![]()
|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля):Стр 1 из 15Следующая ⇒ Назва наукового напрямку (модуля): | Семестр: | ||||
Крок-1. Ботаніка. Модуль 1. | |||||
Опис: | |||||
фармацевтичний, 2 курс | |||||
Перелік питань: | |||||
1. | Окорковіння клітинних оболонок пов'язане з накопиченням в них …
| ||||
A. * | Суберину
| ||||
B. | Целюлози
| ||||
C. | Кутину
| ||||
D. | Лігніну
| ||||
E. | Мінеральних солей
| ||||
2. | При вивченні рослинної клітини за допомогою електронного мікроскопа виявлено, що цитоплазму від клітинної оболонки відділяє...
| ||||
A. * | Плазмалема
| ||||
B. | Тонопласт
| ||||
C. | Гіалоплазма
| ||||
D. | Ендоплазматична сітка
| ||||
E. | Ядерна оболонка
| ||||
3. | Встановлено, що у рослин утворення вторинного запасного крохмалю відбувається в …
| ||||
A. * | амілопластах
| ||||
B. | хлоропластах
| ||||
C. | хромопластах
| ||||
D. | олеопластах
| ||||
E. | протеопластах
| ||||
4. | Встановлено, що ксантофіли - жовто-оранжеві рослинні пігменти, надають забарвлення пелюсткам, плодам і локалізуються здебільшого в
| ||||
A. * | хромопластах
| ||||
B. | амілопластах
| ||||
C. | протеопласти
| ||||
D. | пропластидах
| ||||
E. | олеопластах
| ||||
5. | При мікроскопічному дослідженні листка на поверхні епідерми виявлено товстий шар жироподібної речовини…
| ||||
A. * | кутину
| ||||
B. | суберину
| ||||
C. | кремнезему
| ||||
D. | лігніну
| ||||
E. | хітину
| ||||
6. | При дії на кінчик кореня розчином Люголя в клітинах кореневого чохлика виявили …
| ||||
A. | глікоген
| ||||
B. * | оберігальний крохмаль
| ||||
C. | складні білки
| ||||
D. | жирні олії
| ||||
E. | інулін
| ||||
7. | Клітини із з крупною центральною вакуолею, яка обмежена тонопластом, заповнена клітинним соком і часто містить кристалічні включення, характерні для....
| ||||
A. * | Рослин
| ||||
B. | Тварин
| ||||
| |||||
C. | Ціанобактерій
| ||||
D. | Грибів
| ||||
E. | Водоростей
| ||||
8. | При обробці рослинних клітин флороглюцином з концентрованою сірчаною кислотою їх оболонки набули малиново-червоного забарвлення, що вказує на їх...
| ||||
A. * | Здерев'яніння
| ||||
B. | Окорковіння
| ||||
C. | Ослизнення
| ||||
D. | Кутинізацію
| ||||
E. | Мінералізацію
| ||||
9. | Результатом проведеної гістохімічної реакції на жирні олії у запасаючій тканині насіння соняшника з використанням судану-III єтаке забарвлення:
| ||||
A. * | Рожево-оранжеве
| ||||
B. | Синьо-фіолетове
| ||||
C. | Жовто-лимонне
| ||||
D. | Малиново-червоне
| ||||
E. | Чорно-фіолетове
| ||||
10. | Встановлено, що у залежності від рН клітинного соку синє-фіолетове забарвлення пелюсток квітки змінюється до рожевого чи блідо-рожевого, що зумовлено наявністю...
| ||||
A. * | антоціанів
| ||||
B. | каротинів
| ||||
C. | ксантофілів
| ||||
D. | фікобілінів
| ||||
E. | хлорофілів
| ||||
11. | Зелені пігменти рослин, за участю яких відбувається фотосинтез, містяться в …
| ||||
A. * | хлоропластах
| ||||
B. | амілопластах
| ||||
C. | хромопластах
| ||||
D. | протеопластах
| ||||
E. | мітохондріях
| ||||
12. | При вивченні рослинної клітини під електронним мікроскопом виявлені структури у вигляді стопки сплюснутих мембранних пухирців та цистерн. Що це за органели?
| ||||
A. * | апарат Гольджі
| ||||
B. | ендоплазматичний ретикулум
| ||||
C. | пластиди
| ||||
D. | мітохондрії
| ||||
E. | мікротільця
| ||||
13. | При розгляді під мікроскопом препарату бульби картоплі в клітинах видно включення, які під впливом розчину Люголя забарвлюються в синьо-фіолетовий колір. Це...
| ||||
A. * | Крохмальні зерна
| ||||
B. | Алейронові зерна
| ||||
C. | Краплі жирної олії
| ||||
D. | Кристали інуліну
| ||||
E. | Кристали оксалату кальцію
| ||||
14. | При мікроскопічному і гістохімічному аналізі фіолетових пелюсток в клітинному соці встановлено наявність пігменту…
| ||||
A. * | Антоціанів
| ||||
| |||||
B. | Каротинів
| ||||
C. | Ксантофілів
| ||||
D. | Фікобілінів
| ||||
E. | Хлорофілів
| ||||
15. | Мікроскопічними і гістохімічними методами в клітинах кореневища купени (Однодольні) виявлені рафіди – це.....
| ||||
A. * | Голчаті кристали оксалату кальцію
| ||||
B. | Зірчасті кристали оксалату кальцію
| ||||
C. | Одиночні кристали оксалату кальцію
| ||||
D. | Поодинокі кристали карбонату кальцію
| ||||
E. | Голчаті кристали карбонату кальцію
| ||||
16. | На поверхневих препаратах листка конвалії травневої в ідіобластах мезофілу помітні групи голковидних кристалів – це...
| ||||
A. * | Рафіди
| ||||
B. | Цистоліти
| ||||
C. | Друзи
| ||||
D. | Поодинокі кристали
| ||||
E. | Стилоїди
| ||||
17. | Після дії хлор-цинк-йоду потовщені безбарвні клітинні оболонки коленхіми стали фіолетовими. Отже, ці оболонки...
| ||||
A. * | Целюлозні
| ||||
B. | Просочені лігніном
| ||||
C. | Просочені кутином
| ||||
D. | Просочені мінеральними речовинами
| ||||
E. | Просочені суберином
| ||||
18. | При мікроскопічному дослідженні листка фікуса в деяких клітинах епідерми виявлено внутрішній виріст клітинної оболонки зі скупченням кристалів, які при дії хлористоводневої кислоти розчиняються з виділенням вуглекислого газу. Ця структура -
| ||||
A. * | цистоліт
| ||||
B. | рафіда
| ||||
C. | друза
| ||||
D. | поодинокий кристал
| ||||
E. | стилоїд
| ||||
19. | При мікроскопічному дослідженні рослинної клітини встановлено, що добре розвинена система тилакоїдів характерна для:
| ||||
A. * | Внутрішньої мембрани хлоропластів
| ||||
B. | Зовнішньої мембрани хлоропластів
| ||||
C. | Внутрішньої мембрани мітохондрій
| ||||
D. | Зовнішньої мембрани мітохондрій
| ||||
E. | Внутрішньої мембрани пропластид
| ||||
20. | Обробка рослинного мікропрепарату флороглюцином з концентрованою хлористоводневою кислотою призвела до малиново-червоного забарвлення клітинних оболонок, що вказує на наявність:
| ||||
A. * | Лігніну
| ||||
B. | Пектину
| ||||
C. | Целюлози
| ||||
D. | Геміцелюлози
| ||||
E. | Суберину
| ||||
| |||||
21. | При мікроскопічному дослідженні рослинної клітини встановлено, що добре розвинена система тилакоїдів характерна для:
| ||||
A. * | Внутрішньої мембрани хлоропластів
| ||||
B. | Зовнішньої мембрани хлоропластів
| ||||
C. | Внутрішньої мембрани мітохондрій
| ||||
D. | Зовнішньої мембрани мітохондрій
| ||||
E. | Внутрішньої мембрани пропластид
| ||||
22. | За морфологічними ознаками досліджувана трав’яниста рослина відповідає конвалії звичайній. Для додаткового підтвердження цього була проведена мікроскопія листка і здійснювали пошук кристалічних включень: ...
| ||||
A. * | рафідів
| ||||
B. | поодинокі кристалів
| ||||
C. | друзів
| ||||
D. | стилоїдів
| ||||
E. | кристалічного піску
| ||||
23. | Наявність білкових включень виявляють за допомогою кольорових реакцій. Зокрема, реакцією, при якій під дією концентрованої азотної кислоти білки при нагріванні забарвлюються в колір …
| ||||
A. * | яскраво-жовтий
| ||||
B. | червоний
| ||||
C. | оранжевий
| ||||
D. | фіолетовий
| ||||
E. | синій
| ||||
24. | Тонкі зрізи коренів Inula helenium витримали в 96% этанолі. При їх мікроскопічному дослідженні виявили сферокристали, що вказує на наявність:
| ||||
A. * | Інуліну
| ||||
B. | Крохмалю
| ||||
C. | Білку
| ||||
D. | Слизу
| ||||
E. | Жирів
| ||||
25. | У однодольних рослин кінцеві продукти метаболізму часто представлені багатьма голчастими кристалами оксалату кальцію, зібраними в пачки, це:
| ||||
A. * | Рафіди
| ||||
B. | Друзи
| ||||
C. | Стилоіди
| ||||
D. | Двойнічковие кристали
| ||||
E. | Кристалічний пісок
| ||||
26. | При фотосинтезі в хлоропластах рослинної клітини утворюється короткочасно існуючий крохмаль, який швидко гідролізується до глюкози. Такий крохмаль називається:
| ||||
A. * | Первинний
| ||||
B. | Вторинний
| ||||
C. | Транзиторний
| ||||
D. | Оберігальний
| ||||
E. | Запасний
| ||||
27. | До складу пластид входять пігменти, які виконують функції антиоксидантів і являють собою провітаміни А. Ці пігменти називаються:
| ||||
A. * | Каротиноїди
| ||||
B. | Виключно хлорофіли
| ||||
| |||||
C. | Каротиноїди і хлорофіли
| ||||
D. | Антохлори
| ||||
E. | Антоціани
| ||||
28. | При мікроскопічному дослідженні листка фікуса в деяких клітинах епідерми вияавлено внутрішній виріст клітинної оболонки зі скупченням кристалів, які при дівї хлористоводневої кислоти розчиняються з виділенням вуглекислого газу. Ця структура…
| ||||
A. * | Цистоліт
| ||||
B. | Стилоїд
| ||||
C. | Поодинокий кристал
| ||||
D. | Рафіда
| ||||
E. | Друза
| ||||
29. | Встановлено, що ксантофіли – жовто-оранжеві рослинні пігменти, надають забарвлення пелюсткам, плодам і локалізуються здебільшого в:
| ||||
A. * | Хлоропластах
| ||||
B. | Амілопластах
| ||||
C. | Олеопластах
| ||||
D. | Пропластидах
| ||||
E. | Протеопластах
| ||||
30. | Обробка рослинного мікропрепарату флороглюцином з концентрованою хлористоводневою кислотою призвела до малиново-червоного забарвлення клітинних оболонок, що вказує на наявність:
| ||||
A. * | Лігніну
| ||||
B. | Суберину
| ||||
C. | Геміцелюлози
| ||||
D. | Пектину
| ||||
E. | Целюлози
| ||||
31. | При мікроскопічному дослідженні і гістохімічному аналізі фіолетових пелюсток рослини у клітинному соці виявлено пігмент:
| ||||
A. * | Антоціан
| ||||
B. | Антохлор
| ||||
C. | Ксантофіл
| ||||
D. | Каротин
| ||||
E. | Хлорофіл
| ||||
32. | Результатом проведеної гістохімічної реакції на жирні олії з використанням судану ІІІ є забарвлення…
| ||||
A. * | Рожево-помаранчеве
| ||||
B. | Синьо-фіолетове
| ||||
C. | Жовто-лимонне
| ||||
D. | Малиново-червоне
| ||||
E. | Чорно-фіолетове
| ||||
33. | Тонкі зрізи коренів Inula helenium витримали у 96% розчині етанолу. При їх мікроскопічному дослідженні виявили сферокристали, що вказує на наявність:
| ||||
A. * | Інуліну
| ||||
B. | Білку
| ||||
C. | Слизу
| ||||
D. | Крохмілю
| ||||
E. | Жиру
| ||||
| |||||
34. | Результатом проведеної гістохімічної реакції на жирні олії у запасаючій тканині насіння соняшника з використанням судану-III 'є таке забарвлення:
| ||||
A. * | Рожево-помаранчеве
| ||||
B. | Синьо-фіолетове
| ||||
C. | Жовто-лимонне
| ||||
D. | Малиново-червоне
| ||||
E. | Чорно-фіолетове
| ||||
35. | Ядра клітин оброблено препаратом, що руйнує ядерце. Порушення якого процесу виникло в клітині?
| ||||
A. * | Утворення рибосом
| ||||
B. | Утворення лізосом
| ||||
C. | Утворення центросоми
| ||||
D. | Утворення мітохондрій
| ||||
E. | Утворення комплексу Гольджі
| ||||
36. | Клітини серцевини стебла з великими міжклітинниками, паренхімні, живі, з тонкою пористою оболонкою. Ця тканина -
| ||||
A. * | Основна
| ||||
B. | Провідна
| ||||
C. | Твірна
| ||||
D. | Механічна
| ||||
E. | Покривна
| ||||
37. | Мікроскопічними дослідженнями епідерми листків рослин родини Глухокропивові (Губоцвітні) встановлено, що обидві побічні клітини продихів розташовані перпендикулярно до продихової щілини. Такий продиховий апарат -
| ||||
A. * | Діацитний
| ||||
B. | Парацитний
| ||||
C. | Анізоцитний
| ||||
D. | Аномоцитний
| ||||
E. | Тетрацитний
| ||||
38. | При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, яка складається з фелогену, корка і фелодерми. Такий комплекс тканин утворює...
| ||||
A. * | Перидерму
| ||||
B. | Епідерму
| ||||
C. | Ксилему
| ||||
D. | Флоему
| ||||
E. | Коленхіму
| ||||
39. | У рослин родини Глухокропивові (Губоцвіті) є видільні структури зовнішньої секреції округлої форми, які мають коротку ніжку і 8-12 радіально розташованих секреторних клітин, тобто це - …
| ||||
A. * | Ефіроолійні залозки
| ||||
B. | Ефіроолійні канальці
| ||||
C. | Схизогенні вмістища
| ||||
D. | Лізигенні вмістилища
| ||||
E. | Нектарники
| ||||
40. | В утворенні бічних коренів головна роль належить …
| ||||
A. * | Перициклу
| ||||
B. | Прокамбію
| ||||
C. | Камбію
| ||||
| |||||
D. | Апікальній меристемі
| ||||
E. | Інтеркалярній меристемі
| ||||
41. | При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу хвоїнки сосни виявлено, що мезофіл складається з клітин, які мають багато хлоропластів і звивисті клітинні оболонки. Отже, він утворений паренхімою
| ||||
A. * | складчастою
| ||||
B. | губчастою
| ||||
C. | палісадною
| ||||
D. | запасною
| ||||
E. | водносною
| ||||
42. | Мікроскопія листка світлолюбивої рослини показала, що під епідермою розташовані декілька щільних шарів видовжених хлорофілоносних клітин, які орієнтовані перпендикулярно до поверхні листка. Тобто, ця паренхіма -
| ||||
A. * | палісадна
| ||||
B. | губчаста
| ||||
C. | складчаста
| ||||
D. | водоносна
| ||||
E. | запасна
| ||||
43. | На зубцях листкової пластинки спостерігається виділення краплин води через постійно відкриту щілину між двома замикаючими клітинами епідерми. Ця структура є
| ||||
A. * | гідатодою
| ||||
B. | нектарником
| ||||
C. | осмофором
| ||||
D. | клейким волоском
| ||||
E. | головчастм волоском
| ||||
44. | Потовщення стебла здійснюється за рахунок функціонування …
| ||||
A. * | латеральних меристем
| ||||
B. | апікальних меристем
| ||||
C. | раневих меристем
| ||||
D. | інтеркалярних меристем
| ||||
E. | ендодерми
| ||||
45. | На зрізах екзокарпію апельсина виявлені крупні секреторні утворення без чітких внутрішніх меж|кордонів| – це...
| ||||
A. * | Лізигенні вмістища
| ||||
B. | Схізогенні вмістища
| ||||
C. | Схізо-лізигенні канали
| ||||
D. | Членисті молочні судини
| ||||
E. | Нечленисті молочні судини
| ||||
46. | При мікроскопії листка лікарської рослини|аркуша| були виявлені поверхневі|поверхові, зверхні| структури, що складаються з довгої ніжки і секретуючої багатоклітинної головки|голівки|, які є... |з'являються, являються|
| ||||
A. * | Залозистими волосками
| ||||
B. | Криючими волосками
| ||||
C. | Всмоктуючими волосками
| ||||
D. | Захисними емергенцями
| ||||
E. | Гідатодами
| ||||
47. | В деревині сосни ефірні олії накопичуються в ходах, які з середини вислані шаром секреторних клітин. Такі структури - …
| ||||
| |||||
A. * | Схізогенні вмістища
| ||||
B. | Членисті молочники
| ||||
C. | Нечленисті молочники
| ||||
D. | Лізигенні вмістища
| ||||
E. | Залозки
| ||||
48. | Мікроскопія епідерми листка конвалії травневої (Однодольної рослини) показала, що продихи мають чотири побічні клітини, з яких дві - бокові, а дві - полярні. У такому випадку тип продихового апарату є:
| ||||
A. * | тетрацитний
| ||||
B. | діацитний
| ||||
C. | анізоцитний
| ||||
D. | аномоцитний
| ||||
E. | парацитний
| ||||
49. | При мікроскопічному дослідженні виявлено тканину, що складається живих прозорих клітин з потовщеними зовнішніми стінками, продихами і трихомами. Ця тканина….
| ||||
A. * | Епідерма
| ||||
B. | Перидерма
| ||||
C. | Кірка
| ||||
D. | Ризодерма
| ||||
E. | Веламен
| ||||
50. | У корені виявлено тканину, в якій наявні кореневі волоски, відсутні продихи і кутикула. Що це за тканина?
| ||||
A. * | епіблема
| ||||
B. | эпидерма
| ||||
C. | перидерма
| ||||
D. | эндодерма
| ||||
E. | экзодерма
| ||||
51. | На зрізі осьового органу виявлено комплекс, що складається із фелогену і його похідних – корка і фелодерми. Ця тканина…
| ||||
A. * | перидерма
| ||||
B. | коленхіма
| ||||
C. | склеренхіма
| ||||
D. | епідблема
| ||||
E. | епідерма
| ||||
52. | При мікроскопії кореня виявлені кореневі волоски, які є виростами клітин…
| ||||
A. * | эпіблеми
| ||||
B. | епідерми
| ||||
C. | ендодерми
| ||||
D. | екзодерми
| ||||
E. | мезодерми
| ||||
53. | Мікроскопічним дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, що утворилась в наслідок поділу клітин …
| ||||
A. * | фелогену;
| ||||
B. | прокамбію;
| ||||
C. | камбію;
| ||||
D. | перициклу;
| ||||
E. | протодерми
| ||||
| |||||
54. | В перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички, які утворюються завдяки діяльності...
| ||||
A. * | фелогену
| ||||
B. | фелодерми
| ||||
C. | камбію
| ||||
D. | корової паренхіми
| ||||
E. | прокамбію
| ||||
55. | Вивчаючи стебло, вкрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через...
| ||||
A. * | Сочевички (чечевички)
| ||||
B. | Продихи (устьица)
| ||||
C. | Пори
| ||||
D. | Пропускні клітини
| ||||
E. | Гідатоди
| ||||
56. | При мікроскопії оплодня маку опійного було виявлено трубчасті структури з білим латексом, які є...
| ||||
A. * | Молочниками
| ||||
B. | Секреторними залозками
| ||||
C. | Лізіченними вмістищами
| ||||
D. | Секреторними клітинами
| ||||
E. | Схигогенними канальцями
| ||||
57. | В провідни пучках стебла між вторинною флоемою і вторинноюксилемою розміщена меристематична тканина…
| ||||
A. * | камбій
| ||||
B. | прокамбій
| ||||
C. | фелоген
| ||||
D. | перицикл
| ||||
E. | дерматоген
| ||||
58. | Під мікроскопом на зубчиках листка виявлені секреторні струткруи, які виділяють краплини ріднини. Яку назву мають ці структури?
| ||||
A. * | гідатоди
| ||||
B. | нектарники
| ||||
C. | продихи
| ||||
D. | залозки
| ||||
E. | осмофори
| ||||
59. | При мікроскопії покривної тканини гілочки виявлені корок і фелодерма – похідні…
| ||||
A. * | фелогену
| ||||
B. | камбію
| ||||
C. | прокамбію
| ||||
D. | протодерми
| ||||
E. | перициклу
| ||||
60. | При мікроскопії листка на зубцях виявлені водяні продихи, які є пристосуванням для виділення надлишкової вологи, тобто здійснюють процес...
| ||||
A. * | Гутаціі
| ||||
B. | Газообміну
| ||||
C. | Внутрішньої секреції
| ||||
D. | Транспірації
| ||||
| |||||
E. | Фотосинтезу
| ||||
61. | Мікроскопія епідерми листrа конвалії травневої показала, що продихи мають чотири побічні клітини, з яких дві - бокові, а дві - полярні. У такому випадку тип продихового апарату є:
| ||||
A. * | тетрацитний
| ||||
B. | діацитний
| ||||
C. | анізоцитний
| ||||
D. | аномоцитний
| ||||
E. | парацитний
| ||||
62. | . Мікроскопія листка світлолюбивої рослини показала, що під епідермою розташовані декілька щільних шарів видовжених хлорофілоносних клітин, які орієнтовані перпендикулярно до поверхні листка. Тобто, ця паренхіма -
| ||||
A. * | палісадна
| ||||
B. | губчаста
| ||||
C. | складчаста
| ||||
D. | водоносна
| ||||
E. | запасна
| ||||
63. | При мікроскопії голковидного листка встановлено такий тип паренхіми ….
| ||||
A. * | складчасту
| ||||
B. | стовпчасту
| ||||
C. * | убчасту
| ||||
D. | складчасту і стовпчасту
| ||||
E. | стовпчасту і губчасту
| ||||
64. | В епідермі листка розглянуті комплекси, що включають попарно зближені півмісяцеві клітини з хлоропластами. Це...
| ||||
A. * | Продихи
| ||||
B. | Гідатоди
| ||||
C. | Трихоми
| ||||
D. | Ефіроолійні залозки
| ||||
E. | Сочевички
| ||||
65. | Фелоген утворюється з перициклу або основної тканини, що набуває меристематичної активності. Назвіть до якого типу тканин відноситься фелоген.
| ||||
A. * | твірна
| ||||
B. | покривна
| ||||
C. | видільна
| ||||
D. | механічна
| ||||
E. | провідна
| ||||
66. | Під час мікроскопії покривної тканини гілочки виявлені корок і фелодерма. Це похідні:
| ||||
A. * | Фелогену
| ||||
B. | Камбію
| ||||
C. | Прокамбію
| ||||
D. | Протодерми
| ||||
E. | Перициклу
| ||||
67. | У корені виявлена тканина, яка має кореневі волоски; продихи і кутикула відсутні. Що це за тканина?
| ||||
A. * | Епіблема
| ||||
B. | Екзодерма
| ||||
C. | Перидерма
| ||||
| |||||
D. | Ендодерма
| ||||
E. | Епідерма
| ||||
68. | Під мікроскопом на зубцях листкової пластинки спостерігається виділення краплин води через постійно відкриту щілину між двома замикаючими клітинами епідерми. Ця структура є...
| ||||
A. * | гідатодою
| ||||
B. | нектарником
| ||||
C. | осмофором
| ||||
D. | клейким волоском
| ||||
E. | головчастм волоском
| ||||
69. | Вивчаючи стебло, вкрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюється через …
| ||||
A. * | Сочевички
| ||||
B. | Продихи
| ||||
C. | Пори
| ||||
D. | Пропускні клітини
| ||||
E. | Гідатоди
| ||||
70. | Мікроскопічнимм дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, що утворюється внаслідок поділу клітин…
| ||||
A. * | Фелогену
| ||||
B. | Перициклу
| ||||
C. | Прокамбію
| ||||
D. | Камбію
| ||||
E. | Протодерми
| ||||
71. | При мікроскопічному дослідженні виявлено комплексу тканину, що складається з прозорих живих|жвавих| клітин|клітин| з|із| потовщеними зовнішніми кутинізованими клітинними|клітковими| стінками, продихами і трихомами. Ця тканина –....
| ||||
A. * | Епідерма
| ||||
B. | Перидерма
| ||||
C. | Кірка|
| ||||
D. | Ризодерма
| ||||
E. | Веламен
| ||||
72. | Вивчаючи стебло, вкрите перидермою, дослідник переконався, що газообмін здійснюєтьсяя через…
| ||||
A. * | Сочевички
| ||||
B. | Пори
| ||||
C. | Гідатоди
| ||||
D. | Продихи
| ||||
E. | Пропускні клітини
| ||||
73. | Мікроскопічними дослідженнями стебла стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження, що увторилась внаслідок поділу клітин…
| ||||
A. * | Фелогену
| ||||
B. | Перициклу
| ||||
C. | Протодерми
| ||||
D. | Прокамбію
| ||||
E. | Камбію
| ||||
74. | Дослідженнями встановлено, що висхідний транспорт речовин і розчинених в ній мінеральних речовин забезпечують...
| ||||
A. * | Судини і трахеїди
| ||||
| |||||
B. | Ситовидні трубки
| ||||
C. | Деревні волокна
| ||||
D. | Кутова коленхіма
| ||||
E. | Луб'яні волокна
| ||||
75. | Для кореневищ папоротеподібних характерні провідні пучки, в центрі яких знаходиться ксилема, а флоема оточує її з усіх сторін. Такий пучок - …
| ||||
A. * | Концентричний центроксилемний
| ||||
B. | Концентричний центрофлоемний
| ||||
C. | Радіальний
| ||||
D. | Колатеральний
| ||||
E. | Біколатеральний
| ||||
76. | Кореневищам однодольних рослин (конвалії) притаманні провідні пучки, в яких в центрі пучка розташована флоема, а ксилема її оточує з усіх сторін. Як такий пучок називається?
| ||||
A. * | Концентричний центрофлоемний
| ||||
B. | Концентричний центроксилемний
| ||||
C. | Біколатеральний
| ||||
D. | Радіальний
| ||||
E. | Колатеральний
| ||||
77. | При мікроскопії стебла| квіткової рослини виявлено комплексну тканину, що включає такі гістологічні елементи: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб'яні волокна, луб'яну паренхіму – це характерно для...
| ||||
A. * | Флоеми
| ||||
B. | Ксилеми
| ||||
C. | Перидерми
| ||||
D. | Кірки|скоринки|
| ||||
E. | Епідерми
| ||||
78. | При мікроскопічному дослідженні кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки. Отже це кореневище
| ||||
A. * | Щитника чоловічого
| ||||
B. | Перстача прямостоячого
| ||||
C. | Конвалії звичайної
| ||||
D. | Пирію повзучого
| ||||
E. | Лепехи (аїру) звичайної
| ||||
79. | При мікроскопічному аналізі фрагментів кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність рослини до...
| ||||
A. * | Папоротей
| ||||
B. | Однодольних
| ||||
C. | Дводольних
| ||||
D. | Голонасінних
| ||||
E. | Водоростей
| ||||
80. | При мікроскопії стебла квіткової рослини у флоемі виявлена вся сукупність гістологічних елементів флоеми, а саме: ситовидні трубки....
| ||||
A. * | з клітинами-супутницями, лубяні волокна
| ||||
B. | без клітин-супутниць, деревні волокна
| ||||
C. | з альбуміновими клітинами, деревні волокна
| ||||
D. | з клітинами-супутницями, деревні волокна
| ||||
E. | без альбумінових клітин, деревні волокна
| ||||
| |||||
81. | У складі флоеми стебла виявлені групи щільнозімкнених прозенхімних клітин|клітин| з|із| загостреними кінцями, рівномірно потовщеними, шаруватими, частково здерев'янілими оболонками. Це –
| ||||
A. * | Луб'яні волокна
| ||||
B. | Деревні волокна
| ||||
C. | Волокнисті трахеїди
| ||||
D. | Волокнисті склереїди
| ||||
E. | Клітини коленхіми
| ||||
82. | При мікроскопії стебла квіткової ролсини у флоемі виявлено комплекс таких гістологічних елементів: ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна та луб’яна паренхіма, що характерно для…
| ||||
A. * | Покритонасінних
| ||||
B. | Голонасінних
| ||||
C. | Папоротеподібних
| ||||
D. | Плауновидних
| ||||
E. | Хвощеподібних
| ||||
83. | Мікроскопією стебла квіткової рослини виявлено комплексну тканину, що включає такі гістологічні елементи: ситовидні трубки з| клітинами-|клітинами|супутницями, луб'яні волокна, луб'яну паренхіму – це характерно для...
| ||||
A. * | Флоеми
| ||||
B. | Ксилеми
| ||||
C. | Перидерми
| ||||
D. | Кірки|скоринки|
| ||||
E. | Епідерми
| ||||
84. | Під епідермою на поперечному зрізі стебла|стеблини| під епідермою виявлено декілька шарів живих|жвавих| паренхімних клітин|клітин|, що містять|утримують| хлоропласти, і мають потовщені по кутах|рогах, кутках| целюлозні оболонки. Ця тканина –....
| ||||
A. * | Кутова коленхіма
| ||||
B. | Пухка коленхіма
| ||||
C. | Пластинчаста|пластинчата| коленхіма
| ||||
D. | Запасаюча паренхіма
| ||||
E. | Хлорофілоносна паренхіма
| ||||
85. | Фізіологічними дослідженнями встановлено, що транспорт продуктів фотосинтезу забезпечують…
| ||||
A. * | Ситовидні трубки
| ||||
B. | Судини
| ||||
C. | Трахеїди
| ||||
D. | Паренхими
| ||||
E. | Луб’яні волокна
| ||||
86. | На поперечному зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, що мають дві ділянки флоеми - зовнішню і внутрішню. Такі пучки відносяться до...
| ||||
A. * | Біколатеральний
| ||||
B. | Колатеральний
| ||||
C. | Радіальний
| ||||
D. | Центроксилемний
| ||||
E. | Центрофлоемний
| ||||
87. | Мікроскопія осьового органу показала, що між вторинними флоемою і ксилемою є шар живих тонкостінних, щільно-зімкнених, дещо видовжених клітин, що складають...
| ||||
| |||||
A. * | Камбій
| ||||
B. | Прокамбій
| ||||
C. | Фелоген
| ||||
D. | Перицикл
| ||||
E. | Перидерма
| ||||
88. | При микроскопии листа были обнаружены звездчатые склереиды. Это...
| ||||
A. * | астросклереиды
| ||||
B. | остеосклереиды
| ||||
C. | трихосклереиды
| ||||
D. | макросклереиды
| ||||
E. | брахисклереиды
| ||||
89. | Анатомо-гістохімічний аналіз черешка показав, що під епідермою розташовані живі паренхімні клітини з целюлозними оболонками, потовщеними тангентальний стінками, паралельні поверхні органу. Це...
| ||||
A. * | Пластинчаста коленхіма
| ||||
B. | Кутикова коленхіма
| ||||
C. | Пухка коленхіма
| ||||
D. | Губчаста паренхіма
| ||||
E. | Стовпчаста паренхіма
| ||||
90. | Характерна особливість механічних тканин рослин полягає в тому, що вони складаються в основному із мертвих клітин, але існує один тип механічних тканин, який складається із живих клітин. Які клітини з перелічених типів механічних тканин містять живий протопласт?
| ||||
A. * | коленхіма
| ||||
B. | склереїди
| ||||
C. | лібріформ
| ||||
D. | переваскулярні волокна
| ||||
E. | луб’яні волокна
| ||||
91. | При встановленні типу і особливостей провідних пучків осьових органів враховано взамне розміщення флоеми та ксилеми, а також…
| ||||
A. * | камбію
| ||||
B. | прокамбію
| ||||
C. | коленхіми
| ||||
D. | перициклу
| ||||
E. | фелогену
| ||||
92. | Характерна особливість механічних тканин ролсин полягає в тому, що вони складаються в основному із мертвих клітин, але інує один тип механічних тканин, який скаладається із живих клітин. Які клітини з перелічених типів механічних тканин містять живий протопласт?
| ||||
A. * | Коленхіма
| ||||
B. | Периваскулярні волокна
| ||||
C. | Лібриформ
| ||||
D. | Склереїди
| ||||
E. | Лубяні волокна
| ||||
93. | На поперечному зрізі стебла гарбуза добре помітні відкриті провідні пучки, що мають дві ділянки флоеми – зовнішню іутрішню. Такі пучки називаються…
| ||||
A. * | Біколатеральні
| ||||
B. | Центроксилемні
| ||||
C. | Колатеральні
| ||||
D. | Центрофлоемні
| ||||
| |||||
E. | Радіальні
| ||||
94. | При визначенні типу і особливостей провідних пучків враховане взаємне розташування флоеми і ксилеми та…
| ||||
A. * | Камбію
| ||||
B. | Фелогену
| ||||
C. | Коленхіми
| ||||
D. | Перициклу
| ||||
E. | Прокамбію
| ||||
95. | В листках досліджуваної рослини по центру проходить чітко виражена головна жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Таке жилкування є …
| ||||
A. * | Перистим
| ||||
B. | Пальчастим
| ||||
C. | Дуговим
| ||||
D. | Паралельним
| ||||
E. | Дихотомічним
| ||||
96. | У австралійських акацій асиміляційну функцію в посушливий період виконують плоскі розширені черешки складного листя:
| ||||
A. * | філодії
| ||||
B. | колючки
| ||||
C. | вусики
| ||||
D. | кладодії
| ||||
E. | ловчі апарати
| ||||
97. | Пагони хмелю обвиваються навколо опори і піднімаються вгору, тобто вони - …
| ||||
A. * | Виткі
| ||||
B. | Лежачі
| ||||
C. | Прямостоячі
| ||||
D. | Чіпкі
| ||||
E. | Повзучі
| ||||
98. | При дослідженні лікарської рослини встановлено, що її підземні органи мають вузли, меживузля, лусковидні листки, бруньки та придаткові корені, тобто цей підземний орган являються:
| ||||
A. * | Кореневищем
| ||||
B. | Коренеплодом
| ||||
C. | Коренецибулиною
| ||||
D. | Столоном
| ||||
E. | Бульбою
| ||||
99. | Життєва форма рослини, яка має багато здерев’янілих стебел, що галузяться біля самої землі. Це...
| ||||
A. * | кущ
| ||||
B. | дерево
| ||||
C. | ліана
| ||||
D. | однорічна трава
| ||||
E. | багаторічна трава
| ||||
100. | 6. З метою вегетативного розмноження культури м’яти перцевої були використані...
| ||||
A. * | Кореневища
| ||||
B. | Бульби
| ||||
C. | Корені
| ||||
| |||||
D. | Батоги
| ||||
E. | Вуса
| ||||
101. | У пагона апікальна брунька рано припиняє свій розвиток, а ріст забезпечують дві бічні бруньки, розміщені супротивно під верхівковою. Отже, галуження пагона...
| ||||
A. * | Несправжньодихотомічне
| ||||
B. | Рівнодихотомічне
| ||||
C. | Моноподіальне
| ||||
D. | Нерівнодихотомічне
| ||||
E. | Кущіння
| ||||
102. | З метою збереження цінних сортових якостей був вибраний оптимальний спосіб розмноження м’яти перцевої ….
| ||||
A. * | частинами корневища
| ||||
B. | частинами бульб
| ||||
C. | листковими живцями
| ||||
D. | пророслим насінням
| ||||
E. | виводковими бруньками
| ||||
103. | У лікувальний збір входять листки, в яких розчленованість доходить до сонови листкової пластинки, а сегменти розміщені віялоподібно. Отже, листок…
| ||||
A. * | пальчасторозсічений
| ||||
B. | перисторозсічений
| ||||
C. | пальчастороздільний
| ||||
D. | перистороздільний
| ||||
E. | пальчастолопатевий
| ||||
104. | В барбарису звичайного утворюються колючки, які є видозмінами...
| ||||
A. * | листків
| ||||
B. | прилистків
| ||||
C. | черешків
| ||||
D. | стебел
| ||||
E. | рахісів
| ||||
105. | В листках досліджуваної рослини по центру проходить чітко виражена головна жилка, від якої рівномірно відходять бічні жилки. Таке жилкування називається…
| ||||
A. * | Перисте
| ||||
B. | Дихотомічне
| ||||
C. | Пальчасте
| ||||
D. | Дугове
| ||||
E. | Паралельне
| ||||
106. | Листки Aesculus hippocastanum складається з 5-7 сидячих листочків, довгасто-обернено-яйцеподібних, зубчасто-пилчастих, прикріплених до черешка (рахіс листка), а отже, називаються…
| ||||
A. * | Пальчастоскладні
| ||||
B. | Перистоскладні
| ||||
C. | Пальчастолопатеві
| ||||
D. | Пальчасторозсічені
| ||||
E. | Перисторозсічені
| ||||
107. | При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всисній зоні виявлено, що основну її масу складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це:
| ||||
A. * | Мезодерма
| ||||
B. | Ендодерма
| ||||
| |||||
C. | Екзодерма
| ||||
D. | Коленхіма
| ||||
E. | Фелоген
| ||||
108. | З'ясовано, що бічні корені закладаються ендогенно і розвиваються в результаті активності …
| ||||
A. * | Перициклу
| ||||
B. | Апікальної меристеми
| ||||
C. | Фелогену
| ||||
D. | Камбію
| ||||
E. | Прокамбію
| ||||
109. | На зрізі коренеплоду буряка виділяється декілька шарів камбію, що формують додаткові провідні пучки. Це дозволяє зробити висновок про те, що будова даного коренеплоду…
| ||||
A. * | Вторинна полікамбіальна
| ||||
B. | Вторинна, монокамбіальна
| ||||
C. | Первинна, полікамбіальна
| ||||
D. | Первинна, монокамбіальна
| ||||
E. | Перехідна, монокамбіальна
| ||||
110. | На поперечному зрізі осьового органу виявлений провідний пучок, в якому флоема і ксилема розташовані окремими ділянками, що чергуються по радіусах. Визначите тип провідного пучка і орган, в якому він розташований:
| ||||
A. * | Пучок - радіальний, орган – корінь первинної будови
| ||||
B. | Пучок - центроксилемний, орган – кореневище папороті
| ||||
C. | Пучок - центрофлоемний, орган – кореневище однодольних
| ||||
D. | Пучок - колатеральний закритий, орган – стебло однодольних
| ||||
E. | Пучок – колатеральний відкритий, орган – стебло дводольних
| ||||
111. | У центральному циліндрі кореневища видно закриті колатеральні, а акож центрофлоемні провідні пучки, що дозволяє припустити приналежність рослини до класу …
| ||||
A. * | однодольні
| ||||
B. | дводольні
| ||||
C. | папоротеподібні
| ||||
D. | хвощевидні
| ||||
E. | плауновидні
| ||||
112. | На зрізі кореня соняшника однорічного (Helianthus annuus) виявлене вторинна пучкова будова, означає зріз зроблений в зоні...
| ||||
A. * | Укріпления і проведення
| ||||
B. | Всмоктування
| ||||
C. | Росту та розтягування
| ||||
D. | Клітин, що діляться
| ||||
E. | Кореневого чохлика
| ||||
113. | Розглядаючи будова кореня, студенти звернули увагу на ділянку, поверхневі клітини якої утворили вирости - кореневі волоски. Про яку зону кореня йде мова?
| ||||
A. * | Всмоктування
| ||||
B. | Поділу клітин
| ||||
C. | Розтягування
| ||||
D. | Проведення
| ||||
E. | Кореневий чохлик
| ||||
114. | При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу кореня була виявлена покривна тканина, що складається з тонкостінних, щільно зімкнутих клітин з кореневими волосками. Це -...
| ||||
A. * | Епіблема
| ||||
| |||||
B. | Кореневий чохлик
| ||||
C. | Перидерма
| ||||
D. | ендодерма
| ||||
E. | епідерма
| ||||
115. | Старіючий коренеплід редису менш соковитий, запасаюча ксилема стає пористою, твердне в результаті значного разростання і здерев’яніння...
| ||||
A. * | судин
| ||||
B. | паренхіми
| ||||
C. | луб'яних волокон
| ||||
D. | ситовидних трубок
| ||||
E. | клітин-супутниць
| ||||
116. | При первинній будові кореня запасні поживні речовини відкладаються в…
| ||||
A. * | мезодермі
| ||||
B. | екзодермі
| ||||
C. | перициклі
| ||||
D. | ендодермі
| ||||
E. | центральному осьовому циліндрі
| ||||
117. | Для якої тканини характерні пропускні клітини, що знаходяться в корені первинної будови?
| ||||
A. * | ендодерма
| ||||
B. | перицикл
| ||||
C. | мезодерма
| ||||
D. | центральний осьовий циліндр
| ||||
E. | екзодерма
| ||||
118. | Який тип провідного пучка характерний для первинного анатомічної будови кореня?
| ||||
A. * | радіальний
| ||||
B. | концентричний
| ||||
C. | колатеральний закритий
| ||||
D. | біколатеральний
| ||||
E. | колатеральний відкритий
| ||||
119. | Вторинна анатомічна будова кореня дводольної рослин наявна в зоні:
| ||||
A. * | Проведення і укріплення
| ||||
B. | Кореневих волосків
| ||||
C. | Росту і диференціювання
| ||||
D. | Поділу
| ||||
E. | Кореневого чохлика
| ||||
120. | При мікроскопії поперечного зрізу кореня дводольних рослин, зробленого в зоні всмоктування, виявили ряд клітин з лінзовидними підковоподібними потовщеннями Пасками Каспарі, це клітини:
| ||||
A. * | Ендодерми
| ||||
B. | Екзодерми
| ||||
C. | Мезодерми
| ||||
D. | Перициклу
| ||||
E. | Центрального циліндра
| ||||
121. | При аналізі частин рослини виявлено шматки кореневищ, при їх мікроскопічному аналізі на зрізі виявлені центроксилемні провідні пучки, наявність яких може свідчити про приналежність зразків до ….
| ||||
A. * | Папоротей
| ||||
| |||||
B. | Однодольних
| ||||
C. | Дводольних
| ||||
D. | Голонасінних
| ||||
E. | Водоростей
| ||||
122. | При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всисній зоні виявлено, що основну її масу складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це:
| ||||
A. * | Мезодерма
| ||||
B. | Ендодерма
| ||||
C. | Екзодерма
| ||||
D. | Коленхіма
| ||||
E. | Фелоген
| ||||
123. | На зрізі коренеплоду буряка виділяється декілька шарів камбію, що формують додаткові провідні пучки. Це дозволяє зробити висновок про те, що будова даного коренеплоду…
| ||||
A. * | Вторинна полікамбіальна
| ||||
B. | Вторинна, монокамбіальна
| ||||
C. | Первинна, полікамбіальна
| ||||
D. | Первинна, монокамбіальна
| ||||
E. | Перехідна, монокамбіальна
| ||||
124. | Студенти, розглядаючи будову корен, звернули увагу на ділянку, поверхневі клітини якої утворили вирости – кореневі волоски. Про яку зону кореня йдеться?
| ||||
A. * | Всмоктування
| ||||
B. | Проведення
| ||||
C. | Розтягнення
| ||||
D. | кореневого чохлика
| ||||
E. | Поділу клітин
| ||||
125. | При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всисній зоні виявлено, що основну її масу складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це:
| ||||
A. * | Мезодерма
| ||||
B. | Екзодерма
| ||||
C. | Ендоерма
| ||||
D. | Фелоген
| ||||
E. | Коленхіма
| ||||
126. | При мікроскопічному дослідженні первинної кори кореня у всисній зоні виявлено, що основну її масу складає багатошарова, жива, пухка паренхіма з крохмальними зернами. Це:
| ||||
A. * | Мезодерма
| ||||
B. | Ендодерма
| ||||
C. | Екзодерма
| ||||
D. | Коленхіма
| ||||
E. | Фелоген
| ||||
|
© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.
|
|