6. ЕТАНОЛ

ГДК в повітрі виробничих приміщень 1000 мг/м³. За ступенем дії на організм людини відноситься до 4-го класу небезпеки.

Потенційнй вплив на здоров'я: Небезпечний в разі контакту зі шкірою (подразник), попаданні в очі (подразник), малонебезпечний у разі прийому з їжею. Не викликає корозії для шкіри. Не викликає корозії для очей. Не викликає корозії для легенів.

Хронічні наслідки для здоров'я: Малонебезпечні у разі контакту зі шкірою. Речовина токсична для крові, репродуктивної системи, печінки, верхніх дихальних шляхів, шкіри, центральної нервової системи. Може вплинути на генетичний матеріал (мутагенний), викликає несприятливі репродуктивні ефекти і вроджені дефекти, при частому вживанні у непомірних дозах. Може викликати рак. Проходить через плаценту, виділяється з материнського молока. Може викликати розлади шлунково-кишкового тракту – роздратування з нудотою, блювотою, діареєю, і зміни в шлунковій секреції. Може вплинути на поведінку, центральну нервову систему – амнезія, головний біль, м'язова неузгодженість, збудження, легка ейфорія, невиразна мова, сонливість, невпевнена хода, слабкість, зміни в настрої або особистості, надмірне говоріння, запаморочення, атаксія, сонливість, кома або наркоз, галюцинації, викривлене сприйняття; периферійна нервова система – спастичний параліч, двоїння в очах. Помірно токсичний і наркотичний у високих концентраціях. Може також впливати на обмін речовин, крові, печінки, дихання (задишка), та ендокринну систему. Тривалий або повторний контакт зі шкірою може викликати дерматит, алергічну реакцію.

Заходи щодо надання першої допомоги:

При попаданні в очі: негайно промийте очі проточною водою протягом не менше 15 хвилин, тримаючи повіки відкритими. Негайно зверніться за медичною допомогою. Завершіть промивки ретельно з проточною водою, щоб уникнути можливого зараження.

Контакт зі шкірою: у разі контакту негайно промити шкіру великою кількістю води протягом не менше 15 хвилин, видаляючи забруднений одяг і взуття. Промити дезинфікуючим милом і покрити уражену ділянку шкіри антибактеріальним кремом. Негайно зверніться за медичною допомогою.

Вдихання: при вдиханні вивести постраждалого на свіже повітря. Якщо потерпілий не дихає, зробіть штучне дихання. Якщо дихання утруднене, дати кисень. Звернутися за медичною допомогою.

Прийом всередину: при ковтанні не викликати блювоту, якщо на це немає безпосередньої вказівки лікаря. Негайно зверніться за медичною допомогою.

Вогненебезпечний, легкозаймистість в присутності відкритого полум'я і іскор, тепла, окисників. Етанол має вибухову реакцію з окисленим покриттям навколо металевого калію. Етанол запалюється і потім вибухає.

Уникати розливів та берегти від тепла. Тримати подалі від загоряння.

У разі недостатньої вентиляції, надіти відповідне респіраторне обладнання. При попаданні всередину, негайно звернутися до лікаря і показати упаковку або етикетку. Тримати подалі від несумісних, таких як окислювачів, кислот, лугів, вологи. Зберігати у прохолодному, добре провітрюваному відокремленому і спеціально призначеному місці. Не зберігайти вище 23°C.

Засоби особистого захисту:

Технічного контролю: забезпечте витяжну вентиляцію або інші технічні засоби контролю, щоб зберегти концентрації парів у повітрі нижче їх відповідного граничного значення порогу. Переконайтеся, що місця для промивки очей знаходяться якнайближче до місця роботи.

Засоби індивідуального захисту: окуляри для захисту, лабораторний халат, рукавички, респіратор.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ ЗІ СКЛОМ

Вимоги безпеки під час роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами зі скла

1. Під час роботи зі скляними приладами необхідно використовувати скляний посуд без тріщин; не допускати різких змін температури і механічних ударів.

2. Під час роботи на установці, виготовленій зі скла або з елементами зі скла, в умовах, коли є хоч невелика імовірність виділення теплоти або газоподібних продуктів реакції, необхідно обгородити всю установку захисним екраном, а найнебезпечніші ділянки установки – металевою сіткою або металевим кожухом, а також стежити за справністю усіх кріплень у приладах.

3. Під час збирання скляних приладів застосовувати підвищені зусилля не дозволяється. При з'єднанні окремих частин зі скла необхідно захищати руки тканиною.

З метою полегшення збирання приладів кінці скляних трубочок змочують водою або змащують вазеліном.

4. Усі види механічної і термічної обробки скла слід виконувати з використанням захисних окулярів.

5. Щоб обрізати кусок скляної трубки або палички, необхідно зробити на ній надріз напилком або іншим інструментом, який ріже скло, після чого взяти трубку обома руками і легким натиском у напрямі, протилежному надрізу, зламати її. Після цього гострі кінці слід оплавити або обробити наждачним папером.

Якщо хімічні реактиви надійшли до кабінету в ампулах для проведення експерименту, необхідно обережно зробити надріз, відламати шийку ампули, тримаючи ампулу над лотком або іншою посудиною. Потім обережно пересипати або перелити вміст ампули у заздалегідь приготовлену склянку (наприклад, бром чи йод необхідно тримати в склянці із темного скла).

6. Кінці скляних трубок і паличок, що застосовують для розмішування розчинів та іншої мети, мають бути оплавлені.

7. Для змішування або розбавляння речовин, що супроводжуються виділенням теплоти, а також для нагрівання хімічних речовин слід використовувати фарфоровий або тонкостінний скляний посуд.

Пробірки, круглодонні колби, фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому вогні спиртівки, плоскодонні колби і стакани слід нагрівати тільки на електронагрівачах із закритою спіраллю.

8. Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою пробкою доти, поки вона не охолоне.

9. Слід бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки та пробірки або виймаючи їх.

Якщо пробку неможливо відкрити без зусиль, необхідно спочатку обережно постукати по обводу шийки посудини знизу догори дерев'яним молоточком або брусочком і повторити спробу. За умови ускладнення відкривання треба обережно нагріти шийку посудини рушником (м'якою тканиною), змоченим гарячою водою, або над полум'ям спиртового пальника, обертаючи посудину навколо осі, не доторкуючись до полум'я. Не можна нагрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легко займисті речовини.

10. Великі хімічні стакани слід піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї (бортики) спиралися на вказівний та великий пальці.

11. Установку або окремі частини її, що перебувають під вакуумом, слід захищати дротяним екраном (сіткою); під час роботи необхідно користуватися захисними окулярами.

12. Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробуванням посудину потрібно обгорнути рушником (м'якою тканиною) або натягти на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням. Застосовувати плоскодонний посуд (перегонну колбу, приймач) у вакуумних установках і приладах не дозволяється.

13. Тонкостінну посудину під час закривання гумовою пробкою (наприклад, при влаштуванні промивалки) слід тримати за верхнюю частину шийки, пробку злегка повертають, руки при цьому захищають рушником (м'якою тканиною).

14. Роботу з хімічними реактивами, а також роботи, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати в приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла.

15. Нагріваючи рідину в пробірці або колбі, необхідно закріплювати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були направлені від себе; при цьому пробірку або колбу наповнюють рідиною не більше ніж на третину об'єму.

Упродовж усього процессу нагрівання не дозволяється нахилятися над посудиною і заглядати в неї.

16. З метою уникнення опіку при нагріванні хімічних речовин у пробірці або колбі не дозволяється тримати пробірку чи колбу руками, їх треба закріплювати в тримачі для пробірок або в лапці штатива (зажим повинен бути біля отвору пробірки).

17. Під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко ламається і тріскається від ударів, різкої зміни температури. Для його миття щітками дозволяється направляти дно посуди нитільки від себе або вниз.

РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

1. Електрична мережа кабінетів має відповідати вимогам НПАОП 40. 1-1. 21-98.

2. Електрообладнання кабінетів із напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати відповідно до вимог НПАОП 40. 1-1. 21-98.

3. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету хімії необхідно застосовувати їх електричне розділення.

Розділення електричної мережі на окремі розгалуження, які електрично не пов'язані між собою, слід виконувати за допомогою розподільного трансформатора.

4. Струмопровідні частини пристроїв, що встановлені в кабінетах, треба надійно закривати захисними засобами (кожухами). Не дозволяється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими струмопровідними частинами.

5. Радіатори і трубопроводи опалювальної, каналізаційної та водо-провідної систем слід обладнувати захисними засобами, які виготовляються з ізоляційних матеріалів.

6. Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконуються тільки за умови вимкненої напруги. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх треба додатково захищати діелектричними засобами.

7. Щоб уникнути ураження електричним струмом уразі доторкування до патрона гвинтову металеву гільзу патрона слід з'єднувати з нульовим, а не фазовим проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники треба встановлювати лише в розрив кола фазового проводу.

8. Трипровідну електричну мережу необхідно підводити до електрощита керування. Електричний щит керування треба оснащувати кнопкою (рубильником) аварійного вимикання.

9. У кабінеті хімії електрощита керування лінію однофазного струму необхідно підводити через захисно-вимикальний пристрій до демонстраційного столу і пульта керування комплексом апаратури електропостачання. У цьому разі запобіжники і вимикачі треба ставити тільки в коло фазового проводу.

10. Обладнання кабінету хімії необхідно вмикати послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні в цьому випадку повинні бути вимкнені. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

11. У кабінетах хімії не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм.

Не дозволяється застосовувати запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25%.

12. Якщо помічено несправності в електромережі, у тому числі і у випадку виходу з ладу електролампи чи запобіжника, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.

ВИСНОВКИ

Техніка безпеки та її дотримання є обов’язковою при роботі у хімічних лабораторіях. Кожен студент повинен бути ознайомлений із правилами техніки безпеки та дотримуватись їх задля збереження свого здоров’я та життя.

Перед початком роботи необхідно ознайомитись із речовинами та їх впливом на організм людини, як правильно із ними працювати, та що робити у випадку проливу, спалахування. Також необхідно знати основи надання першої медичної допомоги у випадку потрапляння шкідливих і токсичних речовин у організм людини (очі, шкіра, дихальні шляхи, кишково-шлунковий тракт).

Вчасне надання першої медичної допомоги є надзвичайно важливим, а іноді і вирішальним при отруєнні хімічними речовинами. Тому кожен працюючий у лабораторії повинен вміти швидко і якісно надати долікарську допомогу задля запобігання завдання іще більшої шкоди здоров’ю.

Без даних знань студент може нашкодити собі та оточуючим його людям, які працюють у лабораторії. Не знання не звільняє від відповідальності.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 67