|
|||
Назва наукового напрямку (модуля): 30 страница
| |||
Найчастіше залучаються до процесу групи лімфовузлів
| |||
A. | бронхопульмональні лімфовузли
| ||
B. | лімфатичні вузли верхнього середостіння
| ||
C. * | лімфатичні вузли, регіонарні до легеневого компоненту
| ||
D. | мезентеріальні лімфатичні вузли
| ||
E. | все перераховане
| ||
Первинне вогнище в легеневій тканині
| |||
A. * | локалізується в добре вентильованих відділах легеневої тканини
| ||
B. | локалізується в долях і сегментах легені що мають хороше кровопостачання
| ||
C. | зустрічається частіше у верхній і середній частці правої легені
| ||
D. | зустрічається частіше у середній і нижній частці правої легені
| ||
E. | розташовується частіше в нижній частці лівої легені
| ||
Інволюція первинного легеневого афекту характеризується основними етапами
| |||
A. | розсмоктуванням перифокального запалення
| ||
B. | розвитком сполунотканинної капсули навколо казеозного вогнища
| ||
C. | повним розсмоктуванням казеозного центру з утворенням рубця
| ||
D. | зневодненням казеоза, відкладенням солей з повною кальцинацією вогнища
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Загоєння в регіонарних лімфатичних вузлах відбувається
| |||
A. | значно раніше, ніж в легеневій тканині
| ||
B. | раніше, ніж в легеневій тканині
| ||
C. * | більш поволі з тривалим збереженням активності процесу
| ||
D. | можливо і те, і інше
| ||
E. | закономірності немає
| ||
Джерелом бронхолегеневої дисемінації є
| |||
A. | первинний легеневий афект
| ||
B. | лімфангіт
| ||
| |||
C. | первинний легеневий афект і лімфангіт
| ||
D. * | регіонарні лімфатичні вузли
| ||
E. | все перераховане
| ||
Причинами значно рідшого розвитку первинного комплексу в даний час є
| |||
A. | зменшення масивності туберкульозної інфекції
| ||
B. | підвищення захисної ролі лімфатичної системи у вакцинованих дітей
| ||
C. | зміна властивостей мікобактерій туберкульозу
| ||
D. | вакцинація
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Найбільш частим результатом первинного туберкульозного комплексу за відсутності лікування є
| |||
A. | повне розсмоктування
| ||
B. | часткове розсмоктування
| ||
C. * | кальцинація у внутрішньогрудних лімфовузлах і утворення вогнища Гона
| ||
D. | утворення вогнища Гона і фіброзної доріжки до кореня
| ||
E. | утворення фіброзної доріжки до кореня
| ||
Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів як нозологічна форма хвороби - це
| |||
A. | переважне ураження внутрішньогрудних лімфовузлів
| ||
B. | ураження 1-2 груп внутрішньогрудних лімфовузлів з наступним утворенням кальцинатів
| ||
C. | туберкульозне ураження бронхопульмональных лімфовузлів
| ||
D. | туберкульозне ураження трахеобронхіальних лімфовузлів
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Основним методом виявлення хворих туберкульозом внутрішньогрудних лімфовузлів є
| |||
A. | флюорографічне обстеження
| ||
B. | рентгенотомографичне обстеження
| ||
C. | клінічна картина захворювання
| ||
D. | туберкулінодіагностика
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Виявлення ураження алих форм туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів при рентгенологічному обстеженні
| |||
A. * | має діагностичні труднощі
| ||
B. | діагностичних труднощів не має
| ||
C. | залежить від групи ураження лімфовузлів
| ||
D. | залежить від ступеня ураження лімфовузлів
| ||
E. | все перераховане
| ||
Найчастіше використовується в клінічній практиці наступна схема топографії внутрішньогрудних лімфовузлів
| |||
A. * | Сукенникова
| ||
B. | Єнгеля
| ||
C. | Жданова
| ||
D. | Єсипова - Єнгеля
| ||
E. | Сукенникова - Єсипова - Єнгеля
| ||
При рентгенологічному обстеженні важко виявити ураження наступних груп внутрішньогрудних лімфовузлів
| |||
A. | передні бронхопульмональні
| ||
B. | задні і нижні бронхопульмональні зліва
| ||
C. | біфуркаційні
| ||
| |||
D. | верхні бронхопульмональні зліва
| ||
E. * | всі перераховані
| ||
Внутрішньогрудні лімфатичні вузли стають доступні рентгенологічній діагностиці
| |||
A. | за наявності перифокального запалення
| ||
B. | при значній гіперплазії
| ||
C. | при відкладенні солей кальцію
| ||
D. | при двобічному ураженні
| ||
E. * | при всіх перерахованих змінах
| ||
Найбільш типовою морфологічною зміною при туберкульозі внутрішньогрудних лімфовузлів в активній фазі є
| |||
A. | перифокальне запалення
| ||
B. | гіперплазія лімфоїдної тканини
| ||
C. * | казеозний некроз
| ||
D. | фіброзне переродження лімфовузла
| ||
E. | кальцинація
| ||
До морфологічних критеріїв, що дозволяє розмежувати форми ураження внутрішньогрудних лімфовузлів відносяться
| |||
A. | кількість груп лімфовузлів, залучених в патологічний процес
| ||
B. | наявність і вираженість перифокального запалення
| ||
C. | ступінь кальцинації в лімфовузлах
| ||
D. * | співвідношення гіперпластичних і казеозних змін у тканині лімфовузла
| ||
E. | залучення до процесу бронхів і легеневої тканини
| ||
Поняття "Малої форми" туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів має на увазі
| |||
A. | обмежене ураження 1-2 лімфовузлів
| ||
B. | кальцинат в групі лімфовузлів боталлової протоки або дуги аорти
| ||
C. | все перераховане
| ||
D. | після закінчення формування кальцината величиною 3-5 мм
| ||
E. * | морфологічно - невелику гіперплазію лімфоїдної тканини з мінімальним центральним казеозом
| ||
У фазі інфільтрації мала форма туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів виявляється
| |||
A. | тільки рентгенологічно по прямих ознаках
| ||
B. * | рентгенологічно (по непрямих ознаках)
| ||
C. | не виявляється рентгенологічно
| ||
D. | тільки томографічно по прямих ознаках
| ||
E. | все перераховане вірно
| ||
До непрямих рентгенологічних ознак по яких можна запідозрити наявність малої форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів, відносяться
| |||
A. | потовщення парамедиастинальной плеври на окремій ділянці
| ||
B. | підкресленість парамедиастинальной плеври на окремій ділянці
| ||
C. | регіонарне локальне збагачення легеневого малюнка у прикореневій зоні
| ||
D. | поява подвійного контура тіні середостіння
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Наявність малої форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів в активній фазі можна запідозрити по наступних додаткових критеріях
| |||
A. | наявності помірних ознак інтоксикації і параспецифічних реакцій
| ||
B. | віражу або наростанню чутливості до туберкуліну до гіперегічної
| ||
| |||
C. | запальних змінах в гемограмі
| ||
D. | величині, формі кальцината, ступеню кальцинації
| ||
E. * | все перераховане
| ||
У більшості дітей туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів починається
| |||
A. | гостро
| ||
B. | підгостро
| ||
C. * | мало- або безсимптомний
| ||
D. | малосимптомний
| ||
E. | безсимптомний
| ||
Вираженість клінічних проявів захворювання на первинний туберкульоз визначається
| |||
A. | віком дитини
| ||
B. | станом природного імунітету
| ||
C. | інтенсивністю післявакцинного імунітету
| ||
D. | морфологічним субстратом ураження внутрішньогрудних лімфовузлів
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Залежно від морфологічного характеру процесу у внутрішньогрудних лімфовузлах і адекватності терапії, що проводиться перебіг захворювання може бути
| |||
A. | гладким з формуванням незначних залишкових змін
| ||
B. | що прогресує з розвитком ускладнень
| ||
C. | з розвитком ускладнень
| ||
D. | торпидним з переходом в хронічно перебігаючий первинний туберкульоз
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Фізичні симптоми бронхаденита (перкуторні, аускультативні, симптоми здавлення)
| |||
A. | мають важливе діагностичне значення
| ||
B. * | значущі лише у дітей раннього віку
| ||
C. | втратили клінічну значущість
| ||
D. | значущі лише у дітей шкільного віку
| ||
E. | значущі лише у підлітків
| ||
Підбір початкової комбінації і дози хіміопрепаратів визначаються
| |||
A. | фазою специфічного процесу
| ||
B. | наявністю ускладнень
| ||
C. | поширеністю змін у внутрішньогрудних лімфовузлах
| ||
D. | преморбідним фоном і віком дитини
| ||
E. * | всім перерахованим
| ||
При лікуванні найчастіший результат туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів - це
| |||
A. * | розсмоктування
| ||
B. | кальцинація і фіброз
| ||
C. | прогресування
| ||
D. | наявність ускладнень специфічного характеру
| ||
E. | наявність ускладнень неспецифічного характеру
| ||
Не можна вважати завершеною з повною втратою активності туберкульозного процесу кальцинацію типу
| |||
A. | крапчасту
| ||
B. | глибчату
| ||
C. | за типом "тутової ягоди"
| ||
D. | краєву або тільки центральну
| ||
E. * | все перераховане
| ||
| |||
Тривалість спостереження хворого з внутрішньогрудним туберкульозом по I категорії диспансерного спостереження визначається
| |||
A. | тривалістю перебування в стаціонарі
| ||
B. * | тривалістю основного курсу лікування
| ||
C. | віком хворого
| ||
D. | характером залишкових змін
| ||
E. | всім перерахованим
| ||
Найдоступнішим і об'єктивним способом підтвердження розширення тіні судин середостіння є
| |||
A. | ангіографія
| ||
B. | біопсія
| ||
C. | томографія в 2 проекціях
| ||
D. | пробне лікування
| ||
E. * | функціональні проби Вальсальви і Мюллера
| ||
На користь неспецифічного реактивниогобронхадениту свідчать
| |||
A. | зменшення і зникнення тіні збільшених лімфатичних вузлів у міру лікування або стихання загострення основного захворювання
| ||
B. | збільшення по відношенню до легеневого процесу тільки регіонарних лімфатичних вузлів
| ||
C. | двостороння лімфососудинна реакція кореня
| ||
D. | ефективність неспецифічного лікування
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Для верифікації системних і злоякісних захворювань лімфатичних вузлів обов'язковим методом діагностики є
| |||
A. | рентгенотомографія
| ||
B. | бронхоскопія
| ||
C. | функціональні проби
| ||
D. | пробна терапія
| ||
E. * | біопсія лімфатичних вузлів
| ||
При лімфогранулематозі частіше збільшуються
| |||
A. * | лімфовузли верхнього середостіння
| ||
B. | бронхопульмональні лімфовузли
| ||
C. | медіастинальні лімфовузли
| ||
D. | біфуркаційні лімфовузли
| ||
E. | всі перераховані
| ||
Для лімфогранулематозу характерні наступні клінічні симптоми
| |||
A. | лихоманка
| ||
B. | системне збільшення лімфовузлів
| ||
C. | гостра наростаюча інтоксикація
| ||
D. | гепатолієнальний синдром
| ||
E. * | все перераховане
| ||
При підозрі на пухлину або кісту середостіння у дитини, методичні підходи до обстеження включають
| |||
A. | цілеспрямоване рентгенотомографічне обстеження для уточнення локалізації процесу
| ||
B. | використання пневмомедіастінума і діагностичного пневмотораксу
| ||
C. | контрастні методи дослідження
| ||
D. | діагностичну медіастінотомію з морфологічним дослідженням
| ||
E. * | все перераховане
| ||
| |||
Основними відмінними рисами хронічно перебігаючого первинного туберкульозу як форми процесу є
| |||
A. | давність захворювання - не менше 2 років
| ||
B. | хвилеподібний перебіг- чергування інфільтративних спалахів з періодами відносної стабілізації
| ||
C. | торпідний, прогресуючаий перебіг із залученням нових груп лімфовузлів, уражених бронхів і легеневої тканини
| ||
D. | морфологічний поліморфізм - разом з частково кальцинованими визначаються свіжі казеозно змінені лімфатичні вузли
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Для хронічноперебігаючого первинного туберкульозу в наші дні характерно
| |||
A. | схильність до поступового затихання процесу і його регресія
| ||
B. | помірна чутливість до туберкуліну
| ||
C. | виражені нейро-дистрофічні зміни
| ||
D. | невелика поширеність процесу у внутрішньогрудних лімфовузлах
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Спалахи хронічно перебігаючого первинного туберкульозного процесу можуть виражатися
| |||
A. | будь-яким видом бронхолегеневих ускладнень
| ||
B. | гематогенною генералізацією
| ||
C. | ураженням бронхіального дерева
| ||
D. | залученням до процесу нових груп внутрішньогрудних лімфовузлів
| ||
E. * | всім перерахованим
| ||
Розрізняють наступні патогенетичні форми пневмосклерозу при туберкульозі у дітей
| |||
A. | лімфогенний
| ||
B. | постателектатический
| ||
C. | гематогенний
| ||
D. | плеврогенный
| ||
E. * | всі перераховані
| ||
При лікуванні хворих з хронічно перебігаючим первинним туберкульозом необхідно враховувати
| |||
A. | тривале існування в організмі дитини казеозно-некротичних змін
| ||
B. | трофічні і функціональні зміни в органах і тканинах, як наслідок тривалої інтоксикації
| ||
C. | хронічну гіпоксію і метаболічний ацидоз
| ||
D. | гіперсенсибілізацію організму
| ||
E. * | все перераховане
| ||
При лікуванні хворих з хронічно перебігаючим первинним туберкульозом необхідно враховувати
| |||
A. | можливість важких токсико-алергічних реакцій на хіміопрепарати внаслідок високої алергізації організму
| ||
B. | стійкість мікобактерій туберкульозу до лікарських препаратів
| ||
C. | переважно внутрішньоклітинну локалізацію мікобактерій туберкульозу і їх стійкість до лікарських препаратів
| ||
D. | погану дифузію препаратів через капсулу у вогнища казеозного процесу і тенденцію захворювання до еволютивного перебігу
| ||
E. * | все перераховане
| ||
Критерії активності специфічного процесу базуються
| |||
A. | на клінічних ознаках захворювання
| ||
B. | на змінах при рентгенотомографических дослідженнях
| ||
| |||
C. | лабораторних критеріях
| ||
D. | біологічних критеріях
| ||
E. * | всіх перерахованих
| ||
|
© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.
|
|