Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій 7 страница

8. 5. Виконання рішення про вселення стягувача

8. 5. 1. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним
виконавцем безперешкодного входження стягувача в приміщення,
указане у виконавчому документі, та його проживання (перебування)
у ньому.

8. 5. 2. Після одержання виконавчого документа про вселення
стягувача державний виконавець установлює строк для добровільного
його виконання боржником.

У разі добровільного виконання рішення про вселення стягувач
і боржник підписують акт, який передається державному виконавцеві
разом із заявою стягувача про повернення йому виконавчого
документа. ( Пункт 8. 5. 2 доповнено абзацом другим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

У разі невиконання виконавчого документа про вселення у
добровільному порядку вселення здійснюється примусово державним
виконавцем.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити
боржника і стягувача про день і час примусового вселення.
Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є
перешкодою для виконання рішення про вселення.

8. 5. 3. У разі, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення
про вселення стягувача, до нього застосовуються штрафні санкції,
передбачені статтею 87 Закону ( 606-14 ), та вселення здійснюється
у присутності понятих із залученням працівників органів
внутрішніх справ. ( Пункт 8. 5. 3 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

8. 5. 4. Про виконання рішення державним виконавцем складається
акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні цього
рішення.

8. 5. 5. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню
(перебуванню) стягувача в приміщенні, у яке його вселено, стягувач
має право звернутися до державного виконавця із заявою про
відновлення виконавчого провадження. ( Пункт 8. 5. 5 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21. 04. 2005 )

У цьому разі державний виконавець має право повторно провести
примусове вселення стягувача та застосувати до боржника подвійні
штрафні санкції, передбачені статтею 87 Закону ( 606-14 ). ( Пункт
8. 5. 5 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Якщо стягувач звернувся до державного виконавця із заявою про
відновлення виконавчого провадження з документами, що
підтверджують перешкоди в проживанні (акти житлових органів,
органів внутрішніх справ та ін. ), то державний виконавець,
перевіряючи підстави для відновлення, може зажадати додаткові
документи або провести вихід за місцем виконання рішення, про що
складає відповідний акт.

8. 5. 6. У разі наявності підстав для відновлення виконавчого
провадження державним виконавцем виноситься постанова про
відновлення виконавчого провадження, яка затверджується
начальником органу державної виконавчої служби (додаток 15), а до
боржника застосовуються штрафні санкції.

8. 5. 7. У разі відсутності підстав для проведення повторного
примусового вселення державним виконавцем також виноситься
постанова, яка затверджується начальником органу державної
виконавчої служби із зазначенням усіх мотивів відмови у
відновленні виконавчого провадження.

8. 5. 8. Зазначені постанови можуть бути оскаржені до суду в
10-денний термін.

8. 5. 9. Відновлення виконавчого провадження здійснюється
державним виконавцем один раз не пізніше 10 днів з моменту
закінчення виконавчого провадження. Тому при винесенні постанови
про закінчення виконавчого провадження про примусове вселення
державний виконавець роз'яснює стягувачу його право звернутися з
заявою про відновлення виконавчого провадження протягом 10 днів з
моменту отримання ним постанови про закінчення виконавчого
провадження.

Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове
вселення стягувача не проводиться, якщо особа, яка перешкоджає
його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про
вселення стягувача в цьому випадку вирішується в судовому порядку.

8. 6. Виконання рішення про примусовий обмін

8. 6. 1. Державний виконавець, одержавши виконавчий документ
про примусовий обмін, установлює строк для добровільного його
виконання боржником.

8. 6. 2. У разі невиконання рішення про примусовий обмін у
добровільному порядку державний виконавець здійснює його примусове
виконання відповідно до вимог підрозділів 8. 4 та 8. 5 цієї
Інструкції.

8. 6. 3. Про виконання рішення про примусовий обмін державний
виконавець складає акт, який підписується стягувачем і боржником
(додаток 5).

8. 7. Загальні умови виконання рішення про заборону діяльності
об'єднання громадян

8. 7. 1. Державний виконавець розпочинає виконання рішення про
заборону діяльності об'єднання громадян за заявою передбаченого
законом легалізуючого органу на підставі виконавчого документа про
примусовий розпуск даного об'єднання громадян. Легалізуючий орган
подає цю заяву до державної виконавчої служби після офіційного
повідомлення в друкованих засобах масової інформації про набрання
чинності рішенням щодо заборони діяльності об'єднання громадян.

8. 7. 2. Державний виконавець виносить постанову про відкриття
виконавчого провадження та надає боржнику строк для добровільного
виконання.

8. 7. 3. Державний виконавець повинен зажадати від керівників
або засновників об'єднання громадян оригінали свідоцтва про
державну реєстрацію та Статуту об'єднання громадян, документи
органів внутрішніх справ, які підтверджують знищення печаток та
штампів, дані від банківських установ про закриття рахунків, акт з
податкової адміністрації про здавання звітності керівним органом
об'єднання тощо.

У разі невиконання з боку об'єднання громадян зазначених
вимог державний виконавець сам уживає заходів до виконання
(вилучає свідоцтво, статут, печатку, штамп; свідоцтво та статут
передаються легалізуючому органу, печатка та штамп - до органів
внутрішніх справ тощо).

8. 7. 4. Про виконання рішення про заборону діяльності
об'єднання громадян державний виконавець складає акт, який
підписують державний виконавець і представник легалізуючого
органу. Копії акта надсилаються до суду, який видав виконавчий
документ, та легалізуючому органу.

9. Провадження виконавчих дій щодо іноземців, осіб без
громадянства та іноземних юридичних осіб. Виконання рішень
іноземних судів і арбітражів

9. 1. При виконанні передбачених статтею 3 Закону ( 606-14 )
рішень щодо іноземців, осіб без громадянства та іноземних
юридичних осіб, які відповідно проживають чи зареєстровані на
території України або мають на території України власне майно, у
тому числі яким володіють спільно з іншими особами, застосовуються
положення Закону та цієї Інструкції. ( Пункт 9. 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

9. 2. Порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і
арбітражів визначається відповідними міжнародними договорами,
Законом ( 606-14 ) та іншими законами України. ( Абзац перший
пункту 9. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду
розглядається компетентним судом і після винесення ухвали про
визнання та прийняття до виконання рішення іноземного суду на
території України виписується виконавчий лист, що і є основою для
провадження виконавчих дій.

Основою для виконання рішення іноземного арбітражу є наказ
господарського суду та ухвала компетентного суду України про
визнання та виконання рішення іноземного арбітражу на території
України.

Рішення Міжнародного комерційного господарського суду при
Торгово-промисловій палаті України є виконавчим документом, якщо
примусове виконання цього рішення повинно проводитись на території
України. Виконання вказаного рішення проводиться на підставі заяви
зацікавленої особи, яка адресується відповідному органу державної
виконавчої служби.

Виконавчий документ, виданий в установленому порядку на
підставі рішення іноземного суду чи арбітражу, може бути
пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з
моменту набрання відповідним рішенням законної сили.

10. Захист прав стягувача, боржника та інших осіб під час
провадження виконавчих дій

10. 1. На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших
посадових осіб державної виконавчої служби з виконання рішення або
на відмову в здійсненні вказаних дій у встановлені Законом
( 606-14 ) строки стягувач чи боржник можуть подати скаргу до
начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до
суду за місцезнаходженням районного (міського), районного в місті
органу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з
чинним законодавством.

Скарга у процесі виконавчого провадження з виконання судових
рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника
органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав
виконавчий документ. Скарги щодо виконання інших рішень подаються
до суду за місцезнаходженням відповідного органу державної
виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних
виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої
служби Міністерства юстиції України та відділів державної
виконавчої служби регіональних управлінь юстиції, які подаються до
апеляційного суду за місцезнаходженням відповідного органу
державної виконавчої служби.

Скарга у процесі виконавчого провадження подається у
письмовій формі та повинна включати:

назву органу державної виконавчої служби, до якого подається
скарга;

точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для
фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву
представника сторони виконавчого провадження, коли скарга
подається представником;

реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа,
орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його
номер, резолютивна частина виконавчого документа);

зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону
( 606-14 ), яка порушена;

виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

підпис скаржника або його представника із зазначенням дати
подання скарги.

Скарга, подана у процесі виконавчого провадження до
начальника органу державної виконавчої служби, розглядається у
10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу
державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи
відмову в задоволенні скарги (додаток 20), яка у 10-денний строк
може бути оскаржена у вищому органі державної виконавчої служби
або в суді. У постанові начальник органу державної виконавчої
служби дає вказівки державному виконавцю про хід подальшого
виконання виконавчого документа. Скарги, подані без додержання
вимог, викладених в абзацах третьому - дев'ятому цього пункту,
розглядаються начальником органу державної виконавчої служби в
порядку, установленому Законом України " Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ). { Абзац десятий пункту 10. 1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10. 04. 2007 }

( Пункт 10. 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

10. 2. У разі невиконання без поважних причин у встановлений
державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника
виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та
рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить
постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в
розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника -
юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
( Абзац перший пункту 10. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Постанова державного виконавця про накладення штрафу може
бути оскаржена у начальника відповідного органу державної
виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний
виконавець, або до суду в 10-денний строк (додаток 24). { Абзац
другий пункту 10. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних
причин державний виконавець у тому самому порядку накладає штраф
на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні
рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед
судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до
закону.

За наявності підстав, передбачених статтями 34, 35 Закону
державний виконавець вирішує питання про зупинення виконавчого
провадження (додаток 10).

10. 3. За порушення вимог Закону ( 606-14 ), невиконання
законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими
особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого
документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи
і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про
зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак
злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом
державного виконавця на винних осіб за постановою начальника
відповідного органу державної виконавчої служби накладається штраф
від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян у порядку, передбаченому законом. ( Абзац перший пункту
10. 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в
10-денний строк (додаток 24).

У разі наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно
перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги
законодавства про виконавче провадження, державний виконавець
складає акт про порушення (додаток 5) і надсилає до відповідних
правоохоронних органів подання про притягнення боржника або винної
особи до кримінальної відповідальності. ( Абзац третій пункту 10. 3
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

11. Приймання державним виконавцем коштів. Облік та виплата
депозитних сум

{ Назва розділу 11 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 1. Порядок приймання державним виконавцем коштів

11. 1. 1. Державні виконавці в процесі виконання рішення можуть
особисто за квитанційною книжкою приймати кошти від боржників
(додаток 30). ( Абзац перший пункту 11. 1. 1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від 04. 05. 2001 )

Приймання державними виконавцями коштів у вказаних випадках
проводиться тільки за квитанцією встановленої форми.

11. 1. 2. При прийманні готівки заповнюється квитанція
(додаток 30-1) у двох примірниках, що позначені однією серією та
номером. Примірники квитанцій підписуються особисто державним
виконавцем.

Перший примірник квитанції з позначкою " Примірник 1"
залишається у квитанційній книжці державного виконавця. Другий
примірник квитанції з позначкою " Примірник 2" видається платнику
під його розписку на першому примірнику квитанції.

Жодні виправлення, перекреслення сум, дат або прізвищ
платників у квитанціях не допускаються. Два примірники неправильно
заповненої квитанції анулюються шляхом написання на них чорнилом
" зіпсовано" та залишаються в квитанційній книжці для обліку.

( Пункт 11. 1. 2 в редакції Наказу Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від
04. 05. 2001 )

11. 1. 3. Державним виконавцям забороняється отримувати гроші
без виписування та видачі квитанції встановленої форми за
будь-якими розписками на виконавчих документах, касовими ордерами
установ і т. ін.

11. 1. 4. Отримані за квитанційними книжками суми повинні бути
здані державним виконавцем на відповідний депозитний рахунок
органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого
дня після їх отримання.

Суми, що сплачені в дохід держави у строк, установлений для
добровільного виконання, перераховуються до Державного бюджету
України або місцевих бюджетів без зарахування на рахунок з обліку
депозитних сум.

Суми, які стягнуті на користь держави після винесення
постанови про стягнення виконавчого збору при відсутності витрат
на виконання, перераховуються до Державного бюджету України або
місцевих бюджетів без зарахування на рахунок з обліку депозитних
сум у порядку, установленому Державним казначейством України, а
виконавчий збір - на депозитний рахунок відповідного відділу
державної виконавчої служби.

{ Пункт 11. 1. 4 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 1. 5. До першого примірника квитанції (додаток 30-1) з
позначкою " Примірник 1", що залишається у квитанційній книжці,
вклеюється відповідна квитанція (ощадбанку чи банку) про отримання
коштів. У виконавчому провадженні робиться відмітка про прийняття
коштів із зазначенням дати заповнення та номера квитанції.
( Пункт 11. 1. 5 в редакції Наказу Мін'юсту N 28/5 ( z0388-01 ) від
04. 05. 2001 )

11. 1. 6. Забороняється державним виконавцям проводити видачу
та переказ стягнутих ними сум стягувачам без зарахування на
депозитний рахунок державної виконавчої служби.

11. 1. 7. При зарахуванні коштів на депозитний рахунок
державний виконавець негайно складає розпорядження чи розрахунок
за правилами, викладеними в підрозділі 11. 2 цієї Інструкції.

11. 1. 8. Квитанційні книжки видаються в регіональних
управліннях юстиції начальникам органів державної виконавчої
служби відповідно до потреб. Квитанційна книжка видається
державному виконавцю особою, відповідальною за зберігання, видачу
та облік бланків, під його розписку у книзі обліку витрачання
бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій
документів виконавчого провадження.

{ Пункт 11. 1. 8 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 1. 9. Кожна закінчена квитанційна книжка здається державним
виконавцем особі, відповідальній за зберігання, видачу та облік
бланків під розписку у відповідній графі книги обліку витрачання
бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій
документів виконавчого провадження. { Абзац перший пункту 11. 1. 9
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 1332/5 ( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

Закінчені квитанційні книжки зберігаються в архіві
відповідного органу державної виконавчої служби за правилами
зберігання документів суворої звітності.

11. 1. 10. Правильність ведення квитанційних книжок та
своєчасність унесення сум державним виконавцем перевіряються
начальником відповідного органу державної виконавчої служби
щомісячно.

11. 1. 11. Нова квитанційна книжка видається державному
виконавцю лише після перевірки начальником відповідного органу
державної виконавчої служби правильності та повноти внесення
стягнутих державним виконавцем коштів на депозитний рахунок
державної виконавчої служби. Це проводиться шляхом підрахувань
стягнутих державним виконавцем коштів за корінцями квитанційної
книжки та звірення цієї суми з сумою, внесеною ним на депозитний
рахунок відповідного органу державної виконавчої служби, за
відповідними квитанціями про отримання коштів, з випискою органу
Державного казначейства та записами в книзі обліку депозитних сум.
( Пункт 11. 1. 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

11. 1. 12. При здачі справ державний виконавець здає начальнику
органу державної виконавчої служби незакінчену квитанційну книжку
та квитанції банку про зарахування коштів на депозитний рахунок
органу державної виконавчої служби. ( Пункт 11. 1. 12 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

11. 2. Порядок обліку та виплати депозитних сум { Абзац перший
пункту 11. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 1. Міністерство юстиції України, регіональні управління
юстиції мають реєстраційні рахунки в органах Державного
казначейства України для зарахування стягнутих з боржників коштів
та їх виплати стягувачам. Розрахунки зі стягувачами з даних
рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі.

Для контролю і перевірки стану реєстраційного рахунку і
визначення належності коштів ведеться звітність за депозитними
сумами державної виконавчої служби.

( Пункт 11. 2. 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

11. 2. 2. В органі державної виконавчої служби заводиться книга
обліку депозитних сум (додаток 31) строком на один рік. У книзі
обліку депозитних сум записуються всі суми, які рахуються на день
їх відкриття в залишку на спеціальному реєстраційному рахунку з
обліку депозитних сум.

Книга обліку депозитних сум повинна бути пронумерована,
прошнурована та скріплена печаткою регіонального управління
юстиції.

Допускається ведення книги обліку депозитних сум
автоматизованим (комп'ютерним) способом. При автоматизованій
(комп'ютерній) формі обліку запис здійснюється шляхом прямого
введення обов'язкового складу реквізитів, який установлений для
книги обліку депозитних сум. Склад обов'язкових реквізитів
(графи 5, 8) у разі потреби може бути доповнений.

У цьому випадку процедура ведення книги полягає у щомісячному
(до п'ятого числа) роздрукуванні облікових даних і включенні їх до
відповідної справи за номенклатурою.

Роздрукована книга до десятого числа повинна бути
пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою регіонального
управління юстиції.

{ Пункт 11. 2. 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005; в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 1332/5 ( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 3. Розпорядчим документом начальника органу державної
виконавчої служби визначається особа, відповідальна за ведення
книги обліку депозитних сум, яка здійснює підготовку розрахункових
документів про перерахування коштів, а також ведення необхідних
нарядів банківських документів та розпоряджень державних
виконавців.

Особа, відповідальна за ведення книги обліку депозитних сум,
щомісячно розшифровує суми, що залишились на перше число кожного
місяця.

У книзі обліку депозитних сум залишки переносяться в графу
" залишок коштів на початок місяця".

Нумерація за порядком перенесеного залишку на початок місяця
починається з порядкового номера " один".

Після виведення підсумку за залишками на перше число кожного
місяця особа, що веде депозитний рахунок, засвідчує записи своїм
підписом.

Не допускається наявність незаповнених граф.

Нумерація за порядком надходження коштів протягом місяця
починається з порядкового номера " один" після підпису особи, що
здійснює ведення книги обліку депозитних сум.

Перенесення залишків на кожний новий місяць здійснюється з
нового аркуша.

{ Пункт 11. 2. 3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 4. Книга обліку депозитних сум не менше одного разу на
місяць перевіряється начальником органу державної виконавчої
служби шляхом підрахунку та звірення сум, що надійшли та
перераховані, з випискою із спеціального реєстраційного рахунку з
обліку депозитних сум, у результаті чого залишок на перше число
кожного місяця повинен відповідати залишку депозитних сум на
рахунку.

Після перевірки залишку депозитних сум на кінець звітного
періоду (залишок коштів на перше число місяця та суми, які
надійшли протягом місяця) начальник органу державної виконавчої
служби до п'ятого числа місяця робить напис " перевірено" та
підтверджує цей напис своїм підписом, скріплює печаткою органу
державної виконавчої служби із зазначенням дати перевірки.

{ Пункт 11. 2. 4 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 5. Депозитні суми, які залишились на перше січня нового
року на рахунку, переносяться в нову книгу з повною назвою кожної
окремої суми та вказівкою, кому вона належить, номером виконавчого
провадження, датою зарахування, назвою платежу і вносяться в графу
" залишки коштів на початок місяця". Не допускається об'єднання
декількох сум, які надійшли від одного боржника на користь одного
стягувача, в одну суму.

{ Пункт 11. 2. 5 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 6. У міру надходження з органу Державного казначейства
України виписок про наявність на спеціальному реєстраційному
рахунку з обліку депозитних сум коштів у книгу негайно вносяться
записи.

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної
виконавчої служби особа, відповідальна за ведення книги обліку
депозитних сум, повинна негайно повідомити начальника органу
державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача
надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної
виконавчої служби на виписці з рахунку Державного казначейства
України ставить напис " ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.

Після цього не пізніше наступного робочого дня особа,
відповідальна за ведення книги обліку депозитних сум, повідомляє
державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний
виконавець на виписці Державного казначейства України поряд із
сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

{ Пункт 11. 2. 6 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 7. У разі відсутності відомостей, яким чином провадити
виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про
наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи
отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим
зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим
переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Після цього не пізніше двох робочих днів від дня ознайомлення
з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі
достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності
відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне
розпорядження (в тому числі за зведеним виконавчим провадженням)
(додаток 42), яким визначає належність указаних коштів та спосіб
перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу
державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється
печаткою органу державної виконавчої служби. Указане розпорядження
готується в двох примірниках, оригінал видається особі,
відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія
залишається у виконавчому провадженні.

Копії платіжних доручень про перерахування коштів стягувачам
долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено
належність указаних коштів стягувачам.

Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів
здійснюється особою, відповідальною за ведення книги обліку
депозитних сум, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання
розпорядження державного виконавця.

Кошти, що надійшли на депозитний рахунок від реалізації
конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету
протягом трьох робочих днів з моменту надходження цих коштів.

{ Пункт 11. 2. 7 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

11. 2. 8. У разі надходження суми, яка не задовольняє вимог
усіх стягувачів, а також при необхідності відрахування виконавчого
збору, витрат на виконання складається розрахунок (додаток 43),
який затверджується начальником органу державної виконавчої служби
та долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження.

⇐ Предыдущая 17 18 19 20 212223 24 25 26 Следующая ⇒