2. ІНДІЙ. 4. МЕРКУРІЙ СЕЛЕНІД

2. ІНДІЙ

ГДКстановить 0, 1 мг/м³.

У малих дозах він здатний стимулювати обмін речовин. В організмі більшості людей сполуки індію зустрічаються дуже рідко. Наразі відомостей про вплив цих речовин на здоров'я людини існує мало і тому ці сполуки треба розцінювати як вкрай токсичні, а при роботі з ними дотримуватися техніки безпеки.

Загальний характер дії: впливає на нервову систему і білковий обмін. Хронічне отруєння – болі в суглобах і кістках, руйнування зубів, нервові і шлунково-кишкові розлади, загальна слабкість.

Надходження в організм, розподіл і виведення: із шлунково-кишкового тракту всмоктується 0, 5 % введеної дози. В організмі Індій відкладається в печінці, нирках, слинних залозах і головним чином в кістках 30 %.

Індивідуальний захист. Захист від вдихання пилу. Усунення прямого контакту зі шкірою, захист очей. Затримується на фільтрі ФПП-15 визначається кольоровою реакцією з 4-(2-тіазолілізо) резорцином.

3. СЕЛЕН

ГДК для парів 0, 1 мг/м³

Роль селену в організмі людини: В організмі людини міститься 10-14 мг селену, більша його частина сконцентрована в печінці, нирках, селезінці, серці. Селен присутній в ядрі клітини. Добова потреба людини в селені становить 70-100 мкг.

Згідно з даними епідеміологічних досліджень більш ніж у 80 % населення Росії та України страждає на дефіцит селену.

Селен в організмі взаємодіє з вітамінами, ферментами і біологічними мембранами, бере участь у регуляції обміну речовин, в обміні жирів, білків і вуглеводів, а також в окисно-відновних процесах. Селен є складовим компонентом більше 30 життєво важливих біологічно активних сполук організму. Селен входить в активний центр ферментів системи антиоксидантного-антирадикального захисту організму, метаболізму нуклеїнових кислот, ліпідів, гормонів (глутатіонпероксидази, йодотіронін-дейододінази, тіоредоксінредуктази, фосфоселенфосфатази, фосфолипід-гідропероксид-глутатіонпероксидази, специфічних протеїнів Р і W і ін).

Селен входить до складу білків м'язової тканини, білків міокарда. Також Селен сприяє утворенню трийодтироніну (гормон щитоподібної залози).

Селен є синергістом вітаміну Е і йоду. При дефіциті Селену Йод погано засвоюється організмом. Разом з тим сполуки Селену часто отруйні. При надлишку Селену в організмі виникає захворювання дихальних шляхів, випадання волосся, різка втрата сил. У 10 разів токсичніший за свинець (в їжі більше 5 мг/кг). При гострому отруєнні селеном спостерігаються подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і очей, загальна слабкість, головний біль і запаморочення, нудота, у більш важких випадках – підвищення температури, геморагічний гострий риніт та ларингіт, бронхіт, проливні поти, гіпотонія, шлунково-кишкові розлади (блювання, пронос, іноді зі слідами крові), болючість в області печінки та селезінки, судоми, іноді паралічі. Постраждалі відчувають металевий присмак у роті, часниковий запах видихуваного повітря. При гострій інтоксикації селенистим воднем може розвинутися набряк легень. При хронічному отруєнні селеном хворі скаржаться на втому, відсутність апетиту, головні болі, запаморочення, тяжкість і утруднення в грудях, нудоту, блювоту, проноси, болі в правому підребер'ї. Об'єктивно відзначається виснаження постраждалих, іноді спостерігаються ознаки паренхіматозного гепатиту, гіпотонія, функціональна лабільність судин, хронічний бронхіт.

Профілактика: герметизація обладнання, хороша вентиляція робочих приміщень, попередні та поточні медогляди, переведення вагітних жінок і годуючих матерів на іншу роботу. Використання індивідуальних засобів захисту (гумові рукавички, протипилові респіратори). У період вагітності і годування жінок потрібно переводити на роботу, не пов'язану з селеном.

Лікування. Поряд зі звичайними заходами, застосовуваними при ураженні органів дихання і печінки, рекомендується застосування сіркозатримуючих амінокислот, дієта, багата білками, метіоніну, внутрішньовенне введення тіосульфату натрію, вітаміни С, В1, В12. При опіках від SeO₂ – розчини, емульсії з 10% розчином тіосульфату натрію (відновлює SeO₂ до елементарного Se).

4. МЕРКУРІЙ СЕЛЕНІД

За ступенем дії на організм людини відноситься до 4-го класу небезпеки.

Загальний характер дії: Отруєння солями Ртуті проявляється головним болем, почервонінням, набуханням і кровоточивістю ясен, стоматитом, набуханням лімфатичних і слинних залоз, колітом, тенезмами. Часто підвищується температура. У порівняно легких випадках через 2-3 тижні порушені функції відновлюються, у важких – розвиваються різкі зміни в нирках. В останньому випадку через 56 днів настає смерть. Розлади травлення носять різний характер – від втрати апетиту і нудоти до блювоти (іноді з кров'ю) і проносу, частіше з кровю. Можуть виникати численні виразки слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, в окремих випадках атрофічні зміни печінки, посилення сечовиділення в початковій стадії інтоксикації, зменшення і навіть повне припинення на наступних етапах отруєння.

Природоохоронні заходи. Захист навколишнього середовища спостерігається очищенням вентиляційних викидів і стічних вод від солей ртуті, утилізацією відходів, регламентуванням умов застосування комунальних та промислових стічних вод і шлаків і їх очищення від Ртуті в сільському господарстві.

Індивідуальний захист. В залежності від вмісту в повітрі аерозолів, рекомендуються різні за ступенем захисту фільтруючі ЗІЗОД типу Фга або ФУ, для захисту від парів Ртуті і органічних її з'єднань при концентраціях, що перевищують гранично допустиму не більше ніж в 15 разів, респіратори фільтруючі противогазові Рпг-67г. В умовах впливу аерозолю конденсації і дезінтеграції Heopганічних з'єднань – фільтруючий респіратор ШБ-1, клапанний респіратор МР 5-5 з противортутним патроном. Працюючі з Ртутю і її солями повинні перед прийомом їжі зняти спецодяг та індивідуальні захисні пристосування, вимити руки і прополоскати рот 0, 25 % розчином перманганата калію.

Перша допомога. Специфічні методи лікування – призначення речовин, які утворюють з Ртутю міцні малотоксичні водорозчинні комплексні сполуки, які виводяться з сечею. До антидотів Ртуті відносяться також оксатіол і D-пеніціламін. До переваг окcaтіолу відносяться висока ефективність і низька токсичність. D-пеніціламін, в молекул якого містяться карбоксильна, амінна і сульфанільна rpуппи, утворює з Ртутю водорозчинні комплекси. Застосовується в середину. Випускається в желатинових капсулах по 0, 15 г. При важких гострих отруєннях через рот слід негайно рясно промити шлунок водою з 2-30 г активованого вугілля або білковою водою, після чого дати молоко, збитий з водою яєчний білок, а потім проносне. При гострих, особливо інгаляційних, отруєннях парами Ртуті після виведення постраждалого із зони ураження необхідний повний спокій.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 Следующая ⇒