№30 Види суджень

Усю множину суджень можна поділити на дві під множини: прості і складні судження. Простим називають таке судження у якому жодна логічна частина не є окремим судженням. Наприклад, «Книга є джерелом інформації», якщо відняти будь-яку частину цього судження («книга», або

«джерело інформації»), то окрема взята вона не буде судженням, а вихідне судження, як цілісний об'єкт зруйнується. Складним називається таке судження, яке складається із двох або більше простих суджень, що пов'язані логічними сполучниками, а кожна із його правильних частин буде окремим судженням. Наприклад, «Марс і Юпітер — це планети Сонячної системи». Зупинимося на аналізі простих суджень. За характером ознаки, яка представлена предикатом судження, розрізняють такі види простих суджень: а) атрибутивні, б) судження з відношеннями, або судження про відношення, в) судження існування. Атрибутивним називається таке просте

судження предикат якого представляє таку ознаку як властивість. Наприклад, «Франція є республікою». Атрибутивні судження поділяються на види на кількістю і якістю. За якістю виділяють:

— стверджувальні; — заперечу вальні атрибутивні судження. Наприклад, «Злочин є суспільно небезпечним вчинком» — сверджувальне судження; «Жоден мій приятель не має посвідчення водія» — заперечу вальне судження. За кількістю розрізняють: — одиничні, — загальні, — часткові атрибутивні судження. Одиничним називається таке атрибутивне судження у якому суб'єктом виступає одиничне поняття. Наприклад, «Автор «Кобзаря» є відомим художником». Загальним називається таке атрибутивне судження, у якому суб'єктом є загальне поняття. Наприклад, «Трапеція є геометричною фігурою». Частковим називається атрибутивне судження, у якому суб'єкт представляє частину класу досліджуваних предметів. Наприклад, «Деякі книжки мають довідковий характер». Спеціально виділяють типологію атрибутивних суджень за «об'єднаним поділом за кількістю і якістю »: — загальностверджу вальні, — частковостверджувальні, — загально- заперечувальні, — частковозаперечувальні атрибутивні судження. Загальностверджувальним

називається судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю стверджувальним. «Будь-який S є Р». Частковостверджувальним судженням називається таке атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальна. «Деякі S є Р». Загальнозаперечувальним називається

атрибутивне судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю — заперечувальним. «Жоден S не є Р». Частковозаперечувальним називається атрибутивне судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю заперечу вальним. «Деякі S не є Р». Судженням з відношеннями називається такий вид простих суджень у яких предикат представляє таку ознаку як відношення між предметами. Наприклад, «Київ розташований вище по Дніпру ніж Канів». Судженням існування називається вид

простих суджень в яких предикат виражає наявність (буття) предмета. Наприклад, «Є люди, які можуть прогнозувати майбутнє».

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒