Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья



Мед Укр Спеціальна патологічна морфологія

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 23Следующая ⇒

 Опис:

Хвороби шлунково-кишкового тракту

Перелік питань:

1.

Специфічними ознаками еозинофільного гастриту є -

 

A.

поява келихоподібних клітин

 

B. *

численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк слизової оболонки

 

C.

атрофія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті

 

D.

ерозія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті

 

E.

численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк підслизового шару

 

2.

До супутніх клінічних змін при аутоімунному гастриті належить -

 

A.

множинні ерозії

 

B.

поодинокі ерозії

 

C. *

перніціозна анемія

 

D.

пептичні виразки

 

E.

атрофія слизової оболонки

 

3.

Для якого хронічного гастриту характерна наявність в крові антитіл до парієтальних клітин шлунка -

 

A.

рефлюкс гастрит

 

B.

гострий вогнищевий гастрит

 

C. *

аутоімунний хронічний гастрит

 

D.

Helicobacter-асоційований хронічний гастрит

 

E.

гострий дифузний гастрит

 

4.

Для гострого гастриту характерні ерозії -

 

A.

поодинокі

 

B.

ерозії відсутні

 

C.

точкові

 

D.

смугоподібні

 

E. *

множинні

 

5.

Як називається асоціація аутоімунного гастриту з макроцитарною анемією

 

A.

хвороба Крона

 

B.

хронічний ерозивний гастрит

 

C.

хронічний дифузний гастрит

 

D. *

перніціозна анемія

 

E.

хімічний гастрит

 

6.

Виберіть з перерахованих хвороб одну для якої характерний ендогенний токсичний гастрит -

 

A.

хронічний бронхіт

 

B.

висипний тиф

 

C. *

гломерулонефрит з наявністю уремії

 

D.

рак стравоходу

 

E.

вірусний гепатит С

 

7.

Назвіть зміни в слизовій оболонці шлунка, які виникнуть внаслідок регулярного прийому алкоголю -

 

A.

атрофія слизопродукуючих клітин

 

B. *

злущування епітеліальних клітин і зниження секреції слизу

 

C.

поява келихоподібних клітин

 

D.

поява поодиноких ерозій

 

 

E.

інфільтрація поліморфноядерними лейкоцитами

 

8.

Виберіть з перерахованого найбільш точне визначення ерозії -

 

A.

набряк підслизової основи

 

B.

поява в слизовій атрофічних вогнищ

 

C. *

ділянка слизової оболонки з частковим порушенням епітелію

 

D.

поява явищ кишкової метаплазії

 

E.

виражене розширення судин слизової оболонки

 

9.

Назвіть зміни шлункового соку при аутоімунному хронічному гастриті -

 

A.

зміни відсутні

 

B.

гіперхлоргідрія

 

C.

розрідження шлункового соку

 

D.

згущення шлункового соку

 

E. *

гіпохлоргідрія, аж до ахлоргідрії

 

10.

Який з проявів гострого гастриту сприяє виникненню кровотечі -

 

A. *

множинні ерозії

 

B.

вогнищева атрофія слизової оболонки

 

C.

наявність поверхневої виразки

 

D.

гіперхлоргідрія

 

E.

розширення судин слизової оболонки

 

11.

Первинно виниклі ерозії загоюються протягом -

 

A.

2-4 години

 

B.

4-6 годин

 

C.

8-10 годин

 

D.

12-18 годин

 

E. *

24-48 годин

 

12.

За патогенезом гастрит типу В це –

 

A.

хімічний гастрит

 

B.

токсичний екзогенний гастрит

 

C. *

бактеріальний гастрит

 

D.

аутоімунний гастрит

 

E.

ерозивний гастрит

 

13.

Дайте визначення пептичної виразки -

 

A.

виразка, що сягає м'язового шару

 

B. *

порушення цілісності епітеліального покриву під впливом кислоти і пепсину

 

C.

поверхнева виразка слизової оболонки

 

D.

ушкодження підслизової основи

 

E.

ушкодження всіх шарів стінки шлунка

 

14.

Поява в шлунку епітеліоїдноклітинних гранульом характерна для –

 

A.

еозинофільного гастриту

 

B.

виразкової хвороби шлунка

 

C. *

саркоїдозу

 

D.

синдрому Золлінгера-Еллісона

 

E.

рефлюкс-гастриту

 

15.

Який з перерахованих медикаментів здатен викликати поширення ерозії слизової оболонки шлунка -

 

A. *

нестероїдні протизапальні препарати

 

 

B.

аспірин

 

C.

антибіотики пеніцилінового ряду

 

D.

спазмолітики

 

E.

спиртові настоянки

 

16.

У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

 

A.

жовтої гіпертрофії

 

B.

жовтої гіпотрофії

 

C.

жовтої аплазії

 

D. *

жовтої атрофії

 

E.

амілоїдозу

 

17.

Токсична дистрофія печінки (гострий гепатоз) характеризується:

 

A. *

прогресуючим некрозом та дистрофією її паренхіми

 

B.

зернистою дистрофією гепатоцитів

 

C.

гіаліново-крапельною дистрофією гепатоцитів

 

D.

вакуольною дистрофією гепатоцитів

 

E.

амілоїдозом

 

18.

У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

 

A.

жовтої гіпертрофії

 

B. *

жовтої атрофії

 

C.

жовтої гіпотрофії

 

D.

жовтої аплазії

 

E.

жовтого некрозу

 

19.

У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

 

A.

червоної аплазії

 

B. *

червоної атрофії

 

C.

червоної анаплазії

 

D.

червоної агенезії

 

E.

червоного інфаркту

 

20.

У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію:

 

A.

загоєння

 

B.

реституції

 

C. *

відновлення

 

D.

субституції

 

E.

рубцювання

 

21.

Тривалість токсичної дистрофії печінки:

 

A.

один рік

 

B.

два місяці

 

C.

п’ять місяців

 

D. *

близько трьох тижнів

 

E.

близько 1 тижня

 

22.

Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів:

 

A.

по периферії

 

B.

навколо судин

 

C.

навколо протоків

 

D.

тотальна дистрофія

 

 

E. *

у центрі часточки

 

23.

Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки, потім вона швидко змінюється:

 

A.

цирозом

 

B.

склерозом

 

C.

гіалінозом

 

D.

фіброзом

 

E. *

некрозом і аутолітичним розпадом

 

24.

Печінка при токсичній дистрофії печінки стає меншою, дряблою, набирає жовтого кольору в стадії:

 

A.

червоної атрофії

 

B.

склерозу

 

C.

фіброзу

 

D. *

жовтої атрофії

 

E.

некротичних вогнищ

 

25.

В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінки часто розвивається:

 

A.

ниркова недостатність

 

B. *

печінкова недостатність

 

C.

недостатність кровообігу

 

D.

холангіоцелюлярна недостатність

 

E.

ДВЗ-синдром

 

26.

В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінка стає:

 

A.

сірою

 

B.

мускатною

 

C. *

жовтою з червоним крапом

 

D.

жировою

 

E.

зеленою

 

27.

Гепатит – гостре або хронічне захворювання печінки, яке характеризується дистрофічними і некробіотичними змінами:

 

A. *

паренхіми у поєднанні з запальною інфільтрацією строми

 

B.

строми у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми

 

C.

капілярного русла у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми

 

D.

перипортальної строми у поєднанні з запаленням гепатоцитів

 

E.

в капсулі та на периферії органа

 

28.

Первинний гепатит виникає за дії:

 

A.

бактерій

 

B. *

гепатотропних вірусів

 

C.

грибів

 

D.

простіших

 

E.

стрептококів

 

29.

Первинний гепатит виникає за дії:

 

A.

бактерій

 

B.

грибів

 

C.

простіших

 

D. *

ліків

 

E.

стрептококів

 

30.

Первинний гепатит виникає за дії:

 

 

A.

бактерій

 

B.

грибів

 

C.

простіших

 

D.

стафілококів

 

E. *

застою жовчі

 

31.

Гепатит, який супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, називається:

 

A. *

вторинним гепатитом

 

B.

інтоксикаційним гепатитом

 

C.

застійним гепатитом

 

D.

первинним інфекційним гепатитом

 

E.

некротичним

 

32.

Гепатит, який може супроводжувати патологію травного каналу, називається:

 

A.

інтоксикаційним гепатитом

 

B.

застійним гепатитом

 

C.

первинним інфекційним гепатитом

 

D.

поєднаним

 

E. *

вторинним гепатитом

 

33.

Гострий гепатит буває:

 

A.

фібринозним і некротичним

 

B.

альтеративним і фібринозним

 

C.

інтерстиційним і фібринозним

 

D. *

ексудативним і продуктивним

 

E.

жодним з перерахованих

 

34.

Ексудативний гепатит поділяється на:

 

A.

геморагічний і фібринозний

 

B. *

серозний і гнійний

 

C.

гнилісний і крупозний

 

D.

геморагічний і некротичний

 

E.

гнійний та гнилісний

 

35.

Хронічний гепатит характеризується:

 

A.

деструкцією строми, клітинною інфільтрацією паренхіми, склерозом

 

B. *

деструкцією паренхіми, клітинною інфільтрацією строми, склерозом і зміненою регенерацією

 

C.

деструкцією, клітинною інфільтрацією строми, зміненою регенерацією

 

D.

клітинною інфільтрацією паренхіми, строми, склерозом

 

E.

розпадом та некрозом гепатоцитів

 

36.

Виділяють агресивний хронічний гепатит, при якому переважає:

 

A.

фіброз гепатоцитів

 

B. *

дистрофія і некроз гепатоцитів

 

C.

гіаліноз гепатоцитів

 

D.

склероз гепатоцитів

 

E.

тотальна жирова дистрофія

 

37.

Виділяють персистуючий хронічний гепатит, при якому переважає:

 

A.

склероз гепатоцитів

 

B. *

клітинна інфільтрація портальних полів і внутрішньочасточкової строми

 

C.

гіаліноз гепатоцитів

 

D.

фіброз гепатоцитів

 

 

E.

некроз гепатоцитів

 

38.

Виділяють холестатичний хронічний гепатит, який характеризується:

 

A. *

холестазом, холангітом і холангіолітом

 

B.

гіалінозом гепатоцитів

 

C.

склерозом гепатоцитів

 

D.

фіброзом гепатоцитів

 

E.

розпадом еритроцитів в судинах часточок

 

39.

Вірусний гепатит – це хвороба, яка викликається:

 

A.

гепатогенними вірусами

 

B. *

гепатотропними вірусами

 

C.

гепаторгічними вірусами

 

D.

гепатоцелюлярними вірусами

 

E.

вірусом СНІДу

 

40.

При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом:

 

A.

анафілактичної реакції

 

B. *

алергічної реакції цитолітичного типу

 

C.

апоптозу

 

D.

альтеративної реакції

 

E.

ішемічного некрозу

 

41.

При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом:

 

A.

апоптозу

 

B. *

гіперчутливості сповільненого типу

 

C.

альтеративної реакції

 

D.

анафілактичної реакції

 

E.

гіпоксії

 

42.

Аутоімунізацію при вірусному гепатиті пов’язують із:

 

A.

специфічним печінковим тромбопластином

 

B. *

специфічним печінковим ліпопротеїном

 

C.

специфічним печінковим альбуміном

 

D.

специфічним печінковим тромбогеном

 

E.

білковою основою віруса

 

43.

Специфічний печінковий ліпопротеїн при вірусному гепатиті утворюється в результаті:

 

A. *

реплікації віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантигена

 

B.

редукції віруса в гепатоцитах

 

C.

реституції віруса в холангіоцитах і виступає в ролі антигена

 

D.

ретракції віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантитіла

 

E.

інфільтрації вірусом ядер гепатоцитів

 

44.

Після перенесеного вірусного гепатиту:

 

A.

не залишається типоспецифічний імунітет

 

B. *

залишається типоспецифічний імунітет

 

C.

залишається специфічний імунітет

 

D.

не залишається імунітет

 

E.

нестійкий імунітет до слабких форм віруса

 

45.

Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

 

A.

холепатична

 

B. *

гостра циклічна

 

 

C.

некробіотична

 

D.

підгостра циклічна

 

E.

прихована

 

46.

Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

 

A.

підгостра циклічна

 

B. *

безжовтянична

 

C.

холепатична

 

D.

некробіотична

 

E.

прихована

 

47.

Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як:

 

A.

некробіотична

 

B. *

некротична (злоякісна)

 

C.

холепатична

 

D.

підгостра циклічна

 

E.

диспластична

 

48.

Печінка при цирозі в об(ємі:

 

A.

майже не змінюється

 

B.

нерівномірно зменшена

 

C. *

зменшена

 

D.

не зменшена

 

E.

значно збільшена

 

49.

В основі розвитку цирозу лежить:

 

A.

дистрофія портальних трактів

 

B.

некроз епітелію жовчних протоків

 

C.

некроз і патологічна регенерація епітелію жовчних протоків

 

D.

гіаліноз печінкових судин

 

E. *

дистрофія і некроз гепатоцитів

 

50.

Загибель гепатоцитів при цирозі веде до:

 

A.

патологічної реституції портальних трактів

 

B.

неповної субституції гепатоцитів

 

C. *

посиленої регенерації збереженої паренхіми

 

D.

гіперплазії і гіпертрофії печінкових жовчних протоків

 

E.

інфарктів печінки

 

51.

Внаслідок посиленої регенерації збереженої паренхіми при цирозі утворюються:

 

A.

справжні гіпертрофовані часточки

 

B.

вузли-регенерати і справжні часточки, які не мають сполучної тканини

 

C. *

вузли-регенерати і несправжні часточки, які огорнуті сполучною тканиною

 

D.

лімфатичні вузли в сполучнотканинній капсулі

 

E.

рубці-смуги

 

52.

Несправжні часточки при цирозі відрізняються:

 

A.

величиною

 

B.

розміщеням

 

C.

гіперхромністю

 

D. *

порушеною ангіоархітектонікою

 

E.

наявністю жирових крапель

 

53.

В несправжніх часточках при цирозі печінки часто:

 

 

A.

відсутні синусоїди

 

B.

відсутні сполучнотканинні перегородки

 

C.

відсутня регенерація

 

D. *

відсутня центральна вена, в синусоїдах розвивається сполучнотканинна мембрана

 

E.

наявні краплі жиру

 

54.

Утворення несправжніх часточок в печінці при цирозі зумовлює:

 

A. *

порушення кровообігу в печінці

 

B.

некроз гепатоцитів

 

C.

склероз гепатоцитів

 

D.

осередки гемосидерозу

 

E.

ішемічні вогнища

 

55.

Порушення кровобігу в печінці при цирозі викликає наростаючу гіпоксію, яка приводить до:

 

A.

некробіотичних процесів в гепатоцитах

 

B.

портальної гіпертензії

 

C. *

дистрофії і загибелі гепатоцитів у вузлах-регенератах, посиленого розростання сполучної тканини

 

D.

місцевої гіпертрофії

 

E.

венозного повнокров’я

 

56.

Після токсичної дистрофії, вірусного або алкогольного гепатиту розвивається:

 

A.

посталкогольний цироз

 

B.

тотальний цироз

 

C.

механічна жовтяниця

 

D. *

постнекротичний цироз

 

E.

поствірусний цироз

 

57.

За морфологією постнекротичний цироз є переважно:

 

A.

дрібновузликовою формою цирозу

 

B.

дрібноосредковою формою цирозу

 

C.

дифузною формою цирозу

 

D. *

великовузловою формою цирозу

 

E.

фокальною формою цирозу

 

58.

Портальний цироз за морфологією є:

 

A.

великовузликовою формою цирозу

 

B.

гіпертрофічною формою цирозу

 

C.

дифузною формою цирозу

 

D.

фокальною формою цирозу

 

E. *

дрібновузловою формою

 

59.

Як наслідок хронічного алкогольного гепатиту, розладів харчування і обміну речовин виникає:

 

A.

некротичний цироз

 

B.

атрофічний цироз

 

C.

біліарний цироз

 

D. *

портальний цироз

 

E.

посттоксичний цироз

 

60.

Розростання сполучної тканини за ходом портальних трактів у формі відростків, проникнення у печінкові часточки, поділяючи їх на дрібні несправжні характерне для:

 

A.

некротичного цирозу

 

B.

токсичного цирозу

 

C.

біліарного цирозу

 

 

D.

фокального цирозу

 

E. *

портального цирозу

 

61.

Первинний біліарний цироз є результатом:

 

A.

калькульозного холециститу

 

B.

флегмонозного холециститу

 

C. *

негнійного деструктивного (некротичного) холангіту і холангіоліту

 

D.

гнійного гранулематозного гепатиту

 

E.

токсичної дистрофії печінки

 

62.

Печінка при первинному біліарному цирозі:

 

A.

не збільшена, червона

 

B. *

збільшена, на розрізі сіро-зелена

 

C.

збільшена, буро-червона

 

D.

збільшена, жовтого кольору

 

E.

сіро-червоного кольору, зменшена

 

63.

Печінка при первинному біліарному цирозі збільшена, а поверхня її:

 

A.

великогорбиста

 

B.

великозерниста

 

C.

посмугована

 

D.

з рубцями-смугами

 

E. *

гладка або дрібнозерниста

 

64.

Вторинний біліарний цироз обумовлений:

 

A. *

холестазом внаслідок позапечінкової обструкції жовчних шляхів (камінь, пухлина)

 

B.

вірусним гепатитом

 

C.

алкогольним гепатитом

 

D.

активним гепатитом

 

E.

надлишком міді в крові

 

65.

Вторинний біліарний цироз обумовлений:

 

A.

вірусним гепатитом

 

B. *

інфекцією жовчних шляхів (холангіолітичний цироз)

 

C.

алкогольним гепатитом

 

D.

активним гепатитом

 

E.

хронічною інтоксикацією свинцем

 

66.

Морфологічними ознаками вторинного біліарного цирозу є:

 

A. *

розширення і розрив жовчних капілярів, що спричинює некроз периферичних гепатоцитів

 

B.

некроз гепатоцитів

 

C.

некроз перипортальних трактів

 

D.

некроз портальних трактів

 

E.

жирова дистрофія гепатоцитів

 

67.

Печінка при вторинному біліарному цирозі:

 

A.

не збільшена

 

B.

консистенції тіста

 

C.

збільшена, м’яка

 

D. *

збільшена, щільна

 

E.

сіро-червона, зменшена

 

68.

Печінка при вторинному біліарному цирозі:

 

A.

коричневого кольору, внаслідок гемосидерину

 

 

B.

червоного кольору, внаслідок діапедезу еритроцтів

 

C.

жовтого кольору, внаслідок накопичення жиру в гепатоцитах

 

D. *

зеленого кольору внаслідок просякання жовчю

 

E.

сіра, з червоним крапом

 

69.

До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A. *

перфорацію

 

B.

стеноз

 

C.

тетанію

 

D.

хлоргідропенію

 

E.

малігнізацію

 

70.

До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A.

стеноз

 

B.

тетанію

 

C.

хлоргідропенію

 

D. *

пенетрацію

 

E.

малігнізацію

 

71.

До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A.

стеноз

 

B. *

гастрит

 

C.

тетанію

 

D.

хлоргідропенію

 

E.

анемію

 

72.

Серед ускладнень виразкової хвороби за В. Самсоновим виділяють:

 

A.

поширені процеси

 

B.

місцеві процеси

 

C.

локальний гемосидероз

 

D. *

запальні процеси

 

E.

дистрофічні процеси

 

73.

До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A.

стеноз

 

B.

тетанію

 

C.

хлоргідропенію

 

D. *

дуоденіт

 

E.

анемію

 

74.

До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A.

стеноз

 

B.

тетанію

 

C. *

перидуоденіт

 

D.

хлоргідропенію

 

E.

некроз

 

75.

Серед груп ускладнень виразкової хвороби за В. Самсоновим виділяють:

 

A.

кровотеча

 

B.

перфорація

 

C.

пенетрація

 

D.

анемію

 

E. *

виразково-рубцеві процеси

 

 

76.

До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять:

 

A. *

звуження верхнього і вихідного відділів шлунка

 

B.

кровотеча

 

C.

перфорація

 

D.

пенетрація

 

E.

звуження стравоходу

 

77.

До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять:

 

A.

кровотеча

 

B.

перфорація

 

C.

пенетрація

 

D. *

деформація шлунка

 

E.

атрофію слизової оболонки

 

78.

До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби 12- палої кишки відносять:

 

A.

кровотеча

 

B.

перфорація

 

C.

пенетрація

 

D.

метапластичні процеси

 

E. *

звуження просвіту дванадцятипалої кишки

 

79.

Серед ускладнень виразкової хвороби за В. Самсоновим виділяють:

 

A.

атрофічний гастрит

 

B.

гіпертрофічний гастрит

 

C. *

малігнізація виразки

 

D.

хронічний панкреатит

 

E.

сепсис

 

80.

Серед ускладнень виразкової хвороби за В. Самсоновим виділяють:

 

A.

поширені процеси

 

B.

місцеві процеси

 

C. *

комбіновані ускладнення

 

D.

локальний гемосидероз

 

E.

дистрофічні процеси

 

81.

Кровотеча виникає в період загострення виразки у зв(язку з:

 

A.

діапедезом

 

B.

стазом

 

C. *

фібриноїдним некрозом стінки судин

 

D.

тромбопенією

 

E.

підвищенною проникністю судин

 

82.

У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювота:

 

A.

меленою

 

B.

з тенезмами

 

C. *

“кавовою гущею”

 

D.

з судомами

 

E.

з домішками жовчі

 

83.

Калові маси при кровотечі у хворих виразковою хворобою набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають:

 

A.

кавовою гущею

 

B.

малиновим желе

 

 

C. *

меленою (melaena)

 

D.

метрорагією

 

E.

рисовим відваром

 

84.

Перфорація виразки виникає в період загострення і веде до:

 

A.

пангастриту

 

B.

перигастриту

 

C. *

розлитого перитоніту

 

D.

мезаденіту

 

E.

сепсису

 

85.

Пенетрація виразки (penetratio) – це проникнення її:

 

A.

в товщу слизової оболонки

 

B.

в товщу м'язової оболонки

 

C. *

за межі шлунка або дванадцятипалої кишки в інші органи

 

D.

до серозної оболонки

 

E.

в очеревину

 

86.

Пенетрація супроводжується змінами тканин сусіднього органа шлунковим соком у вигляді:

 

A.

місцевого запалення

 

B.

локального запалення

 

C. *

перетравлювання його тканини і запаленням

 

D.

каріолізису

 

E.

нагноєння

 

87.

Ускладнення виразкової хвороби запального характеру ведуть до утворення:

 

A.

кальцинатів

 

B.

амілоїдозу

 

C. *

шварт

 

D.

гіалінозу

 

E.

хронічних абсцесів брижі

 

88.

При загоєнні виразки вихідного відділу шлунку на її місці утворюється:

 

A.

поверхнева ерозія

 

B.

глибока ерозія, як наслідок субституції

 

C.

часткова епітелізація, як наслідок субституції

 

D. *

грубий рубець, який часто зумовлює стеноз пілоруса

 

E.

вогнищева метаплазія

 

89.

При стенозі пілоруса у шлунку затримуються харчові маси, часто буває блювота, при цьому втрачаються вода, солі, хлористоводнева кислота, що спричинює розвиток:

 

A.

гіпоосмолярної уремії

 

B.

гіперосмолярної коми

 

C.

хлористоводневої уремії

 

D. *

хлоргідропенічної уремії (шлункової тетанії)

 

E.

дегідратації

 

90.

Комбінованими ускладненнями виразкової хвороби називають:

 

A.

послідовна зміна декількох ускладнень

 

B.

наявність тільки трьох ускладнень у хворого

 

C.

наявність тільки більше трьох ускладнень, які змінюють одне одного

 

D. *

поєднання декількох варіантів ускладнень

 

E.

швидка прогресуюча зміна стадій хвороби

 

 

91.

Передраковими станами в шлунку є:

 

A.

поверхнева гостра ерозія

 

B.

гостра виразка

 

C. *

аденоматозний поліп

 

D.

гострий катаральний гастрит

 

E.

кишкова метаплазія

 

92.

Передраковими станами в шлунку є:

 

A.

поверхнева гостра ерозія

 

B.

гостра виразка

 

C. *

хронічний атрофічний гастрит

 

D.

гострий катаральний гастрит

 

E.

хронічний гіпертрофічний гастрит

 

93.

Передраковими станами в шлунку є:

 

A.

поверхнева гостра ерозія

 

B.

гостра виразка

 

C.

гострий катаральний гастрит

 

D.

карциноматоз

 

E. *

хронічна виразка шлунка

 

94.

Передраковими станами в шлунку є:

 

A.

поверхнева гостра ерозія

 

B.

гостра виразка

 

C. *

важка дисплазія епітелію слизової шлунка.

 

D.

гострий катаральний гастрит

 

E.

кишкова метаплазія

 

95.

Шніцлеровські метастази раку шлунка – це метастази в:

 

A.

мезентеріальні лімфовузли;

 

B. *

параректальну клітковину

 

C.

парастернальні лімфовузли

 

D.

медіастінальні лімфовузли;

 

E.

ліві надключичні лімфовузли

 

96.

У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювота “кавовою гущею”, колір її зумовлений наявністю:

 

A.

солянокислого гемосидерину;

 

B.

соляного гематоїдину;

 

C. *

солянокислого гематину;

 

D.

солянокислого гемомеланіну

 

E.

солянокислого гематопорфірину

 

97.

Апендицит викликається:

 

A. *

активованою ентерогенною аутоінфекцією;

 

B.

екзогенною інфекцією;

 

C.

хімічними чинниками;

 

D.

фізичними чинниками.

 

E.

радіацією

 

98.

Аутоімунний гастрит характеризується наявністю антитіл до парієтальних клітин і тому ушкоджується:

 

A.

антральний відділ шлунка

 

B. *

фундальний відділ шлунка

 

 

C.

пілоричний відділ шлунка

 

D.

пілоро-антральний відділ шлунка

 

E.

тіло шлунка

 

99.

В залежності від особливостей морфологічних змін в слизовій оболонці шлунка виділяють таку форму гострого гастрита:

 

A. *

фібринозний

 

B.

фібриноїдний

 

C.

фіброзний

 

D.

гнилістний

 

E.

десквамативний

 

100.

В періоді загострення виразкової хвороби в дні і краях виразки виявляється:

 

A.

розростання грануляційної тканини, ампутаційні невроми;

 

B. *

зони фібриноїдного некрозу з гнійним ексудатом;

 

C.

гіпертрофія слизової оболонки, повнокров’я;

 

D.

рубцева тканина з гіперваскуляризацією.

 

E.

метаплазія епітелію

 

101.

В періоді ремісії в краях хронічної виразки виявляється:

 

A. *

рубцева тканина, дно виразки покрито тонким шаром епітелію;

 

B.

некроз і крововиливи;

 

C.

некроз і запалення;

 

D.

фібриноїдний некроз, запалення, кровиливи.

 

E.

багатошаровий епітелій

 

102.

Виділяють холестатичний хронічний гепатит, який характеризується:

 

A. *

холестазом, холангітом і холангіолітом;

 

B.

гіалінозом гепатоцитів;

 

C.

склерозом гепатоцитів;

 

D.

фіброзом гепатоцитів

 

E.

" мускатна печінка"

 

103.

Виразкова хвороба – хронічне захворювання з циклічним перебігом основним клініко-морфологічним проявом якого є:

 

A.

перфорація

 

B.

гострі виразки товстої кишки і шлунку;

 

C. *

рецидивуюча виразка шлунку і 12-палої кишки

 

D.

гостра виразка шлунку і 12-палої кишки;

 

E.

виразкове ушкодження кишечника.

 

104.

Відросток потовщений, очеревина місцями шорстка внаслідок відкладання фібринозно-гнійного ексудату. Особливо потовщені основа відростка і стінка сліпої кишки, брижа. Ці зміни вказують, що у хворого:

 

A.

поверхневий аппендицит;

 

B. *

флегмонозний апендицит;

 

C.

катаральний апендицит;

 

D.

апостематозний апендицит

 

E.

фібринозний

 

105.

Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як:

 

A.

альтеративний;

 

B. *

деструктивний

 

C.

дистрофічний;

 

 

D.

продуктивний.

 

E.

атрофічний

 

106.

Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як:

 

A. *

поверхневий

 

B.

глибокий

 

C.

заглиблений;

 

D.

комбінований

 

E.

абсцедований

 

107.

Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як:

 

A. *

простий;

 

B.

ускладнений;

 

C.

складний;

 

D.

комбінований

 

E.

комплексний

 

108.

Дно гострої виразки має сіро-чорне забарвлення за рахунок домішок:

 

A. *

гематина гідрохлорида;

 

B.

гемосидерин;

 

C.

гемомеланін;

 

D.

гематоїдин

 

E.

гемопорфірин

 

109.

До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять:

 

A.

стеноз;

 

B. *

кровотечу;

 

C.

тетанію;

 

D.

хлоргідропенію

 

E.

малігнізацію

 

110.

До деструктивного апендициту відносять:

 

A. *

флегмонозний;

 

B.

катаральний;

 

C.

поверхневий;

 

D.

серозний

 

E.

фібринозний

 

111.

Запалення, яке захоплює весь шлунок називається:

 

A.

масивний гастрит

 

B.

дифузний гастрит

 

C.

поширений гастрит

 

D.

тотальний гастрит

 

E. *

пангастрит

 

112.

Згідно топографії процесу у шлунку виділяють хронічний гастрит:

 

A.

пілоричний;

 

B. *

пангастрит

 

C.

гастрит малої кривизни;

 

D.

гастрит великої кривизни

 

E.

пілоро-антральний

 

113.

Згідно топографії процесу у шлунку виділяють хронічний гастрит:

 

A.

гастрит великої кривизни;

 

 

B. *

фундальний;

 

C.

гастрит малої кривизни;

 

D.

пілоричний

 

E.

кардіальний

 

114.

Згідно топографії процесу у шлунку хронічний гастрит буває:

 

A.

гастрит малої кривизни;

 

B. *

антральний;

 

C.

гастрит великої кривизни;

 

D.

кардіальний

 

E.

пілоричний.

 

115.

Калові маси при кровотечі у хворих виразковою хворобою набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають:

 

A. *

меленою (melaena)

 

B.

кавовою гущею

 

C.

малиновим желе;

 

D.

метрорагією

 

E.

епістаксіс

 

116.

Край хронічної виразки обернений до стравоходу:

 

A.

рівний і слизова оболонка не нависає над дефектом;

 

B. *

підритий і слизова оболонка нависає над дефектом;

 

C.

пологий;

 

D.

має вигляд тераси

 

E.

прямовисний

 

117.

Крукенберговські метастази раку шлунка – це лімфогенні ретроградні метастази в:

 

A.

медіастінальні лімфовузли;

 

B.

мезентеріальні лімфовузли;

 

C. *

обидва яєчники

 

D.

парастернальні лімфовузли

 

E.

пахвові лімфовузли

 

118.

Макроскопічно слизова при хворобі Крона нагадує:

 

A.

острівки;

 

B. *

бруківку;

 

C.

доріжку;

 

D.

конусоподібні заглиблення

 

E.

множинні блюдцеподібні заглиблення

 

119.

На розтині виявлено проникаючий дефект у стінці шлунка. Краї його валикоподібні, щільні, очеревина тьм’яна, в черевній порожнині мутна рідина. У даного хворого мала місце:

 

A.

хронічна виразка шлунка.;

 

B.

пенетруюча виразка шлунка.;

 

C. *

перфоративна виразка, перитоніт;

 

D.

малігнізуюча виразка шлунка

 

E.

атрофічні зміни слизової оболонки з кишковою метаплазією

 

120.

Ознаками загострення виразкової хвороби вважається поява:

 

A.

гіалінозу дна виразки

 

B.

склерозу в дні виразки;

 

C. *

фібриноїдних змін стінок судин дна виразки;

 

D.

амілоїдних осередків в краях виразки

 

 

E.

метаплазія слизової оболонки по краях виразки

 

121.

Первинний афект при апендициті –це:

 

A. *

вогнище гнійного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

 

B.

вогнище серозного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

 

C.

вогнище продуктивного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;

 

D.

вогнище гнилісного запалення з ерозією слизової оболонки

 

E.

вогнище проліферативного запалення з формуванням поліпів слизової оболонки

 

       

 

Назва наукового напрямку (модуля):

Семестр:

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒
  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.