Бедржих Сметана (1824-1884)

Бедржих Сметана (1824-1884)

«Наш народ давно прославився як народ музичний, і завдання художника, натхненного любов'ю до батьківщини, полягає в тому, щоб зміцнити цю славу».

Б.Сметана

Бедржих Сметана – перший чеський композитор – класик. Всю свою кипучу діяльність в якості композитора, диригента, піаніста, музичного критика він присвятив тому, щоб підняти національну музичну культуру до європейського рівня. Як музично-суспільний діяч, композитор сприяв розквіту не тільки музичної, але й всієї художньої культури Батьківщини. Сметана заклав основи для всіх жанрів чеської музики та створив підґрунтя для розвитку чеської композиторської школи.

Сметана народився 2 березня 1824 року в чеському містечку Літомпиль в сім’ї пивовара Франтішека Сметани і його дружини Барбари. Батько був налаштований патріотично; незважаючи на заборони влади, в сім'ї говорили тільки по-чеськи а дітей навчали грамоті рідною мовою. Батько також дбав про те, щоб у дітей пробудився інтерес до чеського пісенного фольклору. У будинку часто збирались шанувальники квартетної музики, тому ще в ранньому дитинстві батько навчив Бедржиха грати на скрипці. Однак вже незабаром хлопчик став віддавати перевагу фортепіано, першій його виступ на концерті відбувся у 6-річному віці. А в 8 років він вже писав музичні твори.

Після закінчення навчального року в Йіглаві, Бедржиха віддали до гімназії в місті Німецький Брід. Там Сметана зблизився з Карелом Гавлічеком, майбутнім діячем чеського відродження, поетом і публіцистом. У гімназичні роки Сметана пише багато фортепіанних п’єс, переважно у жанрі польки.

Для завершення освіти у 1840 році батько направив сина в місто Плзень, де жив їх родич – професор Йозеф Франтішек Сметана, активний діяч чеського відродження. У його будинку юнак ще більш захопився передовими ідеями звільнення Чехії від австрійського гніту, історією чеського народу, познайомився з творами чеських письменників і композиторів. Вивчав він і твори великих музикантів – Моцарта, Бетховена, Шопена, нерідко виступав у концертах. До моменту закінчення гімназії у Бедржиха визріло тверде рішення присвятити себе музиці. У фортепіанному циклі п’єс «Багателі та експромти» (1844р.) відчувається вплив фортепіанної творчості Шумана (п’єси, що були створені закоханим у Клару Робертом, перегукуються із п’єсами Бедржиха, закоханого у Катержину Колар).

Прага (1843 – 1856 рр.)

У жовтні 1843 року Сметана приїздить до Праги, де вступає до консерваторії у клас Йозефа Прокша – талановитого музиканта, чудового піаніста, дослідника чеської народної музики. Бедржих живе впроголодь - батько незадоволений сином і відмовляє йому в допомозі, тому Сметана був вимушений працювати вчителем музики у графському сімействі Тун. Однак художня атмосфера Праги в той час приносила молодому композитору яскраві враження. Тут він з величезним задоволенням слухав Ліста, знайомство з яким у 1846 році зіграло велику роль у формуванні молодого виконавця та композитора. В подальшому вони стали близькими друзями. Ліст видав у Німеччині «6 характерних п’єс» Сметани та надав йому велику матеріальну допомогу. Мріючи про кар’єру піаніста, Сметана не пропускав концертів Мошелеса, Тальберга, Клари Шуман.

У ті роки сам Сметана писав в основному фортепіанні твори (цикл п’єс танцювального характеру «Весільні сцени» 1843р. тощо ). Сонатою для фортепіано соль мінор він закінчив навчання у Прокша в 1846 році, а влітку 1848 року відкриває приватну музичну школу з викладанням чеською мовою. В цей рік у Празі відбуваються революційні події, Сметана став їх активним учасником. Революція окрилила чеського композитора-патріота, надала йому сили, допомогла усвідомити ідейно-художні завдання сучасної дійсністі. Сметана в короткий термін написав ряд значних творів: «Два революційних марши» для фортепіано, «Марш студентського легіону», «Марш національної гвардії», «Пісня свободи» для хору з фортепіано, «Лікуючу увертюру» D-dur .

27 серпня 1849 Бедржих одружується зі своєю юнацькою любов’ю – Катержіною. Будучи чудовою піаністкою, вона змогла діяльно брати участь у роботі музичної школи.

Найбільш значні твори молодого композитора тих років – польки («3 салонні польки», «3 поетичні польки» тощо). З побутових танцювальних п’єс вони перетворилися на поетичні картинки настроїв. В них відчутний вплив фортепіанної творчості Шопена. Сметана пізніше писав: «…З того моменту, як я дізнався і зрозумів його твори, мені були ясні і мої творчі завдання у майбутньому». Його наступним крупним твором стала «Святкова симфонія» мі мажор (1853р.), але композитор сам усвідомлював її неповноцінність і до цього жанру більше не звертався. У 1855 році Сметана виступив з нею вперше у якості диригента.

В сім’ї Сметани з’явилися діти. Великі надії покладали батьки на старшу дочку Фридерику, яка успадкувала надзвичайний музичний талант, що проявився, за словами батьків, вже в дуже ранньому дитинстві. Тим важче були удари долі, що спіткали родину в середині 1850-х років – протягом трьох років померли три з чотирьох дочок. Біль, спричинена втратою старшої дочки, вилилася в музику: Сметана написав перший значний камерний твір - тріо соль-мінор для фортепіано, скрипки та віолончелі.

Роки вигнання (1856 – 1861рр.)

Сметана отримує запрошення зі шведського міста Ґетеборга, куди прибуває 17 жовтня 1856 року. Це велике шведське портове місто на наступні п’ять років стає для нього чимось на зразок другої батьківщини, де він займається активною виконавською, педагогічною та творчою діяльністю. Сметана часто зустрічається з Ф.Лістом та проявляє інтерес до програмної симфонічної музики. В Швеції з’являються три симфонічні поеми героїко-драматичного змісту: «Річард ІІІ»(1858р.), «Табір Валленштейна»(1859р.) та «Гакон Ярл»(1861р.). Найбільш самобутня з них - друга поема – «Табір Валленштейна. Це перший великий симфонічний твір Сметани яскраво вираженого національного характеру. У ньому намітилися риси майбутнього симфонічного циклу «Моя Батьківщина». Любов’ю до батьківщини пронизані фортепіанні п’єси «Спогади про Чехію у формі польок» (1859 – 1860рр.) та першій хоровий твір на чеський текст «Чеська пісня»(1860р.). На чужині композитор переживає тяжкі втрати – смерть дружини Катержини та друга Гавлічека.

Розквіт творчої діяльності. Прага.

У той же час в Чехії відбулися великі зміни. Сметана почав думати про повернення на батьківщину. Після прощальних концертів він виїхав з Ґетеборга. З 1861 року Сметана розвиває бурхливу і різнобічну діяльність як педагог, диригент, піаніст, музично-суспільний діяч, музичний критик, бореться за розквіт національного мистецтва. У 1862 році за ініціативою Сметани був відкритий Тимчасовий театр, на сцені якого були поставлені перші чеські опери композитора. У 1863 році він відкриває другу приватну музичну школу з викладанням чеською мовою, стає керівником найбільшого хорового товариства «Глагол Празький», очолює музичну секцію у художньому товаристві «Умелецька бесіда», організує численні концерти з творів музичної класики та чеських авторів.

Однак Сметана не припиняв писати музику. Він твердо дотримувався тієї думки, що найбільш міцну основу для розвитку сучасної національної музики може закласти тільки опера. У пошуках лібрето Сметана познайомився з чеським письменником Карелом Сабіною, який став лібретистом його опер. Майже одночасно у композитора зародився задум чотирьох опер, і ледь закінчивши одну, він приступав до створення наступної.

У 1863 році з’явилась перша чеська історико-героїчна опера «Бранденбуржці в Чехії». Незважаючи на досить заплутане лібрето, Сметана зумів висунути на перший план патріотичну тему – боротьбу з іноземними загарбниками, що мало важливе значення для його сучасників у період габсбурзького гніту. Три роки чекав Сметана сценічного втілення «Бранденбуржців». Нарешті друзям вдалося зломити опір театральної дирекції. Прем’єра опери відбулася 5 січня 1866 на сцені Тимчасового театру. Диригував автор. Успіх був приголомшливий. У газеті «Народні листи» композитор і піаніст Л.Прохазка зазначив, що нарешті на чеській сцені поставлена опера, яка може стати основою для розвитку чеського музичного мистецтва.

Ще до прем’єри «Бранденбуржци в Чехії» 12 жовтня 1865 Сметана завершив у клавірі комічну оперу «Продана наречена», а до моменту її закінчення вже існувала перша дія героїко-трагічної опери «Далібор». Композитор хотів вирішити проблему національної опери, створивши її основні жанри, які б вказали шляхи подальшого розвитку чеського оперного мистецтва. Завершення «Далібора» співпало із задумом епічного полотна «Лібуше».

Перші ескізи комічної опери виникли задовго до створення лібрето. Примітно, що і увертюра була написана на два з гаком роки раніше всієї опери. У першій редакції «Продана наречена» була двохактною, без танців, з розмовними діалогами. У наступні роки композитор допрацьовував оперу, і в остаточному вигляді празька публіка побачила «Продану наречену» 25 вересня 1870. Опера стала трьохактною, з танцювальними сценами і речитативами замість розмовних діалогів. «Продана наречена» – перша чеська комічна опера, найрадісніша з усіх опер Сметани. Її доля виявилася щасливою. Успіх опери зростав від вистави до вистави. На своїй батьківщині Сметані довелося бути присутнім на її сотій постановці.

Перша дія нової опери «Далібор»в партитурі була закінчена 15 вересня 1866, написання другої і третьої розтягнулося на цілий рік. Це можна пояснити великою зайнятістю композитора диригентською і організаційною роботою в театрі. 16 травня 1868 в Празі відбулося всенародне торжество – закладка фундаменту Національного театру. Увечері в переповненій залі Новомістського театру відбулася святкова вистава. Вона почалася «Урочистою увертюрою» Сметани, спеціально написаною до цього дня, і поемою І.Колара «Пророцтво Лібуше». Потім була виконана опера «Далібор». Диригував автор. Спектакль зустрів гарячий прийом, але незабаром з приводу нової опери розгорілася бурхлива полеміка, автора звинувачували у сліпому наслідуванні Вагнеру. «Далібор» пройшов 6 разів і був знятий з репертуару. Для Сметани це було важким випробуванням.

Не звертаючи уваги на запеклі випади критики, Сметана приступив до створення «Лібуше», епічної опери, повністю відповідної типу урочистої музичної драми. За своїм текстом ця опера є «апофеозом чеського духу».
Дійсно, такий унікальний твір неможливо відшукати ні в якій іншій оперної культурі, і це справді, як і задумував Сметана, «національна опера, призначена для виконання за особливих святкових і урочистих приводів». Прем’єра «Либуше» відбулася майже через дев’ять років після завершення роботи над нею, 11 червня 1881 року, з нагоди урочистого відкриття у Празі Національного театру. Це був найурочистіший день в житті Бедржиха Сметани, незважаючи на те, що до цього моменту він був вже практично повністю глухим.

Тим часом тривали нападки і вигадки ворожої старочеської критики, яка паплюжила його як диригента і керівника оперного театру і заявляла, що Сметана вичерпав себе як композитор. Опера «Дві вдови», за мотивами одноактної комедії Фелісьєна Мальфіля, показала, що це лише вигадки.

У 1870 році Сметана створює чеську вокальну школу і сам працює із співаками, створює для них новий репертуар. У 1874 році з успіхом відбувся концерт вихованців цієї школи, композитор сам диригував виступами.

Для «Глагола Празького» композитор створює крупні хорові твори: «Рольницька» (1868р.), «Пісня біля моря» (1877р.), «Посаг» (1880р.), «Наша пісня» (1883р.) тощо.

Новою вершиною творчості Сметани став цикл з 6 симфонічних поем «Моя Батьківщина»(1874 – 1879рр.). Автор поєднав у ній минуле з сьогоденням і майбутнім, відродив славу чеських переказів і історій («Вишеград», «Шарка», «Табір»), красу природи і життя людини в ній («Влтава», «У чеських луках і лісах»). Більшу частину циклу Сметана написав після того, як оглух в 1874 році. До межі напружена праця, цькування недругів породили гостре захворювання слухових нервів і трагічну катастрофу. Але стійкий дух композитора не був зламаний. Довелося відмовитися від виконавської діяльності, відійти від громадської роботи. Сметана зник у лісовій сторожці свого тестя-єгеря, де і доживав своє життя. І попри все, в абсолютній глухоті, яка стала його долею в останні 10 років життя, він створював кращі свої твори. Не тільки «Мою Батьківщину», а й комічні опери - «Поцілунок»(1876р.), «Тайна» (1878р.), а також фортепіанні цикли «Сни» та «Чеські танці», струнний квартет «З мого життя»(1876р.) і оркестровий «Празький карнавал» – останнє закінчене творіння.

У 1880 році Чехія святкувала 50-річчя музичної діяльності Сметани, вперше були виконані «Вечірні пісні» - 5 романсів для голосу з ф-но. Композитор наприкінці святкового концерту виконав на фортепіано свою польку та сі мажорний ноктюрн Шопена.

Сметана дожив своє життя в лікарні для душевнохворих у Празі. Він помер 12 травня 1884 і був похований на Вишеградському кладовищі.

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 Следующая ⇒