Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій 4 страница



4. 13. 6. Розшук громадянина-боржника, дитини за ухвалою суду
або транспортних засобів боржника за постановою державного
виконавця здійснюється органами внутрішніх справ у порядку,
установленому Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх
справ України та органів державної виконавчої служби при
примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових
осіб), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України
та Міністерства юстиції України від 25. 06. 2002 N 607/56/5
( z0541-02 ), зареєстрованою в Мін'юсті України 27. 06. 2002 за
N 541/6829 (із змінами та доповненнями).

4. 13. 7. Постанова державного виконавця про розшук обов'язкова
до виконання всіма громадянами та посадовими особами. За її
невиконання настає відповідальність, передбачена статтею 88 Закону
( 606-14 ).

4. 13. 8. За іншими виконавчими документами державний
виконавець може звернутися до суду з поданням про розшук боржника
або дитини чи винести постанову про оголошення розшуку майна
боржника за наявності письмової згоди стягувача відшкодувати
витрати на розшук та авансувати зазначені витрати відповідно до
Закону ( 606-14 ). У цьому випадку стягувач має право в судовому
порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з
проведенням розшуку.

4. 13. 9. Незвернення державного виконавця до суду у випадках,
передбачених у пункті 4. 13. 1 цієї Інструкції, а також постанова
державного виконавця про відмову в розшуку майна боржника та
постанова про стягнення витрат, пов'язаних з розшуком, можуть бути
оскаржені у відповідному суді у 10-денний строк.

( Пункт 4. 13 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 14. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум, черговість
задоволення вимог стягувачів та виплата стягувачеві грошових сум
визначаються статтями 43, 44 та 44-1 Закону ( 606-14 ).

З грошової суми (у тому числі одержаної від реалізації майна
боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, у першу
чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на
проведення виконавчих дій, у другу чергу компенсуються витрати
державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не
покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу
задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір.
Виконавчий збір стягується пропорційно до фактично задоволених
вимог стягувача.

( Пункт 4. 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5
( z0186-02 ) від 20. 02. 2002, в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 15. Витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій

4. 15. 1. Витратами, пов'язаними з проведенням виконавчих дій,
є витрати на організацію й проведення виконавчих дій.

До витрат на проведення виконавчих дій належать кошти,
витрачені на:

перевезення, зберігання й реалізацію майна боржника;

оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених
у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;

поштовий переказ стягувачеві стягнутих аліментних сум;
( Абзац п'ятий пункту 4. 15. 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22. 09. 2003 )

розшук боржника, його майна або розшук дитини;

оголошення в засобах масової інформації;

інші необхідні витрати для забезпечення належної організації
виконання рішень органами державної виконавчої служби. ( Абзац
восьмий пункту 4. 15. 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 115/5 ( z0866-03 ) від 22. 09. 2003 )

До інших витрат на організацію виконавчих дій належать
витрати на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до
статті 47 Закону ( 606-14 ); придбання службових житлових
приміщень; придбання службових приміщень; страхування державних
виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом;
матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі:
придбання канцелярських та господарських товарів; підписка або
передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань;
придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю; витрати
транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда
транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за
використання державними виконавцями власного автотранспорту;
оренда приміщень; ремонт та обслуговування оргтехніки; поштові
витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; витрати
на установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної
сигналізації; витрати на охорону та охоронну сигналізацію;
поліграфічні витрати; витрати на проведення семінарів; витрати на
відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на
придбання проїзних документів; витрати на оплату комунальних
послуг та енергоносіїв; придбання основних засобів та програм;
витрати на Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень; поточний
та капітальний ремонт приміщень; витрати на привід боржників до
органів державної виконавчої служби, у тому числі інші витрати в
разі застосування державним виконавцем приводу боржників через
органи Міністерства внутрішніх справ України; інші витрати,
пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій. ( Абзац
дев'ятий пункту 4. 15. 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мін'юсту N 43/5 ( z0388-03 ) від 20. 05. 2003, в редакції Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

( Пункт 4. 15. 1 в редакції Наказу Мін'юсту N 2/5 ( z0011-01 ) від
09. 01. 2001 )

4. 15. 2. Про суми витрат на проведення виконавчих дій
державний виконавець складає акт про витрати на проведення
виконавчих дій (додаток 35), в якому зазначаються перелік та суми
витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також
документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких
документів.

Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій
державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з
актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується
начальником відповідного органу державної виконавчої служби
(додаток 3).

( Пункт 4. 15. 2 в редакції Наказу Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від
20. 02. 2002 )

4. 15. 3. Витрати на проведення виконавчих дій покриваються за
рахунок коштів, що надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки для
обліку інших надходжень спеціального фонду, а також коштів сторін
та інших осіб на проведення виконавчих дій відповідно до Закону
( 606-14 ). Контроль та облік витрат на виконання покладаються на
начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
( Абзац перший пункту 4. 15. 3 в редакції Наказу Мін'юсту N 9/5
( z0186-02 ) від 20. 02. 2002, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

 

( Абзац другий пункту 4. 15. 3 виключено на підставі Наказу
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )
 

4. 16. Виконавчий збір

4. 16. 1. У разі невиконання рішення у строк, установлений для
добровільного його виконання, з боржника постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби (додаток 3), стягується виконавчий
збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або
вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим
документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у
строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника
після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується
виконавчий збір - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника -
юридичної особи. { Абзац перший пункту 4. 16. 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

Виконавчий збір не стягується із страховиків, які здійснюють
державне обов'язкове особисте страхування, при виконанні
державними виконавцями рішень про стягнення коштів за державним
обов'язковим особистим страхуванням, та з осіб, звільнених від
його сплати згідно з законодавством, а також за виконавчими
документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів,
стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для
забезпечення позовних вимог.

( Пункт 4. 16. 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 115/5
( z0866-03 ) від 22. 09. 2003 )

4. 16. 2. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься
при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю
після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та
встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не
виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до
вимог Закону ( 606-14 ). При подальших пред'явленнях до виконання
виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір
стягується в частині, що не була стягнута при попередньому
виконанні. ( Пункт 4. 16. 2 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 16. 3. Кошти виконавчого збору перераховуються до
Державного бюджету України і як фінансування надходять на
спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень
спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України,
регіональних управлінь юстиції, районних, районних у містах,
міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції
(далі - територіальні управління юстиції) в органах Державного
казначейства.

Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів
виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу
коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції
України.

{ Пункт 4. 16. 3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерство юстиції України N 1507/5 ( z0839-08 ) від
05. 09. 2008 }

4. 16. 4. Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше
наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може
бути оскаржена до суду в 10-денний строк. ( Пункт 4. 16. 4 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 16. 5. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку
із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на підставі
виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові
органами державної виконавчої служби. Повернення коштів
здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Постанова про стягнення виконавчого збору   може бути
скасована за заявою боржника начальником відповідного органу
державної виконавчої служби, якщо боржник оплатить витрати,
пов'язані з проведенням виконавчих дій, у разі:

прийняття судом відмови стягувача від стягнення;

смерті або оголошення померлим стягувача чи визнання його
безвісно відсутнім, або ліквідації стягувача - юридичної особи,
якщо виконання вимог стягувача у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва;

повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду
або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий
документ, або на письмову вимогу чи заяву стягувача.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути скасована
за поданням державного виконавця начальником відповідного органу
державної виконавчої служби в разі:

смерті або оголошення померлим боржника, або визнання його
безвісно відсутнім чи ліквідації боржника - юридичної особи, якщо
виконання обов'язків боржника у виконавчому провадженні не
допускає правонаступництва;

недостатності майна юридичної особи - боржника, що
ліквідовується;

скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи),
яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

( Пункт 4. 16. 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 16. 6. Про винесення постанови про стягнення виконавчого
збору та про суми виконавчого збору, фактично стягнуті за цією
постановою, державним виконавцем робиться відмітка на зворотному
боці виконавчого документа. Ці записи при поверненні виконавчого
документа або скеруванні його до іншого органу державної
виконавчої служби скріпляються підписом начальника відповідного
органу державної виконавчої служби та печаткою цього органу.
Записи про наступні стягнення сум виконавчого збору або повне його
стягнення виконуються відповідними органами державної виконавчої
служби, куди виконавчий документ надійшов для подальшого виконання
разом з постановою про стягнення виконавчого збору.

За постановами про стягнення виконавчого збору виконавчі
провадження не заводяться, виконавчий збір не береться, постанова
приєднується до виконавчого провадження, щодо якого винесено цю
постанову. Виділення постанови про стягнення виконавчого збору в
окреме виконавче провадження допускається в разі винесення
постанови про закінчення виконавчого провадження, щодо якого було
винесено постанову про стягнення виконавчого збору. При виконанні
цієї постанови виконавчий збір не береться.

 

4. 17. Винагорода державному виконавцеві

4. 17. 1. Державний виконавець,  який забезпечив реальне,
своєчасне й законне виконання виконавчого документа, за рахунок
стягнутого з боржника виконавчого збору, одержує винагороду в
розмірі 2 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не
більше 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за
виконавчим документом немайнового характеру - не більше 5
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Винагорода
виплачується із спеціальних реєстраційних рахунків для обліку
інших  надходжень спеціального фонду, відкритих на ім'я
Міністерства юстиції України, регіональних управлінь юстиції,
територіальних управлінь юстиції в органах Державного
казначейства. ( Пункт 4. 17. 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства юстиції N 115/5 ( z0866-03 ) від 22. 09. 2003,
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 17. 2. Начальник органу державної виконавчої служби
контролює наявність підстав для виплати винагороди, узагальнює їх
щодо кожного державного виконавця та ставить перед начальником
відповідного управління юстиції питання про внесення подання про
виплату винагороди до вищестоящого управління юстиції або
Міністерства юстиції України для фінансування витрат на
винагороду. Порядок виплати винагороди державному виконавцю
визначається Міністерством юстиції України. ( Пункт 4. 17. 2 в
редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21. 04. 2005 )

 

( Пункт 4. 17. 3 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )
 

4. 18. Авансування витрат на виконавче провадження

4. 18. 1. З метою забезпечення провадження виконавчих дій
стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на
депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби
певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для
покриття їх частини, якщо інше не передбачено законом. ( Пункт
4. 18. 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21. 04. 2005 )

4. 18. 2. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок
повністю повертається стягувачеві протягом десяти днів з дня
проведення розподілу стягнутої з боржника суми, якщо інше не
передбачено законом. ( Пункт 4. 18. 2 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 18. 3. Авансові внески для здійснення необхідних витрат на
забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх
частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих
коштів безпосередньо на депозитний рахунок відповідного органу
державної виконавчої служби.

{ Пункт 4. 18. 3 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

4. 18. 4. Для проведення витрат за рахунок авансових внесків
кошти з депозитного рахунку згідно з письмовим розпорядженням
державного виконавця перераховуються на спеціальний реєстраційний
рахунок для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних
надходжень, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України,
регіональних управлінь юстиції в органах Державного казначейства
(звітність за ф. 4-2). Витрати за рахунок авансових внесків
здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому
порядку.

{ Інструкцію доповнено   пунктом 4. 18. 4 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005; із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 1332/5
( z0777-09 ) від 24. 07. 2009 }

4. 19. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох
виконавчих проваджень щодо одного боржника

4. 19. 1. Якщо в районному (міському) органі державної
виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо
одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене
виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток
19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику
для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт
у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих
витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого
провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи,
що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох
днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного
виконання. ( Пункт 4. 19. 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 19. 2. При виконанні зведеного виконавчого провадження, у
тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого
боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби,
зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних
адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись
виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до
Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах
державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства
юстиції України від 17. 05. 2004 N 37/5 ( z0624-04 ),
зареєстрованого в Мін'юсті України 17. 05. 2004 за N 624/9223.
Передача матеріалів виконавчого провадження до виконавчої групи
здійснюється на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого
провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого
або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого,
затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17. 05. 2004
N 38/5 ( z0625-04 ), зареєстрованого в Мін'юсті України 17. 05. 2004
за N 625/9224. ( Пункт 4. 19. 2 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

4. 19. 3. При задоволенні вимог стягувачів зведеного
виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються
після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У
разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх
вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до
належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати
заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку
календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з
боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими
документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився
встановлений державним виконавцем строк для добровільного
виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на
депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. ( Абзац
другий пункту 4. 19. 3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Державний виконавець складає розрахунки і проводить виплати,
якщо сума стягнених коштів перевищує 5 відсотків належних до
виплати стягувачам сум, але не рідше одного разу на місяць.

4. 19. 4. Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного
виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до
зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого
документа.

4. 19. 5. Після виконання окремого виконавчого документа
виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із
зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця
(додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого
провадження.

 

5. Звернення стягнення на майно боржника

 

5. 1. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше
майно боржника

5. 1. 1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його
виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної
податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції,
бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо),  описі, арешті,
вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу
звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші
цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в
установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в
цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

5. 1. 2. Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про
що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за
участю понятих, боржника, його представника (для юридичних осіб),
представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт
складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому
провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому
примірнику.

Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного
робочого дня здається на депозитний рахунок відповідного органу
державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення
виконавчих дій та на покриття боргу за виконавчими документами, а
також на повернення авансового внеску, якщо такий мав місце.
Кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів,
повертаються боржникові. Виконавчий збір перераховується на
спеціальний  реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень
спеціального фонду. Суми коштів, необхідних для покриття витрат на
проведення виконавчих дій, направляються до спеціального
реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального
фонду після винесення постанови про стягнення з боржника
зазначених витрат. ( Абзац другий пункту 5. 1. 2 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Готівка в іноземній валюті у той самий строк здається
державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають
право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку
України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття
боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих
дій. При цьому державний виконавець зобов'язує банк здійснити
продаж і зарахувати кошти від продажу на депозитний рахунок
органу державної виконавчої служби протягом семи днів.

5. 1. 3. За наявності даних про кошти та інші цінності
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в
банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт,
про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36).
( Абзац перший пункту 5. 1. 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002 )

У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх
для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне
боржникові інше майно. Боржник має право вказати ті види майна чи
предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу.
Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника,
якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють
виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше
майно боржника визначається державним виконавцем. Звернення
стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на
грошові кошти боржника. { Абзац другий пункту 5. 1. 3 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів
не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені
грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та
цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний
виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого
провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення
на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
{ Пункт 5. 1. 3 доповнено абзацом третім згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мін'юсту N 170/5 ( z0322-07 )
від 10. 04. 2007 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів
указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові
кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний
виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого
провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ,
з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення
шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення
іншого способу та порядку виконання рішення. { Пункт 5. 1. 3
доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

5. 1. 4. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і
обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з
урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення
звертається на його частку, що визначається судом за поданням
державного виконавця. ( Абзац перший пункту 5. 1. 4 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства  юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить
йому на праві приватної власності.

Якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та
цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то
стягнення не може бути звернено на інше майно.

5. 1. 5. Стягнення за виконавчими документами не може бути
звернено на види майна та предмети, які визначені в Переліку видів
майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за
виконавчими документами (додаток до Закону ( 606-14 ), що належать
боржникові на праві власності чи є його часткою у спільній
власності, необхідні для боржника, членів його сім'ї та осіб, які
перебувають на його утриманні.

Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги
боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не
ускладнюють виконання рішення.

 

5. 2. Порядок звернення стягнення на майно боржника при
обчисленні боргу в гривнях або іноземній валюті { Пункт 5. 2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 170/5
( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

 

5. 2. 1. У разі відсутності в боржника коштів у гривнях,
достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний
виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній
валюті.

5. 2. 2. Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках,
внесках або на зберіганні в банку або іншій кредитній установі,
які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному
ринку України, то державний виконавець зобов'язує їх протягом семи
днів продати іноземну валюту в розмірі, достатньому для погашення
виконавчого збору, витрат на виконання, боргу, та перерахувати
кошти на депозитний рахунок органу.

5. 2. 3. Якщо такі кошти є в банку або іншій кредитній
установі, які не мають права продажу іноземної валюти на
внутрішньому валютному ринку України, то державний виконавець
зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку
або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх
реалізації. Останні, в свою чергу, зобов'язані протягом семи днів
продати іноземну валюту в розмірі, достатньому для погашення
виконавчого збору, витрат  на виконання, боргу та перерахувати
кошти на депозитний рахунок відповідного органу спеціального
реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального
фонду у порядку, встановленому пунктом 5. 1. 2 цієї Інструкції.
( Абзац перший пункту 5. 2. 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.