Відповіді до тестових завдань 1 страница

1.Хвора 39 років скаржиться на наявність плямоподібного утворення на лівій гомілці, яка з’явилась біля одного року тому назад. Два рази після легких подряпин була невелика кровотеча. З’явився свербіж. Не лікувалась. Об’єктивно: на внутрішній поверхні нижньої третини лівої гомілки спостерігається пляма 2х3 см чорноватого кольору, відносно чіткі контури, з однотипною інфільтрацією, незначно виступає над поверхнею шкіри. Пахові лімфовузли м’які, рухливі, не збільшені. Лікуючий лікар виставив діагноз меланома. Назвіть клініко-морфологічну форму захворювання.

А – акральна форма Г – вузлова форма

Б – поверхнева лентігіозна форма Д – інфільтративна форма

В – безпігментна форма

2.Хворий 42 років випадково травмував пігментне утворення на шкірі поперекової ділянки. Наступного дня звернувся до лікаря. Розміри утворення та його стан до травми вказати не може. Об’єктивно: на шкірі поперекової ділянки зліва латеральніше 5 см від паравертебральної лінії пігментне новоутворення близько 1,5 см у діаметрі світло-коричневого кольору з вкрапленням чорного кольору, з поверхневою подряпиною, покритою шкіркою засохлої крові. Периферичні лімфовузли не збільшені. Тактика лікаря.

А – електрокоагуляція Г – широке електровисічення

Б – мазеві пов’яки Д – спостереження за хворим

В – обробка антисептиками до заживлення

3.Хворий, 51 рік, звернувся в поліклініку онкодиспансера зі скаргами на наявність кратероподібної виразки на шкірі лівої скроні. Дно виразки блідо-червоного кольору, легко кровоточить. Цитологічний висновок – базаліома. Який з перерахованих методів лікування є методом вибору в даній ситуації.

А – близькофокусна рентгенотерапія Г – електрокоагуляція

Б – ножове видалення Д – кріотерапія

В – видалення електроножом

4.Хвора 35 років. Госпіталізована до стаціонару зі скаргами на наявність пігментного утворення на шкірі середньої третини правого стегна. З дитинства було пігментне утворення в цієї зоні. У хворої світла шкіра. Щорічно їздила на південь, любила загоряти. Помічала, що пухлина після цього збільшувалася в розмірі. Під час вагітності, 1 рік тому, пухлина почала швидко зростати. Звернулася до лікаря тільки при появі кровотечі з пухлини. При огляді на передній поверхні правого стегна пухлина темного кольору, що контактно кровоточить, 2х4 см. У правій пахвовій області щільний лімфатичний вузол. Ваш діагноз?

А – кератома Г – гемангіома

Б – плоскоклітинний рак шкіри Д – базальноклітинний рак шкіри

В – меланома

5.Хвора 60 років. Протягом року після перебуванні на півдні, на незміненій шкірі правої скроні з’явилося бляшкоподібне утворення, яке швидко збільшувалося в розмірі. Лікувалася самостійно мазями, ефекту не було. В подальшому з’явилося свербіння, лущення поверхні. Звернулася до дерматолога, який призначив консервативне лікування. Пухлина стала зростати в розмірі, після чого жінка звернулася до онколога. При огляді – на шкірі скроні пухлина з нерівними контурами 2х1 см, навкруги – “перлинний валик”. Ваш діагноз?

А – кератома Г – гемангіома

Б – плоскоклітинний рак шкіри Д – базальноклітинний рак шкіри

В – меланома

6.Хворий 51року. Протягом 8 років перебував під наглядом хірурга з приводу хронічної венозної недостатності, варикозного розширення вен гомілки. Протягом цих 2 років отримував консервативне лікування, фізіопроцедури. Два роки тому з’явилася виразкуватість на шкірі, яка повільно збільшувалось. Ця ситуація розцінена лікарем, як трофічна язва. Консервативне лікування, яке проводилося, ефекту не дало. За місяць до госпіталізації до стаціонару хворий самостійно виявив у паховій області щільний вузол. Був направлений до стаціонару з діагнозом “хронічна виразка гомілки, хронічна венозна недостатність, паховий лімфаденіт”. Ваш діагноз?

А – кератома Г – гемангіома

Б – плоскоклітинний рак шкіри Д – базальноклітинний рак шкіри

В – меланома

7.Хвора 54 років звернулася до дерматолога з скаргами на відчуття болючості, печіння в області папіломатозного невуса. Об’єктивно: на шкірі спини визначається щільнее припухле утворення з вираженою синюшно-черною пігментацією, запальним обідком по периферії. Зі слів хворої невус неодноразово травмувався. Яке захворювання необхідно запідозрити?

А – нейрофіброма Г – епітеліома

Б – хвороба Боуена Д – базаліома

В – меланома

8.На боковій поверхні грудної клітини в хворої 30 років видалено амбулаторно темно-коричневого кольору “родимку”. Гістологічне дослідження не проводили. Через 4 міс у пахвовій ділянці з’явився конгломерат лімфатичних вузлів. Рубець у ділянці видаленного утворення гладенький, м’який.

А – туляремійний бубон Г – банальний запальний аксилярний лімфаденіт

Б – лімфогрануломатоз Д – лімфостаз верхньої кінцівки

В – метастази меланоми після нерадикального видалення пухлини

9.Чоловік 42 років помітив між пальцями стопи пігментне утворення, яке поступово збільшувалося, заважало носінню взуття, а останнім часом стало кровоточити. Лікувався амбулаторно /марганцеві ванночки, пов'язки/. Хірург направив хворого на консультацію до онколога. Об'єктивно: на внутрішній поверхні 2-го пальця правої стопи пухлиновидне утворення темного кольору розміром 1х1,5 см, мацероване, злегка кровоточить при знятті пов'язки. Ознак запалення в оточуючих тканинах немає. У правій пахвинній ділянці, нижче від пупартової зв'язки виявлено щільний лімфатичний вузол розміром 2х2 см. У інших групах регіонарних лімфовузлів патології не знайдено. З боку серця і легень відхилень від норми не виявлено.

А – меланома 2-го пальця правої стопи з метастазами в лімфовузли пахвинної ділянки

Б – гемангіома 2-го пальця правої стопи

В – гемангіома 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт

Г – меланома 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт

Д – пігментний невус 2-го пальця правої стопи, пахвинний лімфаденіт

10.Хворий 39 років скаржиться на наявність новоутворення в ділянці волосяної частини голови, яку виявив півроку тому. Появу новоутворення пов'язує з травмою. Пухлина збільшується в розмірах повільно, не турбує. При пальпації виявлено утворення розміром 2х1,5 см округлої форми, з гладенькою поверхнею, щільно-еластичної консистенції.

А – ліпома волосяної частини голови Г – атерома волосяної частини голови

Б – киста волосяної частини голови Д – остеома волосяної частини голови

В – гематома волосяної частини голови

11.На прийом до онколога звернулась жінка 35 років із скаргами на наявність пухлиноподібного утворення в ділянці правої сідниці, яку помітила місяць тому. 0б'єктивно: у зовнішньо-верхньому квадранті правої оідниці пухлина розмірами 4х4 см у глибині м'язів. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Ін'єкціі в сідницю одержувала більше року тому.

А – фібросаркома правої сідниці Г – ліпома правої сідниці

Б – фіброма правої сідниці Д – абсцесс правої сідниці

В – міосаркома правої сідниці

12. Чоловік 37 років, під час гоління травмував пігментний утвір на щоці. Яка лікувальна тактика в даній ситуації?

А – кріодеструкція Г – лазерна коагуляція

Б – лімфаденектомія Д – спостереження

В – висічення утвору з терміновим цитологічним дослідженням

13. Для базально-клітинного раку шкіри характерне:

А – швидке метатазування Г – повільний ріст

Б – порушення загального стану хворого Д – швидкий ріст

В – частіше зустрічається в осіб молодого віку

14. Основним методом біопсії у разі меланоми є:

А – зішкребок Г – щипцева-біопсія

Б – мазок-відбиток Д – кюретаж

В – трепан-біопсія

15. Основні вимоги до хірургічного лікування меланоми:

А – операція проводиться під місцевим знеболенням

Б – розріз пухлини проводиться на відстані 0,5 см від її меж

В – пухлина видаляється в одному блоці зі шкірою, підшкірною жировою клітковиною

та фасцією

Г – видаляється тільки уражена ділянка шкіри

Д – пухлина видаляється в одному блоці зі шкірою і підшкірною жировою клітковиною

16. Радикальним оперативним втручанням у хворого з диференційованим раком щитовидної залози місцевого розповсюдження згідно міжнародної класифікації T3N1M0 є:

А- резекція частки залози з пухлиною Г – субкапсулярна тіреоїдектомія

Б – операція Крайля на боці ураження Д – енуклеація первісної пухлини

В – екстрафасціальна тіреоїдектомія з регіонарною лімфаденектомією

17.Ви складаєте індивідуальний прогноз для хворого на рак щитовидної залози. При цьому треба враховувати, що до сприятливих прогностичних факторів відносять:

А- жіноча стать, вік до 40 років, папілярний рак, пухлина до 4 см

Б – чоловіча стать, вік більше за 45 років, медулярний рак

В – проживання в ендемічному щодо зобу районі

Г - вік до 16 років, недиференційований рак

Д - вплив іонізуючої радіації в дитячому віці

18. Ви плануєте подальше ведення пацієнта, який переніс радикальне оперативне втручання з приводу рака щитовидної залози. При цьому Ви спираєтесь на необхідність призначення, незалежно від обсягу втручання, тривалої:

А– радіойодтерапії Г – променевої терапії

Б – замісної гормонотерапії тіроксином Д – поліхіміотерапія

В – поліхіміотерапії у сполученні з променевою терапією

19.До поліклініки звернулася хвора 60 років зі скаргами на поколювання й біль на передній поверхні шиї, періодичний озноб, слабкість, задишку, наявність вузлів у зоні щитовидної залози і почервоніння шкіри цієї області. Спочатку звернулась до терапевта, який призначив антибіотики й УВЧ. У зв’язку з погіршенням стану, лікар направив хвору до хірурга, який амбулаторно здійснив розтин тканин, однак гною не виявив. Розпочав лікування пов’язками з гіпертонічним розчином. Через тиждень лікування в рані з’явилися грибоподібні розростання. Ваш діагноз?

А– вузловий зоб Г – рак щитовидної залози

Б – дифузний зоб Д – тиреоїдит

В – аберантна струма

20.До хірурга районної поліклініки звернулася хвора зі скаргами на збільшення щитовидної залози, періодичне серцебиття. Лікар виявив декілька вузлів у залозі, еластичної консистенції, з гладкою поверхнею, які рухалися разом із залозою, безболісні. Він зробив пункцію одного з вузлів. Цитологи виявили фолікулярний епітелій. Хворій було рекомендовано серцеві, седативні препарати і контрольне обстеження через рік. Ваш діагноз?

А– вузловий зоб Г – аберантна струма

Б – дифузний зоб Д – тиреоїдит

В – багатовузловий зоб

21.Чоловік 54 років скаржиться на наявність збільшеної в розмірах щитовидної залози з деформацією шиї, що відмітив вперше близько 2-х років тому, а за останній місяць ріст прискорився. Також з анамнезу відомо, що хворий – ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС. Об’єктивно: права доля щитовидної залози значно збільшена в розмірах, пальпаторно: ущільнена, горбиста. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлюе таку картину?

А– тіреоїдит Ріделя Г – лімфогрануломатоз

Б – тіреоїдит Хашімото Д – рак щитовидної залози

В – туберкульозний лімфаденіт

22.Жінка 64 років хворіє на тіреотоксикоз протягом 10 років, протягом 8 років приймає антитиреоїдні засоби. Протягом останніх 5-6 місяців відмічено появу захриплості голосу, дисфагії, задишки. При об’єктивному обстеженні: долі щитовидної залози значно збільшилися в розмірах. Консистенція щільна, поверхня горбиста. Збільшені шийні лімфатичні вузли зліва. Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину?

А– рак щитовидної залози Г – зоб Ріделя

Б – ДТЗ Д – гіпотіреоз

В – аутоімунний тиреоїдит

23.У хворого 32 років під час профогляду виявлено вузол в правій долі щитовидної з-зи. Скарг немає. Об’єктивно: зі сторони внутрішніх органів без відхилень від норми. В правій долі щи-товидної залози пальпується вузол до 25 мм в діаметрі, щільний, неболючий, рухомий. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення д-зу.

А– термографія щитовидної залози Г – Комп’ютерна томографія щит. з-зи

Б – сцинтиграфія щитовидної залози Д – УЗД щитовидної залози

В – тонкоголкова аспіраційна біопсія щитовидної залози

24.Хв. 22 років, який в дитячому віці виїхав з 30-км зони Чорнобильської АЕС, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабкість та хриплий голос. Інших скарг не пред'являє. При визначається вузол кам’янистої консистенції діаметром близько 1 см з інфільтрацією навколишніх тканин, окрім того, пальпуються шийні лимфатичні вузли праворуч. Очні симптоми негативні. Т тіла 36,6С ЧСС – 64 на 1 хв. АТ 115/75 мм рт.ст. Про який патологічний процес можна думати у даному випадку?

А– хронічний ларингіт Г – злоякісна пухлина щит. залози

Б – токсична аденома щитовидної залози Д – киста щитовидної залози

В – хронічний аутоімунний тиреоїдит, вузлова форма

25.Чоловіка 65 років турбує наявність виразки на слизовій оболонці щоки справа в місці травматизації її протезом. Виразка існує біля року, медикаментозному лікуванню не піддається; за останні 3 місяці збільшилась удвічі. Розмір виразки 2-2,5 см, дно - некротичне. Регіонарні лімфовузли - підщелепні до 2 см, м'яко-еластичні, обмежено рухомі в кількості 3-х.

А– лейкоплакія Г – аспірінова виразка

Б – декубітальна виразка Д – афтозний стоматит

В – рак слизової оболонки ротової порожнини

26.До хірурга звернувся хворий 46 років, у якого на нижній губі є безболісна виразка розміром 0,5х0,5 см. Протягом останнього року на нижній губі спостерігались лусочки, які періодично відпадали. Виразка з'явилась 2 місяці тому. У лівій підщелепній ділянці кілька щільних лімфатичних вузлів розміром 0,5х1,0 см.

А– Herpes labialis Г – лейкоплакія

Б – твердий шанкр нижньої губи Д – базаліома нижньої губи

В – рак нижньої губи з метастазами в підщелепні лімфатичні вузли

27.До Вас, лікаря-терапевта дільничної лікарні звернулася хвора 42 р., із скаргами на затвердіння у ділянці шкіри нижньої повіки зліва. З анамнезу виявлено, що це утворення з’явилося рік тому. Під час огляду: на нижній повіці на 3 мм нижче за інтермаргінальний край - новоутворена тканина розміром 5 х 6 мм із щільними краями, надмірним ороговінням, вкрита кірочкою. Після зняття її поверхня кровоточить. Поставте діагноз.

А– новоутворення на шкірі Г – блефарит

Б – халязіон Д – абсцес

В – ячмінь

28.Хвора Б., 36 років скаржиться на серцебиття, емоційну лабільність, тремор рук. Захворювання почалось після трагедії в сім’ї. Шкірні покрови вологі, тремор рук, пульс 110 за 1 хв., ритмічний. Щитовидна залоза збільшена рівномірно, неболюча, м’якої консистенції. Який у хворої діагноз?

А– рак щитовидної залози Г – ендемічний зоб

Б – аутоімунний тиреоїдит Д – дифузний токсичний зоб

В – вузловий еутиреоїдний зоб

29.Хвора 42 років скаржиться на наявність пухлини на передній поверхні шиї. Хворіє 2 роки, останніх пів року помітила збільшення розмірів пухлини, останній місяць змінився голос. Об'єктивно: в лівій долі щитовидної залози визначається хрящевидної щільності з нерівною поверхнею не болючий пухлиноподібний утвір до 5 см. Функціональний стан щитовидної залози не порушений. Який найбільш вірогідний діагноз?

А– рак щитовидної залози Г – зоб Ріделя

Б – киста лівої долі щитовидної залози Д – тиреотоксична аденома

В – вузловий еутиреоїдний зоб

30. Жінка 40 років звернулась у ендокринологічний діспансер із скаргами на пухлиноподібне утворення на шиї. При обстеженні: температура тіла 36,7С, АТ 130/75 мм.рт.ст., ЧСС 78 у 1 хв., ЧД 18 у 1 хв. При пальпації щитовидної залози у лівій частці виявлено щільний вузол, помірно болючий, малорухливий. При ультразвуковому дослідженні вузол підвищеної щільності, без чітких контурів. При сцинтіграфії з йодом-131 «холодний». Які обстеження найбільш доцільні для уточнення діагнозу?

А– визначення рівня антитіл до тиреоглобуліну в крові

Б – визначення рівня Т3, Т4 в крові

В – аспіраційна тонкоголкова біопсія щитовидної залози

Г – визначення добової екскреції йоду у сечі

Д – визначення рівня ТТГ у крові

31.У хворої 48 років при профогляді виявлено щільний 1х2 см вузол в нижніх відділах лівої долі щитовидної залози. З анамнезу відомо, що 6 місяців тому назад при УЗД щитовидної залози вогнищевих змін не виявлено. Який метод діагностики дозволить найбільш точно встановити характер утворення?

А– сцинтиграфія Г – УЗД

Б – комп’ютерна томографія Д – прицільна тонкоголкова біопсія

В – сканування

32.На консультативному прийомі у лікаря чоловік 63 років з вузлом у щитоподібній залозі. Вузол виявлений активно під час ультразвукового обстеження залози, після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда. За результатами ультразвукового дослідження у правій долі щитоподібної залози зафіксована структура зменшеної ехогенності з гідрофільним обідком, діаметр утворення 12 мм. Пальпаторно у правій долі залози визначається ущільнена ділянка з рівним контуром, безболісна під час пальпації. Лімфатичні вузли шиї не збільшені. Яку подальшу тактику Ви оберете?

А– невідкладно призначити оперативне втручання

Б – виконати аспір. пункційну біопсію, відповідно результатів цит. досл. визначити

подальшу тактику лікування

В – призначити склерозуючу терапію вузла

Г – призначити L – тироксин у супресивній дозі з метою розсмоктування вузла

Д – порадити щорічно проводити ультразвукове обстеження щитоподібної залози

33. Хворому після струмектомії з приводу раку щитовидної залози планується радіотерапія J-131 Для визначення стадії захворювання планується дообсдеження. Яка методика буде найбільш інформативною?

А– сцинтиграфія J-131 Г – МРТ

Б – УЗД Д – РКТ

В – рентгенографія

34. Що є характерними ознаками сарком:

А– наявність капсули Г – рухомість і чіткі контури пухлини

Б – раннє рецидивування та метастазування Д – відсутність рецидивування і метастаз.

В – повільний ріст, відсутність метастазування

35. У разі саркоми м’яких тканин використовують:

А– хірургічне лікування Г – комплексне лікування

Б – комбіноване лікування Д – променеву терапію

В – гормонотерапію

36. Хвора віком 60 років, в менопаузі. 3 місяці тому назад виявила у себе ущільнення в лівій молочній залозі, яке її не турбує. Не лікувалась і за медичною допомогою не зверталась. Об’єктивно: в верхньому зовнішньому квадранті лівої молочної залози пальпаторно виявляється не чітке, розпливчасте новоутворення, розміри якого визначити важко через розпливчастість та нечіткість контурів. Останні поступово переходять в нормальну тканину залози. В лівій підпахвинній ділянці виявлено не збільшені ущільнені лімфатичні вузли. Пункційною біопсією виявлено клітини раку. Необхідно визначити найбільш ефективну лікарську тактику.

А – ад’ювантна ПХТ і ТГТ + радикальна мастектомія.

Б- неоад’ювантна ПХТ та ТГТ + радикальна мастектомія

В - ад’ювантна ПХТ + мастектомія за методом Пейті

Г - радикальна мастектомія + гормонотерапія тамоксіфеном

Д - ад’ювантна ТГТ + радикальна мастектомія

37. Який з методів лікування не застосовується при інфильтративно-набряковій формі раку молочної залози?

А – хіміотерапія Г – мастектомія

Б- телегамматерапія Д – імунотерапія

В– симптоматичне лікування

38. Хвора 44 років скаржиться на болі, наявність ущільнення і збільшення в розмірі правої молочної залози. Об’єктивно: права молочна залоза набрякла, гіперемована, сосок потовщений і втягнутий. Пальпується нечіткий болючий інфільтрат, який займає нижні квадранти.

А – хронічний мастит справа Г – правосторонній гострий мастит

Б- саркома правої молочної залози Д– туберкульоз правої молочної залози

В– набряково-інфільтративний рак правої молочної залози

39. В районну поліклініку звернулася жінка 29 років зі скаргами на звиразкування з сухими і мокнучими кірочками в навколососковій ділянці зліва, почервоніння і потовщення соска. В підпахвинній області пальпується лімфатичний вузол до 1,5 см. Найболіш ймовірний д-з?

А – рак молочної залози Г – екзема соска зліва

Б- хронічний мастит зліва Д – алергічний дерматит

В– лімфома лівої молочної залози

40. Жінка 48 років виявила в правій молочній залозі ущільнення, яке не приносить ніяких неприємних відчуттів. Звернулася до лікаря через 3 місяці в зв’язку із збільшенням утвору. При огляді: пухлина щільної консистенції 2,5х3 см, чіткіше пальпується в горизонтальному положенні, без чітких меж, не болюча, з шкірою і соском не зв’язана. В правій підпахвинній області збільшений лімфовузол 2 см, щільної консистенції. Ваш діагноз?

А – киста молочної залози Г – рак молочної залози

Б- хронічний мастит Д – фіброаденома молочної залози

В– фіброзно-кистозна мастопатія

41. Жінка 42 років, скарги на наявність утвору в лівій молочній залозі. Виявила 2 місяці тому. В лівій підпахвинній області пальпується лімфатичний вузол тугоеластичної консистенції, до 1,5 см в діаметрі. У верхньо-зовнішньому квадранті лівої молочної залози щільної консистенції бугриста пухлина, зв’язана з шкірою розміром 3х4 см. Ваш діагноз?

А – рак молочної залози Г – киста лівої молочної залози

Б- мастит Д – вузлова мастопатія

В– фіброаденома молочної залози

42. Хвора 75 років звернулась в поліклініку онкодиспансера зі скаргами на тривало незажи-ваючу виразку лівої молочної залози і наявність щільних, рухомих вузлів в лівій пахвовій ямці. Лікар встановив діагноз – рак лівої молочної залози з виразкуванням, стадія ІV. Яке з нижчезгаданих досліджень необхідно виконати для вирішення питання про мастектомію?

А – УЗД Г – термографія

Б- мамографія Д – пальпація

В– морфологічне (цитологічне або гістологічне)

43. Ви – дільничний терапевт. Під диспансерним спостереженням знаходяться хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, ожиріння. На появу раку якої локалізації у даного контингента слід очікувати з високою ймовірністю?

А – печінки Г – молочної залози

Б- підшлункової залози Д – бронхів

В– шлунка

44. Хвора Б., 50 років, 6 років у постменопаузі, оперована з приводу раку молочної залози, T2N1M0, стадія II Б, рецепторний статус ER”+”, PR”+”. Коли доцільно призначати гормонотерапію при раку молочної залози?

А – рецепторний статус пухлини не має значення

Б– при негат. показниках щодо рівня експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 Следующая ⇒