|
|||
Мед Укр Спеціальна патоморфологія | |||
Опис: | |||
Анемії. Тромбоцитопенії | |||
Перелік питань: | |||
1. | В головному мозку виявлено множинні цяткові крововиливи і осередок крововиливу діаметром 1 см в довгастому мозку. Кістковий мозок хребців на розтині сіро-зеленого відтінку. Селезінка вагою 3 кг. Яка безпосередня причина смерті хворого на мієлолейкоз?
| ||
A. | Гіперплазія лімфовузлів
| ||
B. | Гіперплазія селезінки
| ||
C. * | Крововилив у головний мозок
| ||
D. | Набряк мозку
| ||
E. | Метаплазія кісткового мозку
| ||
2. | Вітамін В-12, фолієводефіцитні анемії або мегалобластичні гіперхромні, перніціозні анемії виникають при орушенні асиміляції харчового вітаміну В-12 у шлунку і харатеризуються порушенням:
| ||
A. * | еритропоезу
| ||
B. | лімфопоезу
| ||
C. | тромбоцитопоезу
| ||
D. | Нормоцитопоезу
| ||
E. | -
| ||
3. | Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | гемосидероз печінки
| ||
B. | цироз печінки
| ||
C. | ціанотична індурація печінки
| ||
D. | емфізема легень
| ||
E. | Застій в нирках
| ||
4. | Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | гемосидероз селезінки
| ||
B. | ціанотична індурація нирок
| ||
C. | ціанотична індурація селезінки
| ||
D. | Емфізема
| ||
E. | Ціанотична індурація легенів
| ||
5. | . Патогномоністичні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | гемосидероз нирки
| ||
B. | ціанотична індурація нирок
| ||
C. | ціанотична індурація селезінки
| ||
D. | Емфізема
| ||
E. | Абсцес в легені
| ||
6. | Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | жирова дистрофія паренхіматозних органів
| ||
B. | мінеральна дистрофія
| ||
C. | вуглеводна дистрофія
| ||
D. | Ферментопатія
| ||
E. | Білкова дистрофія
| ||
7. | Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | загальне ожиріння
| ||
B. | кахексія
| ||
| |||
C. | вуглеводна дистрофія
| ||
D. | ферментопатія
| ||
E. | Білкова дистрофія
| ||
8. | Патоморфологічні прояви перніціозної анемії:
| ||
A. * | шкіра блідого кольору з лимонно-жовтим відтінком
| ||
B. | гіпермеланоз
| ||
C. | лейкодерматит
| ||
D. | дифузний меланоз
| ||
E. | Місцевий меланоз
| ||
9. | Патоморфологічні прояви перніціозної анемії - дрібні крововиливи:
| ||
A. * | на слизових, серозних оболонках, шкірі
| ||
B. | не зустрічаються
| ||
C. | тільки в міокарді
| ||
D. | тільки в легенях
| ||
E. | В перікарді
| ||
10. | Патоморфологічними проявами перніціозної анемії в шлунково-кишковому тракті є:
| ||
A. * | атрофічні та склеротичні зміни
| ||
B. | поліпоз
| ||
C. | виразкування
| ||
D. | загострення запального процесу
| ||
E. | Розвиток хронічного коліту
| ||
11. | У хворого при рентгенологічному обстеженні в плоских кістках виявлені множинні вогнища остеопорозу і остеолізису. У трепанобіоптаті виявлений високий вміст пухлинних плазматичних клітин. Ваш діагноз.
| ||
A. | Гострий моцитарний лейкоз
| ||
B. | Хронічний мієлолейкоз
| ||
C. * | Мієломна хвороба
| ||
D. | Лімфогранулематоз
| ||
E. | Гістіоцитоз
| ||
12. | Внутрішньосудинні гемолітичні анемії виникають при таких станах, як:
| ||
A. * | медикаментозний імунний гемоліз
| ||
B. | діатез
| ||
C. | ендоскопія
| ||
D. | лапароскопія
| ||
E. | внутрішньомязові інєкції
| ||
13. | Позасудинні (внутрішньоклітинні) гемолітичні анемії розділяються на:
| ||
A. * | гемоглобінопатії
| ||
B. | лімфоцитопатії
| ||
C. | єозинофілопатії
| ||
D. | тромбоцитопатії
| ||
E. | -
| ||
14. | Який патологічний процес в слизовій оболонці шлунка гальмує синтез фактора Кастла?
| ||
A. | Гіпертрофія складок
| ||
B. * | Атрофія слизової
| ||
C. | Ерозія слизової
| ||
D. | Дисплазія епітелію
| ||
E. | Метаплазія епітелію
| ||
| |||
15. | Які зміни слизової рота характерні для В12-дефіцитної анемії?
| ||
A. | Малиновий язик
| ||
B. | Плями Філатова-Копліка
| ||
C. | Гіпертрофія слизової язика
| ||
D. * | . Атрофія слизової язика
| ||
E. | Некротична ангіна
| ||
16. | . У кістковому мозку мішенями для дії лейкозогенних факторів служать
| ||
A. * | Стовбурові клітини
| ||
B. | Попередники В-лімфоцитів
| ||
C. | . Попередники Т-лімфоцитів
| ||
D. | Еритропоетинчутливі клітини
| ||
E. | Бластні форми
| ||
17. | При геморагічному синдромі спостерігається підвищена проникливість стінки
| ||
A. | Аорти
| ||
B. | Артерій
| ||
C. * | Капілярів
| ||
D. | . Вен
| ||
E. | Лімфатичної протоки
| ||
18. | . Філадельфійська хромосома зустрічається у 90 % пацієнтів з хронічним
| ||
A. | . Моноцитарним лейкозом
| ||
B. * | Мієлолейкозом
| ||
C. | . Лімфолейкозом
| ||
D. | . Мегакаріоцитарним лейкозом
| ||
E. | Еритромієлозом
| ||
19. | . В якому кровотворному органі відбувається елімінація еритроцитів і тромбоцитів?
| ||
A. | червоний кістковий мозок;
| ||
B. * | селезінка
| ||
C. | тимус;
| ||
D. | лімфовузли;
| ||
E. | гемолімфатичні вузли.
| ||
20. | Як називається зменшення кількості лейкоцитів у крові?
| ||
A. | лейкоцитоз;
| ||
B. | Анемія;
| ||
C. * | лейкопенія
| ||
D. | панцитопенія;
| ||
E. | гемофілія.
| ||
21. | . Які органи кровотворення є центральними?
| ||
A. | селезінка, тимус;
| ||
B. | лімфатичні вузли, червоний кістковий мозок;
| ||
C. * | червоний кістковий мозок, тимус
| ||
D. | гемолімфатичні вузли, Пейєрові бляшки;
| ||
E. | селезінка, лімфатичні вузли.
| ||
22. | . Ангіною часто супроводжується
| ||
A. | Гіпертонічна хвороба
| ||
B. | Менінгіт
| ||
C. | Кір
| ||
| |||
D. | . Туберкульоз
| ||
E. * | . Лейкоз
| ||
23. | Збільшення вмісту еритроцитів досягає найвищих цифр
| ||
A. | У жителів високогір’я
| ||
B. * | . У хворих на еритремію
| ||
C. | . Після переливання еритромаси
| ||
D. | . У хворих з емфіземою легень
| ||
E. | . У хворих з серцевою недостатністю
| ||
24. | В основі серповидноклітинної анемії лежить
| ||
A. | Гальмування синтезу АТФ в еритроцитах
| ||
B. * | . Синтез аномального гемоглобіну S
| ||
C. | . Відсутність синтезу спектрину в мембранах еритроцитів
| ||
D. | Пригнічення синтезу (-ланцюгів гемоглобіну
| ||
E. | Пригнічення синтезу (-ланцюгів гемоглобіну
| ||
25. | Мішенеподібні еритроцити – характерний симптом
| ||
A. | Анемії Минковського-Шофара
| ||
B. | Перніціозної анемії
| ||
C. | Залізодефіцитної анемії
| ||
D. | Серповиднокдітинної анемії
| ||
E. * | Таласемії
| ||
26. | Відомо, що еритробластичний тип кровотворення у кістковому мозку може замінюватися на мегалобластичний. Це характерно для
| ||
A. | Атрофічного гастриту
| ||
B. * | В12-дефіцитної анемії
| ||
C. | Злоякісних пухлин кишечника
| ||
D. | Хроніосепсису
| ||
E. | Гельмінтозів товстого кишечника
| ||
27. | Серед перерахованих нижче анемій гіперхромною є
| ||
A. | Залізодефіцитна
| ||
B. * | В12-дефіцитна
| ||
C. | Метапластична
| ||
D. | Гемолітична
| ||
E. | . Постгеморагічна
| ||
28. | Мегалобластична гіперплазія кісткового мозку виникає внаслідок гіповітамінозу
| ||
A. | . А
| ||
B. | В1
| ||
C. | С
| ||
D. | . РР
| ||
E. * | В12
| ||
29. | Найхарактерніші клітини крові і кісткового мозку при В12-дефіцитній анемії
| ||
A. | Анізоцити
| ||
B. | Пойкілоцити
| ||
C. * | Мегалобласти
| ||
D. | . Гіпохромні еритроцити
| ||
E. | Нормобласти
| ||
30. | Лейкози- системні пухлинні хвороби:
| ||
| |||
A. * | Кровотворної тканини
| ||
B. | Лімфоїдної тканини
| ||
C. | Мезенхіми
| ||
D. | Ендотелію
| ||
E. | Епітелію
| ||
31. | Прогресуюче розростання при лейкозах лейкозних клітин призводить до:
| ||
A. | Підвищення імунітету
| ||
B. * | . Анемії
| ||
C. | Посилення кровообігу
| ||
D. | . Посилення регенерації
| ||
E. | Збільшення печінки і селезінки
| ||
32. | У другій стадії хронічного мієлоїдного лейкозу за 3-6 місяців розвивається поліклоновість, з’являються бластні форми клітин (мієлобласти, еритробласти, монобласти )виникає:
| ||
A. * | бластний криз
| ||
B. | судинна криза
| ||
C. | гіпертензійний криз
| ||
D. | церебральний криз
| ||
E. | -
| ||
33. | Фактори, які здатні викликати мутації клітин кровотворної системи, називають:
| ||
A. * | Мутагени
| ||
B. | Полігени
| ||
C. | Моногени
| ||
D. | Гетерогени
| ||
E. | Бластогени
| ||
34. | Класифікація лейкозів грунтується на:
| ||
A. | Розмірах клітин
| ||
B. | . Гіперхромності ядер
| ||
C. | Вікових і статевих ознаках
| ||
D. * | Морфологічних та цитохімічних особливостях пухлинних клітин кісткового мозку
| ||
E. | Розмірах лейкозних інфільтратів.
| ||
35. | . Гострі лейкози характеризуються проліферацією:
| ||
A. | Ендотелію
| ||
B. | Зрілих нормальних клітин
| ||
C. * | Недиференційованих або малодиференційованих, бластних клітин
| ||
D. | Еритроцитів
| ||
E. | . Лейкоцитів
| ||
36. | Гострі лейкози за морфологічними, цитохімічними особливостями лейкозних клітин поділяють на:
| ||
A. * | Мієлобластні лейкози
| ||
B. | Частково бластні лейкози
| ||
C. | . Гетеробластні
| ||
D. | Поліморфні
| ||
E. | Гіпобластні
| ||
37. | Кістковий мозок червоний, соковитий, іноді із сірим відтінком при:
| ||
A. | Початковій формі лейкозу
| ||
B. * | Недиференційованій формі лейкозу
| ||
C. | . Ювенільній формі лейкозу
| ||
| |||
D. | . Лімфогранулематозі
| ||
E. | При дитячій формі лейкозу
| ||
38. | При лейкозі відбувається заміщення кісткового мозку:
| ||
A. | Еритроцитами
| ||
B. | Фіброзною тканиною
| ||
C. | Грануляційною тканиною
| ||
D. * | Молодими бластними клітинами
| ||
E. | Жировою тканиною
| ||
39. | Гострі лейкози частіше зустрічаються у:
| ||
A. | Чоловіків
| ||
B. * | Дітей
| ||
C. | Жінок
| ||
D. | Людей похилого віку
| ||
E. | Молодих людей
| ||
40. | Причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути септичні ускладнення, які особливо часто спостерігаються при:
| ||
A. | Початковій формі захворювання
| ||
B. | Ювенільній формі захворювання
| ||
C. | Дитячій формі захворювання
| ||
D. * | Недиференційованій формі захворювання
| ||
E. | Хронічних інтоксикаціях
| ||
41. | Причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути:
| ||
A. * | виразково-некротичні ускладнення
| ||
B. | облітерація порожнини
| ||
C. | облітерація клітин
| ||
D. | гіперегенерація тканин
| ||
42. | причиною смерті при гострих лейкозах можуть бути:
| ||
A. * | . Крововиливи
| ||
B. | Oблітерація порожнин
| ||
C. | С. Проліферація клітин
| ||
D. | Гіперплазія селезінки
| ||
E. | Гіперплазія печінки
| ||
43. | Хронічні лейкози поділяються на:
| ||
A. * | Лейкози моноцитарного походження
| ||
B. | . початковий варіант
| ||
C. | Дозріваючий варіант
| ||
D. | . Незрілий варіант
| ||
E. | Е. Перманентний варіант
| ||
44. | До хронічних лейкозів моноцитарного походження відносять:
| ||
A. * | Мієломоноцитарний лейкоз
| ||
B. | . початковий варіант
| ||
C. | Дозріваючий варіант
| ||
D. | Незрілий варіант
| ||
E. | Перманентний варіант
| ||
45. | 48. До хронічних лейкозів моноцитарного походження відносять:
| ||
A. * | Гістіоцитози
| ||
| |||
B. | початковий
| ||
C. | Дозріваючий
| ||
D. | Незрілий
| ||
E. | Перманентний
| ||
46. | Хронічні лейкози мієлоцитарного походження або мієлопроліферативні захворювання представлені в основному:
| ||
A. * | Хронічним мієлозом або хронічним мієлоїдним лейкозом
| ||
B. | Хронічним цитозом
| ||
C. | Хронічним поліцитозом
| ||
D. | Хронічним моноцитозом
| ||
47. | При хронічному мієлоїдному лейкозі кістковий мозок:
| ||
A. * | червоно-сірий, сочний, піоїдний
| ||
B. | жовтий
| ||
C. | коричневий
| ||
D. | білувато-сірий
| ||
E. | жовтий
| ||
48. | Селезінка при хронічному мієлоїдному лейкозі:
| ||
A. * | різко збільшена до 6-8 кг
| ||
B. | незбільшена
| ||
C. | зменшена
| ||
D. | Атрофічна
| ||
E. | До 1 кг
| ||
49. | Селезінка при хронічному мієлоїдному лейкозі:
| ||
A. * | темно-червоного кольору
| ||
B. | сірого кольору
| ||
C. | бурого кольору
| ||
D. | жовтого кольору
| ||
E. | Чорного кольору
| ||
50. | При хронічному мієлоїдному лейкозі печінка:
| ||
A. * | збільшена до 5-6 кг, сіро-коричневого кольору
| ||
B. | зменшена
| ||
C. | атрофічна
| ||
D. | Чорного кольору
| ||
E. | нормальних розмірів
| ||
51. | Мієлофіброз характеризується наявністю ознак:
| ||
A. * | мієлоїдного лейкозу та заміщення кісткового мозку сполучною або кістковою тканиною
| ||
B. | запалення
| ||
C. | грануляцій
| ||
D. | гіпергрануляцій
| ||
E. | атрофії
| ||
52. | Еритремія зустрічається у літніх людей і характеризується збільшенням маси:
| ||
A. * | еритроцитів, тромбоцитів, гранулоцитів у периферійній крові
| ||
B. | перицитів
| ||
C. | нейтрофілів
| ||
D. | Еозинофілів
| ||
E. | базофілів
| ||
| |||
53. | Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені хронічним:
| ||
A. * | лімфолейкозом
| ||
B. | лімфостазом
| ||
C. | цитозом
| ||
D. | Монокіноцитозом
| ||
E. | фіброзом
| ||
54. | Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені:
| ||
A. * | лімфоматозом шкіри – хвороба Сезарі
| ||
B. | хворобою Гоше
| ||
C. | хворобою Помпе
| ||
D. | хворобою Німана-Піка
| ||
E. | Березовського
| ||
55. | Хронічні лейкози лімфоцитарного походження представлені:
| ||
A. * | парапротеїнемічними лейкозами
| ||
B. | хворобою Гоше
| ||
C. | хворобою Помпе
| ||
D. | хворобою Німана-Піка
| ||
E. | Березовського
| ||
56. | Хронічний лімфолейкоз частіше розвивається у:
| ||
A. * | людей старшого віку
| ||
B. | немовлят
| ||
C. | юнаків
| ||
D. | жінок
| ||
E. | -
| ||
57. | Хронічний лімфолейкоз виникає з:
| ||
A. * | В-лімфоцитів
| ||
B. | моноцитів
| ||
C. | плазмацитів
| ||
D. | лейкоцитів
| ||
E. | еритроцитів
| ||
58. | . Хронічний лімфолейкоз виникає з В-лімфоцитів, але при цьому продукція імуноглобулінів різко знижена і розвиваються:
| ||
A. * | аутоімунні реакції
| ||
B. | компенсаторні реакції
| ||
C. | лейкоцитози
| ||
D. | регенераторні реакції
| ||
E. | атрофія
| ||
59. | При хронічному лімфолейкозі кількість лейкоцитів у периферійній крові:
| ||
A. * | збільшується до 100 тисяч в 1мкл, лейкозні інфільтрати виявляються у всіх органах
| ||
B. | зменшується
| ||
C. | незначно зменшується
| ||
D. | швидко зменшується
| ||
E. | Не змінюється
| ||
60. | При хронічному лімфолейкозі кістковий мозок:
| ||
A. * | червоний
| ||
B. | жовтий
| ||
| |||
C. | сірий
| ||
D. | Зелений
| ||
E. | Без змін
| ||
61. | При хронічному лімфолейкозі фолікули селезінки збільшені за рахунок:
| ||
A. * | лейкозних інфільтратів
| ||
B. | проліфератів
| ||
C. | цитозу
| ||
D. | Фіброзу
| ||
E. | атрофії
| ||
62. | . При хронічному лімфолейкозі печінка:
| ||
A. * | збільшена, сіро-коричневого кольору
| ||
B. | зменшена
| ||
C. | атрофічна
| ||
D. | рубцево змінена
| ||
E. | циротична
| ||
63. | При хронічному лімфолейкозі характерні такі стани, як:
| ||
A. * | інфекційні ускладнення, а також гемолітичні стани
| ||
B. | порушення кровопостачання
| ||
C. | порушення кровообігу
| ||
D. | порушення відтоку крові
| ||
E. | атрофія
| ||
64. | Пухлини з плазматичних клітин або парапротеїнемічні лейкози розвиваються з клітин:
| ||
A. * | В-лімфоцитарної системи– попередників плазматичних клітин
| ||
B. | тимоцитів
| ||
C. | плазмо-моноцитів
| ||
D. | плазмо-тимоцитів
| ||
E. | Гістіоцитів
| ||
65. | До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:
| ||
A. * | мієломну хворобу
| ||
B. | хворобу Ходжкіна
| ||
C. | хворобу Березовського
| ||
D. | хворобу Соколовського
| ||
E. | Чорногубова
| ||
66. | До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:
| ||
A. * | макроглобулінемію Вальденстрема
| ||
B. | хворобу Ходжкіна
| ||
C. | хворобу Березовського
| ||
D. | хворобу Соколовського
| ||
E. | Боткіна
| ||
67. | До групи парапротеїнемічних лейкозів відносять:
| ||
A. | хворобу Ходжкіна
| ||
B. * | хворобу тяжких ланцюгів Франкліна
| ||
C. | хворобу Березовського
| ||
D. | хворобу Соколовського
| ||
E. | Чорногубова
| ||
68. | Мієломна хвороба називається плазмоцитома, або:
| ||
| |||
A. * | хвороба Рустицького-Калера
| ||
B. | хвороба Ходжкіна
| ||
C. | хвороба Березовського
| ||
D. | хвороба Соколовського
| ||
E. | Боткіна
| ||
69. | Мієломна хвороба характеризується розростанням пухлинних клітин:
| ||
A. | лімфоплазмоцитарного ряду – мієломних клітин у кістковому мозку з руйнацією кісток
| ||
B. * | нейтрофілів
| ||
C. | єритроблатів
| ||
D. | Мегабластів
| ||
E. | еозинофілів
| ||
70. | В периферійній крові при мієломній хворобі накопичується патологічний білок:
| ||
A. * | парапротеїн
| ||
B. | альбумін
| ||
C. | мукопротеїн
| ||
D. | Ліпопротеїн
| ||
E. | Амілоїд
| ||
71. | При мієломній хворобі патологічний білок- пара протеїн через нирки виділяється в сечу і називається білок:
| ||
A. * | Бенс-Джонса
| ||
B. | Джовані
| ||
C. | Граве
| ||
D. | Ерліха
| ||
E. | Березовського
| ||
72. | За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:
| ||
A. * | дифузну
| ||
B. | початкову
| ||
C. | дозрілу
| ||
D. | не дозрілу
| ||
E. | вторинну
| ||
73. | За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:
| ||
A. * | дифузно-вузлову
| ||
B. | початкову
| ||
C. | дозрілу
| ||
D. | не дозрілу
| ||
E. | вторинну
| ||
74. | За характером мієломних інфільтратів у кістковому мозку та кістках розрізняють форми хвороби:
| ||
A. * | множинну
| ||
B. | початкову
| ||
C. | дозрілу
| ||
D. | не дозрілу
| ||
E. | вторинну
| ||
75. | Частіше ушкоджуються при мієломній хворобі:
| ||
A. * | плоскі кістки (череп, ребра)
| ||
| |||
B. | заплюсневі кістки
| ||
C. | кістки зап’ястка
| ||
D. | плюсневі кістки
| ||
E. | стегнову кістку
| ||
76. | В кістках при мієломній хворобі розвивається:
| ||
A. * | остеолізис та остеопороз
| ||
B. | остеоцитоз
| ||
C. | остеосинтез
| ||
D. | остеофіброз
| ||
E. | остеосинтез
| ||
77. | Частим ускладненням при мієломній хворобі є:
| ||
A. * | парапротеїнемічний нефроз
| ||
B. | цистит
| ||
C. | сечо- кам’яна хвороба
| ||
D. | карбункул
| ||
E. | уретрит
| ||
78. | Частим ускладненням при мієломній хворобі є:
| ||
A. | цистит
| ||
B. * | мієломно зморщені нирки
| ||
C. | сечо- кам’яна хвороба
| ||
D. | карбункул
| ||
E. | уретрит
| ||
79. | Частим ускладненням при мієломній хворобі є:
| ||
A. * | амілоїдоз нирок
| ||
B. | цистит
| ||
C. | карбункул
| ||
D. | сечо- кам’яна хвороба
| ||
E. | уретрит
| ||
80. | . Пухлинні захворювання лімфатичних вузлів називаються:
| ||
A. * | лімфоми
| ||
B. | лімфангіоми
| ||
C. | фолікуломи
| ||
D. | лейкози
| ||
E. | лімфаденіт
| ||
81. | До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:
| ||
A. * | лімфосаркому
| ||
B. | лейосаркому
| ||
C. | міосаркому
| ||
D. | фібросаркому
| ||
E. | лейоміому
| ||
82. | До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:
| ||
A. * | грибоподібний мікоз
| ||
B. | лейосаркому
| ||
C. | міосаркому
| ||
D. | фібросаркому
| ||
E. | лейоміому
| ||
| |||
83. | До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:
| ||
A. * | хворобу Сезарі
| ||
B. | лейосаркому
| ||
C. | міосаркому
| ||
D. | фібросаркому
| ||
E. | лейоміому
| ||
84. | До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять:
| ||
A. * | ретикулосаркому
| ||
B. | лейоміому
| ||
C. | лейосаркому
| ||
D. | міосаркому
| ||
E. | фібросаркому
| ||
85. | До пухлинних захворювань лімфатичних вузлів відносять
| ||
A. * | лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна)
| ||
B. | лейосаркому
| ||
C. | міосаркому
| ||
D. | фібросаркому
| ||
E. | лейоміому
| ||
86. | . Розрізняють лімфоми:
| ||
A. * | ходжкінські та неходжкінські
| ||
B. | хворобу Гаджкінсона
| ||
C. | хворобу Березовського
| ||
D. | хворобу Соколовського
| ||
E. | Каунсільмена
| ||
87. | Лімфоми можуть бути:
| ||
A. * | В- та Т-клітинними
| ||
B. | моноклітинними
| ||
C. | поліклітинними
| ||
D. | гетероклітинними.
| ||
E. | доброякісними і злоякісними
| ||
88. | Лімфоми або лімфоцитоми – це:
| ||
A. * | позакістковомозкові пухлини з зрілих лімфоцитів
| ||
B. | екзофітні пухлини
| ||
C. | ендофітні пухлини
| ||
D. | змішані пухлини з епітелію
| ||
E. | Епітеліальні пухлини
| ||
89. | Першими ознаками лімфом є:
| ||
A. * | збільшення периферійних лімфатичних вузлів
| ||
B. | зменшення периферійних лімфатичних вузлів
| ||
C. | збільшення нейтрофілів
| ||
D. | зменшення пролімфоцитів
| ||
E. | Збільшенням пролімфоцитів
| ||
90. | При лімфомах лімфатичні вузли стають:
| ||
A. * | щільними
| ||
B. | м’якими
| ||
C. | не твердими
| ||
| |||
D. | Зменшеними
| ||
E. | Не змінюються
| ||
91. | Патоморфологічні прояви перніціозної анемії в головному мозку – це осередки:
| ||
A. * | розм’якшення та ішемії
| ||
B. | еритробластозу
| ||
C. | запалення
| ||
D. | Звапнення
| ||
E. | дистрофії
| ||
92. | Лімфосаркома – це:
| ||
A. * | злоякісна лімфома
| ||
B. | не злоякісна лімфома
| ||
C. | доброякісна лімфома
| ||
D. | умовно злоякісна лімфома
| ||
E. | Епітеліальна пухлина
| ||
93. | Внутрішньосудинні гемолітичні анемії, які виникають при тяжких опіках–це анемії:
| ||
A. * | токсичні
| ||
B. | первині
| ||
C. | вторинні
| ||
D. | дисциркуляторні
| ||
E. | запальні
| ||
94. | В лімфовузлах при лімфосаркомі характерними є:
| ||
A. * | ділянки некрозів, крововиливів
| ||
B. | зменшення кількості клітин
| ||
C. | незначне зменшення клітин
| ||
D. | розростання жирової тканини
| ||
E. | Рогова дистрофія
| ||
95. | До лімфосарком відносять африканську лімфому або пухлину:
| ||
A. * | Беркіта
| ||
B. | Понсе
| ||
C. | Гоше
| ||
D. | Фанконі
| ||
E. | Березовського
| ||
96. | Африканська лімфома, або пухлина Беркіта– ендемічне захворювання в африканських дітей, коли шкоджуються кістки:
| ||
A. * | лицевого черепа
| ||
B. | кінцівок
| ||
C. | хребта
| ||
D. | ребер
| ||
E. | Гомілки
| ||
97. | Причина виникнення африканської лімфоми це:
| ||
A. * | герпесоподібний вірус
| ||
B. | вірус парагрипу
| ||
C. | вірус грипу
| ||
D. | вірус поліомієліту
| ||
E. | не вірусної етіології
| ||
98. | . Грибоподібний мікоз – це:
| ||
| |||
A. * | доброякісна Т-клітинна лімфома шкіри
| ||
B. | -клітинна лімфома
| ||
C. | клітинна лімфома
| ||
D. | клітинна лімфома
| ||
E. | тканинна лімфома
| ||
99. | Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз) – це:
| ||
A. * | хронічна рецидивуюча лімфома
| ||
B. | гостра лімфома
| ||
C. | гостра лімфоцитома
| ||
D. | гостра лімфоцитобластома
| ||
E. | Хронічне запалення
| ||
100. | Хвороба Ходжкіна буває:
| ||
A. * | ізольована (локальна) та розповсюджена (генералізована)
| ||
B. | епізодична
| ||
C. | ендемічна
| ||
D. | Пандемічна
| ||
E. | хронічна
| ||
101. | При хворобі Ходжкіна часто уражається селезінка(вогнища некрозу біло-жовтого кольору, склерозу, імфоцитарної інфільтрації), тому вона набуває пістрявого вигляду і називається:
| ||
A. * | порфірна селезінка
| ||
B. | глазурована селезінка
| ||
C. | гіалінова селезінка
| ||
D. | фіброзна селезінка
| ||
E. | Незмінена селезінка
| ||
102. | У лімфатичних вузлах при хворобі Ходжкіна виявляється проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, атипові дноядерні малі та великі клітини:
| ||
A. * | Ходжкіна
| ||
B. | Понсе
| ||
C. | Гоше
| ||
D. | Пірогова
| ||
E. | Боткіна
| ||
103. | У лімфатичних вузлах при хворобі Ходжкіна виявляється проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, атипові багатоядерні гігантські клітини:
| ||
A. * | Ріделя- Березовського-Штемберга
| ||
B. | Понсе
| ||
C. | Гоше
| ||
D. | Фанконі
| ||
E. | Каунсільмена
| ||
104. | Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:
| ||
A. * | варіант з перевагою лімфоїдної тканини (лімфогістіоцитарний) – І-ІІ стадія хвороби
| ||
B. | варіант з моноцитозом
| ||
C. | варіант з поліцитозом
| ||
D. | варіант з гетероцитозом
| ||
E. | варіант з пойкилоцитозом
| ||
105. | Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:
| ||
A. * | нодулярний (вузликовий) склероз
| ||
B. | вузлуватий фіброз
| ||
| |||
C. | полінодозний цироз
| ||
D. | дифузний фібробластоцитоз.
| ||
E. | атрофія
| ||
106. | Розрізняють клініко-морфологічні форми хвороби Ходжкіна:
| ||
A. * | змішано-клітинний варіант
| ||
B. | вузлуватий фіброз
| ||
C. | полінодозний цироз
| ||
D. | дифузний фібробластоцитоз
| ||
E. | некротичний варіант
| ||
107. | Гігантські клітини Березовського-Штернберга мають в собі скопичення:
| ||
A. * | гіперхромних ядер
| ||
B. | вакуолей
| ||
C. | жирових включень
| ||
D. | фагосом
| ||
E. | полісом
| ||
108. | При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в селезінці осередки:
| ||
A. * | екстрамедулярного кровотворення
| ||
B. | некрозу
| ||
C. | склерозу
| ||
D. | крововиливів
| ||
E. | регенерації
| ||
109. | При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в тимусі осередки:
| ||
A. * | екстрамедулярного кровотворення
| ||
B. | некрозу
| ||
C. | кальцинозу
| ||
D. | крововиливів
| ||
E. | склерозу
| ||
110. | При хронічній постгеморагічній анемії з’являються в лімфатичних вузлах осередки:
| ||
A. * | екстрамедулярного кровотворення
| ||
B. | некрозу
| ||
C. | кальцинозу
| ||
D. | крововиливів
| ||
E. | склерозу
| ||
111. | Внаслідок гіпоксії у внутрішніх органах при хронічній постгеморагічній анемії розвиваються:
| ||
A. * | дистрофічні зміни
| ||
B. | запальні осередки
| ||
C. | осередки метаплазії
| ||
D. | патологічні мітози
| ||
E. | гіперкератоз
| ||
112. | Внаслідок гіпоксії у внутрішніх органах при хронічній постгеморагічній анемії розвиваються:
| ||
A. * | дрібні крововиливи на слизових та серозних оболонках
| ||
B. | запальні осередки
| ||
C. | осередки метаплазії
| ||
D. | патологічні мітози
| ||
E. | гіперкератоз
| ||
113. | Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:
| ||
| |||
A. * | заліза
| ||
B. | міді
| ||
C. | кальцію
| ||
D. | магнію
| ||
E. | кисню
| ||
114. | Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:
| ||
A. * | вітаміну В-12
| ||
B. | вітаміну В-1
| ||
C. | вітаміну В-6
| ||
D. | міді
| ||
E. | кисню
| ||
115. | Анемії внаслідок порушення кровотворення виникають при дефіциті:
| ||
A. * | фолієвої кислоти
| ||
B. | міді
| ||
C. | кальцію
| ||
D. | магнію
| ||
E. | кисню
| ||
Назва наукового напрямку (модуля): | Семестр: | ||||
|
|||||
|