Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





2.10.2 Специфікація



 

 

У розділ «Документація» вносять документи, що складають основний комплект конструкторських документів виробу, що специфікується (крім його специфікації), відомості експлуатаційних документів і відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту, записані у специфікацію неспецифікованих складових частин (деталей), крім їхніх робочих креслень.

Документи усередині розділу записують у послідовності:

- документи на специфікований виріб;

- документи на неспецифіковані складові частини.

Документи у кожній частині розділу рекомендується записувати в алфавітному порядку сполучення букв кодів організацій-розроблювачів, а у межах позначення виробу - у послідовності, в якій вони перераховані у таблиці 2. 4. Експлуатаційні і ремонтні документи записують у тій послідовності, в якій вони перераховані у ГОСТ 2. 601-95 і ГОСТ 2. 602-95. Аркуші затвердження (при їхній наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.

У розділи «Комплекси», «Складальні одиниці» і «Деталі» вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять у специфікований виріб. Рекомендується записувати їх в алфавітному порядку сполучення букв кодів організацій-розроблювачів, у межах кодів - у порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці - за зростанням порядкового реєстраційного номера.

У розділі «Стандартні вироби» записують вироби, застосовані за стандартами:

- міждержавними;

- державними;

- галузевими;

- підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їхнє застосування встановлене договором на розробку виробу).

Запис рекомендується робити:

- у межах кожної категорії стандартів - за групами виробів, об'єднаних за функціональним призначенням (наприклад, підшипники, кріпильні вироби і ін. );

 - у межах кожної групи - за алфавітом найменувань виробів;

- у межах кожного найменування - у порядку зростання позначень стандартів;

- у межах кожного позначення стандарту - у порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

У розділ «Інші вироби» вносять вироби, застосовані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується робити:

- за групами, об'єднаними за їхнім функціональним призначенням;

 

 

 

2. 3 Нормативні документи

 

Відповідно до ГОСТ 2. 001-93 єдині правила і положення про порядок розробки, оформлення і обіг конструкторської документації, розроблювальною і застосовуваною організаціями і підприємствами, установлює Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), що представляє собою комплекс міждержавних і державних стандартів.

Стандарти ЄСКД розподіляються за класифікаційними групами відповідно до таблиці 2. 1. Позначення стандартів ЄСКД будується на класифікаційному принципі відповідно до рисунка 2. 1.

 

Таблиця 2. 1 - Розподіл стандартів ЄСКД за класифікаційними групами

 

  Шифр групи     Зміст стандартів у групі
Загальні положення
Основні положення
Класифікація і позначення виробів у конструкторських документах
Загальні правила виконання креслень
Правила виконання креслень виробів машинобудування і приладобудування
Правила обігу конструкторських документів
Правила виконання експлуатаційної і ремонтної документації
Правила виконання схем
Правила виконання документів будівельних і суднобудування
Інші стандарти

 

  Г О С Т 2. 5 0 3 - 7 4

 

 


Рисунок 2. 1 - Структура позначення стандарту ЄСКД

 

 

 

Правила і положення стандартів ЄСКД поширюються:

- на всі види конструкторських документів;

- на проектну, нормативно-технічну, технологічну документацію, науково-дослідну і навчальну літературу в тій частині, у якій вони можуть бути застосовні і не регламентуються спеціальними стандартами та нормативами.

 

2. 4 Види виробів

 

За ГОСТ 2. 101-68 виробом називається будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Вироби, залежно від їхнього призначення, діляться на вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби, призначені для поставки (навіть якщо їх одночасно використовують для власних потреб підприємства) відносяться до виробів основного виробництва, а призначені для власних потреб підприємства - до виробів допоміжного виробництва.

Вироби
 

 

 

 

 


Рисунок 2. 2 - Види виробів і їхня структура

 

 

2. 10 Текстові документи

2. 10. 1 Перелік документів

 

ГОСТ 2. 106-96 установлює форми і правила виконання текстових конструкторських документів виробів машинобудування і приладобудування:

- специфікації;

- відомості специфікації (ВС);

- відомості посилальних документів (ВД);

- відомості покупних виробів (ВП);

- відомості дозволу застосування покупних виробів (ВВ);

- відомості власників оригіналів (ДО);

- відомості технічної пропозиції (ПТ);

- відомості ескізного проекту (ЕП);

- відомості технічного проекту (ТП);

- пояснювальної записки (ПЗ);

- програми і методики випробувань (ПМ);

- таблиць (ТБ);

- розрахунків (РР);

- інструкцій (І);

- документів інших (Д).

2. 10. 2 Специфікація

 

Специфікацію виконують на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формі 1 (для заголовного аркуша) і на формі 1а (для наступних аркушів) за ГОСТ 2. 106-96 відповідно до рисунка 2. 13.

У специфікацію вносять складові частини, що входять у виріб, що специфікується, а також конструкторські документи, що відносяться до цього виробу і до його неспецифікованих складових частин.

Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у послідовності:

- документація;

- комплекси;

- складальні одиниці;

- деталі;

- стандартні вироби;

- інші вироби;

- матеріали;

- комплекти.

Наявність розділів визначається складом виробу, що специфікується. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі «Найменування» і підкреслюють.

 

 

 

 

 

 


Рисунок 2. 12 - Структура позначення ескізного конструкторського документа за ГОСТ 2. 201-68

 

Ескізні конструкторські документи позначають за встановленою у галузі (або у розроблювача) системою позначень ескізних документів. Рекомендуються ескізні конструкторські документи позначати за структурою відповідно до рисунка 2. 12.

Позначення виконань виробу і документів при груповому і базовому способі виконання конструкторських документів за ГОСТ 2. 201-80 має додаткові особливості.

Код розроблювача, код і найменування конструкторського документа, а також класифікаційну характеристику за Класифікатором ЄСКД указують підрозділу розроблювача. Порядковий реєстраційний номер привласнює служба ведення картотеки обліку позначень розроблювача, при пред'явленні оригіналу документа з підписами у графах " Розробив" основного напису за ГОСТ 2. 104-68.

При централізованому присвоєнні позначень порядковий реєстраційний номер привласнюють на підставі запиту за встановленою формою.

Для обліку позначень виробів і конструкторських документів на кожну використану класифікаційну характеристику складають картку обліку позначень. Порядкові реєстраційні номери анульованих документів займати не допускається.

Видачу і облік базових позначень виробів треба вести так само, як позначень окремих виробів. Видачу і облік позначень виконань треба вести у межах кожного базового позначення основного документа.

Присвоєння порядкових реєстраційних номерів деталям, на які не випущені креслення, і їхній облік необхідно робити при присвоєнні позначення специфікації, у яку записані ці деталі

Часто використовують позначення виробів і конструкторських документів за галузевими вимогами, наприклад, за Класифікатором виробів основного виробництва заводів хімічного машинобудування.

 

 

 

 Установлено наступні види виробів відповідно до рисунка 2. 2:

- деталі;

- складальні одиниці;

- комплекси; покупной

- комплекти.

Вироби діляться на неспецифіковані - не мають складових частин, і специфіковані - складаються із двох і більше складових частин. Складовими частинами конкретного виробу може бути будь-який виріб: деталь, складальна одиниця, комплекс і комплект. Неспецифікованими виробами є деталі.

Деталь - це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу, без застосування складальних операцій, у тому числі підданий покриттям, не залежно від його характеристик, або виготовлений із застосуванням місцевого зварювання, спайки, склейки і зшивки.

Складальна одиниця - це виріб, з'єднаний на підприємстві - виготовлювачі зі складових частин з використанням складальних операцій: згвинчування, зчленування, клепки, зварювання, пайки, пресування, розвальцьовування, склеювання, зшивки, укладання і ін.

Комплекс - це два або більше специфікованих виробів, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями, але призначені для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій.

Комплект - це два або більше виробів, не з'єднаних на підприємстві-виготовлювачі складальними операціями і виробів, що представляють набір, який має загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру

До покупних виробів відносяться вироби, які виготовляються не на підприємстві, а одержуються ним у готовому виді, крім тих, що виготовляються на іншому підприємстві за конструкторською документацією, яка входить у комплект документів виробу, що розроблюється (отримуваних у порядку кооперування).

 

2. 5 Стадії розробки

 

Розробка конструкторської документації виробів усіх галузей промисловості відповідно до ГОСТ 2. 103-68 у загальному випадку проходить через стадії:

- технічна пропозиція;

- ескізний проект;

- технічний проект;

- робоча конструкторська документація.

Стадії розробки конструкторської документації включають етапи виконання робіт відповідно до таблиці 2. 2.

 

 

 

     Таблиця 2. 2- Стадії і етапи розробки конструкторських документів за ГОСТ 2. 103. 68

 

Стадії розробки Етапи виконання робіт
  Технічна пропозиція        Підбор матеріалів. Розробка технічної пропозиції з присвоєнням документу літери «П». Розгляд і затвердження технічної пропозиції.
  Ескізний проект   Розробка ескізного проекту з присвоєнням документу літери «Е». Виготовлення і випробування макетів (при необхідності). Розгляд і затвердження ескізного проекту.
  Технічний проект   Розробка технічного проекту з присвоєнням літери «Т». Виготовлення і випробування макетів (при необхідності). Розгляд і затвердження технічного проекту.
  Робоча конструкторська документація: а) дослідного зразка (дослідної партії), крім призначеного для разового виготовлення    Розробка конструкторської документації для виготовлення і випробування дослідного зразка (дослідної партії) без присвоєння літери. Виготовлення і попередні випробування дослідного зразка (дослідної партії). Коректування конструкторської документації за результатами попередніх випробувань дослідного зразка (дослідної партії) з присвоєнням документам літери «Д». Приймальні випробування дослідного зразка (дослідної партії). Коректування конструкторської документації за результатами приймальних випробувань дослідного зразка (дослідної партії) з присвоєнням документам літери «Д1».
б) серійного (масового) виробництва Виготовлення і випробування настановної серії за документаціэю з літерою «Д1».    Коректування конструкторської документації за результатами виготовлення і випробувань настановної серії, а також оснащення технологічного процесу виготовлення виробу з присвоєнням документам літери «А».

 

 

Код класифікаційної характеристики привласнюють виробу і конструкторському документу за Класифікатором виробів і конструкторських документів машинобудування і приладобудування (Класифікатор ЄСКД). Класифікатор ЕСКД має наступні розділи:

 - введення;

 - класи Класифікатора ЄСКД (49 класів);

 - алфавітно-предметний покажчик класів деталей (класи 71-76);

 - терміни, прийняті в класах деталей (класи 71-76);

 - ілюстраційний визначник класу деталей (класи 71-76).

Приклад – Код класифікаційної характеристики випарного апарата із природною циркуляцією і винесеною камерою, що гріє, - 065343.

За сіткою класів і підкласів (введення): клас 06 «Обладнання гідромеханічних, теплових, масообмінних процесів», підклас 5             «Обладнання теплових процесів». За сіткою груп, підгруп і видів класу 06: група 3 «Теплообмінники змішувальні і регенеративні. Установки і апарати випарні. Апарати і випарники дистиляційні опріснювальні», підгрупа 4 «Установки і апарати випарні поверхневого типу» і вид 3 «Апарати із природною циркуляцією і винесеною камерою, що гріє, ».

Порядковий реєстраційний номер привласнюють за класифікаційною характеристикою від 001 до 999 при централізованому присвоєнні - у межах коду організації, виділеного для централізованого присвоєння, при децентралізованому присвоєнні - у межах коду розроблювача.

 

 

 

 


Рисунок 2. 11 - Структура позначення неосновного конструкторського документа за ГОСТ 2. 201-68

 

 

Позначення не основного конструкторського документа повинно складатися відповідно до рисунка 2. 11 з позначення виробу і коду документа, установленого стандартами ЄСКД.

У коді документа повинне бути не більше чотирьох знаків, включаючи номер частини документа, наприклад, АВГБ. 061341. 021СК, АВГБ. 061341. 021ТУ1, АВГБ. 061341. 021ІЭ12.

 

 

 

Позначення виробів і конструкторських документів записують в інші документи без скорочень і змін, за винятком випадків, передбачених ГОСТ 2. 113-75. Позначення вказують на кожному аркуші конструкторського документа, виконаного на декількох аркушах. Деталям, на які не випущені креслення відповідно до ГОСТ 2. 109-73, привласнюють самостійні позначення за загальними правилами.

 

 

                                                                   ХХХХ. ХХХХХХ. ХХХ


         Код організації-розроблювача

 

         Код класифікаційної характеристики

 

         Порядковий реєстраційний номер

 

 

Рисунок 2. 9 - Структура позначення виробів і конструкторських документів за ГОСТ 2. 201-80

 

Для позначення використовують код, що має структуру відповідно до рисунка 2. 10.

Виробам і конструкторським документам привласнюють позначення централізовано або децентралізовано. Централізовано присвоєння позначень здійснюють організації, яким це доручено, у межах переліку виробів, позначення яким привласнюють централізовано, а децентралізовано - розроблювачі. При централізованому присвоєнні позначення замість коду організації-розроблювача вказують код, виділений для централізованого присвоєння позначення, а при децентралізованому - чотиризначний буквений код розроблювача призначають за кодифікатором розроблювача.

 

                                                              ХХ Х Х Х Х

 

                                        Клас

                                        Підклас       

                                        Група

                                        Підгрупа

                                        Вид

 

Рисунок 2. 10 – Структура коду класифікаційної характеристики виробу за ГОСТ 2. 201-68

 

 

 

Зміст робіт на стадії технічної пропозиції визначає ГОСТ 2. 118-73. Технічну пропозицію розробляють у випадку, якщо це передбачено технічним завданням.

Ціллю розробки технічної пропозиції є виявлення додаткових або уточнених вимог до виробу (технічних характеристик, показників якості і ін. ), які не могли бути зазначені у технічному завданні, і це доцільно зробити на основі попереднього конструкторського пророблення та аналізу різних варіантів виробу.

Перелік робіт, що виконуються на стадії технічної пропозиції, установлюється на основі технічного завдання і визначається розроблювачем залежно від характеру та призначення виробу. У загальному випадку при розробці технічної пропозиції проводять наступні роботи:

- виявлення варіантів можливих рішень, установлення особливостей варіантів (принципів дії, розміщення функціональних складових частин і т. п. ), їхнє конструкторське пророблення (повнота пророблення повинна бути достатньої для порівняльної оцінки розглянутих варіантів);

- перевірку варіантів на патентну чистоту і конкурентоспроможність, оформлення заявок на винаходи;

- перевірку відповідності варіантів вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії;

- порівняльну оцінку розглянутих варіантів;

- вибір оптимального варіанта (варіантів) виробу, обґрунтування вибору;

- установлення вимог до виробу (технічних характеристик, показників якості і ін. ) і до наступної стадії розробки виробу (необхідні роботи, варіанти можливих рішень, які треба розглянути на наступній стадії і ін. );

- підготовку пропозицій з розробки стандартів (перегляд або внесення змін у діючі стандарти), передбачених технічним завданням на даній стадії.

Порівняння проводиться за показниками якості виробу, наприклад, надійності, економічним, естетичним, ергономічним. Зіставлення варіантів може проводитися також за показниками технологічності (орієнтовної питомої трудомісткості виготовлення, орієнтовної питомої матеріалоємності і ін. ), стандартизації та уніфікації. При цьому необхідно враховувати конструктивні і експлуатаційні особливості виробу, що розроблюється, і існуючих, тенденції і перспективи розвитку вітчизняної і закордонної техніки в даній області, питання метрологічного забезпечення виробу, що розроблюється (можливості вибору методів і засобів виміру).

 

 

 

Якщо для порівняльної оцінки необхідно перевірити принцип роботи різних варіантів виробу, а також зрівняти їх за ергономічними і естетичними показниках, то можуть бути виготовлені макети;

Зміст робіт на стадії ескізного проекту визначає ГОСТ 2. 119-73. Ескізний проект розробляють, якщо це передбачено технічним завданням або протоколом розгляду технічної пропозиції.

Ціллю розробки ескізного проекту є встановлення принципових (конструктивних, схемних і ін. ) рішень виробу, що дають загальне уявлення про принцип роботи і конструкції виробу, коли це доцільно зробити до розробки технічного проекту або робочої документації.

При розробці ескізного проекту виконують роботи, необхідні для забезпечення пред'явлених до виробу вимог і що дозволяють установити принципові рішення. Перелік необхідних робіт визначається розроблювачем залежно від характеру і призначення виробу і погоджується із замовником, якщо це обов'язково. На стадії ескізного проекту не повторюють роботи, виконані на стадії технічної пропозиції, якщо вони не можуть дати додаткових даних. У цьому випадку результати раніше проведених робіт відбивають у пояснювальній записці. Ескізний проект може розроблятися з розглядом або без розгляду різних варіантів виробу і його складових частин.

У загальному випадку при розробці ескізного проекту проводять наступні роботи:

- виконання варіантів можливих рішень, установлення особливостей варіантів (характеристики варіантів складових частин і т. п. ), їхнє конструкторське пророблення. Глибина такого пророблення повинна бути достатньою для зіставлення розглянутих варіантів;

- попереднє рішення питань упакування і транспортування виробу;

- виготовлення і випробування макетів з метою перевірки принципів роботи виробу і його складових частин;

- розробку і обґрунтування технічних рішень, спрямованих на забезпечення показників надійності, установлених технічним завданням і технічною пропозицією;

- оцінку виробу на технологічність і правильність вибору засобів контролю (випробувань, аналізу, вимірів);

- оцінку виробу за показниками стандартизації і уніфікації;

- оцінку виробу відносно його відповідності вимогам ергономіки і технічної естетики;

- перевірку варіантів на патентну частоту і конкурентоспроможність, оформлення заявок на винаходи;

 

 

При заповненні граф (1) і (2) основного напису, треба:

- найменування виробу (проекту, роботи, установки, виробництва) записувати в називному відмінку однини;

- у найменуванні, що складається з декількох слів, на перше місце ставити іменник, наприклад, «Втулка натискна».

- на всіх аркушах одного документа вказувати одне позначення.

 


                                4                       3                        2                        1

     
 

 

 


                                                                                                                     

 

 


Рисунок 2. 8 - Розбивка поля графічного документа на зони

 

Графічний документ можна розбивати на зони. Відмітки, що розділяють документ на зони, рекомендується наносити на відстані, рівній однієї зі сторін формату А4 відповідно до рисунка 2. 8.

Відмітки наносять:

- за горизонталлю - арабськими цифрами праворуч ліворуч;

- за вертикаллю - прописними буквами латинського алфавіту знизу нагору.

Зони позначають сполученням цифр і букв

Приклад – 1А, 2А, 3А, 1В, 2В, 3В.

Для документа з одним позначенням на декількох аркушах, оцінка зон по горизонталі повинна бути наскрізною у межах всіх аркушів.

 

2. 9 Позначення виробів і конструкторських документів

 

Єдину знеособлену класифікаційну систему позначення виробів основного і допоміжного виробництва і їхніх конструкторських документів всіх галузей промисловості при розробці, виготовленні, експлуатації і ремонті встановлює ГОСТ 2. 201-80.

Позначення виробу відповідно до рисунка 2. 9 є одночасно позначенням його основного конструкторського документа, що не може бути використане для позначення іншого виробу і конструкторського документа. Вироби і конструкторські документи зберігають привласнене їм позначення незалежно від того, у яких виробах і конструкторських документах вони застосовуються.

 

 

 

- у графі (10) – характер роботи, виконаної особою, що підписує документ, відповідно до форм 1 і 2, а вільний рядок заповнюють з розсуду розроблювача, наприклад: «Розрахував», «Начальник відділу»;

- у графі (11) – прізвища осіб, що підписали документ;

- у графі (12) – підписи осіб, прізвища яких зазначені у графі (11) (підписи осіб, що розробили документ і відповідальних за нормоконтроль, є обов'язковими; при відсутності титульного аркуша допускається підпис особи, що затвердила документ, розміщати на вільному полі першого або заголовного аркуша документа в порядку, установленому для титульних аркушів за ГОСТ 2. 105-95, а якщо необхідно на документі наявність візи посадових осіб, то їх розміщають на полі для підшивки першого або заголовного аркуша документа);

- у графі (13) - дати підписання документа;

- у графах (14) -(18) – таблиці змін;

- у графі (19) – інвентарний номер оригіналу;   

- у графі (20) - підпис особи, що прийняла оригінал і дату приймання;

- у графу (21) – інвентарний номер оригіналу, замість якого випущений даний оригінал за;

- у графі (22) - інвентарний номер дубліката;

- у графі (23) – підпис особи, що прийняла дублікат і дату приймання;

- у графі (24) – позначення документа, замість або на підставі якого випущений даний документ;

- у графі (25) – позначення відповідного документа, у який уперше записаний даний документ;

- у графі (26) - позначення документа, повернене на 1800 для формату А4 і для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони аркуша і на 900 для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж короткої сторони аркуша;

- у графах (27) -(30) – дані, заповнювані замовником (обов'язкові для документів, затверджених замовником);     

- у графі (31) – підпис особи, що копіювала креслення;

- у графі (32) – позначення формату аркуша за ГОСТ 2. 301-68;

- у графі (33) – позначення зони зі зміненою частиною виробу;

- у графі (34) – номера авторських посвідчень (патентів) на винаходи, використаних у даному виробі.

Графа (26) на формі 2а є обов'язковою тільки для креслень і схем. Графи, виконані штриховою лінією, уводять при необхідності. При використанні для наступних аркушів графічних документів форми 1 за ГОСТ 2. 104-68, графи (1), (3), (4), (5), (6) і (9) не заповнюють.

   

 

 

- перевірку відповідності варіантів вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії;

- порівняльну оцінку розглянутих варіантів, питання метрологічного забезпечення виробу (можливості вибору методів і засобів виміру);

- вибір оптимального варіанта (варіантів) виробу, обґрунтування вибору;

- прийняття принципових рішень;

- підтвердження (або уточнення) пред’явлених до виробу вимог (технічних характеристик, показників якості і ін. ), установлених технічним завданням або технічною пропозицією, і визначення техніко-економічних характеристик та показників, не встановлених технічним завданням або технічною пропозицією;

- виявлення на основі прийнятих принципових рішень нових виробів і матеріалів, які повинні бути розроблені іншими підприємствами (організаціями), складання технічних вимог до цих виробів і матеріалів;

- складання переліку робіт, які необхідно провести на наступній стадії розробки додатково, або уточнення робіт, передбачених технічним завданням або технічною пропозицією;

- пророблення основних питань технології виготовлення (при необхідності);

- підготовку пропозицій з розробки стандартів (перегляд і внесення змін у діючі стандарти), передбачених технічним завданням на даній стадії.

Порівняння варіантів проводять за показниками якості виробу (призначення, надійності, технологічності, стандартизації і уніфікації, економічним, естетичним, ергономічним), з огляду на конструктивні і експлуатаційні особливості виробів, що розроблюється, і існуючих, тенденції і перспективи розвитку вітчизняної і закордонної техніки в даній області.

При необхідності для встановлення ергономічних і естетичних характеристик виробу та для зручності зіставлення різних варіантів за цими характеристиками виготовляють макети.

Зміст робіт на стадії технічного проекту визначає ГОСТ 2. 120-73. Технічний проект розробляють, якщо це передбачено технічним завданням, протоколом розгляду технічної пропозиції або ескізного проекту.

Ціллю розробки технічного проекту є виявлення остаточних технічних рішень, що дають повне уявлення про конструкцію виробу, коли це доцільно зробити до розробки робочої документації.

 

 

 

При розробці технічного проекту виконують роботи, необхідні для забезпечення пред’явлених до виробу вимог і дозволяють отримати повне уявлення про конструкцію виробу, що розробляється, оцінити його відповідність вимогам технічного завдання, технологічність, ступінь складності виготовлення, способи упакування, можливості транспортування і монтажу на місці застосування, зручність експлуатації, доцільність і можливість ремонту і т. п. При необхідності технічний проект може передбачати розробку варіантів окремих складових частин виробу. У цих випадках вибір оптимального варіанта здійснюється на підставі результатів випробувань дослідних зразків виробу.

Перелік необхідних робіт визначається розроблювачем залежно від характеру і призначення виробу і погоджується з замовником, якщо це обов'язково.

На стадії технічного проекту не повторюють роботи, проведені на попередніх стадіях, якщо вони не можуть дати додаткових даних. У цьому випадку результати раніше виконаних робіт відбивають у пояснювальній записці.

У загальному випадку при розробці технічного проекту проводять наступні роботи:

- розробку конструктивних рішень виробу і його основних складових частин;

- виконання необхідних розрахунків, у тому числі підтверджуючих техніко-економічні показники, установлені технічним завданням;

- виконання необхідних принципових схем, схем з'єднань і ін.;

- розробку і обґрунтування технічних рішень, що забезпечують показники надійності, установлені технічним завданням і попередніми стадіями розробки (якщо ці стадії розроблялися);

- аналіз конструкції виробу на технологічність з урахуванням відгуків підприємств-виготовлювачів промислового виробництва у частині забезпечення технологічності в умовах даного виробництва, у тому числі з використання наявного на підприємстві устаткування, а також урахування в даному проекті вимог нормативно-технічної документації, що діє на підприємстві-виготовлювачі;

- виявлення необхідного для виробництва виробів нового обладнання (обґрунтування розробки або придбання);

- розробку метрологічного забезпечення (вибір методів і засобів виміру);

- розробку, виготовлення і випробування макетів;

- оцінку виробу відносно його відповідності вимогам економічності і технічної естетичності;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 2  1        

           

 

 

 

 

   

 

  2 1  

 

 

   

 

   
 

 

   

 

   
                     

 

Формат А4   Формат більше А4

 

 

 

 

 
2 1

 

   

 

 
   

 

 

 
   

 

 
           

 

Формат більше А4

 

 

1 - основні написи, 2 - додаткові графи до них

 

 

Рисунок 2. 7 - Розташування основних написів і додаткових граф до них на графічних конструкторських документах

 

 

 

 

 


             

     
 

 

 


                                                                                                            Копіював (31)                  Формат (32)

 

Примітка – графа (26) для текстових документів не обов'язкова

Рисунок 2. 6- Основний напис для наступних аркушів графічних і текстових конструкторських документів, форма 2а за ГОСТ 2. 104-68

 

 

 

- оцінку можливості транспортування, зберігання, а також монтажу виробу на місці його застосування;

- оцінку експлуатаційних даних виробу (взаємозамінності, зручності обслуговування, ремонтопридатності, стійкості проти впливу зовнішнього середовища, можливості швидкого усунення відмов, контролю якості роботи виробу, забезпеченість засобами контролю технічного стану і ін. );

- остаточне оформлення заявок на розробку і виготовлення нових виробів (у тому числі засобів виміру) і матеріалів, що застосовуються у виробі, що розробляється;

- проведення заходів щодо забезпечення заданого у технічному завданні рівня стандартизації у уніфікації виробу;

- перевірку виробу на патентну чистоту у конкурентоспроможність, оформлення заявок на винаходи;

- виявлення номенклатури покупних виробів, узгодження застосування покупних виробів;

- узгодження габаритних, настановних і приєднувальних розмірів з замовником або основним споживачем;

- оцінку технічного рівня і якості виробу;

- розробку креслень складальних одиниць і деталей, якщо це викликається необхідністю прискорення видачі завдання на розробку спеціалізованого устаткування для їхнього виготовлення;

- перевірку відповідності прийнятих рішень вимогам техніки безпеки і виробничої санітарії;

- складання переліку робіт, які треба провести на стадії розробки робочої документації додатково і уточнення робіт, передбачених технічним завданням, технічною пропозицією і ескізним проектом;

- підготовку пропозицій з розробки стандартів (перегляд або внесення змін у діючі стандарти), передбачених технічним завданням на даній стадії.

Макети виготовляють якщо буде потреба перевірки, у тому числі на об'єкті замовника або споживача, конструктивних і схемних рішень виробу, що розробляється, і його складових частин, а також для підтвердження остаточно ухвалених рішень. Випробування макетів проводять відповідно до програми випробувань, розробленої за ГОСТ 2. 106-96. Необхідність виготовлення макетів і їхня кількість установлюється розроблювачем (якщо потрібно, то разом з замовником).

Робочу конструкторську документацію розробляють на підставі ескізного або технічного проекту для виготовлення і випробування дослідного зразка (дослідної партії) та виготовлення і випробування настановної серії виробу.

 

 

 

2. 6 Види і комплектність конструкторських документів

 

Види і комплектність конструкторських документів, що розробляються на всіх стадіях проектування виробу, установлює ГОСТ 2. 102-68.

Конструкторськими документами є графічні і текстові документи, які окремо або у сукупності визначають склад і конструкцію виробу та містять необхідні дані для його розробки або виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту.

Документи підрозділяють на види відповідно до таблиці 2. 3.

 

 

Таблиця 2. 3 - Види конструкторських документів за ГОСТ 2. 102-68

 

Вид документа Визначення
Креслення деталі Документ, що містить зображення деталі і інші дані, необхідні для її виготовлення і контролю
Складальне креслення Документ, що містить зображення складальної одиниці і інші дані, необхідні для її зборки (виготовлення) і контролю. До складальних креслень також відносять креслення, за якими виконують гідромонтаж і пнемомонтаж
Креслення загального виду Документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу
Теоретичне креслення Документ, що визначає геометричну форму (обводи) виробу і координати розташування складових частин
Габаритне креслення Документ, що містить контурне (спрощене) зображення виробу з габаритними, настановними і приєднувальними розмірами
Електромонтажне креслення Документ, що містить дані, необхідні для виконання електричного монтажу виробу
Монтажне креслення Документ, що містить контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, необхідні для його установки (монтажу) на місці застосування. До монтажних креслень також відносять креслення фундаментів, що спеціально розроблюють для установки виробу
Пакувальне креслення Документ, що містить дані, необхідні для виконання упаковування виробу

 

 

 

 

 


     7 10    23   15 10 14          53                    53
             

     

 

 


                                                                                                            Копіював (31)                  Формат (32)

 

 

Рисунок 2. 5 –  Основний напис для заголовного аркушу текстових конструкторських документів, форма 2 за ГОСТ 2. 104-68

 

 

 

 

 


20 7 10        23   15 10           70                           50
             

     

 

 


                                                                                                            Копіював (31)                  Формат (32)

 

Примітка - Основний напис може бути застосований і для наступних аркушів графічного документу.

 

Рисунок 2. 4 - Основний напис для заголовного аркушу графічних конструкторських документів, форма 1 за ГОСТ 2. 104-68

 

 

Продовження таблиці 2. 3

 

Вид документа Визначення
Схема Документ, на якому показані у вигляді умовних зображень або позначень складові частини виробу і зв'язки між ними
Специфікація Документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту
Відомість специфікацій Документ, що містить перелік всіх специфікацій складових частин виробу з вказівкою їхньої кількості і входимості   
Відомість посилальних документів Документ, що містить перелік документів, на які є посилання в конструкторських документах виробу
Відомість покупних виробів Документ, що містить перелік покупних виробів, застосованих у виробі, що розроблюється
Відомість дозволу застосування покупних виробів Документ, що містить перелік покупних виробів, дозволених до застосування відповідно до ГОСТ 2. 124- 85
Відомість власників оригіналів Документ, що містить перелік підприємств (організацій), на яких зберігають оригінали документів, розроблених і (або) застосованих для даного виробу
Відомість технічної пропозиції Документ, що містить перелік документів, що ввійшли в технічну пропозицію
Відомість ескізного проекту Документ, що містить перелік документів, що ввійшли в ескізний проект
Відомість технічного проекту Документ, що містить перелік документів, що ввійшли в технічний проект
Пояснювальна записка Документ, що містить опис конструкції і принципу дії виробу, що розроблюється, а також обґрунтування прийнятих при його розробці технічних і техніко-економічних рішень
Технічні умови Документ, що містить вимоги (сукупність усіх показників, норм, правил і положень) до виробу, його виготовлення, контролю, приймання і поставки, які недоцільно вказувати в інших конструкторських документах
Програма і методика випробувань Документ, що містить технічні дані, підлягаючі перевірці при випробуванні виробів, а також порядок і методи їхнього контролю
Таблиця Документ, що містить залежно від його призначення відповідні дані, зведені в таблицю
Розрахунок Документ, що містить розрахунки параметрів і величин, наприклад, розрахунок розмірних ланцюгів, розрахунок на міцність і ін.

 

 

 

Продовження таблиці 2. 3

Вид документа Визначення
Експлуатаційні документи Документи, призначені для використання при експлуатації, обслуговуванні і ремонті виробу в процесі експлуатації
Ремонтні документи Документи, що містять дані для проведення ремонтних робіт на спеціалізованих підприємствах
Інструкція Документ, що містить вказівки і правила, використані при виготовленні виробу (зборці, регулюванню, контролі, прийманні і т. п. )

 

Конструкторські документи залежно від стадії розробки підрозділяються на проектні (технічна пропозиція, ескізний проект і технічний проект) і робочі (робоча документація). Перелік конструкторських документів, що включають до складу технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту і робочої документації приймають відповідно до таблиці 2. 4.

 

Таблиця 2. 4 - Комплекти конструкторських документів за ГОСТ 2. 102-68

Код документа

 

Найменування документа

Технічна пропозиція

Ескізний проект

Технічний проект

Робоча документація на

Додаткові вказівки

деталі складальні одиниці комплекси комплекти
- 1 Креслення деталі - - О1) 1) - - - Допускається не випускати креслення у випадках, обговорених у ГОСТ 2. 109
СК 2 Складальне креслення - - - - - - -
ВЗ 3 Креслення загального виду О О - - - - -
ТК 4 Теоретичне креслення - О О О О О - -
ГК 5 Габаритне креслення О О О1) О1) О О - -
МЭ 5а Електромонтажне креслення - - - - О - - -
МК 6 Монтажне креслення - - - - О О О -

 

 

 

2. 8 Основні написи і додаткові графи

 

Форми, розміри, порядок заповнення основних написів і додаткових граф до них для конструкторських документів, передбачених стандартами ЄСКД, установлює ГОСТ 2. 104-68.   

Заголовний аркуш графічного конструкторського документа виконують на формі 1 відповідно до рисунка 2. 4, текстового - на формі 2 відповідно до рисунка 2. 5, а наступні аркуші графічних і текстових документів - на формі 2а відповідно до рисунка 2. 6.

Основні написи і додаткові графи до них треба виконувати суцільними основними і суцільними тонкими лініями відповідно до ГОСТ 2. 303 - 68.

Основні написи розташовують у правому нижньому куті конструкторських документів. На аркушах формату А4 основні написи розташовують уздовж короткої сторони аркуша. Додаткові графи розміщають відповідно до рисунка 2. 7. Записи у графах виконують за правилами виконання документів, текст яких розбитий на графи.

Основний напис документів за ГОСТ 2. 104-68 заповнюють, записуючи:

 - у графі (1) - найменування виробу (відповідно до вимог ГОСТ 2. 109-73), а також найменування документа, якщо йому привласнений код. Для виробів народногосподарського призначення допускається не вказувати найменування документа, якщо його код визначений ГОСТ 2. 102-68, ГОСТ 2. 601-95, ГОСТ 2. 602-95, ГОСТ 2. 701-84;

- у графі (2) - позначення документа;

- у графі (3) - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

- у графі (4) – літеру, привласнену документу (графу заповнюють послідовно, починаючи із крайньої лівої клітки, а в робочій конструкторській документації допускається літеру проставляти тільки в специфікаціях і технічних умовах);

- у графі (5) - масу виробу за ГОСТ 2. 109-73;

- у графі (6) - масштаб;

- у графі (7) порядковий номер аркуша документа (для документа, що складається з одного аркуша, графу не заповнюють);

- у графі (8) - загальнукількість аркушів документа (графу заповнюють тільки на першому аркуші);

- у графі (9) – найменування або розпізнавальний індекс підприємства, що випускає документ (графу не заповнюють, якщо розпізнавальний індекс є в позначенні документа);

 

 

 

Таблиця 2. 6 - Позначення і розміри основних форматів за ГОСТ 2. 301-68

 

Позначення формату Розміри сторін формату, мм
А0 841 х 1189
А1 594 х 841
А2 420 х 594
А3 297 х  420
А4 210 х  297

 

За вихідний приймають формат А0 з розмірами сторін 841х1189 мм (площа 1м 2 ). Кожний основний формат відповідно до таблиці 2. 6 одержують послідовним розподілом вихідного формату на дві рівні частини лінією, проведеної паралельно його короткій стороні.  

При необхідності допускається застосовувати формат А5 з розмірами сторін 148 х 210 мм.

Допускається застосування додаткових форматів, утворених збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їхнім розмірам.

 

Таблиця 2. 7- Розміри додаткових форматів за ГОСТ 2. 301-68

                          мм

Кратність

Формат

А0 А1 А2 А3 А4
1189 х 1682 - - - -
1189 х 2523 841 х1783 594 х 1261 420 х 891 297 х 630
- 841 х 2378 594 х 1682 420 х 1189 297 х 841
- - 594 х 2102 420 х 1486 297 х 1051
- - - 420 х 1783 297 х 1261
- - - 420 х 2080 291 х 1471
- - - - 297 х 1682
- - - - 297 х 1892

 

Розміри похідних форматів, як правило, необхідно вибирати відповідно до таблиці 2. 7. Позначення похідного формату складається з позначення основного формату і його кратності, наприклад, А0 х 2, А4 х 8.

Допустимі відхилення сторін форматів з розмірами до 150 мм становлять 1, 5 мм, від 150 до 600 мм - 2 мм, більше 600 мм - 3 мм.

 

 

Продовження таблиці 2. 4

 

Код документа

 

Найменування документа

Технічна пропозиція

Ескізний проект

Технічний проект

Робоча документація на

Додаткові вказівки

деталі складальні одиниці комплекси комплекти
ПК 6а Пакувальне креслення - - - О О О О -
За ГОСТ 2. 701 7 Схеми О О О - О О О Номенклатура різних видів схем установлена ГОСТ 2. 701-84
  8 Специфікація - - - - Специфікацію комплектів монтажних, змінних і запасних частин, інструмента, приналежностей і матеріалів, тари допускається не виконувати, якщо вироби і матеріали, що входять у комплект, доцільно записувати безпосередньо у специфікацію виробу, для якого вони призначаються
ВС 9 Відомість специфікацій - - - - О О О Відомість специфікацій рекомендується складати на комплекси і складальні одиниці, що мають два і більше рівня  входимості складових частин, і призначені для самостійної поставки. При передачі конструкторської документації підприємству-виготовлювачеві складання відомості специфікацій на ці вироби обов'язково

 

 

Продовження таблиці 2. 4

 

Код документа

 

Найменування документа

Технічна пропозиція

Ескізний проект

Технічний проект

Робоча документація на

Додаткові вказівки

деталі складальні одиниці комплекси комплекти
ВД 10 Відомість посилальних документів - - - - О О О Відомість посилальних документів складають при передачі конструкторської документації підприємству-виготовлювачеві, її допускається випускати до моменту передачі документації. При передачі документації на комплекс допускається становити тільки одну (загальну) відомість на всю передану документацію комплексу
ВП 11 Відомість покупних виробів - О О - О О О Відомість покупних виробів рекомендується складати на вироби, призначені для самостійної поставки
ВИ 12 Відомість дозволу застосування покупних виробів - О О - О О О Відомість дозволу застосування покупних виробів рекомендується складати на вироби, призначені для самостійної поставки
ДО 13 Відомість власників оригіналів - - - - О О О -
ПТ 14 Відомість технічної пропозиції - - - - - - Відомість технічної пропозиції, відомість ескізного проекту, відомість технічного проекту і пояснювальну записку для складальних одиниць і комплексів не складають, якщо вони

 

 

 

Документи залежно від способу їхнього виконання і характеру використання йменуються відповідно до таблиці 2. 5.

 

Таблиця 2. 5 - Документи залежно від способу їхнього виконання і характеру використання за ГОСТ 2. 102-68

 

Найменування документа Визначення
  Первинні оригінали   Документи, виконані на будь-якому матеріалі і призначені для виготовлення по них оригіналів
  Оригінали   Документи, оформлені справжніми встановленими підписами і виконані на будь-якому матеріалі, що дозволяє багаторазове відтворення з них копій. Допускається як оригінал використовувати первинні оригінали, репрографічну копію або екземпляр документа, виданого типографським способом, завізовані справжніми підписами осіб, що розробили даний документ і відповідальних за нормоконтроль
  Дублікати   Копії оригіналів, що забезпечують ідентичність відтворення оригіналу, виконані на будь-якому матеріалі, що дозволяє зняття з них копій
  Копії   Документи, виконані способом, що забезпечує їхню ідентичність із оригіналом (дублікатом) і призначені для безпосереднього використання при розробці, у виробництві, експлуатації і ремонті виробів. Копіями є також мікрофільми-копії, отримані з мікрофільму-дубліката

 

На розгляд, погодження і затвердження технічної пропозиції, ескізного проекту і технічного проекту представляють копії документів, скомплектовані за ГОСТ 2. 106-96. Допускається за погодженням з замовником представляти оригінали документів.

 

2. 7 Формати конструкторських документів

 

Формати текстових і графічних конструкторських документів, передбачених стандартами на конструкторську документацію всіх галузей промисловості і будівництва, установлює ГОСТ 2. 301-68.

Формати аркушів визначаються розмірами зовнішньої рамки (виконаною тонкою лінією) подлінніков, оригіналів, дублікатів і копій.

 

 

 


1 Основний конструкторський документ виробу показаний в овалі.

2 Документи основного комплекту показані в прямокутниках (у прикладі показана тільки частина документів основного комплекту, передбачених відповідно до таблиці 2. 4).

3 Документи, обведені у подвійні рамки, передбачаються тільки для виробів, призначених для самостійної поставки.

4 Число рівнів вхідності для комплексів, складальних одиниць і комплектів, а також число вхідних комплектів складальних одиниць, комплектів і деталей не обмежуються.

 

Рисунок 2. 3 - Приклад побудови повного комплекту конструкторських документів комплексу за ГОСТ 2. 102-68

 

 

В основний комплект конструкторських документів виробу можуть входити також групові конструкторські документи, якщо ці документи поширюються і на даний виріб, наприклад, групові технічні умови.

 

 

Продовження таблиці 2. 4

 

Код документа

 

Найменування документа

Технічна пропозиція

Ескізний проект

Технічний проект

Робоча документація

 на

 

Додаткові вказівки

деталі складальні одиниці комплекси комплекти
ЕП 15 Відомість ескізного проекту - - - - - -

входять до складу більше складного виробу (наприклад, у комплекс), на

який складені ці документи, що містять всі необхідні відомості

за вхідним у них складальними одиницями і комплектами

ТП 16 Відомість технічного проекту - - - - - -
ПЗ 17 Пояснювальна записка 2) 2) 2) - - - -
ТУ 18 Технічні умови - - О О О О О Технічні умови складають на вироби, призначені для самостійної поставки (реалізації) споживачеві. За узгодженням споживача (замовника) і постачальника (розроблювача) конструкторської документації технічні умови можуть бути складені на окремі складові частини виробу.
                  Технічні умови на вироби народногосподарського призначення одиничного виробництва разового виготовлення не складаються. Розробка, виготовлення, приймання і поставка таких виробів здійснюється за технічним завданням, розробленим відповідно до ГОСТ 15. 001-88

 

 

 

Продовження таблиці 2. 4

 

Код документа

 

Найменування документа

Технічна пропозиція

Ескізний проект

Технічний проект

Робоча документація на

 

Додаткові вказівки

деталі складальні одиниці комплекси комплекти
ПМ 19 Програма і методика випробувань -   О О О О -  
ТБ 20 Таблиці О О О О О О О

Номенклатура необхідних таблиць,

розрахунків, інструкцій установлюється розроблювачем залежно від характеру і умов виробництва виробів

РР 21 Розрахунки О2) О2) О2) О О О О
І... 21а Інструкції - - - О О О О
Д... 22 Документи інші О О О О О О О
За ГОСТ 2. 601 24 Документи експлуатаційні - - - О О О О Номенклатура і обов'язковість виконання експлуатаційних документів установлена ГОСТ 2. 601-95
За ГОСТ 2. 602 25 Документи ремонтні - - - О О О О Номенклатура і обов'язковість виконання ремонтних документів установлена ГОСТ 2. 602-95

 

Умовні позначки:

 - документ обов'язковий;

О - документ складають залежно від характеру, призначення або умов виробництва виробу з урахуванням вимог, викладених у графі «Додаткові вказівки»;

- документ не складають.

Примітки

1 Документи, для яких над умовними позначками проставлені однакові цифри, можуть бути по розсуду розроблювача сполучені із присвоєнням коду і найменування документа, що має найменший порядковий номер у таблиці.

2 Документи, призначені для виробів одиничного і допоміжного виробництв, допускається виконувати зі спрощеннями, зазначеними в ГОСТ 2. 109-73 і ГОСТ 2. 503-90

 

 

 

У технічну пропозицію включають конструкторські документи, передбачені технічним завданням відповідно до ГОСТ 2. 102-68, у комплект документів ескізного проекту - технічним завданням і протоколом розгляду технічної пропозиції, у технічний проект - технічним завданням і протоколом розгляду технічної пропозиції та ескізного проекту. У технічному проекті можуть бути використані окремі документи, розроблені на попередніх стадіях, якщо ці документи відповідають вимогам, пред’явленим до документів технічного проекту або, якщо в них внесені зміни з ціллю забезпечення такої відповідності. Використаним документам привласнюють літеру «Т».

Конструкторські документи для виготовлення макетів, у комплект документів технічної пропозиції, ескізного проекту і технічного проекту не включають.

При визначенні комплектності робочих конструкторських документів на вироби розрізняють:

- основний конструкторський документ;

- основний комплект конструкторських документів;

- повний комплект конструкторських документів.

Основний конструкторський документ виробу окремо або у сукупності з іншими, записаними в ньому конструкторськими документами, повністю і однозначно визначають даний виріб і його склад.

За основні конструкторські документи приймають:

- для деталей - креслення деталі;

- для складальних одиниць, комплексів і комплектів - специфікацію.

Виріб, застосований за конструкторськими документами, виконаними у відповідності до стандарту ЄСКД, записують у документи інших виробів, у яких його застосовано, за позначенням свого основного конструкторського документа. Уважається, що такий виріб є застосованим за своїм основним конструкторським документом.

Основний комплект конструкторських документів виробу поєднує конструкторські документи, що відносяться до всього виробу, наприклад, складальне креслення, принципова електрична схема, технічні умови, експлуатаційні документи. Конструкторські документи складових частин в основний комплект документів виробу не входять.

У загальному випадку повний комплект конструкторських документів виробу відповідно до рисунка 2. 3 складається з наступних документів:

- основного комплекту конструкторських документів на даний виріб;

- основних комплектів конструкторських документів на усі складові частини даного виробу, застосовані за своїми основними конструкторськими документами.

 

 



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.