Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій 5 страница

Форма зобов'язання встановлюється за погодженням з
Національним банком України.

5. 2. 4. Розпорядження (додаток 33), за яким відповідно до
статті 51 Закону ( 606-14 ) банк або інша кредитна установа
зобов'язується продати (перерахувати) іноземну валюту,
заповнюється у трьох примірниках з використанням бланків
документів виконавчого провадження, що позначені однією серією та
номером. Перший примірник з позначкою " Примірник 1" надсилається
до банку (кредитної установи), другий примірник з позначкою
" Примірник 2" залишається у виконавчому провадженні, третій
примірник з позначкою " Примірник 3" надсилається боржнику. ( Пункт
5. 2 доповнено пунктом 5. 2. 4 згідно з Наказом Мін'юсту N 28/5
( z0388-01 ) від 04. 05. 2001, із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 2. 5. Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та
інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті
здійснюється в порядку, установленому пунктом 5. 2 цієї
Інструкції. ( Інструкцію доповнено пунктом 5. 2. 5 згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 3. Звернення стягнення на заставлене майно.

5. 3. 1. Стягнення на заставлене майно в порядку примусового
виконання допускається за виконавчими документами для задоволення
вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного
виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеною у виконавчому
провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення
звертається на вільне від застави майно боржника.

При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що згідно з
частиною другою статті 1 Закону України " Про заставу" ( 2654-12 )
в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі
невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою
зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право
заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно
регулюється статтею 20 Закону України " Про заставу".

5. 3. 2. У разі, якщо коштів, одержаних від реалізації
заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача -
заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого
звернуто стягнення на заставлене майно, державний виконавець
повертає виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 6
частини першої статті 40 Закону ( 606-14 ).

5. 3. 3. Для підтвердження своїх вимог заставодержатель надає
державному виконавцю договір застави, кредитний договір або інший
договір, який підтверджує основне зобов'язання, документи, які
підтверджують виконання боржником зобов'язань перед
заставодержателем (платіжне доручення, квитанція тощо про сплату
відповідних сум), розрахунки, які підтверджують вимоги
заставодержателя, та інші документи на підтвердження таких вимог.

5. 3. 4. Для задоволення вимог стягувачів, які не є
заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може
бути звернено в разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів;

якщо вартість предмета застави перевищує розмір
заборгованості боржника заставодержателю.

5. 3. 5. Про звернення стягнення на заставлене майно для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше
наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли
йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у
заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду
з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

5. 3. 6. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку,
установленому пунктом 5. 12 цієї Інструкції.

5. 3. 7. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна,
повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення
виконавчих дій, компенсуються витрати державної виконавчої служби
на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін
та інших осіб, після чого вони використовуються для задоволення
вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у
виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного
підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення
вимог заставодержателя залишок коштів використовується для
задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим
Законом ( 606-14 ).

5. 3. 8. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо
звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

5. 3. 9. Відомості про заставу рухомого майна державний
виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого
майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне
підприємство " Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його
адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
05. 07. 2004 N 830 ( 830-2004-п ) " Про затвердження Порядку ведення
Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна
отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого
майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне
підприємство " Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його
адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від
09. 06. 99 N 31/5 (z0364-99 ) " Про внесення змін і доповнень до
нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження
Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого
майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10. 06. 99 за N 364/3657.
( Пункт 5. 3 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

( Пункт 5. 4 виключено на підставі Наказу Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 5. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в
інших осіб

5. 5. 1. Державний виконавець на письмову пропозицію боржника
або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника, що
знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні
боржникові від інших осіб.

Зазначені особи на запит державного виконавця зобов'язані
надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові
майно, що знаходиться в них, та майно чи кошти, які вони повинні
передати боржникові.

Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна
боржника, державний виконавець описує це майно в присутності
понятих, вилучає його й реалізує у порядку, передбаченому Законом
( 606-14 ) та цією Інструкцією. Якщо особа, у якої перебуває майно
боржника, перешкоджає державному виконавцеві в його вилученні,
таке майно державний виконавець вилучає у примусовому порядку.
( Абзац третій пункту 5. 5. 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших
осіб, державний виконавець вилучає у цих осіб у присутності
понятих на підставі ухвали суду. ( Пункт 5. 5. 1 доповнено абзацом
четвертим згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на
рахунках в установах банків та інших фінансових установах,
стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду
в установленому Законом ( 606-14 ) та цією Інструкцією порядку.
( Пункт 5. 5. 1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 5. 2. За ухилення від виконання розпоряджень державного
виконавця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути
накладено стягнення відповідно до статті 88 Закону. ( Пункт 5. 5. 2
із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 6. Арешт та вилучення майна боржника

5. 6. 1. Арешт майна полягає у проведенні його опису,
оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в
обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника
та передачі на зберігання іншим особам.

5. 6. 2. Арешт на майно боржника може накладатися державним
виконавцем шляхом: ( Абзац перший пункту 5. 6. 2 в редакції із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження,
якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона
на його відчуження; ( Пункт 5. 6. 2 доповнено абзацом згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в
банках або інших фінансових установах; ( Пункт 5. 6. 2 доповнено
абзацом згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 )
від 21. 04. 2005 )

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження; ( Пункт 5. 6. 2 доповнено абзацом
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21. 04. 2005 )

Якщо на реалізацію передається майно, що є предметом іпотеки,
конкурс про передачу на реалізацію такого майна не проводиться.
Під час засідання конкурсної комісії лише оголошується, якій зі
спеціалізованих організацій іпотекодержатель передає майно на
реалізацію.

У пропозиціях зазначаються:

розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого
майна;

інформація щодо можливостей спеціалізованої організації із
забезпечення належної реалізації арештованого майна та виконання
взятих зобов'язань;

у разі необхідності наявність ліцензій на здійснення певних
видів господарської діяльності чи дозволів відповідно до вимог
чинного законодавства.

{ Абзац одинадцятий пункту 5. 12. 6 в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від 17. 11. 2009 }

Засідання комісії є відкритим. За результатами розкриття
конвертів з конкурсними пропозиціями комісія шляхом голосування
визначає переможця, який здійснюватиме реалізацію арештованого
майна.

При визначенні переможця комісією оцінюються та беруться до
уваги: розмір винагороди за надані послуги з реалізації майна;
надання спеціалізованою організацією технічної допомоги державному
виконавцю під час опису та вилучення майна у боржника, про що є
відповідне підтвердження в акті опису й арешту майна; зберігання
майна спеціалізованою організацією; наявність відповідної ліцензії
на здійснення певних видів господарської діяльності чи дозволу.
Якщо спеціалізованими організаціями запропоновано однакові умови
або всі спеціалізовані організації відмовилися від прийняття на
реалізацію запропонованого арештованого майна, воно за рішенням
конкурсної комісії передається на реалізацію спеціалізованій
організації за алфавітом у порядку черговості. { Абзац тринадцятий
пункту 5. 12. 6 в редакції Наказу Міністерства юстиції N 2166/5
( z1118-09 ) від 17. 11. 2009 }

Рішення про визначення переможця приймається простою
більшістю голосів у присутності не менш як двох третин членів
конкурсної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є
голос голови комісії.

Після закінчення засідання комісії складається протокол про
результати проведення конкурсу, у якому зазначаються:

відомості про учасників конкурсу;

результати голосування;

обґрунтування визначення переможця.

Протокол про результати проведення конкурсу підписується
всіма членами комісії, які брали участь у голосуванні.

Результати проведеного конкурсу оголошуються відразу після
його проведення. Виготовлення та підписання протоколу відбувається
у день проведення конкурсу.

Представники спеціалізованих організацій, які були присутні
при проведенні конкурсу, ознайомлюються з протоколом під підпис.

Копія протоколу про результати проведення конкурсу або витяг
з нього, у якому зазначена назва переможця, не пізніше наступного
дня доводиться до відома органу державної виконавчої служби,
державним виконавцем якого вилучено майно. Між спеціалізованою
торговельною організацією та органом державної виконавчої служби
укладається договір про надання послуг з реалізації арештованого
майна. Договір підписується начальником органу державної
виконавчої служби, державним виконавцем якого вилучено майно, та
уповноваженим представником спеціалізованої торговельної
організації, яка визначена переможцем конкурсу з передачі цього
майна на реалізацію. Даний договір укладається у строк не пізніше
семи робочих днів з моменту проведення конкурсу. При передачі
арештованого майна (за винятком нерухомого та іншого майна, яке не
може бути передане з об'єктивних причин) складається акт
приймання-передавання, який є невід'ємною частиною договору про
надання послуг з реалізації арештованого майна. { Абзац
дев'ятнадцятий пункту 5. 12. 6 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від
17. 11. 2009 }

{ Абзац двадцятий пункту 5. 12. 6 виключено на підставі Наказу
Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08. 10. 2008 }

{ Абзац двадцять перший пункту 5. 12. 6 виключено на підставі
Наказу Міністерство юстиції N 1709/5 ( z0996-08 ) від 08. 10. 2008 }

{ Пункт 5. 12. 6 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Міністерства юстиції N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002, N 42/5
( z0354-03 ) від 08. 05. 2003, N 50/5 ( z0414-03 ) від 29. 05. 2003,
N 108/5 ( z1190-04 ) від 21. 09. 2004, N 118/5 ( z1313-04 ) від
14. 10. 2004, N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, N 245/5
( z0135-08 ) від 19. 02. 2008, в редакції Наказу Міністерства
юстиції N 1507/5 ( z0839-08 ) від 05. 09. 2008 }

5. 12. 7. Якщо стягувач протягом 15 днів письмово не заявить
про своє бажання залишити за собою непродане майно, то арешт з
майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий
документ у разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може
бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання.
( Абзац перший пункту 5. 12. 7 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Якщо вартість непроданого майна боржника перевищує суму
боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, і стягувач
виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він
зобов'язаний протягом 15 днів з дня відповідного повідомлення
державного виконавця внести на депозитний рахунок органу державної
виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою
коштів, які підлягають стягненню на його користь. З перерахованих
стягувачем коштів стягуються витрати на проведення виконавчих дій,
сплачується виконавчий збір, а залишок коштів повертається
боржнику. ( Пункт доповнено абзацом другим згідно з Наказом
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002, із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21. 04. 2005 )

Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було
передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок
погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка
затверджується начальником відповідного органу державної
виконавчої служби. При передачі стягувачу майна державним
виконавцем складається акт. Постанова державного виконавця про
передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт
державного виконавця про передачу стягувачу майна є підставою для
подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно
відповідно до чинного законодавства. ( Пункт доповнено
абзацом третім згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від
20. 02. 2002 )

5. 12. 8. Боржник має право визначити, в якій послідовності
необхідно продавати майно. Коли від продажу частини майна буде
виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача і для
сплати всіх витрат на виконавче провадження, виконавчого збору,
штрафу подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги
боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним
виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи
додаткові труднощі для виконання або продовжиться його строк.
( Пункт 5. 12. 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 12. 9. Кошти від реалізації арештованого майна, вносяться на
депозитний рахунок органу, після чого державним виконавцем
здійснюється їх розподіл у відповідності до вимог Закону
( 606-14 ). { Пункт 5. 12. 9 із змінами, внесеними згідно з Наказами
Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002, N 1507/5 ( z0839-08 )
від 05. 09. 2008 }

{ Пункт 5. 12. 10 виключено на підставі Наказу Міністерства
юстиції N 2166/5 ( z1118-09 ) від 17. 11. 2009 }

5. 12. 11. У випадку, коли майно не реалізоване у встановленому
порядку, і в разі потреби його подальшого зберігання державний
виконавець не пізніше п'яти днів з моменту закінчення строку
реалізації майна після його переоцінки укладає договір
відповідального зберігання. ( Інструкцію доповнено пунктом
згідно з Наказом Мін'юсту N 9/5 ( z0186-02 ) від 20. 02. 2002 )

5. 13. Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим
написом нотаріуса або за рішенням суду

5. 13. 1. Звернення стягнення на предмет іпотеки і його
реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються
відповідно до умов іпотечного договору.

5. 13. 2. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено
заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для
задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно
із Законом України " Про іпотечне кредитування, операції з
консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"
( 979-15 ).

5. 13. 3. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на
підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених
примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит
чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за
рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює
реалізацію предмета іпотеки в порядку, установленому іпотечним
договором.

5. 13. 4. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи
державної виконавчої служби.

( Інструкцію доповнено пунктом 5. 13 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 14. Оформлення акта про придбання нерухомості в разі
реалізації предмета іпотеки державною виконавчою службою

5. 14. 1. Після повного розрахунку покупця за придбану
нерухомість на підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки
та документів, що підтверджують розрахунок за придбану
нерухомість, державний виконавець складає акт про реалізацію
предмета іпотеки (додаток 41).

В акті зазначаються:

ким, коли і де провадилася реалізація предмета іпотеки;

коротка характеристика реалізованої нерухомості;

прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи),
адреса покупця;

сума коштів, внесена за придбану нерухомість;

прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи)
боржника, його адреса;

дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують
право власності на предмет іпотеки.

5. 14. 2. Затверджений начальником (заступником начальника)
органу державної виконавчої служби акт державний виконавець видає
покупцеві, а копії акта надсилає стягувачеві і боржникові.

5. 14. 3. На підставі копії цього акта нотаріус видає покупцеві
свідоцтво про придбання нерухомого майна.

( Інструкцію доповнено пунктом 5. 14 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

5. 15. Звільнення майна з-під арешту.

5. 15. 1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,
належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом
про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

5. 15. 2. У разі прийняття судом рішення про звільнення майна
з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим
документом до реалізації арештованого майна боржника майно
звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця, яка
затверджується начальником відповідного органу державної
виконавчої служби (додаток 40), не пізніше наступного дня, коли
йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про
звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу

(установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту
на майно боржника на виконання.

5. 15. 3. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за
постановою начальника відповідного органу державної виконавчої
служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час
розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення
встановленого цим Законом ( 606-14 ) порядку накладення арешту.
Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про
звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після
її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу
(установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна
боржника з-під арешту - боржнику.

5. 15. 4. За наявності письмового висновку експерта щодо
неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна
боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням
або якщо витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення,
перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно
боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного
виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу
державної виконавчої служби (додаток 40). Копія постанови
державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не
пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та
до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

5. 15. 5. У всіх інших випадках за незакінченими виконавчими
провадженнями арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням
суду.

5. 15. 6. Зазначені в пунктах 5. 15. 2 - 5. 15. 4 цієї Інструкції
постанови начальника органу державної виконавчої служби та
державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду в
10-денний строк.

( Інструкцію доповнено пунктом 5. 15 згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

6. Звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи

6. 1. Готівка в національній та іноземній валюті, яка
знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи,
підлягає невідкладному вилученню після її виявлення у порядку,
передбаченому пунктом 5. 1. 2 цієї Інструкції.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника -
юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в тому
числі в органах Державного казначейства в порядку, передбаченому
Законом ( 606-14 ).

Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи
рахунків і вкладів у банках чи інших кредитних установах немає, то
державний виконавець одержує такі дані в податкових органах, які
зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

У разі наявності в боржника - юридичної особи декількох
рахунків у різних кредитних установах державний виконавець
роз'яснює стягувачу його право звернутися до суду або іншого
органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, для
одержання потрібної кількості дублікатів виконавчих документів для
звернення стягнення на грошові кошти.

Не підлягають стягненню в порядку, передбаченому Законом
( 606-14 ), кошти, які перебувають на спеціальному рахунку
експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України
" Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної
безпеки" ( 1868-15 ). ( Пункт 6. 1 доповнено абзацом п'ятим згідно
з Наказом Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від
21. 04. 2005 )

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти
боржника - юридичної особи в банках чи інших фінансових установах
боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки
в банках чи інших фінансових установах, державний виконавець
направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про
притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. ( Пункт
6. 1 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

У разі, якщо коштів на рахунках боржника - юридичної особи
недостатньо для погашення заборгованості перед стягувачами в
повному обсязі, стягнення може бути звернуто на кошти, що
знаходяться на рахунках, відкритих боржниками - юридичними особами
через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
{ Пункт 6. 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 170/5 ( z0322-07 ) від 10. 04. 2007 }

6. 2. У разі відсутності в боржника - юридичної особи коштів,
достатніх для покриття заборгованості стягнення звертається на
інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві
власності, або закріплене за ним у тому числі на майно, яке
обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого
відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком
майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті), незалежно
від того, хто фактично використовує це майно. { Абзац перший
пункту 6. 2 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005, N 170/5 ( z0322-07 )
від 10. 04. 2007 }

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в
такій послідовності:

у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується
у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках
боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети
дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); ( Абзац
третій пункту 6. 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо
не використовуються у виробництві; ( Абзац четвертий пункту 6. 2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати,
обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали,
призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить
боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк
повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери
управління якого належить майно, та в разі потреби (якщо державі
належить 25%, 50%, плюс одна акція та більше) - Фонд державного
майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної
особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено
арешт, і про розмір вимог стягувача. Копія зазначеного
повідомлення надсилається до податкового органу, який контролює
здійснення боржником - юридичною особою платежів до бюджетів усіх
рівнів.

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду
державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на
фінансування державної виконавчої служби публікує у пресі
повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної
особи. Повідомлення про звернення стягнення на нерухоме майно
боржника - юридичної особи має містити інформацію, зазначену в
Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з
реалізації нерухомого майна.

У разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які
мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави,
державний виконавець у 3-денний строк повідомляє Фонд державного
майна України про накладення арешту на майно
підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на
яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача. ( Пункт 6. 2
доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства юстиції
N 40/5 ( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи
Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо
порушення справи про банкрутство боржника - юридичної особи,
державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку
виконання відповідно до статті 33 Закону ( 606-14 ). У разі
порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника -
юридичної особи державний виконавець виносить постанову про
зупинення виконавчого провадження (додаток 10), крім виконання
провадження за зверненням стягнення на заставлене майно. Копія
постанови надсилається стягувачу з роз'ясненням йому права
звернутися до відповідного господарського суду з заявою про
визначення його кредитором. ( Абзац дев'ятий пункту 6. 2 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 40/5
( z0427-05 ) від 21. 04. 2005 )

⇐ Предыдущая 15 16 17 18 192021 22 23 24 Следующая ⇒