ДОДАТОК А.35

ДОДАТОК А.........................................................................................................................35

ДОДАТОК Б ........................................................................................................................43

ВВЕДЕННЯ

Система програмування Turbo Pascal, розроблена американською корпорацією Borland, залишається однієї із найпопулярних систем програмування у світі. Цьому сприяє простота лежачої в її основі мови програмування. Придумана швейцарським ученим Ніколасом Віртом як засіб для навчання студентів програмуванню, мова Pascal перетворилась в могутню сучасну професійну систему програмування, якій по плечу будь-які задачі - від створення простих програм, призначених для рішення нескладних обчислювальних задач, до розробки найважчих реляційних систем керування базами даних.

Як і деякі мови Турбо Паскаль дозволяє писати добре структуровані програми (завдяки в ньому процедур і функцій). У структурованих програмах звичайно легко просліджується основний алгоритм, їх неважко зрозуміти будь-якому читачу, вони простіше в налагодженні і менш чуттєві до помилок програмування. Усі ці властивості є наслідком важливої особливості процедур (функцій), кожна з який являє собою багато в чому самостійний фрагмент програми, зв'язаний з основною програмою лише з допомогою декількох параметрів. Самостійність процедур (функцій) дозволяє локалізувати в них деталі програмної реалізації тієї чи іншої алгоритмічної дії і тому зміна цих деталей, наприклад, у процесі налагодження звичайно не приводить до зміни основної програми. Розбивка основної програми на ряд незалежних одна від одної частин це ще і засіб економії пам'яті : кожна підпрограма існує в програмі в єдиному екземплярі, у той час як звертатися до неї можна багаторазово з різних місць програми.

Слід зазначити надійність синтаксису мови Turbo Pascal, що не допускає неоднозначність трактування умови (на відміну Сі). Так само наслідком твердої вимоги мови є те, що будь-який нестандартний ідентифікатор, використовуваний в операторах, що виконуються, повинний бути попередньо описаний у розділі описів. Такі вимоги здаються надто суворими і роблять мову менш вільною. Насправді ж у цьому виявляється тенденція розвитку мови у сторону підвищення надійності створюваних програм і захист їх від деякого роду помилок. Важлива перевага Турбо Паскаля перед іншими мовами програмування, у яких допускається автоматичне перетворення типів – це контроль за використанням перемінних ще на етапі компіляції. У Турбо Паскалі майже неможливі неявні (автоматичні) перетворення типів. Зрозуміло, це не означає, що в Турбо Паскалі немає засобів перетворення даних. Вони, звичайно ж, є, але їх потрібно використовувати явно.

Розроблювачі Турбо Паскаля включили в мову механізм так званих модулів. Модулі являють собою прекрасний інструмент для розробки бібліотек прикладних програм і могутній засіб модульного програмування. Важлива особливість модулів полягає в тім, що компілятор Турбо Паскаля розміщає їхній програмний код в окремому сегменті пам'яті. Максимальна довжина сегмента не може перевищувати 64 Кбайта, однак кількість одночасна використовуваних модулів обмежується лише доступною пам'яттю, що дає можливість створювати дуже великі програми.

Середовище Турбо Паскаля подає вичерпну інформацію про характер і місце виявлення помилки. Якщо на якому-небудь етапі середовище знайде помилку, вона припиняє подальші дії, відновлює вікно редактора і поміщає курсор на той рядок програми, при чи компіляції виконанні якої виявлена помилка. При цьому у верхньому рядку редактора з'являється діагностичне повідомлення про причину помилки. Усе це дозволяє дуже швидко налагодити програму, тобто усунути в ній синтаксичні помилки і переконатися в правильності її роботи.

1. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

У файлі розташовані 400 дійсних чисел. Кожна з чотирьох сотень чисел x1, y1, x2, y2, ... , x50, y50 визначає таблицю значень деякої функції на відрізку [x1,x50]. Небхідно побудувати графіки всіх функцій з файлу в різних кутах екрану різним кольором.

2. АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

Алгоритм програми, представлений у пояснювальній записці надає можливість наочно демонструвати побудову графіків за координатами, взятими із файла.

Подібних програм існує дуже багато. Вони розробляються, в основному, як учбово-розважальні додатки і несуть науково дослідницький характер. Вони орієнтовані в основному на широкого користувача, що бажає опанувати дану дисципліну і бажає наочно побачити деякі положення цієї дисципліни. Однак існують і більш серйозні програми такого виду, що знайшли своє застосування в професійному середовищі. Використання таких програм доцільно при дослідженнях які треба робити в широких обсягах. Можливе їхнє застосування і для імітації яких-небудь законів і положень дисципліни в дослідницьких цілях.

Як видно, з перерахованого вище, звичайні на перший погляд програми знаходять своє широке застосування в реальному житті.

3. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ

У розглянутій програмі використовуються алгебраїчні формули, такі як:

1). У = 0,5·х² - 3;

2). У = х·(х²-4);

3). У = 2·cos(х-1)+|x|;

4). У = 0,5·х-5;

5). У = 2·sin(x);

6). У = (3·х+3)/(0,2·х-3);

та використовуються їх графіки відповідно до функцій. Перевіряється також існування значень функцій на числовій осі.

4. ОПИС ПРОГРАМИ

Опис логічної структури

Написання програми як щось єдине ціле, без розчленовування на самостійні фрагменти, тобто без структурування, просто неможливо. Ця програма складається з основної частини і викликуваних у ній у міру необхідності процедур і функцій, що забезпечують рішення окремих задач.

4.1 Алгоритм на основі якого написана програма

Крок1: Перевірка роботи графічного режиму. У випадку неправильної роботи видається повідомлення.

Крок 2 :Ініціалізація перемінних і графічного режиму.

Крок3: Виконується підпрограма POCHATOK, що має призначення заставки.

Крок 4 :Присвоєння перемінним строкового типу z1, z2, z3, z4 значень:

z1:=’in the high left corner’;

z2:=’ in the high right corner’;

z3:=’ in the low left corner’;

z4:=’ in the low right corner’;

Крок5: Виконується підпрограма MENU1 з фактичними параметрами z1, 5, 15, яка малює в центрі екрану прямокутник, заповнений кольором 5 , і виводиться запит про те, в якому місці екрану повинен розміститися графік (строка z1).

Крок 6 : Виконується підпрограма MENU, яка до повідомлення, описаного в кроці 5, додає запит і перелік функцій, графіки яких користувач хотів би побачити; чекає на натискання відповідної до номера функції клавіші і переходить до кроку 7.

Крок7: Виконується підпрограма COORDMAS з фактичним параметром а, яка виконує почергове (х1,у1,х2,У2..Х50,У50) внесення в масив а координат графіка першої функції, присвоює строкі s назву обраної функції.

Крок8:строковій перемінній s1 присвоюємо значення змінної s: s1:= s;

Крок9:Виконується підпрограма MENU1 з фактичними параметрами z2, 11, 11, яка аналогічно до кроку 5 малює в центрі екрану прямокутник, заповнений кольором 11 , і виводиться запит про те, в якому місці екрану повинен розміститися графік (строка z2).

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒