор­мі валюти іноземних держав, цінних паперів у виді платіжних доку­ментів, фондових цінностей, монетарних металів.

Видатки бюджету— це економічні відносини, що виникають у зв'язку з розподілом фонду коштів держави і його використанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням. Видатки бюд­жету тісно пов'язані з його доходами, що виражається кількісною відповідністю видатків доходам, а також їх взаємовпливом.

 видатки Капітальні— це витрати бюджетів на фінансування ін­вестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капіталовкладень виробничого та невиробничого призначення і структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням; створення держав­них запасів і резервів; надання внутрішніх і зовнішніх кредитів.

видатки Поточні— це витрати бюджетів на фінансування мережі бюджетних установ, організацій і органів управління в бюджетному році, виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями, а також на фі­нансування заходів із соціального захисту населення та інших захо­дів, не передбачених у видатках розвитку.

ВЕКСЕЛЬ - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визна­чену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Гарантовані позики— це така форма державного кредиту, коли уряд гарантує повернення позик, які отримують юридичні особи (підприємства, організації).

Грошовий ринок -сегмент фінансового ринку, на якому здійс­нюються короткострокові депозитно-позикові операції (терміном до одного року), обслуговує рух обігових коштів підприємств та орга­нізацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських ор­ганізацій, держави та населення. Об'єктом купівлі-продажу на гро­шовому ринку є тимчасово вільні кошти. Інструментами грошового ринку є скарбничі та комерційні вексе­лі, депозитні сертифікати, банківські акцепти. Ціною "товару", що продається і купується на ринку, є позиковий процент.

Державна інспекція з контролю за цінами України– це службау складі Мініс­терства економіки України, яка виконує контрольні функції у сфері фінансово-господарського контролю - здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і застосу­вання цін та їх економічного обґрунтування в усіх галузях народно­го господарства.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку— це держав­ний орган, що підпорядковується Президентові України і підзвітний Верховній Раді України. Цей орган здійснює державне регулювання випуску і обігу цінних паперів та їх похідних на території України, а також їх контроль.

Державна контрольно-ревізійна служба— це контролюючий ор­ган, який утворюється виконавчою владою держави, діє при Мініс­терстві фінансів України і підпорядковується йому.

Державна митна служба України – цеслужба, яка вико­нує функції з удосконалення митного контролю, митного оформлен­ня і оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України; вживає заходів щодо запобігання порушенню митних пра­вил; бореться з контрабандою; контролює додержання правил пере­міщення валютних цінностей через митний кордон України.

Державна податкова служба – цеорган виконавчої влади, основ­не завдання якого полягає у здійсненні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів подат­ків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законо­давством.

Державна позикаутворюється внас­лідок мобілізації державою ресурсів на внутрішніх і міжнародних ринках капіталу; у результаті нагромаджуються зобов'язання держа­ви перед кредиторами, що мають бути покриті за рахунок бюджету країни-позичальника в майбутньому.

Державне казначейст­во України - це контролюючий ор­ган, який веде контроль за організацією виконання ви­даткової частини Державного бюджету України, а також за надхо­дженням і використанням коштів державних позабюджетних фондів.

державний борг Капітальний— це вся сума випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, а також доходи (проценти), які необхідно спла­тити за цими зобов'язаннями.

 державний борг Поточний— витрати з виплати доходів (процентів) кредиторам за всіма борговими зобо­в'язаннями держави і погашення зобов'язань, термін сплати яких на­стає в поточному періоді.

Державний зовнішній борг України— це заборгованість за не­погашеними зовнішніми позиками і невиплаченими за ними відсот­ками на певну дату.

Державний кредит— це специфічний елемент державних фінансів, в якому держава відіграє роль позичальника коштів (найчастіше), кре­дитора або гаранта повернення коштів.

Державні позабюджетні цільові фонди— це форма перерозподілу й використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування окремих суспільних споживачів і комплексно витра­чаються на основі певної їх самостійності.

Домогосподарство — це економічна одиниця, що складається з однієї людини або кількох людей, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує за­роблені кошти для поточного споживання та оплати послуг і за­ощадження з метою задоволення своїх потреб. Фінанси домашніх господарств — це грошові фонди, що формуються у громадян з до­ходів, одержаних у результаті трудової, господарської та інших ви­дів діяльності.

Дотація вирівнювання— це трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Наприклад, дотація ви­рівнювання обласним бюджетам визначається як перевищення обся­гу визначеного Бюджетним кодексом переліку видатків цих бюдже­тів над прогнозним обсягом їх доходів.

 доходи Державні— це грошові відносини з приводу розподілу вартості ВВП. Як частина ВВП, що використовується державою для виконання своїх функцій, державні доходи об'єднуються в центра­лізовані фінансові ресурси і зосереджуються, як правило, у держав­ному та місцевих бюджетах.

Емітент - суб'єкт фінансового ринку, який залучає необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування(пенсійне, медичне, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; на випа­док безробіття; від нещасного випадку на виробництві) здійснюють спеціальні позабюджетні фонди, які фор­муються з коштів страхувальників, застрахованих осіб, асигнувань з бюджету.

Заощадження— це частина доходів домогосподарств, не спрямо­ваних на оплату товарів і послуг, сплату податків, погашення борго­вих зобов'язань.

Застрахований— це фізична особа, про страхування якої укладе­но страхову угоду між страхувальником і страховиком. Страхова уго­да передбачає страхові випадки, пов'язані з умовами життя застрахо­ваного. Застрахований може бути водночас страхувальником.

Інвестиції— це сукупність майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку, доходу або досягнення соціального ефекту. Розрізняють фінансові та реальні інвестиції.

Інвестор - суб'єкт фінансового ринку, який вкладає кошти в різні види цінних паперів з метою одержання до­ходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвестором відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів.

ІНОЗЕМНА ВАЛЮТА - це як власне іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законними платіжними засобами на території відповідної дер­жав, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземки валюті або монетарних металах.

Казначейські зобов'язання— боргові зобов'язання, що спрямо­вуються на покриття бюджетного дефіциту, з виплатою доходів у формі процента. Як правило, ними оформлюються короткострокові позики (іноді середньострокові — казначейські ноти).

Казначейські позики - форма державного кредиту відображають відносини, коли держава відіграє роль кредитора, надаючи фінансо­ву допомогу підприємствам за рахунок бюджетних коштів на умовах кредитування.

Консолідація– це збільшення строків дії випуще­ної позики.

Кредитний ринок -частина фінансового, на якому формуються попит і пропозиція на середньо- та довгостроковий позиковий капі­тал.

Кредитор- суб'єкт фінансового ринку, який надає позику у тимчасове користування під певний відсоток.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, АРК та органами місцевого самовряду­вання щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресур­сами, необхідними для виконання їх функцій.

Міжнародні фінанси— це фінанси міжнародних наднаціональних фінансових організацій та інститутів у вигляді спільних або цільових фондів, метою створення яких є забезпечення цілісності та стабіль­ності світового господарства.

ОБЛІГАЦІЯ -цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошо­вих коштів і підтверджує зобов'язання позичальника перед креди­тором відшкодовувати йому вартість цього цінного папера в пе­редбачений в ньому строк з виплатою процента.

 Облігації Глобальні— це облігації, що одночасно розміщуються як на євроринку, так і на внутрішніх ринках; при цьому вони вільно обертаються між ринками.

Облігації державні— боргові зобов'язання держави, за якими у встановле­ні строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Облігації можуть випускатися на покриття дефіциту бюджету (знеособлені) та під конкретні проекти (цільові). Державні облігації у світовій практиці зазвичай випускаються на довгостроко­вий період — 10-20 років (іноді на середньостроковий).

облігації Зарубіжні— це цінні папери, що випускаються емітен­том на зарубіжному внутрішньому ринку, як правило, деноміновані у валюті зазначеного ринку і розміщуються національним синдика­том країни-кредитора.