Види шоку. Клініка, діагностика реанімація та інтенсивна терапія.

Види шоку. Клініка, діагностика реанімація та інтенсивна терапія.

Шок (chok) - французьке слово, означає “поштовх”, “удар” і визначається як розвиток загрозливого для життя стану, який спричинює порушення нервової регуляції життєвоважливих процесів внаслідок важких травм, опіків, анафілаксії, інфаркту міокарда та ін. Характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин. Шок - захворювання етіологічне, зустрічається у 5-10 % потерпілих з травмами і часто ускладнює протікання важких операцій. Для правильного розуміння шоку надзвичайно багато зробив М.І.Пирогов. Він дав класичне визначення клінічної картини еректильної і торпідної фази шоку.

Класифікація шоку за В.І.Стручковим.

І. В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку:

1. Травматичний шок:

а) в результаті механічної травми (рани, переломи кісток, здавлення тканин та ін.);

б) внаслідок дії низьких температур - холодовий шок;

в) внаслідок електротравми - електричний шок.

2. Геморагічний або гіповолемічний шок:

а) гостра крововтрата;

б) гостре порушення водного балансу - зневоднення організму.

3. Септичний (бактеріально-токсичний) шок - стан, що викликаний швидким розмноженням бактерій і дією токсинів.

4. Анафілактичний шок (введення білкових компонентів або антибіотиків).

5. Кардіогенний шок (інфаркт міокарда, гостра серцева недостатність).

ІІ. За важкістю клінічного протікання розрізняють:

а) легкий, середньої важкості і важкий шок;

б) І ступінь - артеріальний систолічний тиск 90 і більше мм рт.ст;

в) ІІ ступінь - 90-70 мм рт.ст.;

г) ІІ ступінь - 70-50 мм рт.ст.;

д) ІV ступінь - при тиску нижче 50 мм рт.ст.

12 3 4 5 Следующая ⇒