Главная

Контакты

Случайная статья

• Автоматизация
• Антропология
• Археология
• Архитектура
• Биология
• Ботаника
• Бухгалтерия
• Военная наука
• Генетика
• География
• Геология
• Демография
• Деревообработка
• Журналистика
• Зоология
• Изобретательство
• Информатика
• Искусство
• История
• Кинематография
• Компьютеризация
• Косметика
• Кулинария
• Культура
• Лексикология
• Лингвистика
• Литература
• Логика
• Маркетинг
• Математика
• Материаловедение
• Медицина
• Менеджмент
• Металлургия
• Метрология
• Механика
• Музыка
• Науковедение
• Образование
• Охрана Труда
• Педагогика
• Полиграфия
• Политология
• Право
• Предпринимательство
• Приборостроение
• Программирование
• Производство
• Промышленность
• Психология
• Радиосвязь
• Религия
• Риторика
• Социология
• Спорт
• Стандартизация
• Статистика
• Строительство
• Технологии
• Торговля
• Транспорт
• Фармакология
• Физика
• Физиология
• Философия
• Финансы
• Химия
• Хозяйство
• Черчение
• Экология
• Экономика
• Электроника
• Электротехника
• Энергетика

3.16.1 Метеорологічні норми. Таблиця 3.45 - Припустимі і оптимальні норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря у зоні, що, обслуговується, адміністративно-побутових приміщень за СНиП 2.04.05-91

3. 16 Опалення, вентиляція і кондиціювання

3. 16. 1 Метеорологічні норми

Викладу рішень з опалення, вентиляції і кондиціювання повітря присвячують розділ або підрозділ, як правило, у складі архітектурно-будівельних рішень проекту або робочого проекту.

Норми проектування систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря у приміщеннях будинків і споруд установлює СНиП 2. 04. 05-91. Ці системи повинні забезпечувати нормовані метеорологічні умови і чистоту повітря у зоні, що обслуговується, адміністративно-побутових будинків і у робочій зоні виробничих приміщень, при припустимому рівні шуму і вібрацій від роботи систем, а також вибухопожежній безпеці і ремонтопридатності систем.

Припустимі норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря у приміщеннях, а також параметри зовнішнього повітря приймають за СНиП 2. 04. 05-91 відповідно до таблиць 3. 45 -3. 47.

Таблиця 3. 45 - Припустимі і оптимальні норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря у зоні, що, обслуговується, адміністративно-побутових приміщень за СНиП 2. 04. 05-91

Перед ліфтами із глибиною кабіни 2, 1 м улаштовується хол шириною не менш 2, 5 м. У підвальних і цокольних поверхах для виходу з ліфтових шахт передбачаються тамбури-шлюзи з підпором повітря під час пожежі. У будинках із двома ліфтами вони можуть бути розміщені в сходових клітках.

Треба передбачати приміщення для зберігання, очищення і сушіння інвентарю для убирання, обладнані водопроводом холодної і гарячої води. Ці приміщення є, як правило, суміжними з убиральнями. Площа приміщень визначається з розрахунку 0, 8 м² на кожні 100 м² площі поверху, але не менш 4 м². При площі поверху менш 400 м² можна передбачати одне таке приміщення на два суміжних поверхи.

У багатоповерхових адміністративних будинках, у яких працює більше 300 чоловік, а також у побутових будинках площею більше 3000 м² передбачаються вертикальні сміттєпроводи з камерами для збору сміття. Конструкції, що обгороджують, сміттєпроводи повинні мати межу вогнестійкості не менш 0, 5 г. Камера розміщається під сміттєпроводом, відділяється протипожежними перегородками типу 1, має вихід безпосередньо назовні, а також обладнається спринклерними зрошувачами від мережі водопроводу. Над входом у камеру встановлюється козирок з негорючого матеріалу.

Для проходу між опалювальними виробничими і окремо вартими побутовими будівлями влаштовуються опалювальні переходи.

Зали їдалень, зборів і нарад розміщаються на поверхах відповідно до таблиці 3. 28

Таблиця 3. 28 - Розміщення залів на поверхах за СНиП 2. 09. 04-87

Із приміщень адміністративних і побутових будинків передбачаються евакуаційні виходи з дотриманням ряду вимог.

З підвалів евакуаційні виходи повинні проходити через відособлені сходові клітки, що мають виходи безпосередньо назовні.

Допускається вихід через загальні сходові клітки з виходом назовні, відділеним від іншої частини клітки глухою протипожежною перегородкою типу 1. Прохід між підвалом і першим поверхом улаштовується по окремим сходам, що ведуть у коридор першого поверху.

Один евакуаційний вихід (двері) можуть бути передбачені:

- із приміщення будь-якого поверху, у якому одночасно перебуває не більше 50 чол., якщо відстань від найбільш віддаленої точки підлоги приміщення до виходу не більше 25 м;

- з одноповерхового будинку  площею не більше 300 м² при чисельності працюючих не більше 50 чол.;

- з будь-якого поверху багатоповерхового будинку відповідно до таблиці 3. 29 при пристрої другого виходу з цього поверху на сходи типу 3.

Таблиця 3. 29 - Умови допущення одного евакуаційного виходу з поверху за СНиП 2. 09. 04-87

Число тих, хто евакуюється із приміщень, дорівнює числу працюючих у зміну, а із залів - збільшеному на 25 % числу місць у залах.

Ширина горизонтальних ділянок шляхів евакуації (проходів, коридорів) приймається з розрахунку щільності потоку тих, хто евакуюється, не більше 5 чол/м², але не менш 1 м у приміщенні і 1, 4 м у коридорі або переході в інший будинок. Ширина евакуаційного виходу з приміщень і коридору на сходову клітку приймається відповідно до таблиці 3. 30, але не менш 0, 8 м.

Таблиця 3. 30 - Число тих, хто евакуюється, на 1 м ширини виходу (двері) за СНиП 2. 09. 04-87

Внутрішні водостоки повинні забезпечувати відвід дощових і поталих вод з покрівель будинків. Необхідність їх установлюється будівельною частиною проекту

Воду із систем внутрішніх водостоків відводять у зовнішні мережі дощової або загально сплавної каналізації. Не допускається відвід води із внутрішніх водостоків у побутову каналізацію і приєднання до системи внутрішніх водостоків санітарних приладів.

При відсутності дощової каналізації випуск дощових вод із внутрішніх водостоків роблять у лотки біля будинку (відкритий випуск), передбачаючи пристрої, що виключають розмив поверхні землі біля будинку.

Вирви розміщують із урахуванням рельєфу покрівлі, що допускає площі водозбору на одну вирву і конструкції будинку. Максимальна відстань між водостічними вирвами при будь-яких видах покрівлі не повинна перевищувати 48 м. Приєднання до одного стояка вирв, розташованих на різних рівнях, допускається у випадках, коли загальна розрахункова витрата у стояку не перевищує величин відповідно до таблиці 3. 43. Розрахункову витрату дощових вод визначають за СНиП 2. 04. 01-85. Розрахункова витрата дощових вод, що доводиться на водостічний стояк, не повинна перевищувати величин відповідно до таблиці 3. 44, а на водостічну вирву - за паспортним даними прийнятого типу вирви. При визначенні розрахункової водозбірної площі додатково враховують 30 % сумарної площі вертикальних стін, що примикають до покрівлі і піднімаються над нею.

Таблиця 3. 44

За мінімальний ухил підвісних відвідних трубопроводів приймають 0, 005.

Для прочищення мережі внутрішніх водостоків установлюють ревізії, прочищення і оглядові колодязі. На стояках ревізії встановлюють на нижньому поверсі будинків. Водостічні вирви до стояків приєднують за допомогою компенсаційних розтрубів з еластичним закладенням.

Водостічні стояки, а також всі відвідні трубопроводи, прокладають нижче підлоги першого поверху, розраховують на тиск (гідростатичний напір при засміченні і переповненні).

Для внутрішніх водостоків застосовують пластмасові, азбестоцементні і чавунні труби, на горизонтальних підвісних лініях при наявності вібраційних навантажень допускається застосовувати сталеві труби.

Проектування і розрахунок ґрат, відстійників, і інших установок для очищення стічних вод, а також насосних установок для перекачування побутових і виробничих стоків треба робити у відповідності до СНиП 2. 04. 03-85.

Місткість резервуарів при насосних установках визначають відповідно до годинного графіка припливу стічних вод і режимом роботи насосів. При цьому місткість резервуарів при насосних установках, що працюють автоматично, визначають із умови включення насосів не більше 6 разів у годину, а при відсутності графіка - приймають рівною 5-10 % максимального годинного припливу стічних вод.

У прийомних резервуарах установлюють покажчики рівнів, пристрою перемішування осаду, що випадає, і припливно-витяжну вентиляцію.

Насоси для перекачування стічних вод приймають залежно від складу стічних вод (фекальні, піскові, кислотостійкі і ін. ).

Насоси і прийомні резервуари для виробничих стічних вод, що не виділяють отрутні і неприємні запахи, гази і пари, а також пневматичні насосні установки допускається розташовувати у виробничих будинках. Не допускається розміщати каналізаційні насосні станції під робочими приміщеннями адміністративних будинків.  

Насоси для перекачування побутових і виробничих стоків, що мають токсичні і швидко загниваючі забруднення, а також для перекачування стоків, що виділяють отрутні і неприємні запахи, гази і пари, розташовують окремо: у спеціальному будинку, у підвалі або у окремому опалюваному приміщенні першого поверху, що має самостійний вихід назовні або на сходову клітку. Приміщення насосної станції обладнають припливно-витяжною вентиляцією. Прийомні резервуари для таких стоків розташовують поза будинками або у ізольованих приміщеннях разом з насосами.

У каналізаційних насосних станціях установлюють резервні насоси: при числі однотипних робочих насосів до двох - один резервний, понад двох - два резервних. Число резервних насосів для перекачування кислих і утримуючий шлам стічних вод: при одному робочому насосі - один резервний і один, що зберігається на складі, при двох робочих насосах і більше - два резервних.

Насосні установки проектують із автоматичним і ручним керуванням. Для кожного каналізаційного насоса передбачають окрему усмоктувальну лінію з підйомом до насоса не менш 0, 005.

На усмоктувальних і напірному трубопроводах кожного насоса встановлюють засувки, а на напірному трубопроводі ще і зворотний клапан, якщо стоки не містять зважених часток.

Ширина сходових маршів приймається не менш ширини виходу на сходову клітку, але не менш 1м.

Відстань у коридорі від дверей найбільш віддаленого приміщення, розташованого між сходовими клітками або зовнішніми виходами (крім убиралень, умивальних, душових і курильних), до найближчого виходу на сходову клітку не повинна перевищувати значення відповідно до таблиці 3. 31.

Таблиця 3. 31 - Відстань від найбільш віддаленого приміщення за СНиП 2. 09. 04-87

Відстань від будь-якої точки приміщення до найближчого евакуаційного виходу із цього ж приміщення не повинна перевищувати в будинках I і II ступенів вогнестійкості - 25, III і IIIа - 15, IV - 12, IIIб, IVа та V - 10 м.

Число поверхів і площа пожежних відсіків будинку, вставок і прибудов (частин будинку, відокремлюваних протипожежними перешкодами) приймається відповідно до таблиці 3. 32.

Таблиця 3. 32 - Площа поверху у межах пожежного відсіку за СНиП 2. 09. 04-87

Для забезпечення пожежної безпеки прибудови, вставки і вбудови відділяються від будинку протипожежними перегородками або стінами.

Прибудови I і II ступенів вогнестійкості відділяються від будинків I і II ступенів протипожежними перегородками ступеня 1, прибудови нижче II ступеня вогнестійкості від будинку нижче II ступеня вогнестійкості, а також прибудови до приміщень і будинків категорій А и Б відділяються протипожежними стінами. Прибудови IIIа ступеня вогнестійкості допускається відокремлювати від виробничих будинків IIIа ступеня вогнестійкості протипожежними стінами типу 2.

Вставки відділяються від виробничих приміщень протипожежними стінами типу 2. У будинках I і II ступенів вогнестійкості допускається відокремлювати вставки від виробничих приміщень категорій В, Г и Д протипожежними перегородками типу 1, у будинках IIIа ступеня вогнестійкості - протипожежними стінами типу 2.

Вбудови приймаються висотою не більше двох поверхів і відділяються від виробничих приміщень категорій В, Г и Д протипожежними перегородками з межею вогнестійкості 1, 5 г і протипожежними перекриттями типу 3.

Коридори розділяються протипожежними перегородками типу 2 на відсіки довжиною не більше 60 м.

З коридорів, що не мають природного освітлення при будь-якій їхній площі і з гардеробних площею більше 200 м² передбачається витяжна вентиляція для видалення диму.

У будинках, прибудовах, вставках і вбудовах передбачаються сходові клітки типу 1. У будівлях I і II ступенів вогнестійкості не вище трьох поверхів допускається передбачати 50 % сходових кліток типу 2, що мають природне освітлення і відстань між маршами не менш 1, 5 м. Допускається проектувати головні сходи відкритими на всю висоту будинку, якщо інші (не менш двох) розміщені у звичайних сходових клітках типу 1. Вестибюлі і поверхові холи з відкритими сходами відділяються від коридорів і суміжних приміщень протипожежними перегородками типу 1.

Засклені двері і фрамуги над ними на внутрішніх стінах сходових кліток допускається застосовувати у будинках всіх ступенів вогнестійкості. Якщо будинок висотою більше чотирьох поверхів передбачаються армоване скло.

Облицювання і обробка поверхонь стін, перегородок і стель залів більш ніж на 75 місць (крім залів у будинках V ступеня вогнестійкості) виконуються з негорючих і важко спаленних матеріалів.

Розміри і ухили лотків повинні забезпечувати швидкість стічних вод, при якій не відкладає осад, а наповнення - не більше 0, 8 висоти. Ширину лотка приймають залежно від результатів гідравлічного розрахунку і конструктивних даних; при висоті лотка понад 0, 5 м ширина його повинна бути не менш 0, 7 м.

Діаметр каналізаційного стояка приймають за СНиП 2. 04. 01-85 відповідно до таблиці 3. 43.  

Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, зважені речовини, жири, масла, кислоти і інші речовини, що порушують нормальну роботу або агресивне руйнування мереж і очисних споруд, а також утримуючі цінні відходи виробництва, очищають до надходження у зовнішню мережу каналізації, для чого у будинку або біля нього передбачають місцеві очисні установки.

Не допускається спуск у каналізацію технологічних розчинів, а також осаду їхніх технологічних резервуарів при їх очищенні, отрутних продуктів і реагентів при нормальній експлуатації і при аваріях. Ці продукти треба скидати у спеціальні технологічні ємності для подальшої утилізації або знешкодження.

Відпрацьовані реактиви з лабораторій перед спуском у каналізацію треба знешкоджувати засобами лабораторій, при цьому значення рН стічних вод повинне бути від 6, 5 до 8, 5.

Цехові очисні установки розміщають із урахуванням можливості їхнього огляду, очищення і ремонту, передбачаючи механізацію трудомістких процесів.

Не допускається установка усередині будинків відстійників для вловлювання швидко загниваючих домішок, а також уловлювачів для легкозаймистих і горючих рідин. В уловлювачах для очищення стоків від горючих рідин на трубопроводах, що підводять, установлюють гідравлічні затвори і витяжну вентиляцію.

Стічні води, що надходять у бензоуловлювач, попередньо очищають у відстійниках бруду, очищення яких від шламу повинне бути механізованим.

При наявності у стічних водах великих плаваючих, волокнистих і інших домішок треба встановлювати нерухомі ґрати, загальні для всієї системи каналізації або для окремих стоків. Ґрати встановлюють у спеціальних камерах прийомних резервуарів, у колодязях або безпосередньо у каналах. Кут нахилу ґратів до горизонтальної площини убік плину стічних вод повинен бути не менш 60°.

Довжина випуску від стояка або прочищення до осі оглядового колодязя повинна бути при діаметрі трубопроводу 50 мм - не більше 8, 100 мм - не більше 12 і 150 мм і більше - 15 м.

 Діаметр випуску визначають розрахунком. Він повинен бути не менш діаметра найбільшого зі стояків, що приєднують до даного випуску.

Випуски приєднують до зовнішньої мережі під кутом не менш 90° (за рухом стічних вод). На випуску каналізації допускається вставновлення перепадів:

- до 0, 3 м - відкритих - по бетонному водозливі в лотку, що входить із плавним поворотом у колодязь зовнішньої каналізації;

- понад 0, 3 м - закритих - у вигляді стояка перетином не менш перетину трубопроводу, що підводить.

Гідравлічний розрахунок каналізаційних трубопроводів діаметром до 500 мм із різних матеріалів роблять за СНиП 2. 04. 01-85, а для трубопроводів діаметром понад 500 мм - СНиП 2. 04. 03-85.

У системах виробничої каналізації швидкість руху і наповнення трубопроводів визначаються технологічною необхідністю. Найбільший ухил трубопроводів не повинен перевищувати 0, 15 (за винятком відгалужень від приладів довжиною до 1, 5 м).

Таблиця 3. 43

У будинках і прибудовах висотою більше чотирьох поверхів, а у вставках і вбудовах не залежно від числа поверхів у всіх приміщеннях, крім приміщень із мокрими процесами, передбачається автоматична пожежна сигналізація.

3. 14.. 7 Вимоги до адміністративних будинків

У адміністративних будинках розміщаються приміщення і обладнання керування, конструкторських бюро, охорони праці, інформаційно-технічного призначення, навчальних занять. Склад загальнозаводських і загальноцехових адміністративних приміщень установлюється у завданні на проектування у відповідності до структури керування підприємством.

Площа приміщень керування і конструкторських бюро приймається з розрахунку 4 м² на одного працівника керування і 6 м² на одного працівника конструкторського бюро. При використанні у приміщеннях великогабаритного обладнання і обладнання колективного користування площа приміщень може бути збільшена відповідно до технічних умов на експлуатацію обладнання.

Площа кабінетів керівників передбачається не більше 15 % загальної площі робочих приміщень. При кабінетах керівників підприємств і їхніх заступників передбачаються приймальні. Допускається влаштовувати одну приймальню на два кабінети. Площа приймалень повинна бути не менш 9 м².

При числі інженерно-технічних працівників більше 300 чол. передбачаються зали нарад розраховані на 30% працюючих. Площа залів приймається з розрахунку 0, 9 м² на одне місце у залі. При залах нарад на відстані не більше 30 м передбачаються вбиральні. Якщо число інженерно-технічних працівників менш 300 чол. допускається збільшувати площу кабінету керівника підприємства з розрахунку 0, 8 м² на одне місце. Площа кабінету передбачається завданням на проектування, але не повинна бути більше 72 м².

Склад і площа приміщень технічної бібліотеки приймається відповідно до таблиці 3. 33.

Таблиця 3. 33 - Площа технічної бібліотеки за СНиП 2. 09. 04-87

Технічна бібліотека площею не більше 90 м² розміщується в одному приміщенні.

Склад і площа приміщень архіву приймається відповідно до таблиці 3. 34.

Таблиця 3. 34 - Площа архіву за СНиП 2. 09. 04-87

Площа приміщень підрозділів обчислювальної техніки, копіювально-множної служби і автоматичних телефонних станцій визначається у завданні на проектування.

Площа кабінету керівника обчислювального центра приймається залежно від числа працівників: до 20 чіл. – 12 м², більше 20 чіл. - 18 м², приміщень виробничо-диспетчерської служби, бюро програмування в обчислювальних центрах і телетайпної – 4, 5 м², приміщень прийому і видачі замовлень копіювально-множних служб – 6 м² і машинописного бюро - 4 м² на робоче місце.

Приміщення множно-копіювальної служби, у яких розташовується великогабаритна апаратура, повинні мати двері шириною не менш 1, 4 м. Приміщення світлокопіювання і фотокопіювання повинні бути захищені від влучення прямих сонячних променів.

Площа кабінету охорони праці визначається залежно від облікової чисельності персоналу відповідно до таблиці 3. 35.

Таблиця 3. 35 - Площа кабінету охорони праці за СНиП 2. 09. 04-87

Для навчальних занять при числі учнівських місць більше 300 передбачається окремий будинок, при меншому числі - приміщення в адміністративних будинках: при чисельності персоналу підприємства до 400 чіл. - одне приміщення, понад 400 до 500 чіл. - два, понад. 500 до 1000 чіл. - чотири, далі на кожну тисячу чоловік додається два приміщення. Розрахункова величина одного навчального приміщення - 25 учнівських місць.

- на поворотах мережі при зміні напряму руху стоків, якщо ділянки трубопроводів не можуть бути прочищені через інші ділянки.

На горизонтальних ділянках мережі каналізації найбільші припуски відстані, що між ревізіями або прочищеннями, приймають за СНиП 2. 04. 01-85 відповідно до таблиці 3. 42.

Таблиця 3. 42

Найменшу глибину закладення каналізаційних труб приймають за умови запобігання труб від руйнування під дією постійних і тимчасових навантажень.

Оглядові колодязі на мережі внутрішньої виробничої каналізації діаметром 100 мм і більше передбачають на поворотах трубопроводів, у місцях зміни ухилів або діаметрів труб, у місцях приєднання відгалужень, а також на довгих прямолінійних ділянках трубопроводів на відстані за СНиП 2. 04. 03-85. На мережах виробничої каналізації, що відводять стічні води, що не мають запаху і не виділяють шкідливих газів і пар, допускається встановлення оглядових колодязів усередині виробничих будинків. На мережах побутової каналізації встановлення оглядових колодязів усередині будинків не допускається. На мережах виробничої каналізації, що виділяють запахи, шкідливі гази і пари, можливість встановлення колодязів і конструкцію їх треба передбачати за відомчими нормами.

Відвідні трубопроводи від приладів, установлених у вбиральнях адміністративних будинків, прокладають над підлогою з облицюванням і гідроізоляцією. Трубопроводи, що транспортують агресивні і токсичні стічні води прокладають під підлогою у каналах, виведених до рівня підлоги і перекритих знімними плитами або у прохідних тунелях.

Для вибухопожежнонебезпечних цехів передбачають окрему виробничу каналізацію із самостійними випусками, вентиляційними стояками і гідрозатворами на кожному з них з урахуванням вимог правил техніки безпеки.

Мережу вентилюють через вентиляційні стояки, що приєднують до вищих точок трубопроводів.

Приєднувати виробничу каналізацію, що транспортує стічні води, що містять горючі і легкозаймисті рідини, до мережі побутової каналізації і водостокам не допускається.

Мережі побутової і виробничої каналізації, що відводять стічні води у зовнішню каналізаційну мережу, вентилюються через стояки, витяжна частина яких виводиться через покрівлю або збірню вентиляційну шахту будинку на висоту від:

- пласкої не експлуатованої покрівлі 0, 3 м

- скатної покрівлі 0, 5 м

- експлуатованої покрівлі 3, 0 м

- обріза збірної вентиляційної шахти       0, 1 м

Виведені вище покрівлі витяжні частини каналізаційних стояків розміщають від вікон, що відкриваються, на відстані не менш 4 м.

Не допускається з'єднувати витяжну частину каналізаційних стояків з вентиляційними системами й димоходами.

Діаметр витяжної частини каналізаційного стояка повинен дорівнювати діаметру стічної частини стояка. Допускається поєднувати вгорі однією витяжною частиною кілька каналізаційних стояків. Збірний вентиляційний трубопровід, що поєднує вгорі каналізаційні стояки, повинен мати ухил 0, 01 убік стояків.

Для спостереження, якщо буде потреба, за рухом стічних вод від технологічних апаратів на трубопроводах, що відводять стічні води або охолоджену воду, що відробила, передбачають розрив струменя або встановлюють оглядові ліхтарі.

На мережах внутрішньої каналізації встановлюють ревізію або прочищення:

- на стояках у нижньому і верхньому поверхах;

- на початку ділянок (за рухом стоків) відвідних труб при числі приладів, що приєднують, три і більше, під якими немає пристроїв для прочищення;

3. 14. 8 Вимоги до побутових будинків

Відповідно до СНиП 2. 09. 04-87 побутові будинки підприємств призначені для розміщення в них приміщень: санітарно-побутових, охорони здоров'я, громадського харчування, торгівлі.

Габарити приміщень приймають відповідно до таблиці 3. 36.

Таблиця 3. 36 - Габарити побутових приміщень за СНиП 2. 09. 04-87

До складу санітарно-побутових приміщень входять гардеробні, душові, умивальні, убиральні, курильні місця, місця розміщення напівдушів, пристроїв питного водопостачання, приміщення для обігріву або охолодження, обробки, зберігання і видачі спецодягу, а також при обґрунтованій необхідності інші санітарно-побутові приміщення і устаткування.

Санітарно-побутові приміщення для персоналу, зайнятого безпосередньо у виробництві, проектуються залежно від груп виробничих процесів відповідно до таблиці 3. 14. Перелік професій, віднесених до цих груп, затверджується у встановленому порядку.

У гардеробних число відділень у шафах і гачків вішалок для домашнього і спеціального одягу приймається за обліковою чисельністю складу персоналу, а вуличного одягу - чисельністю двох суміжних змін. Для кожної із груп виробничих процесів 1в, 2в, 2г і 3б гардеробні домашнього і спеціального одягу є окремими. При обліковій чисельності персоналу менш 50 чол. допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

При гардеробних передбачаються комори спецодягу, убиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для вбирального інвентарю, місця для чищення взуття. Допускається не передбачати комори спецодягу для груп виробничих процесів 1 і 2а при чисельності працюючих не більше 20 чол. Якщо чищення або знешкодження спецодягу повинно робитися після кожної зміни, замість гардеробних передбачаються роздавальні спецодягу.

Число душових, умивальників і спеціальних побутових пристроїв відповідно до таблиці 2. 34 приймаються за чисельністю працюючих у зміні. Душові обладнаються відкритими кабінами. Допускається до 20 % закритих кабін. Кабіни з наскрізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1 в і 3б.

Убиральні у багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будинках улаштовуються на кожному поверсі. При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах не більше 30 чол. і чисельності працюючих не більше 10 чол. на трьох поверхах убиральні розміщаються на одному з поверхів з найбільшою чисельністю працюючих. В убиральнях більш ніж на чотири санітарних прилади передбачається одна кабіна для осіб літнього віку і інвалідів. Загальну убиральню для чоловіків і жінок можна передбачати при чисельності працюючих не більше 15 чол. Вхід в убиральню повинен мати тамбур із дверима, що самозакриваються. Відстань від робочих місць до убиралень, курильних, приміщень для обігріву або охолодження, напівдушів, пристроїв питного водопостачання у виробничих будівлях не повинна перевищувати 75 м, а на площадці підприємства - 150 м.

Для прання спецодягу на підприємстві або для групи підприємств передбачаються пральні з відділеннями для хімічного чищення. При пральнях передбачаються приміщення для ремонту спецодягу з розрахунку 9 м² на одне робоче місце. Число робочих місць приймається з розрахунку одне робоче місце з ремонту взуття і два робочих місця з ремонту одягу на 1000 чол. облікової чисельності. Склад і площа приміщень пралень установлюється в технологічній частині проекту.

Відвід стічних вод передбачають по закритих самопливних трубопроводах. Виробничі стічні води, що не мають неприємного запаху і не виділяють шкідливі гази і пари, якщо це викликається технологічною необхідністю, допускається відводити по відкритих самопливних лотках із пристроєм загального гідравлічного затвора.

Ділянки каналізаційної мережі прокладають прямолінійно. Змінювати напрямок прокладки каналізаційного трубопроводу і приєднувати прилади треба за допомогою сполучних деталей, які приймають відповідно до діючих стандартів і технічних умов.

Для приєднання до стояка відвідних трубопроводів, розташовуваних під стелею приміщень, у підвалах і технічних підвалах, передбачають косі хрестовини і трійники.

Для систем каналізації з урахуванням вимог міцності, корозійної стійкості, економії матеріалів, що витрачають, передбачають чавунні, азбестоцементні, бетонні, залізобетонні, пластмасові і скляні труби.

Каналізаційні мережі прокладають:

- відкрито - у підвалах, підсобних і допоміжних приміщеннях, коридорах, технічних поверхах і у спеціальних приміщеннях, призначених для розміщення мереж, із кріпленням до конструкцій будинків (стінам, колонам, стелям, фермам і ін. ), а також на спеціальних опорах;

- сховано - із закладенням у будівельні конструкції перекриттів, під підлогою (у землі, каналах), панелях, борознах стін, під облицюванням колон (у приставних коробах у стін), у підшивних стелях, у санітарно-технічних кабінах, у вертикальних шахтах, під плінтусом у підлозі.

Допускається прокладка каналізації із пластмасових труб у землі, під підлогою будинку, з урахуванням можливих навантажень.

Прокладка внутрішніх каналізаційних мереж не допускається:

- під стелею, у стінах і у підлозі адміністративних будинків, електрощитових і трансформаторних, пультів керування автоматики, приточних вентиляційних камер і виробничих приміщень, що вимагають особливого санітарного режиму;

- під стелею (відкрито або сховано) виробничих приміщень у місцях установки виробничих печей і виробництва продукції, якість якої знижується від потраплення вологи.

Проти ревізій на стояках при схованій прокладці треба передбачати люки розмірами не менш 30х40 см.

Виробничі стічні води, що підлягають спільному відведенню і очищенню з побутовими водами, яки не задовольняють вимогам СНиП 2. 04. 03-85, піддають попередній обробці і очищенню.

Санітарно-технічні прилади і приймачі виробничих стічних вод при приєднанні до каналізації обладнують гідравлічними затворами (сифонами). Від групи душових піддонів допускається встановлювати загальний сифон з ревізією. Для кожної виробничої мийки (мийної ванни) передбачають окремий сифон діаметром 50 мм для кожного відділення. Не допускається приєднувати два вмивальники, розташовані із двох сторін загальної стіни різних приміщень до одного сифона.

Допускається не передбачати гідравлічні затвори для приймачів виробничих стоків, не забруднених у процесі виробництва або забруднених механічними домішками (окалиною, шламом) при випуску їх у самостійну каналізаційну мережу.

Тип і число спеціальних приймачів виробничих стічних вод визначаються технологічною частиною проекту.

Всі унітази повинні бути обладнані індивідуальними змивними бачками або змивними кранами.

У чоловічому відділенні убиралень установлюють індивідуальні пісуари. Убиральні обладнають унітазами або чашами. У приміщеннях особистої гігієни жінок установлюють гігієнічні душі. У душових рекомендується встановлювати душові піддони.

 Трапи встановлюють:

 - діаметром 50 мм:

а) у душових на 1-2 душу;

б) у з п'ятьма вмивальниками і більше;

- діаметром 100 мм

а) на 3-4 душа;

б) у виробничих приміщеннях при необхідності мокрого прибирання підлог або для виробничих цілей;

в) у вбиральнях із числом пісуарів більше трьох;

г) у приміщеннях особистої гігієни жінок.

Ухил підлоги у душових приміщеннях приймають 0, 01-0, 02 убік лотка або трапа. Лоток повинен мати ширину не менш 200 мм, початкову глибину 30 мм і ухил 0, 01 убік трапа.

Висоту, на якій установлюються санітарні прилади, приймають у відповідності до СНиП 3. 05. 01-85.

Норми площі приміщень на одну людину, а також число працюючих у зміну на одиницю встаткування санітарно-побутових приміщень приймаються відповідно до таблиці 3. 37

Таблиця 3. 37 - Норми площі і одиниць устаткування санітарно-побутових приміщень за СНиП 2. 09. 04-87

Стіни і перегородки гардеробних спецодягу, душових, переддушових, убиралень, приміщень для сушіння і знешкодження спецодягу повинні бути виконані на висоту 2 м з матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою з використанням мийних засобів, а вище і стелі повинні мати водостійкі покриття.

3. 15  Внутрішній водопровід і каналізація будинків

3. 15. 1 Водопровід

Проектуванню внутрішнього водопроводу, каналізації і водостоків будинків присвячують розділ або підрозділ, як правило, у складі архітектурно-будівельних рішень проекту або робочого проекту.

Внутрішній водопровід - це система трубопроводів і пристроїв, розміщена у будинку або у групі будинків, що забезпечує подачу води до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів і технологічного обладнання, що має загальний водовимірювальний пристрій від мережі зовнішнього водопроводу. Водопровід проектують відповідно до вимог СНиП 2. 04. 01-85

Якість холодної і гарячої води на господарсько-питні потреби повинна відповідати ГОСТ 2874-82, а на виробничі потреби - технологічним вимогам. Температура гарячої води у місцях користування повинна бути:

- не вище 75 °С - для всіх систем;

- не нижче 60 °С - для систем централізованого гарячого водопостачання, що приєднують до відкритих систем теплопостачання;

- не нижче 50 °С - для систем централізованого гарячого водопостачання, що приєднують до закритих систем теплопостачання;

При необхідності, за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби допускається підводити воду непитної якості до пісуарів і змивних бачків унітазів. З'єднання питного і гарячої води водопроводу з водопроводом, що подає воду непитної якості, не допускається

Системи водопостачання і каналізації повинні забезпечувати витрату води і стічних вод, що відводять, відповідному розрахунковому числу водоспоживачів або санітарно-технічних приладів.