Значення терміну «логіка»

1. Значення терміну «логіка»

2. Термін "логіка" походить від давньогрецького "логос" (грец. logos - слово, розум, думка, вчення, закон, порядок). У сферу логіко-філософських міркувань сам цей термін ввели стоїки (див. 1.3), і він історично набув такого смислу в різних контекстах:

3. 1. Пізнаючи світ (природу, суспільство, свою особистість тощо), люди вживають терміни "об'єктивна логіка" та "суб'єктивна логіка". Під першою розуміють об'єктивний плин подій, незалежний вид мислення, свідомості людини, тобто об'єктивну закономірність, послідовність, незворотність розвитку всього існуючого і необхідний зв'язок між предметами, явищами, подіями (в цьому значенні часто вживають вислови "логіка речей", "логіка подій", "логіка історії"). Під другою - особливості мислення конкретної людини (у цьому значенні вживають вирази "логіка мислення особи х", "залізна логіка", "чоловіча логіка", "жіноча логіка" тощо).

4. 2. Загальна характеристика раціонального мислення (лат. ratio - розум) людини як суб'єкта пізнання та практичних дій - послідовність, несуперечливість, обґрунтованість міркувань;

5. 3. "Мистецтво правильно мислити".

6. 4. Особлива наука про мислення.

7. б. Навчальна дисципліна, яку вивчають учні шкіл і студенти вищих навчальних закладів.

8. 6. У наш час термін "логіка" має також специфічне значення: формальна система (модель), яка ґрунтується на певних принципах і аксіомах засобами штучної мови ("логіка висловлювань", "модальна логіка").

9. 7. Систематизація та формалізація правильних способів міркувань.

10. 8. Окрім перелічених значень, термін "логіка" також вживають тоді, коли аналізують які-небудь соціокультурні феномени - наукові й філософські теорії, міфи, казки, художні твори тощо і визначають внутрішню побудову цих феноменів, зумовлених основними ідеями та розвитком думки їхніх авторів ("логіка теорії", "логіка міфу", "логіка поведінки літературних героїв").

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 10 Следующая ⇒