Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Відповіді до тестових завдань 3 страница



       В– стресова виразка шлунку 

92. У хворого на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки зі скаргами на болі, нудоту, блювоту, відчуття розпирання в лівому підребер’ї при рентгенологічному дослідженні виявлена затримка контрастної рідини у шлунку на термін до 24 годин. Для якого ускладнення виразкової хвороби характерні такі клінічні прояви і рентгенологічна картина?

А– стеноз виходу з шлунку                  Г – пангастрит

       Б – перфорація виразки                        Д – малігнізація виразки

       В– пенетрація виразки

93. Під час ендоскопії у хворого 65 років зі шлунковою кровотечею виявлено виразку по великій кривизні тіла шлунка діаметром до 3 см, з підритими краями, нерівним дном з тромбами. Слизова навколо виразки ригідна, з крововиливами. Біопсію не брали (боялись кровотечі). Перед тим хворий тривало приймав аспірин як дезагрегант. Вірогідний діагноз?

А– хронічна виразка шлунку                           Г – лейоміома з виразкуванням

       Б – гостра виразка шлунку                              Д – сифілітичне ураження шлунку

       В– виразкова форма раку шлунку

94. Хворий 67 років поступив зі скаргами на роздуття живота після прийому їжі, почуття тяжкості, блювоту в кінці дня неперевареною їжою. 10 років хворіє виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Лікувався несистематично. Яке ускладнення наступило у хворого?

А– поліп шлунку                                   Г – безоар шлунку 

       Б – стеноз пілоричного відділу           Д – гіпертрофічний гастрит 

       В– рак тіла шлунку

95.При якій хворобі стравоходу для уточнення діагнозу використовується проба з нітроглицерином?

А– дивертикул стравоходу                              Г – рубцевий стеноз стравоходу 

       Б – рак стравоходу                                Д – рефлюкс-езофагіт 

       В– ахалазія стравоходу

96. Серед причин невиразкових кровотеч перше місце по частоті займає: 

А– дивертикул стравоходу                              Г – ерозивний гастрит   

       Б – синдром Меллорі-Вейса                Д – поліпоз шлунку

       В– грижа стравохідного отвору діафрагми

97. Хворий 50 років, скаржиться на утруднене ковтання грубої їжі, втрату ваги. При езофагоскопії виявлена пухлина середньої третини стравоходу, протяжністю 4 см. Морфо-логічний висновок помірнодиференційована аденокарцинома. Яке лікування показане? 

А– операція Льюїса                              Г –  гастростомія  

       Б – хіміопроменева терапія                  Д –  екстирпація стравоходу

       В– операція Осава Гарлока

98. До лікаря звернувся хворий 65 років зі скаргами на болі за грудиною, підвищене слинови-ділення, утруднене проходження щільної їжі по стравоходу. Призначення спазмолітиків і коронаролітиків не привело до поліпшення стану. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

А– грижа стравохідного отвору діафрагми   Г – стенокардія

       Б – стеноз вихідного відділу шлунка              Д – езофагіт

       В– рак кардіального відділу шлунка

99. Хворий 52 років прийнятий до гастроентерологічного відділення у зв'язку з рецидивом виразки малої кривизни шлунка. Анамнез захворювання – 11 років. Погіршення стану виражається постійним болем в епігастрії після їжі, схудненням, періодичним блюванням. Оптимальний метод обстеження? 

А– фіброгастроскопія                              Г – УЗД

       Б – фіброгастроскопія з біопсією               Д – КТ

       В– рентгенологічне дослідження шлунка

100.Хвора 34 років зі скаргами на помірний біль в епігастральній області, почуття важкості після прийому їжі. При рентгеноскопії шлунка виявлений дефект наповнення в антральному відділі з чіткими контурами розміром 5х6 см. При гастроскопії – пухлина 6х7 см, слизова над нею не змінена. В біоптаті: клітини циліндричного епітелію. Ваш діагноз?

А– виразка шлунку                                Г – лімфома шлунку

       Б – рак шлунку                                 Д – лейоміома шлунку 

       В– поліп шлунку

101. У хворої 72 років на фоні вираженого похудіння, наростання дисфагії з’явилася блювата неперетравленими харчовими масами. При контрастній рентгенографії ставоходу останній різко розширений, у середній третині контур нерівний, симптом “мишачого хвоста”. Виявле-но пакети збільшених лімфатичних вузлів середостіння. Виставлено діагноз– рак стравоходу T3N3M1, IV ст. Який об’єм оперативного втручання необхідно провести хворому?  

А– гастростомію                              Г – операцію Льюіса 

       Б – операцію Торека                        Д – езофагопластика тонкою кишкою 

       В– езофагопластика товстою кишкою

102. У хворої 72 років на фоні вираженого похудіння, наростання дисфагії з’явилася блювота неперетравленими харчовими масами. При контрастній рентгенографії ставоходу останній різко розширений, у середній третині контур нерівний, с-м “мишачого хвоста”. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

А– стороннє тіло сравоходу                 Г – рак стравоходу 

       Б – дивертикул стравоходу                   Д – рубцева стриктура стравоходу 

       В– пухлина середостіння 

103. Яка основна гістологічна форма раку шлунку?

А– плоскоклітинний рак                   Г – перстнеподібний рак   

       Б – залозистий рак                           Д –  дрібноклітинний рак 

       В– недиференційований рак

104. Хворий М. 56 років хворіє виразковою хворобою шлунка на протязі 10 років. Займався самолікуванням. На протязі року втрата апетиту, періодично ниючі болі в епігастрії. За 4 місяці змарнів на 15 кг. Діагноз?

А– рак шлунку                                   Г – хронічний атрофічний гастрит  

       Б – виразковий пілоростеноз            Д – пенетруюча виразка шлунка    

       В– хронічний індуративний панкреатит

105. Які шляхи поширення раку шлунку?  

А– лімфогенний, гематогенний, імплантаційний                 

       Б – тільки гематогенний                          

       В– лімфогенний та гематогенний

   Г – контактний  

Д – тільки лімфогенний   

106. Хворий 73 років з’явився на поліклін. прийом до лікаря зі скаргами на підвищений гуркіт в животі, вздуття, проноси, рідко закрепи, які чередуються з проносами, біль в животі різної інтенсивності. У калі часто бувають патологічні домішки у вигляді слизу та крові. Об’єктивним обстеженням пальпаторно зліва по ходу товстої кишки виявлена помірна болючість. Рентгенологічно: симптоми ракової пухлини в нисхідному відділі. Назвіть клінічну форму злоякісної пухлини ободової кишки.

       А– ентероколітична                                          Г - пухлинна

       Б– псевдозапальна                                Д- обтураційна

       В– диспепсична

107. Лікарем районої поліклініки в хірургічний стаціонар була направлена хвора 59 років. З підозрою на пухлину висхідного відділу ободової кишки. Який метод дослідження буде мати вирішуюче значення для постановки правильного діагнозу?

А– ірігоскопія                                                    Г - колоноскопія з біопсією 

       Б– оглядова Rtg-графія черевної порожнини Д- ректороманоскопія

       В– анамнез і фізикальні методи дослідження

108. Хвора С., 62 років, госпіталізована в екстренному порядку зі скаргами на постійні інтенсивні болі в лівій здухвинній області. Протягом 6 місяців турбують закрепи, вздуття живота, слизисті и кров’янисті виділення з анального каналу. Об’єктивно: в лівій здухвинній області позитивні симптоми подразнення очеревини, напруження м’язів передньої черевної стінки. При рентгенографії: вільний газ в черевній порожнині. Вкажіть ймовірний діагноз.

А– хвороба Крона                                 Г - тромбоз мезентеріальних судин

       Б– киста лівого ячника                         Д– сечокам’на хв.., ниркова коліка

       В– пухлина сигмовидної кишки з перфорацією, перитоніт

109. У хворої 50 років скарги на затримку випорожнення, що змінюються проносами та домішки крові у калі. При ректороманоскопії на відстані 12 см від ануса виявлена циркулярна пухлина, що звужує просвіт кишки. При гістологічному дослідженні біоптату – аденокарцинома. Якими додатковими методами можна встановити операбельність пухлини? 

А– лапароскопія                                    Г - діагностична лапаротомія 

       Б– УЗД органів черевної порожнини Д– імунолог.маркери пухлин.росту 

       В– пневмоперітонеум, рентгенологічне дослідження 

110. У хворого 48 років з пухлиною прямої кишки, яка розташована на відстані 14 см від анального отвору, раптово розвинулася клініка повної кишкової непрохідності, яку не вдалося ліквідувати консервативними заходами. Яка повинна бути хірургічна тактика? 

А– очисна клізма                                   Г – операція Гартмана

       Б– накладання цекостоми                    Д– накладання сигмостоми 

       В– тубаж товстої кишки 

111. У хворого 70 років раптово з’явилася слабкість, запаморочення, після чого була нетривала втрата свідомості, виникло багаторазове випорожнення прямої кишки калом з рідиною темно-вишневого кольору, згортками крові. З анамнезу: за останні 5 міс. схуд на 17 кг, турбувала різка слабкість, відсутність апетиту, постійне головокружіння, серцебиття. Останні 3 міс. – закрепи. При поступленні до клініки: хворий блідий, у лівій здухвинній ділянці пальпується нерухомий болісний інфільтрат. Роздуті поперечний та нисхідний відділи ободової кишки.PS-110 уд./хв., АТ-100/60мм.рт.ст. У загальному аналізі крові: гемоглобін 65 г/л, лейкоцитів 16,7 х 109/л. Які інструментальні дослідження на першому етапі будуть найбільш доцільними?

А– ректороманоскопія, ірігоскопія, фіброколоноскопія                                          

       Б– УЗД органів черевної порожнини, оглядова рентгенографія грудної клітки     

       В– рентгенконтрастне дослідження шлунка, УЗД органів черевної порожнини

Г – фіброезофагогастродуоденоскопія, екскреторна урографія

Д– сцинтиграфія печінки, фракційне дуоденальне зондування

112. Хворий, 54 років, скаржиться на дискомфорт та болі в анальному каналі, що підсилюється підчас та після дефекації, виділення свіжої крові після дефекації. Які обстеження необхідно, в першу чергу, виконати хворому? 

А– пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопію Г – аноскопію

       Б– ірігографія                                                                Д– ректоскопію

       В– пальцеве дослідження прямої кишки, аноскопію, ректоскопію

113. У хворого, 60 років, котрий страждає на дивертикулярну хворобу сигмоподібної кишки, за останні 5 місяців тричі була профузна кишкова кровотеча. Застосовані методи дослідження (ректоскопія, колоноскопія, іригографія, ангіографія, ФГДС) не виявили іншої патології ШКТ, яка могла б бути причиною кишкових кровотеч. Яке лікування необхідно застосувати у даного хворого? 

А– висічення дивертикулів                  Г – повздовжня міотомія

       Б– резекція сигмоподібної кишки                  Д– спостереження

       В– вживання їжі з високим вмістом клітковини, набухаючі послаблюючі засоби

114. У хворого 65 років закрепи, вздуття живота, періодичні переймоподібні болі, суміш крові в калі. Після очисних клізм або прийом послаблюючих відмічає покращення. При пальпації живота в лівій здухвинній області визначається пухлинне утворення до 6 см діаметром, щільне, рухоме. Ваш д-з?

А– спастичний коліт                             Г – рак сигмовидної кишки

       Б– копростаз                                          Д– заворот сигмовидної кишки 

       В– неспецифічний виразковий коліт

115. Хвора скаржиться на періодичні гострі болі в черевній порожнині, блювоту, відсутність стільця. В анамнезі постійні закрепи, пов’язані з доліхосигмою, що рентгенологічно діагностованою 5 років тому. При рентгенівському обстеженні: високі чаші Клойбера в латеральних відділах черевної порожнини; переміщення рідини з однієї петлі в другу; спадіння товстої кишки. Ваш діагноз?

А– механічна непрохідність товстої кишки   Г – ішемічна ентеропатія

       Б– механічна непрохідність тонкої кишки    Д– динамічна товсток. непрохідність 

       В– динамічна тонкокишкова непрохідність

116. Хворого 65 років госпіталізовано з гострими приступоподібними болями у лівій половині живота, затримкою відходження калу і газів. Протягом року відмічає похудіння, часті запори, виділення незначної кількості крові з каловими масами. Яка найбільш ймовірна прич. непрохідності у пацієнта? 

А– дивертикуліт                                    Г – сигмоїдит

       Б– дивертикульоз                                  Д– пухлина 

       В– виразковий коліт

117. У хворої 55 років при обстеженні виявлено злоякісну пухлину в правій ілеоцекальній ділянці, що підтверджено при іригоскопії та комп’ютерній томографії. Який об’єм оперативного втручання найбільш доцільний у хворого?

А– резекція сліпої кишки                     Г – резекція ілеоцекального кута 

       Б– правостороння геміколектомія     Д– накладення фістули на сліпу кишку

       В– резекція сліпої та висхідної ободочної кишки

118. Які є основні етіологічні чинники виникнення раку ободової кишки:   

А– генетичні, особливості харчування, передракові захворювання

Б – кліматичні

       В– виражені гормональні порушення

       Г – запальні захворювання

Д– тільки генетичні

119. Хворому 67 років з приводу раку сліпої кишки T3N2M0G2, III ст. в хірургічному відділенні онкодиспансера виконана правостороння геміколектомія. Який вид ад’ювантного лікування показаний пацієнту?

А– хіміотерапія                                      Г – імунотерапія

       Б– променеве лікування                      Д– протизапальне лікування 

       В– ніякого лікування

120. При колоноскопії у хворого 60 років видалений поліп сигмоподібної кишки на відстані 35 см від ануса. При гістологічному дослідженні видаленого поліпа на його верхівці виявлений мікроінвазивний рак, але в основі поліпа клітин раку не виявлено. Ваша тактика? 

А– направити на хіміотерапію                        Г – запропонувати резекцію сигми 

       Б– направити на променеве лікування         Д– спостереження в поліклініці 

       В– спостереження в ендоскопічному кабінеті з повторними ендоскопіями кожні 3 міс.

121. Хворий 58 років звернувся до терапевта зі скаргами на різке здуття живота, болі по всьому животу, постійні закрепи. Стан хворого погіршився за останні 2 місяці. Хворий регулярно приймає проносне, ставить клізми. Зник апетит. При ректороманоскопії ректоскоп уведений на 15 см і упирається в циркулярне звуження, проведена біопсія. Попередній д-з?

А– заворот сигмовидної кишки                      Г – копростаз

       Б– рак сигмовидної кишки                             Д– поліп в/амп. відділу прямої кишки   

       В– рак ректосигмоїдного відділу прямої кишки

122. Хвора 63 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, змарніння, загальну слабість протігом останніх 4-х місяців. При пальпації не чітко виявляється помірно болючий інфільтрат у правій здухвинній ділянці, у крові - анемія, помірний лейкоцитоз. Для якої патології найбільш ймовірна дана клінічна ситуація?

А– сальпінгоофорит                                         Г – запальний інфільтрат черевн. п-ни   

       Б– деструктивний апендицит                         Д– деструктивний холецистит    

       В– псевдозапальна форма раку сліпої кишки

123. Назвіть клінічні форми раку, характерні для правої половини ободової кишки:

А– диспепсична                                                Г – атипова   

       Б– обтураційна, ентероколітична                   Д- пухлинна

В– токсико-анемічна, псевдозапальна, пухлинна

124.Який основний метод лікування раку ободової кишки:

А– променевий                                                 Г – імунотерапія   

       Б– хірургічний                                             Д- гормонотерапія

В– хіміотерапевтичний

125. Назвіть клінічні форми раку, характерні для лівої половини ободової кишки:

А– диспепсична                                                Г – атипова   

       Б– обтураційна, ентероколітична                   Д- пухлинна

В– токсико-анемічна, псевдозапальна, пухлинна

126. Хворий 65 років. Скаржиться на постійний помірний біль в обох стегнах, гомілках, кульшових та колінних суглобах. Вперше біль відчув 2 місяці назад. Лікувався аналгетиками, які знімали біль протягом 3-5 годин. Об’єктивним обстеженням нижніх кінцівок видимої патології не виявлено. Рентгеноскопією легенів виявлено зліва периферичне ущільнення біля 5 см в найбільшому вимірі без чітких контурів з доріжкою до кореня. Чим найбільш ймовірно обумовлений больовий синдром в нижніх кінцівках хворого?

       А – артрозо-артрит                                             Г – вікові зміни

       Б – паранеопластичний синдром                     Д – неврологічне захворювання

       В – метеорологічні чи космічні впливи

127. В онкологічну клініку гопіталізований хворий віком 57 років зі скаргами на слабкість, сухий кашель. Об’єктивним обстеженням патології не виявлено. На рентенограмі органів грудної клітки зліва ознаки центрального раку. Ендоскопічно лівий центральний бронх звужений на половину, гіперемований, слизова оболонка інфільтрована, набрякла. Нижній головний зліва та правобічні бронхи без вираженої патології. Гістологічним дослідженням біопсійного матеріалу виявлено вівсяно-клітинний рак легені. Визначте найбільш оптимальну лікарську тактику.

       А – радикальна операція та ад’ювантна ПХТ + ТГТ Г – радикальна операція + ПХТ

       Б – лівобічна верхня лобектомія та ад’ювантна ПХТ Д– лівобічна верхня лобектомія

       В – неоад’ювантна ПХТ та ТГТ + радикальна операція

128. У хворого 50 років встановлений діагноз: периферичний рак верхньої частки правої легені Т2N1М0. Гістологічно - плоскоклітинний роговіючий рак. Супутніх хвороб не виявлено. Який метод лікування доцільно застосувати? 

А – гама-терапія + лобектомія                         Г – гама-терапію + хіміотерапія

       Б – лобектомія                                                    Д – пульмонектомія

       В – передопераційна гама-терапію + пульмонектомія 

129. Хворий З. 67 років скаржиться на задишку, болі в грудній клітці, підвищення температури, кашель з гнійною мокротою. Аускультативно в правій легені різко ослаблене дихання, в нижніх відділах майже не вислуховується. На рентгенограмах легень в прямій і боковій проекції зниження прозорості, зменшення об’єму нижньої і середньої долі правої легені, зміщення середостіння вправо. Яке захворювання можна запідозрити?  

А – пухлина середостіння                              Г – хронічна пневмонія

       Б – гостра пневмонія                                         Д – центральний рак правої легені

       В – туберкульоз правої легені

130. У хворого М., 60 років при флюорографії відмічається неоднорідне затемнення в нижній долі правої легені. Двічі відмічав кровохаркання. При бронхоскопії здавлення ззовні правого міждолевого бронха. Ваш діагноз? 

А – пневмосклероз                                    Г – рак правої легені

       Б – туберкульоз легень                                      Д –правостороння пневмонія 

       В – хронічний обструктивний бронхіт

131. Пацієнта віком 40 років доставлено в хірургічне відділення з кровохарканням, натужним беззупинним кашлем. В клініці хворому призначено кодеїн та ліжковий режим, після чого пройшов кашель та зупинилась кровотеча. Яка із зазначених нижче процедур повинна бути виконана в даний момент?

А – біопсія шийних лімфовузлів            Г – торакоскопія

       Б – бронхоскопія                                           Д – бронхографія

       В – інтубація трахеї та вентиляція легень

132. На флюорограмі у пацієнта виявлено інфільтративну тінь в правій легені на рівні 4-го ребра. Скарги у хворого відсутні. Для уточнення характеру ураження провендено дообстеження. На боковій рентгенограмі грудної клітки патологічна тінь приймає трикутну форму і відповідає 6-му сегменту зменшеному в об’ємі. На томограмі виявлено обрив (“культю”) бронху. Ваш даігноз?

А – центральний рак легені                             Г – крупозна пневмонія

       Б – периферичний рак легені                       Д – тромбоемболія легеневої артерії

       В – туберкульоз легені у фазі інфільтрації

133. Хворий 60 років, скаржиться на задишку, субфебрильну температуру, кашель з прожилками крові. Після проведення курсу антибактеріальної терапії стан поліпшився, однак, рентгенологічна картина, що описує прикореневе затемнення в правій легені, не змінилася. Про яке захворювання потрібно думати?

А – центральний рак легені                             Г – пневмонія

       Б – туберкульоз легенів                                   Д – ГРЗ

       В – загострення хронічного бронхіту

134. Хворий 60 років, скаржиться на задишку, субфебрильну температуру, кашель з прожилками крові. Після проведення курсу антибактеріальної терапії стан поліпшився, однак, рентгенологічна картина, що описує прикореневе затемнення в правій легені, не змінилася. Яке дослідження необхідно провести?

А – пункцію                                           Г – бронхоскопія

       Б – загальний аналіз крові                               Д – комп’ютерну томографію 

       В – бактеріологічне дослідження мокроти

135. Хворій М., 52 роки, встановлено діагноз: рак легень ІІІ Б стадії, T3N2M0. Призначена хіміотерапія. Який гістологічний варіант раку легень є найбільш чутливим до проведення хіміотерапії?

А – плоскоклітинний                                        Г – крупноклітинний 

       Б – дрібноклітинний                                  Д – аденокарцинома

       В – комбінація дрібноклітинного та плоскоклітинного

136. 50-річний чоловік, курець, із встановленим діагнозом раку верхньої долі правої легені, надійшов із вираженим набряком і синюшним кольором обличчя та верхніх кінцівок. Скаржиться на головний біль та задишку. Ваш д-з?

А – метастази в шийні лімфовузли                       Г – тромбоз легеневих вен

       Б – проростання плечового сплетіння і неврит     Д – ателектаз

       В – синдром стискання верхньої порожнистої вени

137. Хворий 54 років потрапив до лікарні з клінікою правосторонньої хронічної обструктивної пневмонії. Після обстеження поставлено д-з: дрібноклітинний рак середньої частки правої легені T2NхM0, 2 стадія. Хворого обстежено, приготовано до оперативного втручання. Зроблено правосторонню бокову торакотомію. У ході ревізії органів грудної порожнини виявлено периферичну пухлину середньої частки розміром до 4 см, яка має інтимний зв’язок із нижньою часткою правої легені. Виявлені збільшені бронхопульмональні та паратрахеальні лімфовузли. Обсяг оперативного втручання?

А – правостороння розширена пневмонектомія                  

       Б – правостороння середньочасткова лобектомія        

       В – лобектомія з циркулярною або клиновидною резекцією бронха

Г – частка-доля

Д – правостороння пневмонектомія  

138. У хворого 58 років, при плановій флюорографії, виявлена округла тінь у нижній долі правої легені. Скарг немає, температура нормальна, дихання везикулярне, хрипів немає. На рентгенограмі у верхній долі правої легені тінь 4х5 см з чітким, але нерівним контуром. Лімфатичні вузли середостіння не збільшені. Діагноз?

А – абсцес легені                                                Г – рак легені

       Б – вогнищева пневмонія                               Д – туберкульоз

       В – ехінококова киста

139. У хворого, 56 років, з’явився сухий кашель, субфебрильна t, наростає задишка. При рентгенологічному обстеженні виявлена підвищена прозорість верхньої частки правої легені. Ваш попередній діагноз?

А – емфізема легені                                            Г – пневмосклероз 

       Б – пневмонія                                              Д – туберкульоз легені

       В – рак верхньої частки правої легені



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.