Психологічна характеристика учнівського класу.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

Вивчення особистості школяра та складання його психолого-педагогічної характеристики проводиться студентами під час проходження педагогічної практики.

Студент-практикант вивчає учня того класу, у якому він проводить всю психодіагностичну роботу.

Розпочинається вивчення учня з ознайомлення з шкільною документацією, що відображає успішність учня, стан його здоров'я, характеристики минулих років (там, де вони є); з бесід з класним керівником, вчителем, бібліотекарем тощо. Знайомство з родинно-побутовими умовами, бесіда з батьками, дозволяють з"ясувати характерні риси учня, які проявляються поза школою, та труднощі, що виникають у батьків при вихованні дитини. Студенту необхідно ознайомитись з письмовими роботами, творами, малюнками, результатами навчальної діяльності учня. В бесідах з учнем необхідно з"ясувати спрямованість його інтересів, захоплення улюбленими героями, нахили, ставлення до оточуючих людей, стосунки з ними.

В процесі психодіагностичної практики в класі студент-практикант постійно спостерігає за навчальною діяльністю і поведінкою учня на уроках, під час занять в гуртках, під час дозвілля; фіксує реакцію учня на виховні впливи, індивідуальні типологічні особливості.

Анкетування, соціометрія та експериментальні методики використовуються студентами лише після консультації з психологом та педагогами-методистами.

Вивчення учня і складання характеристики проводиться за орієнтовною схемою вікових та індивідуальних особливостей школяра.

Схема психологічної характеристики особистості школяра

I. Загальна характеристика, загальні відомості про учня: прізвище, ім’я, вік, район, школа, клас. Як довго вчиться в даній школі, де вчився раніше. Характеристика родинного середовища: структура сім’ї /повна, неповна тощо/, освіта, місце роботи батьків. Побутові й матеріальні умови сім’ї: взаємовідносини членів сім’ї та їх вплив на дитину. Хто з членів сім’ї і якою мірою здійснює вплив на дитину. Розпорядок дня, трудові обов'язки дитини у родині, допомога їй у навчанні (у чому вона виявляється), наявність контролю з боку батьків; фактори, що заважають учневі добре вчитися. Соціально-психологічний клімат у родині. На що спрямовують у родині учня (ти нездатний, ти ледар" тощо, чи "ти здібний, або тобі треба ще...", "ти все можеш, ти розумний, але тобі..." тощо).

Фізичний розвиток і стан здоров"я за даними шкільного лікаря. Наскільки відповідає фізичний розвиток учня його вікові.

II. Особливості пізнавальної діяльності школяра. Успішність учня на даний час, успішність за два-три минулих роки, тенденції в динаміці успішності. Труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. Ставлення учня до навчання, Інтерес до окремих навчальних предметів. Учбова дисципліна учня: наявність та причини запізнень, системність виконання домашніх завдань. Особливості сприймання навчального матеріалу /швидкість, точність, сприймає пасивно, з інтересом/. Спостережливість. Ступінь розвитку зовнішньої уваги. Характеристика окремих властивостей уваги /обсягу, розподілу, переключення та ін./,особливості уваги учня на різних уроках. Індивідуальні особливості пам"яті учня. Осмисленість, легкість і точність запам'ятовування та відтворення матеріалу /відтворив повністю, дотримується тексту, викладає своїми словами/, міцність запам'ятовування.

III. Уява /відтворююча, творча/. Індивідуальні особливості мислення /швидкість, критичність, глибина, оригінальність, гнучкість/. Рівень логічного мислення. Самостійність суджень і умовивід. Кмітливість учня. Особливості засвоєння матеріалу /засвоює глибоко, осмислено, поверхнево/. Особливості навчання учня, наявність у мові дефектів. Ступінь розвитку усного і писемного мовлення. Культура мовлення /багатство словника, граматична правильність, чистота, виразність мовлення/.

III. Здібності та загальний розвиток школяра. Рівень загального розумового розвитку учня порівняно з іншими учнями класу та дітьми його віку. Широта кругозору учня та його начитаність. Якою літературою захоплюється найбільше. Рівень розвитку здібностей до навчання та до окремих навчальних предметів. Темп оволодіння новими знаннями, уміннями та навичками. Яскраво виражені особливі здібності /художні, літературні, музичні, технічні, математичні, спортивні, організаторські та ін./.

IV. Зміст пізнавальних, трудових, спортивних та мистецьких інтересів. Чим любить займатися у вільний час? Яким видам спорту віддає перевагу? Участь у гуртках, професійна спрямованість. Які професії подобаються найбільше. Яку професію обрав для себе і чим вона подобається. Що планує робити по закінченні школи /працювати, навчатись, навчатись і працювати, не визначився/.

V. Темперамент, емоційна та характерологічні особливості учня. Особливості темпераменту учня: а/ характеристика деяких особливостей типу вищої нервової діяльності /сила, врівноваженість, рухливість/; б/ ступінь активної психічної діяльності та поведінки /енергійність, пасивність, в’ялість /; в/ рухова активність /імпульсивність, вразливість тощо/; г/ екстраверт чи інтроверт.

Розумово-вольова сфера: зовнішній прояв почуттів у міміці, жестах, ході, мові. Вміння володіти емоціями та їх вплив на поведінку школяра. Які настрої переважаються учнем, їх стійкість. Вміння володіти собою / стриманий, настирливий, схильний до ефектів /. Цілеспрямованість учня. Здатність тривалий період дотримуватись обраної теми, схильність до немотивованих швидких рішень. Поведінка учня при зустрічі з труднощами /кидає роботу, злиться, знаходить іншу роботу, намагається робити все самостійно/. Прояви характеру. Характер і спрямованість особистості, принциповість, ставлення до оточуючих людей /батьків, родичів, учителів, ровесників й ін./, комуні- кативність, доброзичливість, правдивість, чесність, вдячність, готовність допомогти іншим та ін. Ставлення до учіння, праці, до громадських доручень /добросовісність, дисциплінованість, ініціативність, любов до праці тощо/. Ставлення до групи, колективу, ровесників, старших. Почуття відповідальності, ставлення до самого себе. Типова оцінка своїх можливостей і результатів навчання та громадської діяльності /скромність, вимогливість до себе/, впевненість в своїх силах й самокритичність, самовпевненість, егоізм, зарозумілість та ін. Ставлення до природи, до речей /бережливість, охайність/. Інтелектуальні риси характеру /серйозність, вдумливість, легкодумність, поверховість та ін./. Емоційні риси характеру /оптимізм, чуйність, вразливість/. Вольові риси характеру /рішучість, ініціативність, самосвідомість, наполегливість, стриманість, організованість/.

Спрямованість учня. Ставлення школяра до доручень /негативне, байдуже, захоплюється можливістю отримати заохочення, захоплює значимість, необхідність справи та якість їх виконання. Активність /у школі не бере участь у громадських справах, виконує доручення час від часу, бере участь у громадських справах як виконавець, ініціатор громадських справ/. Інтерес учня до життя класу, до життя в Україні, у світі /читає газети щоденно, інколи, не читає зовсім/. Яким подіям віддає перевагу: спортивним, літературним, політичним тощо. Місце учня у класі /за соціометрією та спостереженням/, авторитет серед учнів класу, ставлення до них, участь у загальних справах групи.

VІ. Висновки. Які педагогічні впливи здійснювались студентами-практикантами з метою подолання негативних і розвитку позитивних якостей учня та підвищення його успішності, їх результати. Конкретні рекомендації щодо подальшого виховання даного учня з врахуванням індивідуальних особливостей /його особистості та успішності у навчанні, успіхів у трудовій і громадській діяльності, зумовлених зусиллями школи, сім’ї та громадських організацій

Психологічна характеристика учнівського класу.

Учнівський клас є малою групою, яку можна характеризувати як колектив, в умовах якого може розвиватися особистість, здатна реалізувати гуманістичні принципи і духовний та економічний потенціал незалежної України. Вивчення учнівського класу як малої групи, чи класного колективу та складання на нього характеристики проводиться під час психодіагностичної практики.

Вивчаються переважно учнівські колективи старших класів у яких студенти-практиканти проводять навчальну роботу.

В основу характеристики мають бути покладені дані за результатами: І) цілеспрямованого спостереження; 2) соціометрії; 3) бесід з учнями та учителями, які працюють у даному класі; 4) бесід з окремими батьками, учні яких дуже добре навчаються та тих, у яких виникають великі труднощі у навчанні, а також з тими, діти яких займають перші і останні місця за даними соціометрії; 5) анкетування; 6) аналізу записів у класному журналі та у звітах про успішність класів, протоколів класних зборів, учнівських творів на вільну тему.

Кожний студент-практикант мусить пам"ятати, що з результатами соціометрії слід поводитись дуже оберажно! Не оголошуйте ці результати всьому класу! Невиконання цієї вимоги може призвести до конфліктів, а то й до трагічних випадків! Лише в окремих випадках, при збереженні педагогічного такту, студент може повідомити про місце учня в коликтиві, давши йому певну психологічну консультацію. Таке повідомлення має бути індивідуальним, особливо, коли мова йде про учнів "ізольованих". При цьому слід навіювати учневі, що він такий як і інші учні, що він здібний, має хороші потенційні можливості, що йому тільки треба дещо попрацювати над собою. Він все може!

VI. Соціеметрія використовується як технічний прийом, який дозволяє зробити швидкий "знімок" емоційно-психологічних стосунків у колективі в даний момент. Її дані динамічні, але відносно стабільні на невеликі проміжки життя класу. Соціометрія дасть змогу зобразити структуру класу, виявити угрупування у класі, симпатії та антипатії, визначити лідерів та ізольованих, зорієнтувати студента-практиканта на виявлення труднощів, проблем, які виникають в учнів, особливо ізольованих.

VII. При проведенні соціометричного тесту у класах різних вікових груп слід використовувати критерії вибору, які відповідали б саме данному віку. Наприклад, у початкових класах прийнятим є критерій "З ким би ти хотів сидіти за однією партою? Напиши прізвища трьох учнів. У підліткових групах - "Кому б ти довірив таємницю?. У старших класах - "с ким би ти хотів підтримувати стосунки і після закінчення школи?" /Також три учні/.

Схема складання психолого-педагогічної характеристики класу як групи чи колективу .

Загальні відомості про клас. Шлола, клас, склад учнів за віком, статтю. Історія класу, його традиції. Загальна характеристика успішності та учбової дисципліни. Стан здоров"я учнів. Учні з послабленим здоров"ям. Характеристика соціального положення батьків. Окремо виділити неповноцінні неблагополучні сім’ї. Зв"язок класу, чи окремих його груп,з іншими шкільними та позашкільними групами. Хто з учнів бере участь у загальношкільних групах, хорі тощо.

VIII. Спрямованість класу як колективу. Наскільки усвідомлює учень себе як член групи чи колективу. Інтерес класу до націй в Україні і поза межами Украіни. Яка преса викликає найбільший інтерес. Ставлення класу до порушників дисципліни, норм морального життя тощо. Мотивація вибору професії. Вимоги до учбової діяльності з боку більшості учнів, чи окремих школярів. Інтерес до вибору професії, свого позакласного життя, до мистецтва/спорту тощо. Ідеали учнів.

Ставлення учнів до навчання, до праці, до учителів, до батьків, до оточуючих, до себе самих. /Деякі з цих даних можна одержати за допомогою анкет. При цьому треба приготувати запитання та продумати і зазначити ймовірні готові відповіді, чітко номерувати їх. Так легше буде проаналізувати дані анкети/.

Підготопленість класу за видами діяльності. Чи дає змогу класний колектив реалізувати індивідуальні потреби окремої особистості. Чи не гальмує класний колектив змогу реалізувати здібності особистості?

В яких видах діяльності клас бере участь? Досвід спільної діяльності. Як в цій спільній діяльності окремі діти, учні реалізують свої можливості, нахили, стремління.

Зацікавленість класу успіхами спільної діяльності, діяльності окремого учня. Реакція класу на труднощі та невдачі в різних видах групової діяльності, реакція класу на труднощі та невдачі окремих учнів, які намагаються реалізувати себе як особистість. Чи спостерігається, і в яких випадках, в класі атмосфера діловитості, зібраності щодо класу, окремих його груп та окремих особистостей?

IX. Організаційна структура класу як групи чи колективу. Коротка характеристика активу класу, його офіційних і неофіційних лідерів, чи співпадають офіційні і неофіційні лідери у класі. Види стилів спілкування активу з його членами /авторитарний, демократичний тощо/. Чи існує духовна еліта в класі і яке місце вона займає в класі. Взаємини між членами класного колективу /форма, стиль тощо/. Неофіційний актив класу, його взаємовідносини офіційним активом. Наявність конфліктів коллективу з групами та окремими особистостями, характер конфліктів. Як актив, чи окремі особистості намагаються перебороти конфліктні ситуації, які виникають у класі.

X. Психологічна єдність у класі. Характеристика соціально-психологічного клімату у класі. Духовна і емоційна єдність класу. /Який тон, настрій переважав у класі. Чи є доброзичливість, симпатії, чуйність, уважність один до одного, до

осіб, які намагаються реалізувати себе як особистості, маючи помітні успіхи тощо. Наскільки знають учні один одного. Чи існує заздрість щодо учнів, батьки яких займають певні, відмінні від інших батьків, положення. Що об"єднує окремих особистостей учнів у класний колектив, чи його окремі групи. Яке переважає самопочуття учнів у даному учнівському класі. Можливості класу щодо збирання духовних і фізичних сил при подоланні серйозних труднощів і перешкод. Чи вміють учні стримувати свої почуття, коли цього вимагають інтереси класного колективу. Наявність у класі постійної готовності до подолання труднощів/.

XI. VІ. Педагогічне керівництво класом. Вплив особистості класного керівника, викладачів, членів адміністрації на колектив класу. Ставлення класу і окремих його учнів до них. Здійснення індивідуального підходу і загальний стиль педагогічного керівництва класом.

XII. . Загальні висновки та побажання щодо даного класу і окремих особистостей.

XIII. Дана схема є орієнтовною. Велика кількість питань, які подаються, слід розглядати як певні орієнтири на що студенти мають звернути увагу, але не обов"язкого давати на кожне з них відповіді. Студенти звертають увагу тільки на те, що є найбільш характерним для даного класу.

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒