Для забезпечення нормативної температури у приміщенні система опалення повинна мати тепловий потік, що повністю компенсує втрати теплоти через конструкції приміщень, що обгороджують, і на нагрівання зовнішнього повітря, що фільтрується через конструкції п

Для забезпечення нормативної температури у приміщенні система опалення повинна мати тепловий потік, що повністю компенсує втрати теплоти через конструкції приміщень, що обгороджують, і на нагрівання зовнішнього повітря, що фільтрується через конструкції приміщень, що обгороджують. Розрахунок цих параметрів, а також розрахунок температури повітря у приміщенні і поверхні променистого нагрівача (або охолоджувача), еквівалентних нормованій температурі повітря у робочій зоні, виконують за методиками, викладеними у додатках СНиП 2. 04. 05-91.

Для систем опалення і внутрішнього теплопостачання застосовують у якості теплоносія, як правило, воду. Інші теплоносії допускається застосовувати при техніко-економічному обґрунтуванні.

У приміщеннях категорій А і Б проектують, як правило, повітряне опалення. Допускається застосування інших систем відповідно до таблиці 3. 48, а також систем водяного або парового опалення з місцевими опалювальними приладами, за винятком приміщень, у яких зберігаються або застосовуються речовини, що утворюють при контакті з водою або водяними парами вибухонебезпечні суміші, або речовини, здатні до самозаймання або вибуху при взаємодії з водою.

Систему теплопостачання будинку при розрахунковій витраті теплоти будинком 50 кВт і більше проектують, як правило, з автоматичним регулюванням теплового потоку.

Для будинків у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря в теплий період року 25 ⁰С и вище (параметри А) допускається використовувати системи опалення для охолодження приміщень. При цьому не допускається переохолоджувати повітря біля підлоги приміщень (на відстані більше 1 м від приладу) більш ніж на 2 ⁰С нижче нормованої температури. Температуру на поверхні приладів, при використанні їх для охолодження приміщень, приймають не менш чим на 1 ⁰С вище температури точки роси повітря приміщення.

Параметри теплоносія (температура, тиск) у системах опалення з трубами з термостійких полімерних матеріалах не повинні перевищувати гранично припустимі значення, зазначені у нормативній документації на їхнє виготовлення, але не більше 90 0С і 1, 0 МПа.

Температуру поверхні низькотемпературних панелей радіаційного обігріву робочих місць приймають не вище 60 ⁰С, а панелей радіаційного охолодження - не нижче 2 ⁰С, а поверхні високотемпературних приладів променистого опалення не вище 250 ⁰С.

Температуру теплоносія приймають не менш чим на 20 % нижче температури самозапалювання речовин, що перебувають у приміщенні.

Обладнання витяжних систем з приміщень категорії В не слід розміщати у загальному приміщенні з обладнанням витяжних систем з приміщень категорії Г.

Обладнання систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом з обладнанням інших систем у загальному приміщенні для вентиляційного обладнання.

Приміщення для вентиляційного обладнання у адміністративно-побутових і виробничих будинках проектують за вимогами СНиП 2. 09. 02-85.

На повітроводах систем загальнообмінної вентиляції, повітряного опалення і кондиціювання з метою запобігання проникання у приміщення продуктів горіння (диму) під час пожежі залежно від категорії приміщень, з огляду на вимоги СНиП 2. 04. 05-91, передбачають вогнезатримуючі клапани, повітряні затвори або зворотні клапани.

Якщо з технічних причин установити клапани або повітряні затвори неможливо, то повітроводи з різних приміщень в одну систему не поєднують, а передбачають окремі системи без клапанів або повітряних затворів.

Неспаленні конструкції будинків, з межею вогнестійкості не менш необхідної для повітроводів, допускається використовувати для транспортування повітря, що не містить пари, що легко конденсується. При цьму необхідно передбачати герметизацію конструкцій, гладку обробку внутрішніх поверхонь (затірку, обклеювання і ін. ) і можливість очищення повітроводів.

3. 16. 10 Повітроводи

Проектують повітроводи круглого перетину. Прямокутні і інші перетини повітроводів допускаються при техніко-економічному обґрунтуванні. Розміри поперечного переріза металевих повітроводів (діаметр, висота або ширина за зовнішнім вимірі при співвідношенні сторін прямокутних перетинів не більше 6, 3) приймають за ГОСТ 24. 751-31.

Матеріали повітроводів вибирають відповідно до таблиці 3. 51.

Уповітроводи з негорючих матеріалів застосовують:

- для систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних і пожежнонебезпечних сумішей, аварійної системи і систем, що транспортують повітря температурою 80 ⁰С і вище за всією їх довжиною;

- для транзитних ділянок або колекторів систем загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря і повітряного опалення, адміністративно-побутових і виробничих будинків;

- для прокладки у межах приміщень для вентиляційного обладнання, а також у технічних поверхах, горищах і підвалах.

У виробничих приміщеннях допускається встановлення фільтрів для очищення пожежнонебезпечної пилоповітряної суміші від горючого пилу, якщо концентрація пилу в очищеному повітрі, що надходить безпосередньо у приміщення, де встановлено фільтр, не перевищує 30 % ГМК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Пиловідстійні камери для вибухо- і пожежнонебезпечної пилоповітряної суміші застосовувати не допускається.

Пиловловлювачі для мокрого очищення розміщають у опалювальних приміщеннях разом з вентиляторами або окремо від них. Допускається розміщувати пиловловлювачі біля не опалювальних приміщеннях або поза будинками, передбачаючи заходи щодо захисту від замерзання води.

Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціювання і повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням витяжних систем, а також припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря.

На повітроводах припливних систем, що обслуговують приміщення категорій А і Б, включаючи кімнати адміністрації, відпочинку і обігріву працюючих, розташованих у цих приміщеннях, треба передбачати вибухозахищені зворотні клапани у місцях перетинання повітроводів і огороджень приміщень для вентиляційного обладнання.

Обладнання припливних систем з рециркуляцією повітря, що обслуговують приміщення категорії В, не допускається розміщувати у загальних приміщеннях для вентиляційного обладнання разом з обладнанням систем для приміщень інших категорій вибухопожежної небезпеки.

Обладнання витяжних систем, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням для припливної систем.

Обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не слід розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням для інших систем.

Обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції для приміщень категорій А і Б допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного обладнання разом з обладнанням систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей без пиловловлювачів або з мокрими пиловловлювачами, якщо у повітроводах виключені відкладення горючих речовин.

Опалювальні прилади газового опалення допускається застосовувати за умови закритого видалення продуктів згоряння безпосередньо від газових пальників назовні.

3. 16. 3 Трубопроводи систем опалення

Трубопроводи систем опалення проектують із сталевих, мідних, латунних труб, термостійких труб з полімерних матеріалів (у тому числі металополімерних і із склопластику), дозволених до застосування у будівництві. У комплекті із пластмасовими трубами застосовують сполучні деталі і вироби, що відповідають застосовуваному типу труб.

Для трубопроводів систем опалення, що прокладають у неопалюваних приміщеннях, у місцях, де можливе замерзання теплоносія, у штучно охолоджуваних приміщеннях, а також для попередження опіків і конденсації вологи на них передбачають теплову ізоляцію. Як ізоляцію застосовують теплоізоляційні матеріали з теплопровідністю не більше 0, 05 Вт/м ⁰С і товщиною, що забезпечує на поверхні температуру не вище 40 ⁰С. Додаткові втрати теплоти трубопроводами, що прокладають у неопалюваних приміщеннях, і втрати теплоти, викликані розміщенням опалювальних приладів біля зовнішніх огороджень, розрахунок яких виконують за СНиП 2. 04. 05-91, не повинні перевищувати 7% теплового потоку системи опалення будинку.

Трубопроводи різного призначення, як правило, прокладають окремо:

- для систем опалення з місцевими опалювальними приладами;

- для систем вентиляції, кондиціювання і повітряного опалення;

- для повітряних завіс;

- для інших періодично працюючих систем або установок.

Швидкість руху теплоносія у трубах систем водяного опалення приймають залежно від припустимого еквівалентного рівня звуку у приміщенні. Вище 40 дБ - не більше 2 м/с у адміністративно-побутових будинках і приміщеннях, і не більше 3 м/с у виробничих будинках і приміщеннях, 40 дБ і нижче - відповідно до таблиці 3. 49.

Швидкість руху пари у трубопроводах приймають:

- у системах опалення низького тиску (до 70 кПа на уведенні) при попутному русі пари і конденсату 30 м/с, при зустрічному - 20 м/с;

- у системах опалення високого тиску (від 70 до 170 кПа на уведенні) при попутному русі пари і конденсату 80 м/с, при зустрічному - 60 м/с.

⇐ Предыдущая 3 4 5 6 7 8910 11 12 Следующая ⇒