Відповіді до тестових завдань 2 страница

В– при позит. показниках щодо рівня експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів

Г – гормонотерапія недоцільна

Д – гормонотерапію призначають у кожному випадку після оперативного втручання

45. Хвора 46 років, випадково знайшла у лівій грудній залозі ущільнення. Звернулася до лікаря. При огляді в зовнішньому квадранті лівої грудної залози пухлина 2х3 см, щільна, обмежено рухома, безболісна, симптом “площадки” позитивний, регіонарні лімфовузли не пальпуються. В анамнезі 8 вагітностей, 2 з яких закінчилися пологами, решта – абортами. Протягом 15 років страждає хронічним аднекситом. У бабусі по лінії матері був рак грудної залози. Ваш діагноз?

А – рак молочної залози Г – фіброаденома

Б– папіломатоз Д – киста

В– мастит

46. Хвора 38 років. При обстеженні встановлений діагноз раку грудної залози. Супутня патологія: хронічний аднексит, дисфункція яєчників, вторинне безпліддя, ожиріння II-III ступеню. Визначте патогенетичну форму раку грудної залози.

А – ендокринна Г – інволютивна

Б– гіпотиреоїдна Д – оваріальна

В– наднирникова

47. Яка з перелічених клінічних форм раку молочної залози не належить до дифузних?

А– інфільтративно-набрякова Г – бешихоподібна

Б – панцирна Д – рак Педжета

В – маститоподібна

48. Який основний метод лікування дифузної мастопатії?

А– консервативний Г – хіміотерапія

Б – променева терапія Д – хірургічний

В – комбінований (передопераційна променева терапія + операція)

49. Які дослідження слід застосовувати при наявності виділень із соска?

А – пальпацію в положенні лежачи + безконтрастну мамографію

Б– пункційну біопсію + пневмоцистографію

В – цитологічне дослідження виділень + дуктографію

Г - цитологічне дослідження виділень + пневмоцистографію

Д – УЗД + мамогафію

50. У чому полягає принципова відмінність операції Пейті від операції Холстеда?

А – у видаленні міжпекторальних лімфовузлів

Б– у збереженні великого грудного м’яза

В – у збереженні малого грудного м’яза

Г – у збереженні парастернальних лімфовузлів

Д – виконується лише при обмежених вузлових формах пухлин (Т_1-2N₀M₀)

51. Яка мета ад’ювантної хіміотерапії?

А – знищення мікрометастазів у віддалені органи

Б– зменшення частоти метастазів у реґіонарні зони

В – профілактика лімфостазу на верхній кінцівці

Г – поліпшення абластичності операції

Д – зменшення розмірів пухлини

52. Як розміщуються часточки в молочній залозі?

А– концентрично Г – радіально

Б – горизонтально Д – спіралеподібно

В – паралельно

53.Який метод лікування папіломи протоки?

А– хірургічний Г – комбінований (променева терапія+операція)

Б – консервативний Д – хіміотерапія

В – променевий

54. Для морфологічної верифікації діагнозу раку соска і ареоли необхідно провести цитологічне дослідження. Які клітини засвідчать наявність раку?

А– клітини Березовського-Штернберга Г – клітини Ходжкіна

Б – клітини Пирогова-Лангонса Д – веретеноподібні клітини

В – клітини Педжета

55.Вкажіть правильну послідовність діагностичних процедур при скринінгу раку молочної залози:

А – клінічне обстеження молочних залоз, самообстеження, УЗД, мамографія

Б– самообстеження, мамографія, клінічне обстеження

В – мамографія, самообстеження, клінічне обстеження

Г – самообстеження, УЗД, мамографія, клінічне обстеження

Д – самообстеження, клінічне обстеження, мамографія

56. Скарги на підвищення температури до субфебрильних цифр, пітливість, шкірний зуд. В надключичних ділянках з двох сторін, збільшення до 2-3 см в діаметрі, щільні, гладкоеластичні утворення. При пункції отримані клітини Березовського-Штенберга. Ваш діагноз?

А – лімфогрануломатоз Г – сифіліс

Б – лімфосаркома Д – метастази в лімфовузли

В – лімфаденіт

57. Хворому 21 рік. Скаржиться на помірний свербіж шкіри, епізодичне підвищення температури тіла, слабкість, невеликий біль в суглобах та м’язах, серцебиття, головний біль, появу вузлів на шиї. Об’єктивним обстеженням при пальпації на шиї з обох сторін та в підпахвинних областях виявлені збільшені до 2,0 см в діаметрі лімфовузли, чіткі, рухомі, неболючі, не зв’язані між собою та з прилеглими тканинами. Рентгенологічним дослідженням спостерігаються збільшені лімфовузли середостіння. В пунктаті цитологічно виявлені клітини Штернберга, характерні для лімфогранульоматозу. Визначте клінічну стадію захворювання.

А – локальна Г – генералізована А

Б – регіонарна А Д – генералізована В

В – регіонарна В

58. Хвора 18 років госпіталізована в тяжкому стані зі скаргами на утруднення дихання в горизонтальному положенні, кашель. При огляді: розширена підшкірна венозна сітка на грудній клітці, набряк верхньої половини тулуба, шиї, лиця. Периферичні лімфовузли не збільшені. При рентгенографії органів грудної клітки виявлене значне розширення тіні середостіння на всьому протязі. Консіліумом встановлено діагноз лімфома середостіння. Який метод лікування показаний хворій у першу чергу.

А – гормонотерапія Г– хіміотерапія

Б – радіонуклідна терапія Д– променева терапія

В – хірургічне видалення лімфовузлів середостіння

59. Юнак 24 років скаржиться на конгломерат щільних, не спаяних з шкірою, не болючих лімфовузлів 4-5 см в діаметрі в правій надключичній області, періодичне підвищення температури тіла до 39⁰С, шкірний зуд і болі в кістках тазу і грудній клітці. Аналіз крові: Нb-95 г/л, Л-12х109/л, Е –10\%, ШОЕ-35 мм/год. При рентгенографії грудної клітки збільшення лімфовузлів середостіння. Ваша тактика?

А – фізіотерапія Г – антибіотикотерапія

Б – спостереження Д– біопсія лімфовузла

В – операція – шийна лімфаденектомія

60. Жінка 26 років скаржиться на появу щільних, не спаяних з шкірою лімфовузлів 2-4 см в діаметрі в області шиї зліва і в правій надключичній області, підвищення температури тіла до 39⁰С, шкірний зуд, профузне нічне потіння, похудіння на 10 кг за останній місяць. При дослідженні матеріалу біопсії лімфовузла знайдено клітини Березовського - Штернберга. Ваш діагноз? А – лімфосаркома Г – туберкульоз лімфовузлів

Б– хронічний лімфолейкоз Д – метастази раку в шийні і надключичні лімфовузли

В – лімфогрануломатоз

61. У хворого 35 років періодично (тричі за останній рік з періодами 3-4 місяці) збільшуються лімфовузли шиї ліворуч, що супроводжується підвищенням t до 37⁰С, нічними потами. Перелічені явища минають на фоні протизапальної терапії. Яке захворювання слід запідозрити?

А – лімфаденопатія Г – туберкульоз

Б – лімфогранулематоз Д – лімфадененіт

В– мононуклеоз

62. Хворий Н., 22 роки, звернувся зі скаргами на збільшення надключичних лімфовузлів. Виконана біопсія, встановлено д-з: лімфогранулематоз. Якій гістологічний варіант лімфогранулематозу є найбільш несприятливим та резистентним щодо вживання хіміопроменевої терапії?

А – лімфоїдне виснаження Г – лімфогістіоцитарний

Б– нодулярний склероз Д – змішаний варіант

В – усі гістологічні варінти резистентності до спеціального лікування

63. Які обстеження треба провести для постановки заключного діагнозу “неходжкінська лімфома”?

А – клінічне Г – цитологічне

Б – біохімічне Д – рентгенологічне

В – гістоморфологічне

64. Дитина 10 років скаржиться на слабкість, пітливість, збільшення лімфовузлів на шиї ліворуч. В клінічному аналізі крові лімфопенія, ШОЕ 55 мм/год. Рентгенографія: збільшення лімфовузлів середостіння. Встановіть діагноз.

А – шийний лімфаденіт Г – епідемічний паротит

Б– пухлина середостіння Д – лімфома Ходжкіна

В – туберкульоз

65. Хворий 19 років, виявив безболючий щільний лімфовузол зліва на шиї. Через 2 тижні появився підйом t до 39⁰С, нічне рясне потовиділення, зуд шкіри. Ан. крові: ер. 4.5х10 12/л, Нв - 135 г/л, КП-0.9, тромбоцити 300 х 10 10/л, лейк - 5.2 х 10 9/л, е - 2%, б - 1%, п/я - 11%, с/я 63%, л - 18%, м- 5%, ШОЕ-18 мм/год. Ваш діагноз?

А – хронічний мієлолейкоз Г – лімфогранулематоз

Б – хронічний лімфолейкоз Д – гострий лейкоз

В – інфекційний лімфоаденіт

66. Хворий 27 років скаржиться на загальну слабкість, хвилеподібне підвищення температури тіла, кашель, пітливість, втрату ваги протягом останніх місяців, свербіння шкіри після прийому алкоголю. Об’єктивно: збільшенні поодинокі не болючі, еластичні шийні лімфовузли. Аналіз крові: Нв – 114г/л, ер. – 3,2х1012/л, ЦП – 0,9; лейк – 10,2х109/л; П – 5\%, С – 65\%; Е – 11\%;Л – 9\%; М – 10\%; ШЗЕ – 38мм/год. Рентгенологічно: двобічне розширення серцево-судинної тіні збільшеними лімфовузлами, “симптом труби”. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

А– лімфогранулематоз Г– саркоїдоз

Б – хронічний мієлолейкоз Д – лімфоретікулосаркома

В– туберкульоз внутрігрудних лімфовузлів

67. Хворий поступив у торакальне відділення із скаргами на задишку, сухий кашель. Об`єктивно: розширення сітки поверхневих вен передньої грудної стінки, набряк та ціаноз шиї і обличчя, масивне збільшення лімфатич-них вузлів шиї справа. Яке дослідження слід застосувати в першу чергу для якнайшвидшого початку лікування?

А – бронхоскопія Г – комп’ютерна томографія

Б – біопсія шийних лімфовузлів Д– ренгенографія грудної клітки

В – плевральна пункція

68. Хв. К, 36 років, пред’являє скарги на підвищення t тіла до 39⁰С, біль у горлі, носові кровотечі. Захворів 10 днів тому. Об'єктивно: блідість шкіри, геморагічні висипи на шкірі та кон’юнктивах, підщелепні лімфовузли при пальпації діаметром до 1 см, м’які, безболісні, мигдалини збільшені, пухкі. Аускультивно: тони серця приглушені, сист. шум на верхівці. Гепатоспленомегалія. В клінічному аналізі крові анемія, лейкоцитоз із зсувом вліво (бластні клітини – 95 %), тромбоцитопенія, ШОЕ 60 мм/год. Ваш д-з?

А – гострий лейкоз Г – гемолітична анемія

Б– рак печінки Д – цироз печінки

В – лімфогранулематоз

69. Хв. Ю, 22 роки, пред’являє скарги на збільш. шийн. л/в, слабкість, сверблячку шкіри, підвищення t тіла. В анамнезі: збільш. л/в виявлено 2 міс.тому, тиждень тому підвищилася t тіла до 40С з лихоманкою. Прийом антибіотиків мало-ефективний. Об'єк: стан задов., шкіра і видимі слиз. оболонки звичайного кольору. Ліворуч, на бічній поверхні шиї 2 л/в (1,4 і 2 см), середньої щільності, безболісні. Зі сторони вн. о-нів змін не виявлено. Ан. кр: ер – 4,5*10¹²/л, Hb – 140 г/л, кп – 0,9, лейк – 9,2*10⁹/л, е – 3 %, п-н – 8 %, с – 70 %, лімфоцити – 13 %, моноцити – 6 %, ШОЕ – 30 мм/годину. Який д-з найбільш імовірний?

А– гострий лейкоз Г – гемолітична анемія

Б– рак печінки Д – рак легень

В – лімфогранулематоз

70. Пацієнта молодого віку турбують гарячка, біль в горлі на протязі тижня. При обстеженні в клініці виявлено збільшення шийних і пахвинних лімфатичних вузлів (до 2-3 см), їх болючість, збільшення селезінки при сонографічному дослідженні. У загальному аналізі крові: еритроцити – 4,2 х 10¹²/л, гемоглобін – 140 г/л, лейкоцити – 10 х 10⁹/л, лімфоцитоз до 80 % з наявністю атипових мононуклеарів. Серологічна реакція на вірус Епштейн-Барра – позитивна. Який діагноз у пацієнта?

А – гострий лейкоз Г – інфекційний мононуклеоз

Б – інфекційний лімфоцитоз Д– реактивний лімфаденіт

В – лімфогранулематоз

71. З приводу болю голови жінка 48 років часто використовує анальгін, аспірин, фенацетин. Після переохолодження в неї розвинувся гострий гнійний отит. У загальному аналізі крові: еритроцитів – 4,3 х 1012/л, гемоглобін – 132 г/л, лейкоцити – 1,2 х 109/л, е – 0%, пал. – 1%, с – 6%, л – 83%, м – 10%, тромбоцити – 170 х 109/л, ШОЕ – 48 мм/год. Який стан розвинувся у хворої?

А – гостра лейкемія Г – хронічна лімфоїдна лейкемія

Б– агранулоцитоз Д– лейкемічна реакція

В – лімфогранулематоз

72. Мужчина 40 років госпіталізований у стаціонар у зв’язку із гарячкою, вираженим больовим синдромом у животі зліва. При обстеженні виявлено гепато – і спленомегалію. Периферичні лімфовузли, доступні пальпації, не збільшені. Афтозний стоматит. У загальному аналізі крові: еритроцити – 2,4 х 1012/л, гемоглобін – 70 г/л, КП – 0,9; лейкоцити – 120 х 109/л, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 15%, метамієлоцити – 7%, паличкоядерні – 8%, сегментоядерні – 20%, е – 6%, б – 10%, л – 15%, м – 8%. ШОЕ – 34 мм/год. Який вірогідний діагноз у хворого?

А – гострий лейкоз Г – хронічна лімфоїдна лейкемія

Б– цироз печінки Д – лейкемічна реакція мієлоїдного типу

В – злоякісна лімфома

73. Пацієнт 21 р. поступив в гастроентерологічне відділення із скаргами на проноси більше 1 місяця, втрату ваги на 15%. При об’єктивному обстеженні виявлено збільшення пахових лімфатичних вузлів. Яке обстеження має бути проведене в першу чергу?

А – наявність антитіл до ВІЛ Г – стернальна пункція

Б – пункція лімфовузла Д – аналіз крові на стерильність

В – аналіз крові на малярійний плазмодій

74. У хворого, 25 років, протягом місяця спостерігається свербіння шкіри, пітливість, підвищення температури тіла, збільшення шийних, пахвинних, пахових лімфатичних вузлів, селезінки. В загальному аналізі крові незначний лейкоцитоз. Встановлено попередній діагноз лімфогрануломатоз. Яке з обстежень необхідно для уточнення діагнозу?

А – біохімічний аналіз крові Г– стернальна пункція

Б– УЗД печінки і селезінки Д – комп’ютерна томографія о-нів черев. порожнини

В – біопсія лімфовузла

75. У жінки 21 року, яка проходить лікування з приводу наркоманії виявлено загальну лімфоаденопатію. З приводу якої патології в першу чергу необхідно обстежити хвору?

А – інфекційний мононуклеоз Г – туберкульоз

Б – гострий лейкоз Д – ВІЛ-інфекція

В – лімфогранулематоз

76. У хворого 71 року три місяці назад з’явився постійний біль за грудиною та в ділянці серця. Лікувався самостійно та у дільничого лікаря „серцевими” ліками. Був тимчасовий та незначний ефект. Об’єктивним та електрокардіографічним обстеженням серця суттєвих відхилень від норми не виявлено. Яке злоякісне новоутворення більш часто може викликати вказану вище симптоматику?

А– периферичний рак легені Г – колоректальний рак

Б – рак кардіального відділу стравоходу Д – вузловий рак печінки

В– рак хвоста підшлункової залози

77. Хвора 48 років звернулась до онколога зі скаргами на нудоту, помірний біль в епігастрії, послаблення апетиту. Ендоскопічно в препілоричному відділі шлунка виявлена циркулярна пухлина протяжністю до 3-х см без деструкції слизової облонки, яка викликає субкомпенсований стеноз. Гістологічним дослідженням виявлено перстневидно-клітинний рак. Вкажіть найбільш ефективний метод хірургічного лікування?

А– проста резекція шлунка Г – гастректомія

Б – субтотальна дистальна резекція Д – резекція шлунка по Більрот II

В– резекція шлунка по Гофмейстеру-Фінстереру

78.Яка з наведених операцій виконується при радикальному лікуванні раку середньогрудного відділу стравоходу?

А– реканалізація стравоходу Г – операція Л’юіса

Б – езофагофундостомія Д – операція Герлока

В– гастростомія за Кадером

79. В лікарню швидкої медичної допомоги доставлено хворого 42 років, зі скаргами на загальну слабість, блювоту “кофейною гущею”, дьогтьоподібні випорожнення. При обстеженні шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Живіт м’який, значно болючий в епігастральній ділянці. Per rektum: ампула прямої кишки заповнена рідким калом, слизова прямої кишки рухома. На висоті пальця без патологічних утворень. На рукавичці слід калу чорного кольору. Аналіз крові: Нb 80 г/л, ер. 2,1х10¹²/л, ШОЕ 20 мм/год. ФЕГДС: по малій кривизні шлунка виразка з мозолистими краями близько 2 см у діаметрі. Дно виразки покрите кров’яним згустком. Ознак продовження кровотечі немає. Проведена біопсія. ПГЗ - високодиференційована аденокарцинома. Тактика хірурга лікарні швидкої медичної допомоги.

А– направити до онколога Г – резекція 2/3 шлунка

Б – гастректомія Д – хіміотерапія

В– симптоматичне лікування

80. Хворий 59 років скаржиться на утруднення ковтання, яке з’явилося декілька тижнів тому, спочатку при ковтанні твердої, а далі і рідкої їжі. Лікар при обстеженні хворого встановив діагноз: рак стравоходу. Який ступінь механічної дисфагії у хворогого?

А– 1 Г – 2

Б – 4 Д – 0

В– 3

81. При фіброгастроскопії у хворої 49 років виявлено поліп шлунка на великій кривизні антрального відділу на широкій основі до 2 см в діаметрі. Яке дослідження необхідно провести для уточнення тактики лікування хворої?

А– ендоскопічну біопсію Г – інтраопераційну біопсію

Б – посів шлункового соку на гелікобактерії Д – аналіз шлункового соку

В– рентгенконтрастне дослідження шлунка

82. У жінки 62 років появилася слабість, головокружіння. При дослідженні крові виявлено гіпохромну анемію. Яке додаткове дослідження треба провести в першу чергу?

А– ірігоскопія Г – спленопортографія

Б – вишкрібання порожнини матки Д – рентгеноскопія шлунка

В– пункція кісткового мозку

83. Мужчина 68 років, який хворіє протягом 10 років хронічним гастритом, звернувся зі скаргами на слабість, похудання, втрату апетиту, болі, які віддають в спину. При пальпації органів черевної порожнини відмічається болючість в епігастрії. На рентгенограмах шлунка виявлено ніша 4 см в діаметрі з припіднятими краями. При фіброгастроскопії виразка з горбистими краями. Який діагноз?

А– виразкова хвороба шлунка Г – рак шлунка

Б – панкреатит Д – гастрит

В– пенетруюча виразка шлунка

84. Хворий 42 років. Турбує дисфагія. В дитинстві був опік стравоходу через випадково випиту оцтову есенцію. Проводилось консервативне лікування, бужування стравоходу. Тривалий час порушення прохідності їжі не було. При рентгеноскопії визначається концентричне звуження стравоходу в середній третині, контраст нижче не поступає. Ймовірний діагноз?

А– ахалазія кардії Г – рефлюкс-езофагіт

Б – лейоміома стравоходу Д – рубцевий стеноз стравоходу

В– рак стравоходу на фоні післяопікової стриктури стравоходу

85. Хворого С. 64 років, протягом 6 місяців турбують тупі болі в епігастральній області, тошнота, відрижка, анорексія. Відмічає швидку втомлюваність, прогресуюче похудання, психічну астенію. В лівій надключичній області появилось щільне, нерухоме, неболюче пухлинне утворення з нечіткими контурами, розмірами 2,5х3,5 см. Дана симптоматика характерна для:

А– лімфогранулематозу Г – раку шлунку

Б – бокової кисти шиї Д – туберкульозу легень

В– виразкової хвороби дванадцятипалої кишки

86. При проведенні фіброгастроскопії у хворого з клінікою шлунково-кишкової кровотечі по малій кривизні шлунка в субкардіальному відділі знайдено неправильної форми звиразкування з нерівними контурами, бугристим дном, ригідними краями, розмірами 3,5х 4,5 см, складки оточуючої слизової деформовані, сіруватого кольору, дифузно помірно кровоточить. Гастроскопічна картина відповідає:

А– раку шлунку Г – ерозивному гастриту

Б – хворобі Менетріє Д – синдрому Малорі-Вейса

В– виразці шлунку, ускладненою кровотечею

87. Мужчина 40 років, поступив в приймальний покій зі скаргами на блювоту великою кількістю червоної крові, якій передувала тошнота і багаторазова, нестримна блювота без домішків крові. Блювота виникла після вживання великої кількості алкоголю і жирної їжі на фоні повного здоров’я. Який ваш попередній діагноз?

А– грижа стравохідного отвору діафрагми Г – рак шлунку

Б – кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу Д – синдром Малорі-Вейса

В– виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, кровотеча

88. Хворий Н., 60 років скаржиться на болі за грудиною постійного характеру, які посилюються при проходженні їжі. Найбільш ймовірний діагноз?

А– стенокардія Г – виразкова хвороба шлунку

Б – рак стравоходу Д – грудний радикуліт

В– рефлюкс-езофагіт

89. Хвора 52 років тривалий час страждає на постійну печію поза нижньою третиною грудини, присмак гіркоти в роті, збільшене виділення слини та слизу. Вживає соду і альмагель, але це не зменшує печію. Рентгенологічно: порушення рельєфу стравоходу та місця розташування кардії не виявлені. При ендоскопічному дослідженні виявлено, що нижня третина стравоходу вкрита фібрином, є поодинокі ерозії, кардія стуляється не повністю; у шлунку повно жовчі, є ознаки вогнищево-атрофічного гастриту; дванадцятипала кишка без осоливостей. Ваш діагноз?

А– діафрагмальна грижа Г – виразкова хвороба

Б – рак стравоходу Д – ахалазія стравоходу

В– недостатність кардії, рефлюкс-езофагіт

90. Хворій протягом останніх 2 років важко ковтати їжу (особливо рідину), в роті постійно велика кількість пінної слини, слизу, часте блювання мало зміненою їжею. При ендоскопічному дослідженні нижня третина стравоходу різко звужена (просвіт – до 3 мм), над нею стравохід значно розширений. Рентгенологічно – симптом “гусиного пера”, стравохід у нижній третині різко звужений, над цією ділянкою - значно розширений. Евакуація рентгенконтрасту у шлунок майже не відбувається. Після прийому спазмолітиків рентгенологічна картина не змінюється. Ваш попередній діагноз.

А– дивертикул стравоходу Г – рефлюкс-езофагіт

Б – рак стравоходу Д – ахалазія стравоходу

В– недостатність кардії

91. Хворий Б., 60 років. Скаржиться на болі в епигастрії. В надключичній області зліва щільний лімфовузол до 2 см в діаметрі. При гастроскопії по малій кривизні виразка з нерівними підритими краями і дном до 5 см в діаметрі. Ваш діагноз?

А– виразка шлунку Г – сифіліс шлунку

Б – рак шлунку Д – лейоміома шлунку

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 Следующая ⇒