Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій 6 страница

6. 3. У разі реорганізації (злиття, приєднання, розділення,
виділення, перетворення) боржника - юридичної особи стягнення за
виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї
юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено
відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи.

У разі ліквідації боржника - юридичної особи, у тому числі
внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ
передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого
для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у
встановленому законодавством порядку. ( Абзац другий пункту 6. 3 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної
комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника
знімається за постановою державного виконавця, затвердженою
начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
( Пункт 6. 3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

При направленні виконавчого документа до ліквідаційної
комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає
закінченню у порядку, установленому Законом ( 606-14 ). ( Пункт
6. 3 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Про направлення виконавчого документа до ліквідаційної
комісії державний виконавець повідомляє стягувача.

7. Звернення стягнення на заробітну плату та інші види
доходів боржника

7. 1. Умови звернення стягнення на заробітну плату та інші
доходи боржника

7. 1. 1. Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію,
стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності в
боржника коштів на рахунках у банках та інших кредитних установах,
відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття
належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про
стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не
перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати. ( Пункт
7. 1. 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 1. 2. При виконанні в примусовому порядку виконавчих
документів про стягнення сум боргів, що перевищують двох
мінімальних розмірів заробітної плати, державний виконавець у
першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника в
банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а
також перевіряє майновий стан боржника. ( Пункт 7. 1. 2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 1. 3. Виконавчі документи направляються за місцем роботи
боржника, отримання ним пенсії, стипендії чи інших доходів для
проведення стягнення в передбаченому законом порядку.

7. 2. Відрахування із заробітної плати (заробітку), стипендії
боржника { Пункт 7. 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

7. 2. 1. Відрахування із заробітної плати (заробітку) чи
стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і
організацій на підставі надісланих їм державним виконавцем
виконавчих документів та розпорядження (додаток 32). { Пункт 7. 2. 1
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 170/5 ( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

7. 2. 2. Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання
чи навчання, то підприємства, установи, організації, які отримали
виконавчий документ, повертають його не пізніш як у 3-денний строк
державному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи,
проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також
повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за
виконавчими документами. У разі неподання зазначених відомостей з
неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути
притягнуто до відповідальності, передбаченої статтею 88 Закону
( 606-14 ).

7. 2. 3. Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно
до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ). { Пункт 7. 2. 3 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від
10. 04. 2007 }

7. 2. 4. Виконавчі документи за місцем виконання зберігаються в
сейфах, вогнетривких шафах.

7. 2. 5. Порядок стягнення суми боргу, розмір відрахування
визначаються державним виконавцем у розпорядженні, що
направляється разом з виконавчим документом, про що в копії
повідомляється стягувачеві.

Якщо боржник отримує декілька видів доходів, то дублікати
виконавчих документів направляються із розпорядженнями державного
виконавця до бухгалтерій підприємств, установ, організацій для
звернення стягнення на заробітну плату боржника. У разі
направлення декількох виконавчих документів до бухгалтерії одного
підприємства, установи, організації державний виконавець щодо
кожного виконавчого документа направляє розпорядження.

7. 2. 6. Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та
розмір відрахування адміністрації підприємств, установ,
організацій не мають права.

7. 2. 7. При поверненні виконавчих документів у зв'язку із
звільненням боржника з роботи у відповідних графах виконавчого
документа робиться запис про утримання суми боргу, а в разі
стягнення періодичних платежів - про час їх утримання та розмір
заробітної плати за останні три місяці. Цей запис завіряється
підписами відповідальних осіб та скріплюється печаткою. У
супровідному листі до виконавчого документа адміністрація зазначає
нове місце роботи чи навчання боржника, його місце проживання,
якщо вони відомі. Копія супровідного листа направляється стягувачу
до відома.

7. 2. 8. Передача виконавчого документа сторонам (третім
особам) на руки забороняється.

7. 3. Звернення стягнення на інші доходи боржника

7. 3. 1. Зазначені в підрозділах 7. 1 та 7. 2 цієї Інструкції
правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:

доходи, отримані фізичною особою, яка є суб'єктом
підприємницької діяльності;

доходи за працю в колективному сільськогосподарському
(фермерському) господарстві;

авторську винагороду за твори літератури, науки або
мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі
науки, літератури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід,
на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий
зразок і раціоналізаторську пропозицію;

суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

7. 3. 2. Для встановлення таких доходів державний виконавець за
заявою стягувача, боржника робить запити у відповідні органи.

7. 3. 3. На допомогу по державному соціальному страхуванню,
виплачувану в разі тимчасової непрацездатності та в інших
випадках, і допомогу в зв'язку з безробіттям стягнення може бути
звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням
здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника.

7. 3. 4. Стягнення не може бути звернено на виплати, визначені
у статті 73 Закону ( 606-14 ).

7. 4. Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів
боржника

7. 4. 1. Відрахування із заробітної плати та інших видів
доходів боржника вираховується із суми, що залишається після
утримання податків.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
встановлюється законодавством про працю та статтею 70 Закону. Цією
самою статтею Закону встановлюються обмеження розміру відрахувань
із стипендії, пенсії та інших доходів боржника.

7. 4. 2. Відрахування із заробітної плати боржника, який за
вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться
з усієї суми заробітної плати без урахування стягнень за вироком.

7. 4. 3. Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді
позбавлення волі, а також з осіб, які перебувають у наркологічних
відділеннях психіатричних диспансерів та стаціонарних лікувальних
закладах, відрахування провадяться з усієї заробітної плати без
урахування відрахувань на витрати щодо їх утримання в цих
закладах.

7. 5. Порядок виконання рішень про стягнення аліментів

7. 5. 1. У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної
плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд якщо
боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на
майно боржника. ( Пункт 7. 5. 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 5. 2. Розмір заборгованості з аліментів визначається
державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з
фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час,
протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на
момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у
відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, то
заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати
для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження
виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з
аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.

7. 5. 3. З осіб, зобов'язаних сплачувати аліменти, у разі
виїзду їх для постійного проживання у країни, з якими Україна не
має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів
провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до
досягнення дитиною повноліття.

З осіб, які працюють за контрактами в іноземних державах і
одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти стягуються
в порядку та розмірах, передбачених законом.

7. 5. 4. За наявності спору питання про розмір заборгованості з
аліментів вирішується за заявою зацікавленої особи судом у
порядку, встановленому законом.

7. 5. 5. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати
систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням
утриманих сум аліментів стягувачам. ( Пункт 7. 5. 5 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 5. 6. Якщо вжитими заходами місце проживання та місце роботи
боржника не будуть встановлені, то державний виконавець
зобов'язаний порушити перед судом питання про розшук боржника
через органи внутрішніх справ. Необгрунтоване пересилання
виконавчих листів для оголошення розшуку не допускається.

7. 5. 7. Повернення виконавчого документа стягувачеві в зв'язку
з невстановленням місця роботи чи проживання боржника не
допускається.

7. 5. 8. Особи, що виявили бажання сплачувати аліменти
добровільно, можуть звернутися до адміністрації за місцем роботи,
за місцем отримання пенсії, стипендії тощо з письмовою заявою про
утримання з їх заробітку аліментів та передачі їх стягувачеві.
Адміністрація підприємства, установи, організації тощо зобов'язана
проводити за такою заявою утримання аліментів у тому самому
порядку, як і за виконавчим листом.

Заяви про утримання аліментів, а також про зміну їх розміру
або припинення утримання аліментів, що надійшли від осіб, які
виявили бажання сплачувати їх добровільно, зберігаються
адміністрацією в порядку, установленому для зберігання виконавчих
документів, і за втрату такої заяви винна посадова особа несе
відповідальність.

За невиконання вищезазначених обов'язків на винних посадових
осіб може бути накладено штраф згідно із законом.

7. 5. 9. Адміністрація підприємства, установи, організації тощо
на підставі письмової заяви платника аліментів або виконавчого
листа зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної
плати, пенсії, стипендії і інших сум і перераховувати їх не
пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати,
пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи
виконавчому листі.

7. 5. 10. Стягнення аліментів провадиться із суми заробітку
платника аліментів після утримання з нього обов'язкових податків.
Перерахування їх стягувачем проводиться за рахунок боржника.

При утриманні аліментів за місцем роботи боржника суми їх не
можуть бути меншими від присудженого рішенням суду розміру та
одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну
дитину. У цьому випадку із заробітної плати (доходу) не може бути
утримано більше 70 відсотків. ( Абзац другий пункту 7. 5. 10 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 100/5
( z1267-05 ) від 26. 10. 2005 )

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час
провадиться в межах трирічного терміну, що передував пред'явленню
виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання,
утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника,
то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно
від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття
особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Якщо за рішенням суду з відповідача слід стягувати аліменти
на утримання трьох і більше дітей, а також заборгованість з
аліментів за минулий час, то державний виконавець дає вказівку про
стягнення 50% із заробітку боржника для забезпечення поточних
платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути
погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення
аліментів власник підприємства, установи, організації або
уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає
виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з
відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум
аліментів. У разі, якщо утримані суми аліментів стягувачу не
перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача
про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, установлені
частиною першою статті 86 Закону ( 606-14 ). ( Пункт 7. 5. 10
доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 5. 11. Звільнення від сплати аліментів та питання про розмір
заборгованості з них вирішується за заявою зацікавленої особи
судом у порядку, встановленому діючим законодавством.

7. 5. 12. Платник аліментів повинен негайно повідомити
державному виконавцю про зміну місця роботи чи проживання, а також
про інші доходи.

У разі неповідомлення з неповажної причини зазначених
відомостей на винних у цьому посадових осіб і громадян, у тому
числі й на платника аліментів, може бути накладено штраф згідно зі
статтею 88 Закону ( 606-14 ).

7. 6. Виконання рішень щодо покарання у вигляді штрафу та
конфіскації майна

7. 6. 1. Виконання рішень щодо покарання у вигляді штрафу
провадиться після закінчення наданого засудженому судом строку
державним виконавцем в порядку, визначеному цією Інструкцією.

7. 6. 2. Конфіскація майна може бути застосована виключно за
рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному
вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є
власністю засудженого, у тому числі його частка в спільній
власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності,
гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться
на рахунках, на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а
також майно, передане засудженим у довірче управління. ( Абзац
другий пункту 7. 6. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 6. 3. При виконанні конфіскації майна засудженого за вироком
суду державний виконавець виносить постанову про відкриття
виконавчого провадження, якщо виконавчий лист відповідає вимогам
статті 19 Закону, з доданням до нього копії вироку суду, протоколу
накладення арешту на майно і опису майна або протоколу про
відсутність майна, яке підлягає опису, або довідки суду про їх
відсутність у кримінальній справі, а при потребі й копії постанови
про накладення арешту на майно.

При виконанні конфіскації майна за постановами суду державний
виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого
провадження, якщо постанова суду відповідає вимогам статті 19
Закону, з доданням до неї протоколу вилучення майна, яке підлягає
конфіскації.

7. 6. 4. У разі невідповідності виконавчого документа статті 19
Закону ( 606-14 ) або відсутності одного з вищеперелічених
документів державний виконавець виносить постанову про відмову у
відкритті виконавчого провадження. ( Пункт 7. 6. 4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 6. 5. Для виявлення майна, яке підлягає конфіскації,
державний виконавець негайно надсилає запити до органів державної
податкової інспекції, банків та інших кредитних установ, органів
ДАІ, БТІ, нотаріату тощо та перевіряє майновий стан боржника за
останнім місцем його прописки, проживання, місцезнаходженням
майна.

7. 6. 6. У процесі виконання державний виконавець виявляє,
описує і накладає арешт не тільки на майно, яке було включене
раніше в протокол опису і арешту майна, складений органами
слідства, а й інше виявлене майно, що підлягає опису, про що
складається акт опису і арешту майна з указівкою попередньої
оцінки майна.

Не підлягає конфіскації і не включається до акта опису й
арешту майно, на яке за законом не може бути звернено стягнення.

7. 6. 7. Установивши розтрату відчуження, підміну переданого на
зберігання майна, державний виконавець складає про це акт.

У такому разі державний виконавець негайно готує подання про
вирішення питання про притягнення винної особи до кримінальної
відповідальності і надсилає його до правоохоронних органів. До
подання додаються копії акта про відсутність майна, вироку суду та
протоколу опису й арешту майна органами попереднього слідства.
Такі дії провадяться також у випадку, коли майно, що підлягає
конфіскації, було виявлено і арештовано державним виконавцем.
( Абзац другий пункту 7. 6. 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Указане виконавче провадження державний виконавець тримає на
контролі до вирішення питання по суті.

7. 6. 8. Частка майна засудженого в спільній власності з іншими
особами, яка підлягає конфіскації, визначається судом.

7. 6. 9. При виконанні вироку суду про конфіскацію вилученого в
засудженого майна виконання провадиться в загальному порядку. При
виконанні конфіскації вилучених у засудженого коштів та цінностей,
що зберігаються в ФІНО органів попереднього слідства, державний
виконавець направляє до ФІНО копію виконавчого листа з
розпорядженням (додаток 34). Таке виконавче провадження вважається
закінченим за наявності підтвердження з ФІНО про виконання
розпорядження державного виконавця. Виконавчий лист з відміткою
про виконання повертається до суду, що його видав. ( Пункт 7. 6. 9
із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5
( z0388-01 ) від 04. 05. 2001 )

7. 6. 10. За наявності декількох виконавчих документів про
стягнення коштів чи ін. щодо одного боржника, майно якого за
рішенням суду підлягає конфіскації, реалізується в порядку,
встановленому цією Інструкцією. У цьому разі розподіл суми, що
надійшла після реалізації, встановлюється відповідно до статті 43
Закону ( 606-14 ) та пункту 5. 1. 2 цієї Інструкції, а також з
урахуванням установленої статтею 44 Закону черговості задоволення
вимог стягувачів.

7. 6. 11. Під час виконання рішення суду про конфіскацію
майна, вилученого митними органами, державний виконавець протягом
десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження проводить опис
та арешт майна, що підлягає конфіскації, попередивши про це митний
орган не пізніше ніж за п'ять днів про час проведення такої дії.
( Інструкцію доповнено пунктом 7. 6. 11 згідно з Наказом Мін'юсту
N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002 )

7. 6. 12. Акт опису та арешту майна складається державним
виконавцем у присутності понятих за участю представника митного
органу. ( Інструкцію доповнено пунктом 7. 6. 12 згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002 )

7. 6. 13. Подальші дії державного виконавця щодо розпорядження
майном, конфіскованим за рішенням суду, здійснюються відповідно до
Закону ( 606-14 ) та цієї Інструкції. ( Інструкцію доповнено
пунктом 7. 6. 13 згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від
20. 02. 2002, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

( Пункт 7. 6. 14 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

7. 6. 15. Після виконання виконавчого документа про конфіскацію
майна державний виконавець робить відповідні відмітки про
виконання у виконавчому документі і повертає його відповідному
суду.

8. Виконання рішень у немайнових спорах

8. 1. Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто
вчинити певні дії або утриматись від їх учинення

8. 1. 1. Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим
документом, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або
утриматися від їх учинення, державний виконавець відповідно до
статті 24 Закону визначає йому строк добровільного виконання
рішення.

8. 1. 2. У разі невиконання без поважних причин цих вимог
державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції,
передбачені статтею 87 Закону, і призначає новий строк виконання.

Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може
бути проведено без участі боржника, державний виконавець
організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому
законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у
сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у
порядку, установленому частиною другою статті 87 Закону
( 606-14 ). ( Абзац другий пункту 8. 1. 2 в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

8. 1. 3. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо,
державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та
інші заходи, передбачені статтею 87 Закону ( 606-14 ), після чого
виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою
начальником відповідного органу державної виконавчої служби,
повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий
документ (додаток 23). ( Пункт 8. 1. 3 в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

8. 2. Виконання рішення про поновлення на роботі

8. 2. 1. Виконавчий документ про поновлення на роботі незаконно
звільненого або переведеного працівника виконується негайно.
Виконання вважається завершеним з моменту фактичного допущення
працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі

відповідного наказу органу, який прийняв незаконне рішення про
звільнення або переведення працівника.

8. 2. 2. У разі невиконання власником або уповноваженим ним
органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі
незаконно звільненого або переведеного працівника державний
виконавець застосовує до них штрафні санкції, передбачені статтею
87 Закону ( 606-14 ).

Крім того, державний виконавець у разі умисного невиконання
посадовою особою рішення суду може звернутися до суду з поданням
про вирішення питання про притягнення її до відповідальності,
передбаченої статтею 382 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ). ( Абзац другий пункту 8. 2. 2 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21. 04. 2005 )

8. 2. 3. Після фактичного допущення працівника до роботи
складається акт про виконання рішення, виконавче провадження
підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенні
працівника до роботи, а в працівника з'являється право на
звернення до суду в порядку позовного провадження.

8. 3. Виконання рішень про відібрання дитини

8. 3. 1. Під час виконання рішень про відібрання дитини
державний виконавець провадить виконавчі дії з обов'язковою участю
особи, якій дитина передається на виховання, із залученням
представників органів опіки і піклування, а при потребі -
представників органів та установ освіти, медичних працівників.

8. 3. 2. У разі потреби державний виконавець може звернутися до
суду з поданням про вирішення питання про тимчасове влаштування
дитини до дитячого чи лікувального закладу.

8. 3. 3. При неможливості з'ясування місцезнаходження боржника,
дитини або обох державний виконавець звертається з поданням до
суду про розшук дитини або боржника. У разі перешкоди з боку
боржника щодо виконання державний виконавець вирішує питання про
застосування до нього штрафних санкцій.

8. 3. 4. При виконанні рішень про відібрання дитини
забороняється застосовувати до дитини заходи фізичного впливу.

8. 4. Порядок виконання рішень про виселення боржника

8. 4. 1. Виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного
у виконавчому документі, від особи, яка виселяється, її майна,
домашніх тварин та в забороні даній особі користуватися звільненим
приміщенням. Примусовому виселенню підлягають лише особи, які
визначені у виконавчому документі. ( Пункт 8. 4. 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

8. 4. 2. Щодо справ про виселення державний виконавець надає
боржнику термін для добровільного виконання (до 15 днів).

8. 4. 3. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити
боржника про день і час примусового виселення. Відсутність
боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою
для виконання виконавчого документа.

8. 4. 4. Виселення здійснюється у присутності понятих за
сприянням органів внутрішніх справ, з обов'язковим описом майна
державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається
під розписку боржникові. Державний виконавець у разі потреби
забезпечує в установлений термін зберігання майна боржника
протягом строку, що не перевищує трьох років, з покладенням
зазначених витрат на боржника. Після завершення трирічного строку
невитребуване майно реалізується в порядку, передбаченому для
реалізації безхазяйного майна.

8. 4. 5. Якщо виконання здійснюється за відсутності осіб, що
виселяються, то державний виконавець зобов'язаний провести разом з
описом майна його оцінку. Описане майно передається на
відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем
призначена зберігачем майна.

Передане на зберігання майно боржника видається йому
державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником
витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити
витрати на зберігання майна, вони компенсуються за рахунок
реалізації частини майна боржника. ( Пункт 8. 4. 5 доповнено абзацом
другим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21. 04. 2005 )

8. 4. 6. Про виконання рішення державним виконавцем складається
акт, який підписується особами, що брали участь у виконанні.

8. 4. 7. Якщо особі, яка виселяється, має бути надано інше
житлове приміщення, то державний виконавець надсилає відповідному
житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання
рішення щодо надання такого приміщення. У разі ненадання у
визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець
складає про це акт і звертається до суду з поданням про визначення
порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом цього
питання виконавчі дії не провадяться. У разі виникнення обставин,
які перешкоджають виконанню рішення або його унеможливлюють,
державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого
провадження і звертається до суду з поданням про роз'яснення
подальшого порядку виконання або про відстрочку виконання.

Якщо особа самостійно вселилася в приміщення, з якого вона
була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено
державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення
про виселення. Виконавче провадження у цьому разі підлягає
поновленню за постановою державного виконавця. ( Пункт 8. 4. 7
доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

⇐ Предыдущая 16 17 18 19 202122 23 24 25 Следующая ⇒