|
||||||
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ 1 страницаСтр 1 из 8Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІН " ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ПЕА", " ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ЕЗ"
Харків 2006 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІН " ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ПЕА", " ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ ЕЗ"
для студентів усіх форм навчання спеціальностей: 7. 091003 – Побутова електронна апаратура та 7. 091001 – Виробництво електронних засобів
ЗАТВЕРДЖЕНО кафедрою “Проектування та експлуатація ЕА” Протокол № 12 від 21. 02. 06
Харків 2006 Методичні вказівки до практичних занять з дисциплін “Основи конструювання ПЕА“, “Основи конструювання ЕЗ“ для студентів усіх форм навчання спеціальностей 7. 091003 – Побутова електронна апаратура та 7. 091001 – Виробництво електронних засобів. / Упоряд.: Журавльов В. Я., Меняйло О. Д., Подгайко О. І. – Харків: ХНУРЕ, 2006. – 64 с.
Упорядники: В. Я. Журавльов, О. Д. Меняйло, О. І. Подгайко
Рецензент В. М. Світенко
ЗМІСТ
Вступ.............................................................................................................. 5 1 Складання технічного завдання на розробку конструкції ЕА................. 6 1. 1 Мета заняття............................................................................................ 6 1. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 6 1. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 8 1. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 8 2 Аналіз компонувальних схем ЕА.............................................................. 10 2. 1 Мета заняття............................................................................................ 10 2. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 10 2. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 12 2. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 12 3 Оцінка показників надійності ЕА з урахуванням відмов та відновлення 14 3. 1 Мета заняття............................................................................................ 14 3. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 14 3. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 17 3. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 18 4 Оцінка теплового режиму елемента, встановленого на радіаторі........... 19 4. 1 Мета заняття............................................................................................ 19 4. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 19 4. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 25 4. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 25 5 Розрахунок електричної міцності високовольтного блока ЕА................ 26 5. 1 Мета заняття............................................................................................ 26 5. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 26 5. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 30 5. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 31 6 Розробка електромагнітного екрана та оцінка його ефективності........... 32 6. 1 Мета заняття............................................................................................ 32 6. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 32 6. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 38 6. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 38 7 Розрахунок частоти власних механічних коливань плоского модуля.... 39 7. 1 Мета заняття............................................................................................ 39 7. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 39 7. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 43 7. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 44
8 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції ЕА при статичних навантаженнях.............................................................................. 44 8. 1 Мета заняття............................................................................................ 44 8. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 44 8. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 50 8. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 50 9 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції ЕА при вібраційних навантаженнях.......................................................................... 51 9. 1 Мета заняття............................................................................................ 51 9. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів........... 51 9. 3 Контрольні запитання і завдання........................................................... 53 9. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................... 54 10 Оцінка міцності та жорсткості несівних елементів конструкції ЕА при ударних навантаженнях................................................................................ 54 10. 1 Мета заняття.......................................................................................... 54 10. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів......... 54 10. 3 Контрольні запитання і завдання......................................................... 56 10. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................. 57 11 Розрахунок параметрів гвинтових з’єднань........................................... 58 11. 1 Мета заняття.......................................................................................... 58 11. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів......... 58 11. 3 Контрольні запитання і завдання......................................................... 60 11. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач............................................. 60 Додаток А Зразок аркушу технічного завдання......................................... 61 Додаток Б Середня інтенсивність відмов різних ЕРЕ та вузлів ЕА у номінальному режимі роботи....................................................................... 62 Перелік посилань........................................................................................... 63
ВСТУП
Дисципліна «Основи конструювання» призначена для підготовки майбутніх інженерів електронної апаратури, здатних забезпечити проектування радіоелектронних виробів, що відповідають вищій категорії якості. Дисципліна розглядає як теоретичні, так і практичні питання з конструювання. Досвід викладання основ конструювання електронних апаратів свідчить про те, що найбільші труднощі виникають у студентів під час практичного використання отриманих теоретичних знань. Розпочинаючи до вивчення курсу, необхідно усвідомлювати, що процес опанування дисципліною починається з вивчення матеріалу при тісній взаємодії з викладачем у процесі аудиторних занять та організації самостійної роботи у певній логічній послідовності. Основна мета даних вказівок – надання методичної допомоги під час вивчення студентами практичних методик розрахунку окремих параметрів і основних показників конструкції побутових і спеціальних апаратів та систем. Необхідно чітко з’ясовувати вплив специфіки функціонування або експлуатації на конструкцію. Методичні вказівки складаються з одинадцяти розділів за кількістю практичних занять дисципліни «Основи конструювання побутових ЕА», передбачених навчальним планом, та містять методику проведення занять, що разом з лабораторними роботами з даного курсу являють собою єдиний навчально-конструкторський практикум. Починаючи з першого заняття, на якому складається технічне завдання згідно з чинними нормативними документами, в подальшому студент виконує всі наступні етапи конструювання, які відповідають стадіям робочого проектування дослідного зразка і складає " Карту технічного рівня і якості розробки". Основну увагу на практичних заняттях треба приділити методикам виконання розрахунків, пов'язаних з вирішенням задач аналізу та синтезу елементів конструкції ЕА, що виникають на етапах конструкторської розробки. Підготовка до кожного практичного заняття має розпочинатися з досконального розгляду теоретичного матеріалу згідно з рекомендованою літературою, як основною, так і додатковою. Після вивчення теоретичних проблем доцільно розглянути типові завдання та спробувати їх розв’язати. Після цього слід порівняти отриманий самостійно розв'язок з розв'язком, наведеним у методичних вказівках, усунути виявлені помилки, з'ясувавши причини їх виникнення. Для поглибленої підготовки до практичного заняття доцільно самостійно розв'язати одне або два контрольних завдання. За наявності обчислювальної техніки бажано практичні заняття проводити у відповідно обладнаних класах. Усі записи практичних занять слід вести у спеціальному зошиті, де необхідно відобразити як результати самостійної підготовки, так і роботи з викладачем на практичному занятті. Результати виконання практичних завдань істотно впливають (так само, як і результати лабораторних робіт) на одержання заліку з дисципліни. За кожною проведеною темою викладач виставляє оцінку, а по закінченні всіх практичних занять у поточному семестрі – залік, за умови, що відпрацьовані усі практичні заняття і з кожного є позитивна оцінка. 1 СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБКУ КОНСТРУКЦІЇ ЕА
1. 1 Мета заняття Вивчення методики складання технічного завдання на розробку конструкції ЕА.
1. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Технічне завдання (ТЗ) є основним документом для початку розробки конструкції ЕА. Порядок складання, розробки та затвердження ТЗ визначено ГОСТ 15. 001-88 " Продукция производственно-технического назначения". ТЗ складається як для виробництва принципово нових виробів, так і для продукції, що підлягає модернізації, з метою поліпшення її якісних показників [1, 2]. ТЗ підготовляється, як правило, розробником, яким може виступати КБ (НДІ) за завданням замовника, що є за звичай споживачем продукції. В свою чергу, замовником може виступати будь-яка державна, приватна виробнича, суспільна організація або фірма. Розробник виконує підготовку всієї необхідної конструкторської, технологічної, програмної документації, а також відповідно з чинними стандартами бере участь у приймальних випробуваннях дослідної партії. Після доопрацювання і коректування технічної документації за результатами приймальних випробувань вона передається головному виконавцю, яким є підприємство, що безпосередньо здійснює постановку продукції на виробництво. Зверніть увагу, що ТЗ як документ, погоджений і затверджуваний замовником і розробником, має містити необхідні й достатні відомості та вимоги до розробки і виробництва продукції. Воно може бути оформлене у вигляді контракту між замовником і розробником, у вигляді протоколу-угоди між ними або у вигляді документа, що містить вимоги відтворити конструкцію виробу, зразок якого (або ескіз) додається. Задача даного заняття – розробка технічних вимог до конструкції блока ЕА, який підлягає проектуванню, та складання ТЗ. Окремі етапи конструювання ЕА за розробленим ТЗ будуть виконуватися за усім циклом лабораторних і практичних занять з дисципліни. На першому занятті конструкторського практикуму студент повинен отримати схему електричну принципову з переліком елементів, що є початковими даними для проектування блока ЕА. Такий блок має бути автономним електронним пристроєм або функціонально-закінченою частиною більш складної системи. Схема електрична принципова має складатися з активних і пасивних електрорадіоелементів (ЕРЕ) загальним обсягом не менше ніж з 25 елементів. В окремих випадках студент може сам запропонувати таку схему для затвердження викладачем. Готуючись до практичного заняття за даною темою, необхідно вивчити теоретичний матеріал попередніх лекцій і матеріал, викладений в основній [1; 2; 3, с. 23–27] і додатковій [4, с. 8–10; 5, с. 20–25] літературі. 1. 2. 1 Зміст основних вимог технічного завдання ТЗ на учбову розробку має містити такий мінімальний обсяг відомостей і вимог до конструкції ЕА: 1. Найменування виробу. 2. Джерело розробки (джерело, де наведена схема електрична принципова). 3. Галузь застосування і місце установлення. 4. Кліматичне виконання (за ГОСТ 15150-69). 5. Механічні впливи під час експлуатації (група за ГОСТ 16019-2001 або ГОСТ 25467-82). 6. Електричні параметри: - потужність, що споживається; - джерело живлення (вбудоване або окреме; значення та вид напруги, частота); - діапазон робочих частот схеми; - інші електричні параметри, які суттєво впливають на конструкцію (екранне затухання, смуга пропускання, коефіцієнт гармонік тощо). 7. Вимоги до конструкторських параметрів: - габарити; - маса; - вказівки щодо розміщення органів індикації, керування та з’єднання з зовнішніми приладами; - інші необхідні конструкторські вимоги (вказівки про необхідність ручок для перенесення та тощо). 8. Вимоги до надійності: - напрацювання на відмову; - вимоги до типових елементів заміни (ТЕЗ); - інші вимоги, що є специфічними до конструкції (значення коефіцієнта готовності, вимоги до комплектації ЗІП тощо). 9. Вимоги до ергономіки та естетики (ГОСТ 16035-80, ГОСТ 23852-79 або ДСТУ 2429-94, РД 50-149-79 та інші). - інші вимоги, що є специфічними до оформлення. 10. Вимоги до технологічності: - комплексний коефіцієнт технологічності конструкції на етапі проектування; - інші необхідні вимоги (вказівки про метод виготовлення несучих елементів та інші). 11. Економічні вимоги (технологічна собівартість виробу тощо). 12. Вимоги до безпеки життя та діяльності (ГОСТ 12. 0. 002-74 та інші). 13. Річна програма випуску. 14. Дата завершення розробки. У процесі складання ТЗ на конструкторсько-технологічне проектування розробники ЕА досить часто зустрічаються з неможливістю детермінованого опису параметрів майбутньої конструкції, або залежності між окремими її показниками. У цьому випадку вимоги задаються граничними значенням параметрів, або у вигляді вимог щодо їх мінімізації чи максимізації. За деякими розділами ТЗ (наприклад, 4, 5, 9, 12) подається посилання на діючі стандарти. У додатку А наведено зразок аркушу технічного завдання на учбову розробку конструкції ЕА.
1. 2. 2 Порядок виконання роботи 1. Вибрати і подати викладачу схему електричну принципову ЕА, конструкцію якої планується проектувати, та узгодити питання розробки. 2. Скласти ТЗ на розробку конструкції згідно з п. 1. 2. 1. 3. Подати викладачу, що веде практичні заняття, проект ТЗ і затвердити його для використання на наступних етапах учбового конструювання.
1. 3 Контрольні запитання і завдання
1. Хто складає технічне завдання? Хто може виступати як замовник, розробник, виробник, споживач? 2. Для чого у ТЗ необхідно вказувати дестабілізуючі фактори щодо кліматичних і механічних впливів? 3. Які вимоги висуваються до технологічності конструкції? 4. Для чого необхідні вказівки щодо програми випуску? 5. Які вимоги є специфічними для радіоприймального апарата? Побутового? 6. Які вимоги є специфічними для цифрової вимірювальної апаратури? 7. З якого моменту ТЗ вступає в дію? 8. Які документи відносяться до основного комплекту конструкторської документації? 9. Наведіть основні розділи ТЗ. 10. Які конструкторські документи складаються на складальну одиницю, що входить до складу виробу?
1. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач
Завдання. Скласти ТЗ на учбову розробку конструкції малогабаритного підсилювача потужності, схема електрична принципова та електричні характеристики якого наведені у щомісячному журналі «Радио». Планується експлуатувати підсилювач у складі побутової аудіоапаратури. Його конструкцію необхідно спроектувати для випуску в умовах дрібносерійного виробництва. Датою завершення розробки призначити кінець 2006 року. Розв’язання. До початкових даних проектування блока ЕА – схеми електричної принципової підсилювача потужності та переліку елементів – необхідно додати вимоги до конструкції, що розробляється, у вигляді ТЗ. Заповнюємо зразок бланка ТЗ, що наведено у додатку А методичних вказівок. Після прийнятих рішень ТЗ набуває такого вигляду. ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ на розробку конструкції ЕА
1 Назва виробу Підсилювач потужності малогабаритний
2 Галузь застосування і місце встановлення побутова ЕА
3 Джерело розробки Каменєв М. В. Усилитель мощности с коррекцией нелинейных искажений. / Журнал «Радио». – 2003. – Вип. 4. – С. 36–38. джерело, в якому наведена електрична принципова схема та описання принципу дії 4 Електричні параметри: 4. 1 Потужність, що споживається не більше 20 Вт
4. 2 Джерело живлення вбудоване, нестабілізованої напруги ±24 В вбудоване або окреме; значення та вид напруги (постійна або змінна), частота 4. 3 Інші електричні параметри: діапазон робочих частот 50 Гц – 20 кГц ті, що безпосередньо впливають на конструкторське вирішення 5 Конструкторський аналог Підсилювач потужності «Камертон»
6 Кліматичне виконання за ГОСТ 15150-69 УХЛ 4. 1
7 Механічні впливи група М1 ГОСТ 25467-82 група за стандартом 8 Вимоги до конструкторських параметрів 8. 1 Габарити не більше – 350´ 250´ 100 мм вказати повністю, частково або обмежитися вимогами мінімізації розмірів 8. 2 Маса не більше – 3 кг вказати точно або верхню межу 8. 3 Інші необхідні конструкторські вимоги розмістити всі органи: керування – на передній панелі, підключення – на задній панелі 9 Вимоги до надійності 9. 1 Напрацювання на відмову не менше – 12 000 год.
9. 2 Вимоги до типових елементів заміни (ТЕЗ) дискретні ЕРЕ
10 Вимоги до ергономіки та естетики за ДСТУ 2429-94 посилання на стандарти та керівні НД 11 Вимоги до технологічності конструкції не менше – 0, 5 комплексний коефіцієнт технологічності 12 Економічні вимоги забезпечити низьку собівартість виробу 13 Вимоги до безпеки за ГОСТ 12. 0. 002-74 вимоги до забезпечення безпеки або посилання на стандарт 14 Інші необхідні вимоги – 15 Річна програма випуску 2000 шт. /рік 16 Дата завершення розробки 29. 12. 2006 р. Керівник навчального проекту Прийняв до виконання ___________ 2 АНАЛІЗ КОМПОНУВАЛЬНИХ СХЕМ ЕА
2. 1 Мета заняття Аналіз та вивчення внутрішнього і зовнішнього компонування конструкцій ЕА різного призначення.
2. 2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
Розпочинаючи розробку ЕА, доцільно ознайомитися з конструкторськими аналогами, що мають аналогічне функціональне призначення і, за можливості, близьке кліматичне виконання [1–3] з тим, що розробляється. Аналог має бути конструкцією, яка відповідає кращим світовим стандартам. Його аналізують і вивчають з метою: - реалізації принципу наслідування, при якому прогресивні та оптимальні конструкторсько-технологічні вирішення мають бути використані у новій розробці; - розвитку образного мислення, коли конструктор наочно уявляє, якою має бути майбутня розробка; виявляє, що необхідно змінити і внести до конструкції аналога, щоб майбутня конструкція як найкраще відповідала вимогам ТЗ; - спрямованості конструктора до нових творчих пошуків, а не сліпого наслідування традиційних технічних вирішень і бездумного копіювання. Зверніть увагу, що на занятті вивчаються зразки та відповідні конструктивні вирішення щодо апаратури 4…6 покоління. Отриманий з аналізу досвід компонування в подальшому використовується студентом у проектуванні учбової розробки на лабораторних роботах. Готуючись до практичного заняття за даною темою, необхідно вивчити теоретичний матеріал попередніх лекцій і матеріал, викладений в основній [3,
2. 2. 1 Послідовність проведення аналізу конструкції ЕА Слід враховувати, що, виконуючи аналіз, необхідно вивчати й описувати конструктивні вирішення, а не електричну схему аналогічного пристрою. За результатами аналізу необхідно виявити переваги та недоліки компонування. Під час проведення такого аналізу необхідно розглянути ряд питань. 1. Визначити призначення, місце встановлення і засіб використання приладу. 2. Визначити кліматичне виконання приладу згідно з ГОСТ 15150-69. 3. Проаналізувати особливості зовнішнього компонування: - визначити призначення органів індикації, керування і підключення; встановити закономірність їх розташування на передній та інших панелях пристрою; - визначити, чи є ручки для перенесення пристрою та спосіб їх кріплення. Виявити наявність органів настроювання, де й як вони розміщені; - зробити висновок відповідності зовнішнього компонування блока ЕА вимогам ергономіки; - виявити, з якого матеріалу виготовлено передню, бокові і задню стінки блока та способи їх виготовлення; - визначити, як вибрана колірна гама оформлення пристрою та які засоби художнього конструювання використані при зовнішньому компонуванні; - визначити, де й як розміщені написи до органів керування та які методи їх виконання використано; - зробити висновок відповідності зовнішнього компонування блока ЕА вимогам естетики. 4. Проаналізувати особливості внутрішнього компонування: - охарактеризувати компонувальну схему ЕА (касетна, книжкова, з загальним шасі і розміщеними на ньому малогабаритними модулями) та оцінити коефіцієнт заповнення блока за об’ємом; - визначити, як з'єднуються стінки корпуса з шасі. Виявити, з якого матеріалу виготовлено несівні елементи конструкції та методи їх виготовлення; - вказати склад й особливості розміщення модулів у середині блока. Визначити, як закріплено модулі на шасі; - визначити матеріал і точність виготовлення друкованих плат модулів у конструкції; - дати характеристику елементної бази, що використовується в ЕА; - визначити, чи є у блоці конструктивні модулі з великою масою, де вони розміщені та як закріплені; - визначити, яким засобом здійснюються електричні з’єднання між модулями та між елементами всередині блока. Чи є в приладі гнізда, клеми або інші точки для контролю режиму роботи пристрою? - чи забезпечується у блоці захист від атмосферного пилу та вологи? Вказати, які заходи захисту від корозії елементів конструкції використано; - визначити, яке застосовується загальне вирішення забезпечення нормального теплового режиму роботи ЕА, де й як встановлені особливо теплонавантажені елементи; - чи застосовується електромагнітне екранування у блоці? З яких матеріалів виготовлено екрани? - які є високочастотні вузли у блоці? Навести заходи щодо забезпечення електричної міцності. Визначити, якими заходами обумовлюється захист людини-оператора від небезпечної напруги; - зробити висновок про технологічність конструкції за складом та експлуатаційними характеристиками; - чи забезпечується доступ у блок для заміни модулів та елементів? Виявити, якими заходами забезпечується ремонтопридатність ЕА; - зробити висновок відповідності внутрішнього компонування блока ЕА сучасним вимогам до конструкцій даного класу.
2. 2. 2 Порядок виконання роботи 1. Отримати у викладача конструкцію ЕА для вивчення та провести її аналіз. 2. Виконати ескізне креслення зовнішнього компонування пристрою. 3. Виконати ескізне креслення внутрішнього компонування блока. 4. Підготувати звіт з описом конструкції ЕА, що аналізувалась, користуючись вказівками п. 2. 2. 1.
2. 3 Контрольні запитання і завдання
1. Дайте визначення терміну " Конструкція побутового ЕА". 2. У чому суть конструктивної ієрархії? 3. Наведіть структурні рівні конструкції за конструктивною складністю. 4. Сформулюйте принципи розміщення органів керування, індикації та підключення на передній панелі. 5. Сформулюйте принцип комплектування елементів у модулі першого рівня. 6. За якими принципами виконується компонування модулів нижчих рівнів у блоці ЕА? 7. У чому суть принципу електромагнітної сумісності під час компонування блока ЕА? 8. У чому суть принципу теплової сумісності під час компонування блока? 9. Розкрийте зміст методу графічного компонування блока ЕА. 10. Наведіть приклад питомих компонувальних характеристик блока ЕА.
2. 4 Приклади аудиторних і домашніх задач
Завдання. Провести аналіз конструкції підсилювача потужності 100У-101.
Розв’язання. Підсилювач потужності 100У-101, що розглядається, призначений для підсилювання електричних сигналів звукової частоти у мережах радіотрансляції. Підсилювач має такі технічні характеристики: - потужність, що споживається – близько 120 Вт; - діапазон робочих частот – від 50 до 16 000 Гц; - маса – 14, 5 кг; - електроживлення від мережі – ~220±22 В, 50±1 Гц; - габаритні розміри – 460´ 350´ 135 мм. На рис. 2. 1 наведено зовнішній вигляд підсилювача потужності. Підсилювач потужності 100У-101 виконано у вигляді паралелепіпеда, боковими панелями якого є радіатори транзисторів вихідного каскаду 1 (рис. 2. 1). Плоскі верхня та нижня, С-подібні передня 2 і задня 3 панелі корпуса виготовлені з листової легованої сталі товщиною 0, 8 мм. Бокові панелі-радіатори, задня та передня панелі кріпляться між собою на стальній Г-подібній несівній 4 товщиною 1, 2 мм за допомогою гвинтів M4´ 6g-8 ГОСТ 17473-80. Верхня і нижня панелі мають перфорацію та затискуються передньою і задньою. Конструкція не містить гайок, різьба для гвинтів виконана безпосередньо у товщі матеріалу елементів корпуса. Використання сталі, як матеріалу корпуса і несівної, значно знижує показники технологічності конструкції, збільшує її масу та собівартість.
|
||||||
|