Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





РЕЗЕРВ ЧАСУ. Г Е О Г Р А Ф І Я. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці. РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів. РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт. РОЗДІЛ V. Океани. Тема 1. Тихий океан.. Практична ро



РЕЗЕРВ ЧАСУ

7 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«МАТЕРИКИ ТА ОКЕАНИ»

(70 годин, 2 години на тиждень)

 

Кількість годин Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці

ВСТУП

 

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Співвідношення на Землі материків та океанів. Материки і частини світу.  Джерела географічної інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням

Учень/учениця:

називаєплощу Землі, об’єкти вивчення регіональної географії, материки, частини світу, океани, різні види карт;

наводить приклади різних джерел інформації про материки та океани, ;

порівнює материки та океани за площею, карти за масштабом та просторовим охопленням;

розрізняє в атласах карти за змістом;

показує на карті материки, частини світу, океани;

оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани

РОЗДІЛ І. Закономірності формування природи материків та океанів

Тема 1. Форма і рухи Землі. Куляста форма Землі та її географічні наслідки. Рухи Землі, їх наслідки

Учень/учениця:

називає форму Землі – геоїд, дні рівнодення та сонцестояння;

наводить прикладидобових і річних ритмів як наслідків осьового обертання та орбітального руху Землі;

показує на карті екватор, лінії тропіків і полярні кола;

характеризує осьове обертання та орбітальний рух Землі;

порівнює наслідки добового і річного рухів Землі;

пояснюєвплив форми Землі та її рухів на природу материків та океанів;

оцінює значення для людини знань про форму і рухи Землі

 Тема 2. Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки. Походження материків та океанічних западин внаслідок руху літосферних плит. Геологічні ери та епохи горотворення. Тектонічні структури: платформи та області складчастості. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах. Кліматотвірні чинники. Розподіл сонячної енергії на Землі. Вплив підстильної поверхні на клімат. Закономірності зміни температури повітря і поверхневих вод океанів. Повітряні маси, їх властивості та переміщення. Загальна циркуляція повітряних мас. Закономірності розподілу атмосферних опадів. Водні маси, їх властивості, закономірності переміщення океанічних течій.   Кліматичні пояси і типи клімату Землі. Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність. Практична робота 1. Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу. Дослідження Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки

Учень/учениця:

називає геологічні ери: архейська, протерозойська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська, наслідки переміщення літосферних плит, найбільші платформи та області складчастості, основні і перехідні кліматичні пояси;

наводить прикладиформ рельєфу на материках і в океанах, платформ і областей складчастості, різних за властивостями повітряних і водних мас, типів клімату, теплих і холодних течій, природних зон на материках;

показує на карті найбільші літосферні плити, райони поширення пасатів, мусонів, західних вітрів помірних широт і східних полярних вітрів, кліматичні пояси, найбільші теплі та холодні поверхневі течії, природні зони;

характеризує гіпотезу дрейфу материків, циркуляцію атмосфери в екваторіальних, тропічних, помірних та полярних широтах;

порівнюєвластивості водних і повітряних мас;

пояснюєзакономірності розміщеннярівнин і гір на материках та в океанах, переміщення повітряних мас і поверхневих течій на різних широтах, розміщення природних комплексів на материках і в океанах, 

взаємодію і взаємовплив океанів і материків;

визначає за тектонічними картами платформи та області складчастості, за кліматичними картами ­– кліматичні пояси, за картами географічних поясів і природних зон – природні зони на материках;

оцінює значення знань про географічні закономірності природи материків і океанів для людини 

РОЗДІЛ ІІ. Материки тропічних широт

Тема 1. Африка. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.      Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу. Використання водних ресурсів. Природні зони, закономірності їх розміщення. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення. Держави. Зв’язки України з державами Африканського континенту. Практичні роботи 2. Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності материка з півночі на південь та із заходу на схід.   3. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Африки. 4. Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами  

Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення, дослідників материка Д. Лівінгстона, Г. Стенлі, форми рельєфу, кліматичні пояси, води суходолу, природні зони, зональні типи ґрунтів, найвідоміші національні парки Африки – Серенгеті, Нгоронгоро, Кіліманджаро;

позначає і показує на карті:

миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун;

моря: Середземне, Червоне;

затоки: Гвінейська, Аденська;

протоки: Мозамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська;

острів Мадагаскар;

півострів Сомалі;

гори: Атлас, Драконові, Капські;

вулкан Кіліманджаро;

нагір’я Ефіопське;

плоскогір’я Східноафриканське;

річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева;

озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад;

водоспад Вікторія;

пустелі: Сахара, Наміб;

держави та їх столиці: Єгипет, Ефіопія, Нігерія, Південна Африка;

пояснює зв’язки між тектонічними структурами, рельєфом і корисними копалинами, розміщення кліматичних поясів, наслідки зміни природи материка;

порівнює клімат різних кліматичних поясів та природні зони;

характеризує розміщення корисних копалин, річок та озер на материку, основні екологічні проблеми Африки;

визначає географічні координати, типи клімату за кліматичною картою та кліматичними діаграмами;

оцінює наслідки екологічних проблем

Тема 2. Південна Америка. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.   Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу. Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти Південної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки. Практичні роботи 5. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів материка. 6. Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами. Дослідження Природні унікуми Південної Америки

Учень/учениця:

називаєхарактерні риси географічного положення, дослідників – А. Веспуччі, А. Гумбольдта, найголовніші риси природи материка;

наводить приклади форм рельєфу, внутрішніх вод, ґрунтів, видів рослин і тварин, країн континенту;

позначає і показує на карті

миси: Галлінас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн

море Карибське;

затоку Ла-Плата

протоки: Магелланова, Дрейка;

острови: Вогняна Земля, Фолклендські

рівнини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська низовини, Бразильське, Гвіанське плоскогір’я;

гори Анди (г. Аконкагуа);

вулкани: Льюльяйльяко, Котопахі;

річки: Амазонка, Парана, Оріноко;

водоспади: Анхель, Ігуасу;

озера: Маракайбо, Тітікака;

пустелю Атакама;

держави та їх столиці: Бразилія, Аргентина, Чилі;

характеризує особливості географічного положення, типи клімату, найбільші річкові системи, природні зони, населення та його господарську діяльність в різних країнах материка;

порівнюєособливості природних умов Південної Америки та Африки;

пояснює закономірності поширення основних форм рельєфу, особливості розподілу температури та опадів на материку, прояв широтної зональності на рівнинах та вертикальної поясності в Андах;

визначає за фізичною картою географічні координати крайніх точок материка, форми рельєфу, за кліматичними картами і кліматичними діаграмами – типи клімату;

оцінює наслідки втручання людини в природні комплекси материка

Тема 3. Австралія. Географічне положення. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини.    Клімат. Води суходолу. Унікальність рослинності і тваринного світу. Природні зони. Зміна природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти Австралії, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк. Україна й Австралія.   Практична робота 7. Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Австралії  

Учень/учениця:

називає характерні риси географічного положення, дослідників А. Тасмана, Дж. Кука, М. Фліндерса, унікальні риси рослинності і тваринного світу материка;

наводить приклади форм рельєфу, типів клімату, внутрішніх вод, представників рослинності і тваринного світу Австралії;

позначає і показує на карті:

миси: Йорк, Південно-Східний, Стіп-Пойнт, Байрон;

моря: Коралове, Тасманове;

затоки: Карпентарія, Велика Австралійська;

острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф;

півострів Кейп-Йорк;

плоскогір’я Західно-Австралійське;

низовину Центральну;

гори: Великий Вододільний хребет (г. Косцюшко);

річки: Муррей, Дарлінг;

озеро Ейр;

пустелі: Велика Піщана, Велика пустеля Вікторія;

державуАвстралійський Союз та її столицю;

характеризує особливості географічного положення, головні риси населення та його господарської діяльності;

порівнюєгеографічне положення Австралії і Африки; 

пояснюєвплив рельєфу і кліматуна формування вод суходолу, унікальність органічного світу, особливості заселення Австралії;

визначає географічні координати і протяжність материка, форми рельєфу за фізичною картою, кліматичні показники за тематичними картами;

оцінює наслідки впливу людини на унікальну природу материка

РОЗДІЛ ІІІ. Полярний материк планети
Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду. Географічне положення. Антарктида й Антарктика. Дослідження материка. Українська дослідна станція «Академік Вернадський». Міжнародний статус материка

Учень/учениця:

називаєхарактерні риси географічного положення Антарктиди та Антарктики, першовідкривачів материка Ф. Беллінсгаузена, М. Лазарєва, Р. Амундсена, Р. Скотта, країни, що беруть участь у сучасних дослідженнях;

наводить прикладиміжнародного співробітництва у вивченні Антарктиди;

позначає і показує на картіАнтарктичний півострів, моря Уедделла, Росса;

характеризує особливості географічного положення, міжнародну співпрацю в Антарктиді;

пояснює відмінності між Антарктикою й Арктикою, міжнародний статус материка;

оцінює роль України в дослідженні Антарктиди

Тема 2. Природа материка. Тектонічна будова, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ Антарктиди. Природні багатства, їх використання. Екологічні проблеми материка. Практична робота 8. Позначення на контурній карті назв географічних об`єктів Антарктиди

Учень/учениця:

називаєхарактерні риси природи Антарктиди, Антарктики;

наводить приклади рослин і тварин Антарктики;

позначає і показує на картіТрансантарктичні гори, вулкан Еребус;

характеризує особливості клімату, органічного світу;

пояснює причини утворення суцільного покривного зледеніння, його вплив на природу материка;

оцінює сучасний стан природи та природних багатств;

висловлює судження про вплив Антарктиди на природні особливості планети

РОЗДІЛ ІV. Материки Північної півкулі
Тема 1. Північна Америка. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини.   Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу. Природні зони. Вертикальна поясність в горах. Зміни природи материка людиною. Сучасні екологічні проблеми. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення. Держави. Україна і держави Північної Америки. Практична робота 9. Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Північної Америки. Дослідження Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об'єкти Північної Америки, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО     1.

 Учень/учениця:

називаєхарактерні риси географічного положення та природи, дослідників материка;

наводить приклади форм рельєфу, внутрішніх вод, типів ґрунтів, рослин і тварин, впливу господарської діяльності людей на природу материка;

позначає і показує на карті:

миси: Мерчісон, Мар’ято, Принца Уельського, Сент-Чарльз

затоки: Гудзонова, Мексиканська, Каліфорнійська, Аляска;

острови: Гренландія, Ньюфаундленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпелаг

півострови: Лабрадор, Флорида, Каліфорнія, Аляска, Юкатан;

рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина;

гори: Кордильєри (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі;

річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Колорадо;

водоспад Ніагарський;

озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Солоне;

держави та їх столиці: США, Канада, Мексика;

характеризує особливості географічного положення, основні риси рельєфу, типи клімату, найбільші річкові системи та озера,природні зони, населення країн материка та його господарську діяльність;

порівнює рельєф і клімат Північної і Південної Америки;

пояснює вплив географічного положення материка на його природу, особливості освоєння людиною;

оцінює вплив господарської діяльності людини на природні комплекси материка

Тема 2. Євразія. Географічне положення. Поділ Євразії на дві частини світу. Дослідження та освоєння материка. Тектонічна будова. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні. Корисні копалини.   Загальні риси клімату. Кліматичні пояси і типи клімату. Води суходолу. Природні зони. Вертикальна поясність. Зміни природи материка людиною. Найвідоміші об’єкти, віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Населення. Найбільші держави Європи та Азії. Зв’язки України з країнами Європи та Азії.  Практичні роботи 10. Позначення на контурній карті назв географічних об’єктів Євразії. 11. Визначення типів клімату в межах помірного кліматичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм. Дослідження 2. Здійснення уявної подорожі уздовж 50-ї паралелі: складання карти маршруту з позначенням країн, природних об’єктів та природних комплексів

Учень/учениця:

називаєособливості географічного положення, дослідження і подорожі землепрохідців, П. Тянь-Шанського, М. Пржевальського, характерні риси природи і населення Євразії;

наводить приклади форм рельєфу, річок та озер, типів ґрунтів, типових рослин і тварин, країн материка;

позначає і показує на карті:

миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай;

моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське

затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська;

протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Берингова;

острови: Великобританія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські;

півострови: Балканський, Апеннінський, Піренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський

рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська, Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська низовини, плоскогір’я Декан, Середньосибірське;

гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма);

нагір’я: Тибет, Іранське;

вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма;

пустелі: Каракуми, Гобі, Руб-ель-Халі;

річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр;

озера: Каспійське, Женевське, Ладозьке, Байкал, Мертве море;

держави та їх столиці: Україна, Росія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Китай, Індія, Японія;

характеризує особливості географічного положення, основні риси рельєфу та закономірності розміщення корисних копалин, кліматичні пояси і типи клімату, найбільші річкові системи та озера, закономірності розміщення природних зон, населення; 

порівнює типи клімату в межах помірного поясу Євразії, вертикальні пояси в різних гірських системах;

пояснює причини різноманітності природи Євразії;

визначає протяжність материка з півночі на південь та із заходу на схід, за тематичними картами – характерні риси клімату, рослинності і тваринного світу;

оцінює наслідки сучасного впливу господарської діяльності людини на природу материка

РОЗДІЛ V. Океани

Тема 1. Тихий океан.

Географічне положення. Острови в Тихому океані, їх походження і природні особливості. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси.Охорона природи океану.

Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.

 

Практична робота

12. Позначення географічних об’єктів та течій океанів на контурній карті (виконується поетапно під час вивчення кожного океану)

Учень/учениця: називаєхарактерні риси географічного положення Тихого океану, великі водні об’єкти – моря, затоки, протоки, різні за походженням острови, природні багатства; наводить приклади форм рельєфу, течій, видів рослин і тварин, островів; позначає і показує на карті: форми рельєфу:Східнотихоокеанське підняття,Північно-Західна, Північно-Східна улоговини; течії: Північна та Південна Пасатна, Куросіо, Західних Вітрів, Каліфорнійська, Перуанська, Північнотихоокеанська, Східноавстралійська; острови: Нова Зеландія, Нова Гвінея, Гавайські, Соломонові, Тонга; пояснює зв'язок клімату океану з атмосферною циркуляцією та переміщенням течій, своєрідність органічного світу; порівнює властивості водних мас різних частин Тихого океану; оцінює вплив океану на життя і діяльність людей на прибережних територіях

Тема 2. Атлантичний океан.

Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси, їх використання. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

Учень/учениця: називаєхарактерні риси географічного положення Атлантичного океану, відомі географічні об’єкти; наводить приклади форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; позначає і показує на карті: форми рельєфу: Північноатлантичний і Південноатлантичний хребти; течії: Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська, Лабрадорська, Бразильська, Бенгельська; характеризує особливості клімату і поширення органічного світу, проблеми забруднення океану; порівнює переміщення океанічних течій у північній і південній частинах океану; пояснює особливості формування серединно-океанічних хребтів, властивості водних мас; оцінює вплив Атлантичного океану на природу материків і життєдіяльність людей

Тема 3. Індійський океан.

Географічне положення. Рельєф дна. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану. Вплив океану на життєдіяльність людей на прилеглих материках

Учень/учениця: називаєхарактерні риси географічного положення океану, його природні ресурси; наводить приклади форм рельєфу дна океану, течій, представників органічного світу; позначає і показує на картівжевідомі географічні об’єкти, а також: підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний; Зондський глибоководний жолоб; течії: Сомалійська, Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська; характеризує особливості рельєфу дна, клімату, водних мас, руху океанічних течій океану; порівнюєособливості географічного положення Індійського океану з Тихим та Атлантичним океанами; пояснюєвплив океану на прилеглі материки, своєрідність органічного світу; оцінюєвплив людської діяльності на природу океану

Тема 4. Північний Льодовитий океан.

Географічне положення Північного Льодовитого океану у високих широтах. Історія географічних досліджень океану. Рельєф дна. Клімат і води. Льодовий режим океану. Органічний світ і природні ресурси. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків

 

Учень/учениця:  називаєособливостігеографічного положення океану, природні багатства; наводить приклади форм рельєфу дна, представників органічного світу; позначає і показує на карті: вже відомі географічні об`єкти, а також підводні хребти Ломоносова, Менделєєва, Трансарктичну течію; характеризуєсвоєрідність географічного положення, особливості природи та освоєння океану; порівнюєприродні умови в центральній, євразійській та північноамериканській частинах океану; пояснює вплив географічного положення океану на клімат, властивості водних мас та їх переміщення; поширення органічного світу; оцінюєможливості використання природних ресурсів океану та наявні екологічні проблеми     

РОЗДІЛ VI. Вплив людини на природу материків та океанів

Тема 1. Використання природних багатств материків та океанів. Природні багатства материків та океанів, їх основні види.Наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти

Учень/учениця:

називаєосновні природні багатства материків та океанів;

наводить приклади раціонального і нераціонального природокористування, змін природних комплексів під впливом людини, антропогенних ландшафтів;

показує на карті найбільш багаті природними багатствами частини материків та океанів;

характеризує зміни природи внаслідок інтенсивного природокористування;

пояснює причини порушення природної рівноваги;

оцінює наслідки використання людиною природних багатств материків і океанів

Тема 2. Екологічні проблеми материків та океанів. Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження. Міжнародне співробітництво у розв’язуванні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи.   Дослідження Шляхи розв’язування екологічних проблем

Учень/учениця:

називаєджерела забруднення навколишнього середовища,міжнародні організації з охорони природи;

наводить приклади основних видів забруднення довкілля: хімічне, радіаційне, біологічне, теплове, звукове;

показує на карті вже відомі природоохоронні території, райони екологічного лиха;

характеризує різні види забруднення природи, екологічні проблеми материків та океанів і можливі шляхи їх розв’язування;

порівнює рівень забруднення навколишнього середовища на материках та в океанах;

оцінюєроль міжнародного співробітництва у розв’язуванні проблем взаємодії природи і суспільства

РЕЗЕРВ ЧАСУ 

       

8 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«Україна у світі: при­рода, населення»

(70 годин, 2 години на тиждень)

 

Кількість годин Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці

ВСТУП

 

  Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації. Географічні відомості про територію України в минулому. Дослідження Геродота, Г. Боплана, С. Рудницького. Сучасні географічні дослідження     Учень/учениця: називає об’єкти вивчення курсу; наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер; характеризуєметоди досліджень  фізичної та суспільної географії; розрізняєістотні ознакипонять «фізична географія» та «суспільна географія»; вмієкористуватися джерелами географічної інформації;  пояснюєособливості сучасних географічних досліджень; оцінюєзначення знань з фізичної та суспільної географії для себе і суспільства

Розділ І. Географічна карта та робота з нею

Тема 1. Географічна карта.  Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах. Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні інтернет-джерела. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи Учень/учениця: називає джерела географічної інформації, елементи карти; розпізнаєвиди карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення; характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт; пояснюєвідмінності між різними видами карт, картографічними проекціями; визначаєоб’єкти, напрямки, відстані, географічні координати за навчальними картами; вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами; оцінюєзначення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини Тема 2. Топографічні карти. Читання та практичне використання топографічних карт. Плани міст, схеми руху транспорту. Практична робота 1.Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою. Дослідження Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування Учень/учениця: називає елементи топографічної карти; читаєтопографічні карти,плани міст, схеми руху транспорту; характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт; пояснюєособливості читання топографічної карти; визначаєоб’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою; вміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми; оцінюєзначення топографічних карт для життєдіяльності людини

Розділ ІІ. Географічний простір України

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу. Політичнакарта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно-територіальний устрій країн. Державний лад в Україні. Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне). Геополітика. Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи.   Практична робота 2. Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав,крайніх точок, географічних центрів України та Європи і зазначення їхніх назв; визначення координат точок, протяжності території України в градусах і кілометрах. Дослідження Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу (2 – 3 на вибір) Учень/учениця: називаєістотні ознаки політичної карти, складники державної території; розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави; наводитьприклади країн-сусідів України; пояснюєвідмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»; характеризує географічне положення України; показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку, країни-сусіди України; визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах; оцінюєполітико-географічне положення держав та геополітичні події,  географічне положення України Тема 2. Формування території України. Територіальні зміни меж України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях Учень/учениця: називаєадміністративно-територіальні одиниці України; пояснюєособливості сучасного адміністративно-територіального устрою України; аналізує особливості змін на політичній карті світу, зміни територіальних меж України з ХХ ст.; характеризує проблеми і шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою; показує на карті одиниці адміністративно-територіального устрою України; визначає за допомогою карти розташування адміністративно-територіальних одиниць України; оцінюєзначення знань про адміністративно-територіальний устрій держави  Тема 3. Україна на карті годинних поясів. Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні.    Практична робота 3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу. Дослідження Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським Учень/учениця: називаєрізні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку; наводитьприклади регулювання часу в країнах світу; пояснюєвідмінність між поняттями «місцевий час», «поясний час»; характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу; аналізує карту годинних поясів світу; показує на карті лінію зміни дат; визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні; оцінюєзначення знань про систему відліку часу

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси.  Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня». Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Карта «Тектонічна будова».Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Дослідження П. Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини. Формування рельєфу.Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.   Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобутку вугілля, нафти, природного газу, «сланцевого газу», торфу, горючих сланців. Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобутку. Мінеральні води та грязі. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів.Особливості геологічної будови, рельєфу та мінеральних ресурсів своєї місцевості.    Практична робота 4. Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України. Дослідження Використання продуктів переробки корисних копалин у побуті. Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір) Учень/учениця: називаєформи земної поверхні; показує на карті:   низовини: Придніпровська, Причорноморські, Закарпатська, Поліська; височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська (г. Берда); гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош); тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи; басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцьке родовище залізних руд, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд, Побузький хромітово-нікелеворудний район, Артемівське, Слов’янське, Солотвинське родовища кам’яної солі, Калуське родовище калійної солі, Яворівське родовище сірки, Заваллівське родовище графіту. наводитьприкладикорисних копалин щодо їх використання; формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості»; визначаєвік гірських порід за геологічною картою; порівнює особливості природних умов території у різні геологічні ери; пояснюєвплив дніпровського зледеніння, накопичення лесу, неотектонічних рухів на формування рельєфу; встановлюєзв`язки рельєфу з тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території; оцінюєвплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси. Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія.Розподіл сонячної енергії в атмосфері і на земній поверхн


  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.