Словник термінів. Міжнародне приватне право. Словник термінів

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 13Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра конституційного та міжнародного права

Словник термінів

з дисципліни

Міжнародне приватне право

для курсантів та студентів

Словник термінів

Авізо (від італ. avviso) – повідомлення, послане одним контрагентом іншому про зміни, які відбулися в стані взаємних розрахунків.

Авторське право– сукупність міжнародних і національних правових норм, які регулюють відносини по використанню творів науки, літератури і мистецтва.

Авторське свідоцтво – це форма охоронного документу винаходу, яка мала місце у період існування соціалістичної командно-адміністративної економіки у СРСР. Його особливістю була передача виключних прав на винахід, новий сорт тощо державі. Пріоритети на право авторства зберігалися за відповідним винахідником.

Адвокатура – професійне громадянське об’єднання на яке покладено задачі забезпечення захисту прав, свобод, законних інтересів громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб в суді; надання їм іншої юридичної допомоги.

Акредитив – договір, за яким банк-емітент за дорученням особи, яка має рахунок у цьому банку (наказодавець акредитиву), чи від свого власного імені бере зобов`язання при наданні особою, на користь якої має виконуватися платіж (бенефіціаром), документів чи при виконанні певних умов, визначених договором між наказодавцем акредитиву та банком-емітентом, або виконати платіж, або ж зарахувати чи акцептувати переказані векселі, або ж надати повноваження іншому банку (авізуючому банку) виконати платіж, або ж зарахувати чи акцептувати переказані векселі. Акредитиви бувають відкличними і невідкличними.

Альтернативні колізійні норми – колізійні норми, які передбачають кілька правил вибору права.

Анулювання – припинення дії міжнародного договору, що здійснюється за узгодженням сторін (держав), що його уклали.

Апатриди(від лат. patria – Батьківщина) – особи, які не мають громадянства.

Апостіль– спеціально засвідчена відмітка.

Арбітраж - суд, який вирішує спори відповідно до міжнародного права або за погодженням сторін, за принципом ex atguo et bono, тобто на підставі справедливості і доброї волі.

Арбітражна угода – це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у виглаяді акремої угоди.

Арбітражне застереження– умова контракту про арбітраж.

Аукціон (від лат. auctio — продаж з публічного торгу) - спосіб продажу товарів, при якому товар (або його зразки) заздалегідь виставляють для огляду. У формі аукціону продається також нерухомість, здійснюється примусовий продаж майна неплатоспроможних боржників тощо. Зазвичай на аукціоні встановлюється стартова ціна.

Багатонаціональна ріка – ріка, яка хоч і протікає по території різних держав, але не може використовуватися для інтенсивного торгівельного судноплавства.

Банківська гарантія – самостійне та незалежне зобов`язання банку щодо забезпечення виконання зобов`язань іншої особи. Є одним з найпоширеніших способів забезпечення зобов`язань у сфері міжнародної торгівлі.

Бартер – збалансована за вартістю товарообмінна операція

Біженці– особи, котрі покинули свою країну внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань. Ці особи не можуть або не бажають користуватися захистом своєї країни, не можуть або не бажають повернутися у свою країну.

Біпатриди – особи, які перебувають у громадянстві або підданстві більш як однієї держави

Біржа (від гол. beurs, німий. Borse) - форма регулярно діючого оптового ринку, товарів, що продаються за стандартами і зразками (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа) і іноземної валюти (валютна біржа), а також робочої сили (біржа праці). Товарна біржа концентрує оптовий обіг масових, в основному сировинних і продовольчих товарів (кольорові метали, зерно, цукор тощо). Розрізняють універсальні і спеціалізовані (за окремими товарами або їхніми групами) товарні біржі. На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акціями тільки великих компаній; в багатьох країнах виникають неофіційні фондові біржі, де обертаються будь-які цінні папери. Члени біржі поділяються на брокерів і ділерів. Біржа встановлює стандарти на біржові товари, рівень цін (котирування) на товари і цінні папери, аналізує кон’юнктуру попиту і пропозиції, поширює ділову інформацію.

Брокери (маклери) ( від англ. broker) - окремі особи або фірми, що спеціалізуються на посередницьких біржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певного відсотка з суми операції.

Вексель – цінний папір, що посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця сплатити при настанні терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачеві). Векселі бувають: простими, переказними тощо.

Взаємність –надання юридичним і фізичним особам такого ж набору прав або правового режиму за умови, що фізичні і юридичні особи країни, що їх надає, користуватимуться аналогічними правами або правовим режимом в даній іноземній державі.

Видова назва товару – застосовувана в назві товару назва географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, яка згодом стала загальновживаною в країні як позначення (назва) певного виду товару безвідносно до конкретного його походження.

Вимушені переселенці – особи, які вимушені залишити місце проживання на території іноземної держави і прибути на територію іншої країни, в результаті скоєного щодо них або членів їхніх сімей насилля або переслідування в інших формах, або в разі реальної небезпеки підпасти під переслідування за ознакою расової чи національної належності, віросповідання, мови, а також належності до певної соціальної групи або політичних переконань, які стали приводом для ворожої компанії щодо конкретної особи чи групи осіб, масових порушень громадського порядку.

Винахід – це нове і таке, якому притаманні суттєві відмінності, технічне рішення у будь-якій галузі народного господарства, соціально-культурного будівництва або оборони країни, що дає позитивний ефект і відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рішенню, промисловій придатності тощо).

Відкличні акредитиви – акредитиви, які за дорученням наказодавця змінюються або відкликаються банком-емітентом без попереднього повідомлення про це бенефіціара.

Відкрита (індивідуальна) ліцензія – дозвіл на експорт чи імпорт товару протягом певного часу (понад місяць) з визначенням його загального обсягу.

Відкриття – встановлення невідомих раніше закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що об`єктивно існують і які вносять докорінні зміни у рівень пізнання.

Власність – різновид суспільних відносин які є результатом історичного розвитку. Характеризуються розподілом речей, як результатів матеріальної діяльності суспільства, між різними особами (окремими індивідуумами, соціальними групами, державою. Сукупність речей, які належать певному суб`єкту (власнику), складають об`єкт власності, тобто майно відповідної особи, тому відносини власності називають також майновими відносинами.

Внутрішні морські води – моря, які повністю оточені сушею тільки однієї держави; води рік і озер, що омивають береги однієї держави; води морських портів і рейдів; морські бухти, губи, лимани та затоки, береги яких належать одній державі.

Всесвітній поштовий союз (ВПС) - міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа ООН (з 1947). Заснований 9 жовтня 1874 р. бернським договором, який набрав чинності 1 липня 1875 р. Головне завдання - забезпечення організації і вдосконалення міжнародної поштової служби. Місцеперебування — Берн.

Всесвітня огранізація інтелектуальної власності (ВОІВ) - міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа ООН (з 1974). Створена у 1967р., конвенцією, яка набрала чинності у 1970 р. Займається охороною авторських прав на твори літератури та мистецтва. Місцеперебування — Женева.

Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) - міжнародна міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Створена У 1946. Статутні задачі: боротьба З особливо небезпечними хворобами, розробка міжнародних санітарних правил, покращення санітарного стану навколищнього середовища тощо. Місцеперебування — Женева.

Всесвітня торгова організація (ВТО), глобальна міжнародна організація, яка регулює правила міжнародної торгівлі. Заснована у 1995. Основу ВТО складають угоди, погоджені, підписані і ратифіковані більшістю країн-учасниць міжнародної торгівлі. Включає 142 країни (за станом на липень 2001). Мета ВТО - допомога виробникам товарів і послуг, експортерам і імпортерам у їхньому бізнесі. ВТО є правонаступником Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Штаб-квартира ВТО знаходиться в Женеві. Основу функціонування ВТО складають: багатосторонні угоди торгівлі товарами, генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), угода про торгівельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС), угода про правила і процедури врегулювання спорів тощо. Найвищим органом ВТО є Міністерська конференція, об'єднуюча представників всіх країн-учасників. Сесії збираються не рідше одного разу на два роки. У випадку потреби між сесіями скликається Генеральна рада, яка складається з представників всіх учасників ВТО. Генеральна рада також виконує функції органу врегулювання спорів і Органу, що здійснює огляд торгівельної політики. Під керівництвом Генеральної ради працюють Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торгівельних аспектів прав на інтелектуальну власність.

Гарантії захисту іноземних інвестицій– зафіксованів національному законодавстві або міжнародних угодах зобов'язання держави – реципієнта капіталу перед іноземними інвесторами щодо створення безпечного режиму інвестування.

Генеральна ліцензія – дозвіл на операції з певного виду товарів та/або з певною групою країн протягом періоду дії режиму ліцензування.

Географічне значення походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактору.

Географічне місце – будь-який географічний об`єкт з офіційно визначеними межами, зокрема, країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Головне підприємство промислово-фінансової групи – підприємство, створене відповідно до законодавства тієї чи іншої країни, яке виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в країни та офіційно представляє інтереси ПФГ в країні та за її межами.

Громадянство – стійкий правовий зв’язок між людиною (індивідом, особою) і державою, який характеризується взаємними правами й обов’язками.

Двосторонні колізійні норми – колізійні норми, в яких формулюються лише загальні ознаки, принципи, правила, які використовуються при виборі права. Крім цього, означені норми зазначають межі застосування вітчизняного і зарубіжного права.

Делікт (від лат. delictym – проступок) – це цивільне правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі або особі і є підставою для притягнення правопорушника до відповідальності, передбаченої законом.

Державний кордон – лінія і вертикальна поверхня, яка проходить по цій лінії що зазначає межі території держави – суші, вод, надр, повітряного простору.

Дипломатичні імунітети – сукупність обов`язків, від яких звільняються дипломатичні та консульські представники, але не звільняються власні громадяни країни перебування.

Дипломатичні привілеї – сукупність особливих прав, які мають дипломатичні та консульські представники, але не мають громадяни країни перебування.

Дипломатія – офіційна діяльність внутрішньодержавних і зарубіжних органів зовнішніх зносин зі здійснення інтересі зовнішньої політики держави, захисту її прав та інтересі на основі норм і принципів міжнародного права.

Диспозитивні колізійні норми – колізійні норми, які дають сторонам можливість відмовитися від права, замінити його іншим.

Ділери(від англ. dealer) - окремі особи або фірми, що займаються купівлею-продажем цінних паперів, валют, різних товарів. Діють від свого імені і за власний рахунок. Прибуток ділера формується з різниці цін (курсів) продавця і покупця, а також за рахунок зміни цін (курсів) протягом часу.

Договір – найбільш розповсюджене та загальноприйняте найменування угод між державами з різних питань.

Договір з інкасо – договір, коли особа, яка має право вимагати здійснення платежу (довіритель), доручає банку, в якому вона має рахунок (банку-ремітенту), передати особі, яка має зобов`язанання виконати платіж чи акцепт переказного векселя (платнику), надіслати через банк платинка (банк, що його представляє) документи за умови одержання платежу чи акцепту переказаного векселя. Розрізняють два види інкасо: чисте та документарне.

Договір міжнародної експедиції – угода, згідно з якою експедитор, який є посередником між комерсантом і перевізником, бере зобов`язання виконати або організувати виконання за винагороду і за рахунок замовника послуг, що стосуються відправки і/або одержання вантажу у сфері міжнародних перевезень. Сторонами такого договору, як правило, є суб`єкти різних країн.

Договори що виконуються не самостійно – договори, які вимагають для свого виконання наявності національного нормативного акту, що конкретизує положення відповідного документа.

Договори що здійснюються самостійно– застосовуються для регулювання відповідних суспільних відносин без будь-яких конкретизуючих і доповнюючих норм.

Документарне інкасо – різновид договору інкасо, до якого, серед інших, залучаються також і комерційні документи (про право власності, відвантажувальні тощо).

Економічні права –це можливості людини брати участь у виробництві матеріальних та інших благ. До них належать: право на приватну власність, право на підприємницьку діяльність, право на користування об¢єктами державної та комунальної власності.

Екстрадиція(видача злочинців) зобов’язання держави на підставі міжнародних угод, видати злочинців, які перебувають на її території, для притягнення до відповідальності або відбуття покарання.

Емансипація– оголошення неповнолітнього повнолітнім спеціальним рішенням суду.

Закон автономії волі сторін (lex voluntaris) – у випадках передбачених законом, сторони (сторона) можуть здійснювати вибір права країни, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Закон громадянства особи(lex patriae) – цивільна дієздатність особи визначається за законом країни громадяном якої вона є.

Закон держави місця роботи (lex loci laboris) – трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами України.

Закон держави, з якої відряджено працівника (lex loci delegationis) – під час розгляду на території України питань про реалізацію трудових прав і обов`язків робітників і службовців, які виникли на території іншої держави, застосовується трудове законодавство означеної держави.

Закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti commissi) – права і обов`язки сторін за зобов`язаннями, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законом країни, де мала місце дія чи інша обставина, що послужила підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Закон місця знаходження діяльності (lex loci activities) – до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробниче співробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно-монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється така діяльність або де створюються передбачені договором (контрактом) результати.

Закон місця знаходження речі (lex rei sitae) – право власності на річ, яка знаходиться у дорозі за зовнішньоторговельною угодою, визначається за законом країни, з якої цю річ відправлено, якщо інше не встановлено погодженням сторін.

Закон місця проживання (lex domicilii) – цивільна дієздатність особи без громадянства визначається за законом країни, в якій вона має постійне місце проживання.

Закон місця укладення угоди (lex loci contractus) – права і обов`язки сторін за зовнішньоторговельною угодою визначаються за законами місця її укладення, якщо інше не встановлено погодженням сторін.

Закон місця укладення шлюбу (lex loci celebrations) – шлюби укладені громадянами країни поза її межами з іноземцями, визнаються в країні, якщо вони були укладені з додержанням відповідних юридичних формальностей.

Закон національності юридичних осіб (lex societatis) - цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій при укладенні угод з зовнішньої торгівлі і по зв`язаних з нею розрахункових, страхових та інших операціях, визанчається за законом країни, де створено підприємство чи організацію.

Закон прапору ( lex flagi) – право власності та інші майнові права на судна, що знаходяться за межами України, а також виникнення, зміна та припинення цих прав, регулюються законодавством держави під прапором якої плаває судно.

Закон суду (арбітражу), що вирішує спір (lex fori) – цивільно-правові спори з питань обміну, користувння майном вирішуються судом сторони, на території якої знаходиться спірне жиле приміщення або майно.

Законодавство яке застосовується (Law) - пункт чартеру, в якому зазначається, що тлумачення умов чартеру і регулювання відносин між сторонами, повинно відповідати законодавству обумовленої країни, і що Верховний суд в обумовленому місті володіє винятковою юрисдикцією в частині будь-яких суперечок, які можуть виникнути у зв'язку з чартером.

Заповідальний відказ - в цивільному законодавстві покладання на спадкоємців за заповітом виконання якого-небудь зобов'язання на користь певної особи.

Заповіт - зроблене у встановленій законом формі (нотаріальній або прирівняній до неї) розпорядження громадянина щодо свого майна на випадок смерті. У відповідності до українського законодавства громадянин може заповідати все своє майно або його частину одному або декільком особам, незалежно від того, чи відносяться вони до числа його спадкоємців за законом, а також юридичним особам або державі. Заповідач може позбавити права спадкоємства одного, декількох або всіх спадкоємців за законом (за винятком осіб, що мають право на обов'язкову частку).

Застереження - форма вираження своєї незгоди з певною частиною (частинами) міжнародного договору (угоди) однією з сторін, яка, однак, не виключає її участі у договорі.

Застереження про публічний порядок – у міжнародному приватному праві обмеження відсилання до іноземного закону. Має місце, коли іноземний закон, до якого відсилає колізійна норма вітчизняного закону, суперечить основам публічного порядку держави відповідного колізійного закону, то цей іноземний закон не застосовується.

Зворотне відсилання – ситуація у міжнародному приватному праві, коли колізійна норма однієї держави відсилає врегулювання правовідносин до закону іншої держави, а закон останньої, не вирішуючи питання по суті, відсилає таке врегулювання до права попередньої країни.

Змішаний транзит вантажів – різновид транзитних перевезень, який може бути пов`язаним з перевантаженням вантажів з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Іммігрант– іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в іншу країну на постійне проживання.

Імперативні колізійні норми – колізійні норми, які містять категоричні вказівки про вибір права.

Імунітет держави – випливає з принципу рівності міжнародного права у відповідності до якого певна держава не може здійснювати владу стосовно іншої держави. Імунітет має іноземна держава, її органи та майно, що належать державі. Розрізняють кілька видів імунітету: судовий; від попереднього забезпечення позову; від примусового виконання рішення; майновий.

Імунітет держави від попереднього забезпечення позову – полягає в тому, що майно держави не може бути предметом забезпечення позову.

Імунітет держави від примусового виконання рішення – означає, що без згоди держави не можна здійснити примусового виконання судового рішення, винесеного проти неї судом (третейським судом) іншої держави.

Інвестиції (від лат. investio — одягаю) - довгострокові вкладення капіталу в галузі економіки в країні і за її межами. Розрізняють фінансові (купівля цінних паперів) і реальні (вкладення капіталу в промисловість, сільське господарство, будівництво тощо) інвестиції.

Інвестор (від лат. investire — одягатися) - особа або організація (установа, фірма, банк і т. п.), що вкладає гроші на здійснення проекту, проведення заходу тощо.

Інкорпорація –реєстрація юридичної особи і його уставних документів.

ІНКОТЕРМС-90 – міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів. Це громадська кодифікація певних найпоширеніших у світі торговельних звичаїв. У відповідності до Указу Президенту України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» Правила ІНКОТЕРМС-90 стали в Україні загальнообов`язковими.

Іноземець – особа, яка тимчасово перебуває на території певної держави, не є її громадянином, але має достатньо доказів належності до громадянства іншої держави.

Інтелектуальна власність– об'єднання об'єктів авторського і патентного права в одну групу.

Кваліфікація – елемент тлумачення іноземної норми, що полягає в її юридичній оцінці.

Колізійна норма (Conflict rule) - норма міжнародного права, що вказує на необхідність вживання права (закону) тієї або іншої держави в конкретному міжнародному правовідношенні. Складається з двох частин: обсягу та прив`язки.

Колізійна прив'язка - складова частина колізійної норми, що вказує на закон (правову систему), який застосовується до даного виду правовідносин

Колізійне право(Collision law) - норми міжнародного приватного права, які визначають порядок застосування вітчизняного або іноземного законів в конкретній справі у разі їх суперечності.

Комісія (від лат. commissio — доручення) – договір, у відповідності до якого одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням іншої сторони (комітенту) за винагороду укласти з третьою особою угоду від свого імені, але в інтересах і за рахунок комітенту.

Консорціумна гарантія – гарантія, за допомогою якої група осіб забезпечує зобов`язання цієї групи шляхом одержання головним гарантом консорціуму відповідних банківських гарантій від учасників групи.

Контрагент (від лат. contrahens — договірний) - одна із сторін договору.

Контргарантія – має місце у випадках, коли певний банк повторює гарантійне зобов`язання іншого банку.

Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою як результату творчої діяльності людини у будь-якій галузі технології. Корисною моделлю не може бути речовина, спосіб, штам тощо.

Кредитор (від лат. creditor) - сторона в зобов'язанні, що має право вимагати від іншої сторони (дебітора, боржника) виконання обов'язку вчинити певну дію або утриматися від певних дій.

Культурні права і свободи – це певні можливості доступу людини до державних здобутків свого народу і всього людства, їх засвоєння, використання і участь в подальшому розвитку. До них належать: право на освіту, свобода літературної, художньої, наукової і технічної, творчості; право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Лізінг (від англ. leasing) - довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення тощо. Набув широкого розповсюдження у зв'язку з необхідністю отримання споживачами дорогої техніки і її упровадження в виробництво без великих капіталовкладень. В контрактах з лізингу може бути передбачено технічне обслуговування техніки, що поставляється, навчання кадрів тощо. В контракті можливі положення про право (або обов'язки) орендаря купити товар після закінчення терміну оренди. Звичайно встановлюється базисний період, протягом якого сторони не мають права розірвати договір лізінгу.

Ліцензія (від лат. licentia — свобода, право) – дозвіл на проведення експортної або імпортної діяльності, який видається компетентною державною установою на здійснення зовнішньоторговельних операцій. Ліцензії бувають: генеральними, разовими, відкритими.

Матеріальні умови укладання шлюбу – це спроможність сторін (як фізична так і матеріальна) виконувати свої обов`язки у шлюбі.

Матеріально-правові норми – такими у міжнародному приватному праві вважаються норми, які безпосередньо регулюють відповідні правовідносини.

Міжнародна морська організація (ММО) - спеціалізована установа ООН. Заснована у 1958 р. з ціллю сприяння міжнародній співраці в галузі морських перевезень і морської торгівлі. До 1982 р. — Міжурядова морська консультативна комісія. Місцеперебування — Лондон.

Міжнародна огранізація цивільної авіації ( ІКАО) - спеціалізована установа ООН. Створена у 1944 р., діє з 1947 р. Розробляє пробеми безпеки польотів і співробітництва у сфері міжнародних авіаційних перевезень. Місцеперебування — Монреаль (Канада).

Міжнародна організація морського супутникового зв`язку (ІНМАРСАТ) - встановлена Конвенцією у 1976 р. Цілі: забезпечення використання штучних супутників Землі (ШСЗ) для мореплавання.

Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована установа ООН. Створена у 1919 р. при Лізі Націй як Міжнародна комісія для вироблення конвенцій і рекомендацій з питань трудового законодавства та покращення умов праці. Нагороджена у 1969 р. Нобелівською премією миру. Місцеперебування — Женева.

Міжнародна організація стандартизації (МОС) - неурядова організація, що здійснює розробку міжнародних стандартів і координацію співпраці в області стандартизації. Заснована у 1946 р. Об`єднує національні організації з стандартизації понад 90 країн. Місцеперебування — Лондон.

Міжнародна підсудність– компетенція судів конкретної держави з розгляду цивільних справ з іноземною участю.

Міжнародне повітряне перевезення – перевезення, коли аеропорт відправлення та аеропорт призначення розташовані на території різних держав або на території однієї держави, якщо передбачена зупинка на території іншої держави.

Міжнародне повітряне право – сукупність норм, які встановлюють порядок користування повітряним простором над державними і міжнародними територіями, правила безпеки польотів і перевезення пасажирів і вантажів.

Міжнародне приватне право - комплекс правових норм, які регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер. Основне завдання міжнародного приватного права полягає в усуненні колізій між двома правопорядками.

Міжнародне публічне право – галузь права, яка регулює відносини між державами, міждержавними організаціями, державоподібними утвореннями, націями, що борються за незалежність.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) (International Monetary Fund) - спеціалізована установа ООН з впорядкування валютно-фінансових відносин між країнами та підтримці валютних курсів і надання кредитної допомоги для вирівнювання платіжних балансів. Заснований у 1944 р. Штаб-квартира —Вашингтон. Управляв міжнародною валютною системою (виникла за підсумками конференції в Бреттон-Вудсе у 1944 р.), штучно підтримуючи валютні курси, до її краху у 1971 р. Також, надавав кредити країнам, що мали проблеми з платіжним балансом. З 1980-х рр. кредити головним чином поступають країнам членам фонду. МВФ організовує регулярні зустрічі з метою обговорення проблем світової економіки, готує фінансові програми стабілізації для кризових і перехідних економік. Наприкінці 1990-х рр. посилилася критика МВФ у зв'язку з фінансово-економічною кризою в Азії і провалом ряду економічних програм оздоровлення регіональних економік. Члени — 183 держави (за станом на 2001 р.). Капітал МВФ (з внесків країн-членів) 212 млрд. одиниць «спеціальних прав запозичення» (272 млрд. дол. США за станом на 2001 р.).

Міжнародний кредитний переказ – це форма розрахунків, яка здійснюється відповідно до договору, згідно з яким банк переказодавця виконує за винагороду від імені і за дорученням особи, яка має рахунок у цьому банку, переказ коштів до іншого банку (банку бенефіціара) на користь особи, зазначеної у дорученні (бенефіціара).

Міжнародний союз електорзв`язку (МСЕ) - спеціалізована установа ООН. Заснований у 1865 р. (до 1932 р. Міжнародний телеграфний союз). Цілі союзу — сприяння розвитку міжнародної співпраці для покращення і раціонального використання всіх видів електрозв'язку (телеграфного, телефонного і радіо). Місцеперебування — Женева.

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) - спеціалізована установа ООН. Створений у 1977 р. для мобілізації додаткових ресурсів і надання їх на пільгових умовах країнам або міжурядовим організаціям — членам фонду. Місцеперебування — Рим.

Міжнародний цивільний процес(International civil procedure) - складова частина міжнародного приватного права; сукупність правил процесуального характеру, пов'язаних із захистом прав іноземних громадян і юридичних осіб в суді або в арбітражі.

Міжнародні організації – постійні міжурядові або неурядові об`єднання створені на основі міжнародних угод з метою сприяння вирішенню міжнародних проблем, які передбачені відповідним установчим документом.

Міжнародні поштові відправлення – це упаковані та оформлені відповідно до Актів Всесвітнього поштового союзу та Правил користування послугами поштового зв`язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою «М» (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою EMS, які приймаються для пересилання за межі України транзитом підприємствами поштового зв`язку.

Міжнародні ріки – ріки, які протікають по території декількох держав і використовуються в інтересах інтенсивного торгівельного судноплавства.

Міжнародні телеграми – це телеграми, які пересилаються за кордон або надходять з-за кордону, а також телеграми, що проходять транзитом через канали зв`язку певної країни.

Міжнародні території – території, на які не поширюється суверенітет будь-якої держави.

Моністичний спосіб – передбачає беспосереднє застосування норми міжнародного договору у внутрішньому законодавстві, без зміни її правового походження.

Морська виняткова економічна зона – певна частина Світового океану в якій прибережна держава має переважні суверенні права на розвідування, розроблення і зберігання природних ресурсів (не може бути ширшою за 200 морських миль).

Морська територія держави – внутрішні води і територіальне море в межах державних кордонів.

Морські лінії (лінійне судноплавство), перевезення вантажів і пасажирів у певних напрямах (лініях); судна, що їх обслуговують, називаються лінійними (лайнерами).

Назва місця походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерними для даного географічного місця людським фактором.

Накритий акредитив – має місце в ситуації, коли банк-емітент перераховує кошти авізуючому банку на весь термін дії акредитиву.

Натуралізація – вступ (прийняття) у громадянство на підставі заяви заінтересованої особи.

Націоналізація– вилучення майна, що знаходиться в приватній власності, і передача його у власність держави.

Націоналізація – захід, що вживається державою, у контексті якого майно, що перебуває у приватній власності, передається у власність держави, тобто одержавлюється.

Національне право (National law) – право тієї чи іншої країни.

Національний режим –іноземцям на території певної держави надається такий само об'єм прав, якими користуються вітчизняні громадяни і юридичні особи.

Національний режим щодо іноземців –за деякими виняткамизрівнювання іноземців за правовим статусом з власними громадянами.

Невідкличні акредитиви – акредитиви, які не можна змінювати або відкликати без згоди бенефіціара.

Ненакритий акредитив – має місце тоді, коли банк-емітент дозволяє авізуючому банку списувати всю суму відповідного акредитиву з рахунку банку-емітенту в авізуючому банку.

Непереказний акредитив – акредитив, що має місце, у випадках, коли бенефіціару надається право давати вказівку авізуючому банку про повний чи частковий переказ акредитиву тільки щодо бенефіціара.

Непідтверджений акредитив – акредитив, щодо якого авізуючий банк не гарантує виконання за невідкличним акредитивом.

Нотаріат (від лат. notarius — писар, секретар), державні органи або приватні контори (окремі нотаріуси), у функції яких входить засвідчення угод, оформлення спадкових прав тощо. В Україні нотаріальні дії здійснюють нотаріуси, що працюють в державній нотаріальній конторі або які займаються приватною практикою. У разі відсутності у населеному пункті нотаріуса нотаріальні дії здійснюють уповноважені на це посадові особи (керівники експедицій, капітани суден, головні лікарі медичних установ тощо).

Об'єм колізійної норми– визначає вид правовідношення, відносно якого вона повинна використовуватися.

Обов¢язки людини і громадянина –міра обов¢язкової поведінки, якої кожний повинен дотримуватись для забезпечення нормального функціонування інших суб¢єктів громадського суспільства

Обов`язкова частка — частина спадкового майна, яка переходить до певних спадкоємців незалежно від змісту заповіту. У відповідності до законода

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒