Світськепоняттягордості

Християнськеуявлення про гординю

Гординя (лат. superbia) або духовна гордістьчипиха – ценайтяжчий з гріхів. Відрізняєтьсявідзвичайноїсвітськоїгордостітим, щоопанованийгординеюгрішник гордиться своїмиздобутками перед Самим Богом, забуваючи, що все отримавсамевідНього.

Гордість – цебажаннявважати себе самостійною та єдиною причиною всьогохорошого, що є у тобі й довкола тебе. Гордість – цесильнепочуття (абобажання) самоповаги, задоволеннявідвласнихуспіхівабодосягнень, а такожвідуспіхівгрупи, країни, народу абоіншогооб'єкта, ізякимлюдина себе ідентифікує. У вузькомузначенні – цеповедінка, щовимагаєвідоточенняповажногоставлення до себе, свогокласу, свого народу, своєїкраїні, своєїраси і т. д.

У крайньомупроявігординігрішник, усвідомившиважкістьіншихсвоїхгріхів, моженавітьзасудити сам себе на смерть, як ЮдаІскаріот, беручи на себе те, щомає право вирішуватитільки Бог. Відповідно до поглядівхристиянськихтеологів, самегординя остаточно визначиламісцеЮди у пеклі, оскількинавітьпіслясвоєїзрадиВчителявінмігпокаятись перед Господом.

Світськепоняттягордості

У різнихнаціональних культурах, у різніепохиуявлення про те, щоможе і що не може бути предметом гордості, значнорозходяться.

Так, національнагордість часто розуміється як почуттяпричетностілюдини до потуги національноїдержави, яка проявляєтьсянасамперед у здатностіповодитись з іншими народами й державами з позиціїсили. Таканаціональнагордістьбула особливо притаманнаімперіям і найяскравішевиразилась в особливостяхнаціональноїсамосвідомості у Римськійімперії, Візантії, Російськійімперії (СССР) ХVIII-XXI cтт., Британськійімперії XIX ст. (концепція " тягарябілоїлюдини" і т. п. Окреміслідицієїсамосвідомостіпроглядаються й у XX ст. – зокрема, в Японії XIX-XX стт., у нацистськійНімеччині 1930-х рр. Проти такого розуміннянаціональноїгордостірізковиступали у XIX-XX стт. мислителі як ліберального, так і консервативного напрямків.

Не меншсуперечливаісторіягордості як гендерно детермінованогопоняття, тобточоловічої й жіночої (дівочої) гордості (цнотливість). У традиційномусуспільстві, в якомугендерніроліжорсткозакріплені й тяжіють до полярності, за чоловіком і жінкоюзакріпляєтьсярізнийнабірякостей, якіможутьслужити предметом гордості: для чоловікаціякості – насамперед, сила (у тому числіфізична), досвідченість, соціальнийуспіх, здатністьзабезпечитифінансовийдобробутродини, а для жінки – насамперед, сексуальнастриманість (до шлюбу і за межами стосунківізчоловіком; найбільшрадикальніінтерпретації концепта " жіночоїгордості" – напр., в Англіїсередини XIX ст. – вимагалиповноївідмовивід сексуального задоволення, навіть у стосункахізчоловіком, аж до практики видаленняклітора, яку запровадивА. Б. Браун у 1860-тих рр. ) і, у цілому, здатність і уміннядогодитичоловікові. Але феміністськийрух з початку XX ст. висунувзовсіміншікритеріїжіночоїгордості: інтелектуальну, душевну та економічнунезалежністьвідчоловіка, влаштуванняособистого й сексуальногожиття на власнийрозсуд, а не у відповідності до чоловічихочікувань.

У протистоянні гендерно детермінованійгордостісформувався у 1970-ті рр. і концепт " гордостігеїв" (англ. gaypride), головнаідеяякого – у визнанніцінністю самого факту відмінності людей, їхньогорізноспрямованоговідхиленнявідсоціокультурного стереотипу.

Полемікаміжприхильникамирізногорозуміннянаціональної, статевої та іншихрізновидівгордостізалишається актуальною для сучасноїпубліцистики у різнихкраїнах і є значимою частиноюполемікиміжприбічниками консервативно-традиціоналістського (у тому числірелігійного) й ліберально-модерністськогосвітоглядів.

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒