Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ЗАСТАВИ.



141. ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ЗАСТАВИ.

Застава як зобов'язання, що забезпечує основне зобов'язання, припиняється з припиненням основного зобов'язання. Перелік спеціальних підстав припинення застави: 1)підставою припинення застави може служити загибель закладеної речі чи припинення заставного права, якщо заставник у розумний строк не відновив предмет застави чи не замінив його іншим, рівноцінним майном. 2) якщо до заставодержателя переходить право власності на закладене майно, що можливо лише у випадку визнання публічних торгів такими, що не відбулися, або переходу права власності на закладене майно в порядку спадкування.

3)застава визнається припиненою у випадку продажу закладеного майна з публічних торгів, а також у випадку, коли продаж предмета застави виявився неможливим, оскільки торги, включаючи повторні, оголошені такими, що не відбулися, а заставодержатель протягом місяця після оголошення повторних торгів такими, що не відбулися, не скористався своїм правом залишити за собою майно.

142. ПРИТРИМАННЯ ЯК СПОСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

право притримання - договір, в якому фіксується факт укладення угоди, і який свідчить про придбання сторонами прав і зобов’язань, обумовлених у ньому, а також передбачених вимогами відповідних нормативних актів.

Відповідно до ст. 546 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. До такого виду договорів застосовується письмова форма, недотримання якої тягне нікчемність. Право притримання виникає на підставі прямої вказівки ст. 594 ЦК України і не вимагає, щоб воно було спеціально передбачено договором між кредитором і боржником. Правова природа притримання, відповідно до ст. 594 ЦК України, полягає в такому – кредитор, який правомірно володіє річчю, належній передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним в строк зобов’язання з оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат і інших збитків, має право утримати її у себе до виконання боржником зобов’язання. Норми щодо притримання не мають диспозитивного характеру і не залежать від волі боржника і кредитора. Відмовитися від права на притримання не можна, але разом з тим, це все ж є право, а не обов’язок кредитора, і скористатися або не скористатися ним, залежить тільки від волі самого кредитора.

143. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

Під припиненням зобов'язання слід розуміти припинення існування прав та обов'язків його учасників, які становлять зміст зобов'язання. При припиненні зобов'язання перестає існувати, і його учасників (контрагентів) більше не пов'язують ті права та обов'язки, які раніше з нього випливали. Зобов'язання може бути припинено не тільки тоді, коли його мета досягнута, тобто при виконанні зобов'язання, а й тоді, коли ця мета не досягнута.

Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної підстави - юр факту, з настанням якого закон або договір пов'язують припинення зобов'язання. Загальні способи припинення зобов'язань: виконання, зарахування, збіг боржника і кредитора в одній особі, угода сторін, зміна плану, неможливість виконання, смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Правоприпиняючі факти, які виникають з волі учасників зобов'язання,: належне виконання, зарахування, угода сторін. Інші припиняють зобов'язання незалежно від волі учасників і стадії його виконання: смерть громадянина, що є учасником зобов'язання, ліквідація юридичної особи - учасника зобов'язання, збіг боржника і кредитора в одній особі, неможливість виконання.

144. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:  1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки;  4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

145. УМОВИ ДОГОВІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

За підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких встановлена відповідальність, вона поділяється на договірну і недоговірну. Договірна відповідальність настає у вигляді санкцій за порушення договору (коли боржник вчасно не передає речі, не виконує роботу).

Форми і розмір договірної відповідальності визначаються як законом, так і договором. При укладенні договору сторони можуть передбачити відповідальність за такі правопорушення, за які чинне законодавство не передбачає будь-якої відповідальності. Сторони можуть також підвищити або знизити розмір відповідальності порівняно зі встановленим законом.

Коли за порушення зобов'язання встановлена неустойка, то її стягують у повному розмірі понад відшкодовані збитки, якщо інше не було передбачено угодою сторін. Відшкодування збитків у разі невиконання зобов'язання і сплати неустойки за його невиконання звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, якщо інше не передбачено законом або договором.

146. ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Порушення зобов'язання з відсутності вини називається випадком. Для того, щоб довести наявність випадку, особа має довести відсутність своєї вини. Однак вина не є неодмінною умовою відповідальності з порушення зобов'язань, отже, договором або законом може бути встановлена відповідальність порушника і за відсутності його вини, тобто за випадок. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. У комерційному обігу непереборна сила часто називається форс-мажором.

147. ВИДИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

За підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких встановлено відповідальність, вона поділяється на договірну та позадоговірну.

Договірною вважається відповідальність у формі відшкодування збитків, сплати неустойки, втрати завдатку або позбавлення суб'єктивного права за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло з договору. Позадоговірною є відповідальність, що настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявних між ними договірних відносин.

Залежно від розподілу прав та обов'язків між суб'єктами зобов'язання із множинністю осіб розрізняють часткові (пайові), солідарні та додаткові (субсидіарні) зобов'язання. Відповідальність за порушення цих зобов'язань теж буває частковою, солідарною або субсидіарною.

 

 

148. ЗБИТКИ І НЕУСТОЙКА (ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ЗБИТКІВ, ІВИДИ НЕУСТОЙКИ У СПІВВІДНОШЕННІ ІЗ ЗБИТКАМИ).

Якщо за порушення зобов'язаня встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Відшкодування збитків і сплата неустойки є мірами відповідальності, що часто застосовуються разом у випадку порушення зобов'язання. Залежно від співвідношення неустойки із збитками виділяють штрафну, залікову, виключну або альтернативну неустойку. Чинний ЦК встановлює як загальне правило неустойку штрафну. Це означає, що якщо інше не передбачене договором або законом, збитки і неустойка відшкодовуються у повному розмірі, незалежно один від одного.

Залікова неустойка - це неустойка, розмір якої зараховується у розмір збитків, що підлягають стягненню. Договором також може бути передбачена виключна неустойка, що позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, або альтернативна неустойка, яка надає кредитору право вибору або стягнення неустойки або відшкодування збитків.

 

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.