|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ДСТУ Б В.2.8-17:2009 6 страница9. Коефіцієнт суміщеності робіт: , (3. 2. 23) де - тривалість виконання окремих будівельних процесів по календарному плану; - тривалість будівництва визначення за календарним планом, дн.
3. 3Будівельний генеральний план 3. 3. 1 Склад і призначення будівельного генерального плану Будгенпланом називається загальний план будівельного майданчика, на якому, окрім існуючих і запроектованих постійних будівель, споруд і інженерних комунікацій, показано тимчасове будівельне господарство з вказівкою необхідних елементів організації робіт. Будівельним майданчиком є земельна ділянка, відведена для будівництва сільськогосподарського або промислового підприємства, селища в сільській місцевості, кварталу або окремого об'єкта в місті. До об'єктів будівельного господарства належать тимчасові будівлі адміністративно-побутового і санітарного призначення (контори, їдальні, приміщення для відпочинку і обігріву робітників, гардеробні, туалети), об'єкти виробничого призначення (бетонорозчинні вузли, майстерні тощо), склади, майданчики для укрупнювального складання і складування конструкцій, шляхи, мережі забезпечення будівництва енергією, водою, теплом, засобами зв'язку і сигналізації, трансформаторні підстанції, підйомні механізми тощо.
3. 3. 2 Охорона праці на будівельному майданчику Організація будівельного майданчика, ділянок робіт та робочих місць повинні забезпечувати безпеку праці робітників на всіх етапах виконання робіт, відповідати вимогам нормативної документації: - ДБН А. 3. 2-2-2009´ " Охорона праці і промислова безпека у будівництві"; - ДБН А. 3. 1-5-05 " Організація будівельного виробництва". При організації будівельного майданчика необхідно визначити небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори. Небезпечні зони повинні бути визначені знаками безпеки і написами встановленої форми. Зони постійно діючих небезпечних факторів: - поблизу неізольованих струмоведучих частин електрообладнання; - поблизу неогороджених перепадів по висоті на 1, 3 м і більше; - в місцях утримання шкідливих речовин в концентраціях, що перевищують межу допустимих, та дії шуму інтенсивністю вище допустимої. Зони постійно діючих небезпечних факторів повинні мати захисні (запобіжні) огородження. Зони потенційно діючих небезпечних факторів: - ділянки території поблизу будівлі, що зводиться; - поверхи (яруси) будівель і споруд однієї захватки, над якими ведуть монтаж (демонтаж) конструкцій або обладнання; - зони переміщення машин, обладнання або їх частин; - місця, над якими здійснюють переміщення вантажів вантажопідйомними кранами. Зони потенційно діючих небезпечних факторів повинні мати сигнальні огородження. Будівельний майданчик повинен мати не менш двох в’їздів (виїздів). При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху транспортних засобів, а на узбіччях доріг і проїздів – добре видимі дорожні знаки, що регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту поблизу місці виконання робіт не повинна перевищувати 10 км/год на прямих ділянках шляху та 5 км/год на поворотах. Ширина воріт автомобільних в’їздів приймається по найбільшій ширині будівельних машин з додаванням 1, 5 м, але не менше 4, 5 м. Автомобільні та пішохідні шляхи повинні розміщуватись за межами небезпечних зон. У випадку, коли автомобільні шляхи знаходяться у зоні переміщення вантажів краном, необхідно передбачати улаштування сигнального огородження, попереджувальних написів та дорожніх знаків про в’їзд в небезпечну зону. Ширина проїзної частини шляхів повинна бути не менш: - 3, 5м – при односторонньому русі; - 6м – при двосторонньому русі. В місцях розвантаження транспортних засобів при односторонньому русі передбачене розширення шляхів – не менше 3х метрів.
3. 3. 3 Розрахунок площі складів Для правильної організації складського господарства на будівельному майданчику необхідно передбачити: - відкриті склади, навіси; - закриті склади опалювальні і не опалювальні. Способи зберігання різних матеріалів описані в ДБН (див. т. 67 А. Ф. Гайовий «Курсове та дипломне проектування»). Площа складів розраховується по такій кількості матеріалів, яке було б достатньо для роботи в певний період. Ця величина призначається запасом матеріалів на складі. , (3. 3. 1) де Рзаг - загальна кількість матеріалів, необхідне для потреб будівництва (приймається на підставі відомості витрати матеріалів), т, м ², шт. Т - тривалість розрахованого періоду (приймається на підставі календарного плану), дні; α - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад. α = 1, 1; n - норма запасу матеріалів, дні; k - коефіцієнт нерівномірності потреби матеріалів, k = 1, 3. Норма запасу матеріалів (n) приймається у днях і залежить від виду транспорту і відстані перевезення. Приймаються наступні норми запасу матеріалів за умови доставки їх транспортом на відстані менше 50км: - для місцевих матеріалів: цегла, щебінь, пісок, керамзит, стінові панелі: 2-5 днів; - для привізних матеріалів: скло, рулонні матеріали, дверні полотна, металеві конструкції: 10-15 днів. Корисна площа складу F без проходів визначається за формулою: , (3. 3. 2) де q – норма зберігання матеріалів (кількість матеріалів укладається на 1м² площі складу); Загальна площа складу S визначається за формулою: , (3. 3. 3) де β – коефіцієнт використання складу (коефіцієнт на проходи, що характеризується відношенням корисної площі до загальної), β = 0, 6. Площа складу визначається в табличній формі, таблиця2. 1.
Таблиця 3. 3. 1 - Площа складів
3. 3. 4 Розрахунок чисельного складу робітників Визначення площ тимчасових будівель і споруд проводиться по максимальної чисельності працюючих на будівельному майданчику та нормативної площі на одну людину, що користується даним приміщенням. Чисельність працюючих визначається за формулою: , (3. 3. 4) де - загальна чисельність працюючих, чол. - чисельність працюючих, яка приймається за графіком зміни чисельності робітників за календарним планом, чол. - чисельність інженерно - технічних працівників, чол. - чисельність службовців, чол. - чисельність молодшого службового персоналу та охорони, чол. k- коефіцієнт, що враховує відпустки, хвороби тощо к = 1, 05 - 1, 06. Чисельність робітників різних категорій визначається за таблицею 2. 2. Таблиця 3. 3. 2 - Чисельність робітників різних категорій
Таблиця прийнята за А. Ф. Гаєвому «Курсове та дипломне проектування», стор. 192. За календарним планом на будівництво промислового об'єкта працює максимальна кількість робочих: Таким чином чисельність робітників складе: , (3. 3. 5) Отже 1% складе . Тоді кількість працюючих на будівельному майданчику по категоріям складе: Далі визначаємо загальну кількість працюючих на будівельному майданчику: 3. 3. 5 Розрахунок площі тимчасових приміщень Визначення площ тимчасових будівель проводиться за максимальної чисельності працюючих на будівельному майданчику та нормативної площі на одну людину користується даним приміщенням. Площі тимчасових будівель розраховують в табличній формі за нормативами. Таблиця 3. 3. 3 - Розрахунок площі тимчасових адміністративно-господарчих будівель
3. 3. 6 Забезпечення будівельного майданчика водою Розрахунок потреби у воді при розробці ПВР проводиться з урахуванням витрати за групами споживачів, виходячи з встановлених нормативів витрати. Водопостачання будівництва здійснено з урахуванням діючої системи водопостачання. При вирішенні питання про тимчасове водопостачання будівельного майданчика визначається схема розташування мережі і діаметр трубопроводу подає воду на наступні потреби: - виробничі; - господарсько – побутові; - душові установки; - пожежогасіння. Повна потреба у воді складе: Взаг = 0, 5× (Ввир + Вхоз + Вдуш) + Впож, (3. 3. 6) Витрата води на виробничі потреби визначається на підставі календарного плану та норм витрати води, наведених у ДБН. Розрахунок потреби у воді при розробці ПВР проводиться з урахуванням витрати за групами споживачів, виходячи з встановлених нормативів витрати. Для встановлення максимальної витрати води на виробничі потреби складаємо графік.
Таблиця 3. 3. 4 - Забезпечення будівельного майданчика водою
Максимальна потреба води становитиме 2225, 34літрів в зміну усерпні та вересні місяці 2018 року. За максимальної потреби знаходимо секундний витрата води на виробничі потреби Знаходимо секундну витрату води на виробничі потреби: , (3. 3. 7) де - максимальна витрата води К1 - коефіцієнт нерівномірності споживання води для будівельних робіт; К1 = =1, 5; t1 - кількість годин роботи, до якої віднесено витрата води, t1= 8 годин; Кількість води на господарські - побутові потреби визначається на підставі запроектованого будгенплану, кількість працюючих користуються послугами і норм наведених у таблиці ДБН. Секундні витрата води на господарсько - побутові потреби: (3. 3. 8) де - максимальна витрата води в зміну на господарсько - побутові потреби; - коефіцієнт нерівномірності споживання води, К2 = 3; - кількість годин роботи в зміну, t2= 8 годин. (3. 3. 9) де - показник за нормою витрат води на господарсько - побутові потреби; - норми витрати води на господарсько - побутові потреби. (3. 3. 10) Секундна витрата води на душові установки: , (3. 3. 11) де - максимальна витрата води на душові установки, л; - коефіцієнт нерівномірності споживання води, К3 = 1; - кількість годин роботи в зміну, = 0, 75 годин. (3. 3. 12) де - кількість людей для душу (з розрахунку площ тимчасових будівель), за таблицею 2. 3. - норми витрати води на душові установки. Кількість води на пожежогасіння визначається, виходячи з того, що передбачено одночасне дію струменя з 3 гідрантів по 5л / с, тобто Впож = × 5, (3. 3. 13) - кількість гідрантів. Впож Таким чином, Діаметр трубопроводу для тимчасового водопроводу розраховують за формулою: , (3. 3. 14) де и 1000 – постійні значення; υ = 1, 5 м /с - швидкість руху води по трубах для тимчасових водопроводів тоД Д = 35, 69 , (3. 3. 15) У нашому випадку Врозрах= Взаг, Тоді, Д = 35, 69 Колодязі з пожежними гідрантами слід проектувати на відстані не більше 100м один від одного. Гідранти повинні розташовуватися не ближче 5м і не далі 60м від будівлі і 1, 5-2 м від узбіччя дороги. У зв'язку з тим, що промисловість випускає пожежні гідранти мінімальним діаметром 100мм, будівельники змушені діаметри труб тимчасового водопроводу приймати такими ж. Однак, для тимчасового водопроводу це не доцільно. Тому гідранти рекомендується проектувати на постійній лінії водопроводу, а діаметр тимчасового водопроводу розраховувати без урахування пожежогасіння: Взаг = (Ввир + Вгоспод + Вдуш), (3. 3. 16) Взаг Тоді, Д = 35, 69 Приймаємо умовний прохід 20мм. 3. 3. 7 Забезпечення будівельного майданчика електроенергією Електропостачання будівництва відповідно до завдання на курсовий проект здійснюється від високовольтної лінії електропередач напругою 6000 кВт. При розробці проекту вирішені питання: - визначена необхідна трансформаторна потужність; - обраний джерело електроенергії; - встановлена принципова схема електропостачання з нанесенням джерел електропостачання споживачів і основних мереж на генплан; - електроенергія на будівельному майданчику споживається для виробничих потреб, для зовнішнього та внутрішнього освітлення. Витрата електроенергії на технологічні потреби не передбачені так як будівництво ведеться у весняно - літній період. На підставі календарного плану виробництва робіт та графіку роботи машин і механізмів визначаються електроспоживачі та їх потужність (кВт), що встановлюється в період максимального споживання електроенергії. Щоб визначити потужність силової установки для виробничих потреб складаємо графік. Таблиця 3. 3. 5 - Забезпечення будівельного майданчика електроенергією
Потужність електродвигунів, встановлених на будівельних машинах і інструментах вибираємо по таблиці 76 користуючись А. Ф. Гайовий «Курсове та дипломне проектування» стр. 198. Потужність силової установки для виробничих потреб визначається за формулою: , (3. 3. 17) де - потужність силової установки для виробничих потреб на будівельному майданчику; де - коефіцієнт попиту (додаток 1);
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|