Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Психологічна характеристика учнівського класу.



 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

Вивчення особистості школяра та складання його психолого-педагогічної характеристики проводиться студентами під час проходження педагогічної практики.

Студент-практикант вивчає учня того класу, у якому він проводить всю психодіагностичну роботу.

Розпочинається вивчення учня з ознайомлення з шкільною документацією, що відображає успішність учня, стан його здо­ров'я, характеристики минулих років (там, де вони є); з бе­сід з класним керівником, вчителем, бібліотекарем тощо. Зна­йомство з родинно-побутовими умовами, бесіда з батьками, до­зволяють з"ясувати характерні риси учня, які проявляються поза школою, та труднощі, що виникають у батьків при вихован­ні дитини. Студенту необхідно ознайомитись з письмовими робо­тами, творами, малюнками, результатами навчальної діяльності учня. В бесідах з учнем необхідно з"ясувати спрямованість йо­го інтересів, захоплення улюбленими героями, нахили, ставлен­ня до оточуючих людей, стосунки з ними.

В процесі психодіагностичної практики в класі студент-прак­тикант постійно спостерігає за навчальною діяльністю і пове­дінкою учня на уроках, під час занять в гуртках, під час доз­вілля; фіксує реакцію учня на виховні впливи, індивідуальні типологічні особливості.

Анкетування, соціометрія та експериментальні методики використовуються студентами лише після консультації з психо­логом та педагогами-методистами.

Вивчення учня і складання характеристики проводиться за орієнтовною схемою вікових та індивідуальних особливостей школяра.

 

Схема психологічної характеристики особистості школяра

I. Загальна характеристика, загальні відомості про учня: прізвище, ім’я, вік, район, школа, клас. Як довго вчиться в даній школі, де вчився раніше. Характеристика родинного сере­довища: структура сім’ї /повна, неповна тощо/, освіта, місце роботи батьків. Побутові й матеріальні умови сім’ї: взаємо­відносини членів сім’ї та їх вплив на дитину. Хто з членів сім’ї  і якою мірою здійснює вплив на дитину. Розпорядок дня, трудові обов'язки дитини у родині, допомога їй у навчанні (у чому вона виявляється), наявність контролю з боку бать­ків; фактори, що заважають учневі добре вчитися. Соціально-психологічний клімат у родині. На що спрямовують у родині учня (ти нездатний, ти ледар" тощо, чи "ти здібний, або то­бі треба ще...", "ти все можеш, ти розумний, але тобі..." тощо).

Фізичний розвиток і стан здоров"я за даними шкільного лікаря. Наскільки відповідає фізичний розвиток учня його вікові.

II. Особливості пізнавальної діяльності школяра. Успішність учня на даний час, успішність за два-три минулих роки, тен­денції в динаміці успішності. Труднощі у засвоєнні навчально­го матеріалу. Ставлення учня до навчання, Інтерес до окремих навчальних предметів. Учбова дисципліна учня: наявність та причини запізнень, системність виконання домашніх завдань. Особливості сприймання навчального матеріалу /швидкість, точ­ність, сприймає пасивно, з інтересом/. Спостережливість. Сту­пінь розвитку зовнішньої уваги. Характеристика окремих влас­тивостей уваги /обсягу, розподілу, переключення та ін./,особливості уваги учня на різних уроках. Індивідуальні особ­ливості пам"яті учня. Осмисленість, легкість і точність за­пам'ятовування та відтворення матеріалу /відтворив повністю, дотримується тексту, викладає своїми словами/, міцність за­пам'ятовування.

III. Уява /відтворююча, творча/. Індивідуальні особливості мислен­ня /швидкість, критичність, глибина, оригінальність, гнуч­кість/. Рівень логічного мислення. Самостійність суджень і умовивід. Кмітливість учня. Особливості засвоєння матеріалу /засвоює глибоко, осмислено, поверхнево/. Особливості навчан­ня учня, наявність у мові дефектів. Ступінь розвитку усного і писемного мовлення. Культура мовлення /багатство словника, граматична правильність, чистота, виразність мовлення/.

III. Здібності та загальний розвиток школяра. Рівень загаль­ного розумового розвитку учня порівняно з іншими учнями кла­су та дітьми його віку. Широта кругозору учня та його начита­ність. Якою літературою захоплюється найбільше. Рівень роз­витку здібностей до навчання та до окремих навчальних пред­метів. Темп оволодіння новими знаннями, уміннями та навичками. Яскраво виражені особливі здібності /художні, літератур­ні, музичні, технічні, математичні, спортивні, організатор­ські та ін./.

IV. Зміст пізнавальних, трудових, спортивних та мистецьких інте­ресів. Чим любить займатися у вільний час? Яким видам спорту віддає перевагу? Участь у гуртках, професійна спрямованість. Які професії подобаються найбільше. Яку професію обрав для себе і чим вона подобається. Що планує робити по закінченні школи /працювати, навчатись, навчатись і працювати, не виз­начився/.

V. Темперамент, емоційна та характерологічні особливості учня. Особливості темпераменту учня: а/ характеристика деяких особливостей типу вищої нервової діяльності /сила, врівнова­женість, рухливість/; б/ ступінь активної психічної діяльнос­ті та поведінки /енергійність, пасивність, в’ялість /; в/ ру­хова активність /імпульсивність, вразливість тощо/; г/ екстра­верт чи інтроверт.

Розумово-вольова сфера: зовнішній прояв почуттів у міміці, жестах, ході, мові. Вміння володіти емоціями та їх вплив на поведінку школяра. Які настрої переважаються учнем, їх стій­кість. Вміння володіти собою / стриманий, настирливий, схиль­ний до ефектів /. Цілеспрямованість учня. Здатність тривалий період дотримуватись обраної теми, схильність до немотивованих швидких рішень. Поведінка учня при зустрічі з труднощами /кидає роботу, злиться, знаходить іншу роботу, намагається робити все самостійно/. Прояви характеру. Характер і спрямо­ваність особистості, принциповість, ставлення до оточуючих людей /батьків, родичів, учителів, ровесників й ін./, комуні- кативність, доброзичливість, правдивість, чесність, вдячність, готовність допомогти іншим та ін. Ставлення до учіння, праці, до громадських доручень /добросовісність, дисципліно­ваність, ініціативність, любов до праці тощо/. Ставлення до групи, колективу, ровесників, старших. Почуття відповідальності, ставлення до самого себе. Типова оцінка своїх можливостей і результатів навчання та громадської діяльності /скромність, вимогливість до себе/, впевненість в своїх силах й самокритич­ність, самовпевненість, егоізм, зарозумілість та ін. Ставлення до природи, до речей /бережливість, охайність/. Інтелектуаль­ні риси характеру /серйозність, вдумливість, легкодумність, поверховість та ін./. Емоційні риси характеру /оптимізм, чуй­ність, вразливість/. Вольові риси характеру /рішучість, іні­ціативність, самосвідомість, наполегливість, стриманість, ор­ганізованість/.

Спрямованість учня. Ставлення школяра до доручень /нега­тивне, байдуже, захоплюється можливістю отримати заохочення, захоплює значимість, необхідність справи та якість їх вико­нання. Активність /у школі не бере участь у громадських справах, виконує доручення час від часу, бере участь у громадсь­ких справах як виконавець, ініціатор громадських справ/. Ін­терес учня до життя класу, до життя в Україні, у світі /читає газети щоденно, інколи, не читає зовсім/. Яким подіям віддає перевагу: спортивним, літературним, політичним тощо. Місце уч­ня у класі /за соціометрією та спостереженням/, авторитет се­ред учнів класу, ставлення до них, участь у загальних справах групи.

VІ. Висновки. Які педагогічні впливи здійснювались студентами-практикантами з метою подолання негативних і розвитку по­зитивних якостей учня та підвищення його успішності, їх ре­зультати. Конкретні рекомендації щодо подальшого виховання даного учня з врахуванням індивідуальних особливостей /його особистості та успішності у навчанні, успіхів у трудовій і громадській діяльності, зумовлених зусиллями школи, сім’ї та громадських організацій 

Психологічна характеристика учнівського класу.

Учнівський клас є малою групою, яку можна характеризу­вати як колектив, в умовах якого може розвиватися особисті­сть, здатна реалізувати гуманістичні принципи і духовний та економічний потенціал незалежної України. Вивчення учнівського класу як малої групи, чи класного колективу та складання на нього характеристики проводиться під час психодіагностичної практики.

Вивчаються переважно учнівські колективи старших класів у яких студенти-практиканти проводять навчальну роботу.

В основу характеристики мають бути покладені дані за ре­зультатами: І) цілеспрямованого спостереження; 2) соціометрії; 3) бесід з учнями та учителями, які працюють у даному класі; 4) бесід з окремими батьками, учні яких дуже добре навчають­ся та тих, у яких виникають великі труднощі у навчанні, а також з тими, діти яких займають перші і останні місця за даними соціометрії; 5) анкетування; 6) аналізу записів у клас­ному журналі та у звітах про успішність класів, протоколів класних зборів, учнівських творів на вільну тему.

Кожний студент-практикант мусить пам"ятати, що з результатами соціометрії слід поводитись дуже оберажно! Не оголо­шуйте ці результати всьому класу! Невиконання цієї вимоги може призвести до конфліктів, а то й до трагічних випадків! Лише в окремих випадках, при збереженні педагогічного такту, студент може повідомити про місце учня в коликтиві, давши йому певну психологічну консультацію. Таке повідомлення має бути інди­відуальним, особливо, коли мова йде про учнів "ізольованих". При цьому слід навіювати учневі, що він такий як і інші уч­ні, що він здібний, має хороші потенційні можливості, що йо­му тільки треба дещо попрацювати над собою. Він все може!

VI. Соціеметрія використовується як технічний прийом, який дозволяє зробити швидкий "знімок" емоційно-психологічних стосунків у колективі в даний момент. Її дані динамічні, але відносно стабільні на невеликі проміжки життя класу. Соціометрія дасть змогу зобразити структуру класу, виявити угрупування у класі, симпатії та антипатії, визначити лідерів та ізольованих, зорієнтувати студента-практиканта на виявлення труднощів, проблем, які виникають в учнів, особливо ізольованих.

VII. При проведенні соціометричного тесту у класах різних вікових груп слід використовувати критерії вибору, які від­повідали б саме данному віку. Наприклад, у початкових кла­сах прийнятим є критерій "З ким би ти хотів сидіти за однією партою? Напиши прізвища трьох учнів. У підліткових групах - "Кому б ти довірив таємницю?. У старших класах - "с ким би ти хотів підтримувати стосунки і після закінчення школи?" /Також три учні/.

Схема складання психолого-педагогічної характеристики класу як групи чи колективу .

 Загальні відомості про клас. Шлола, клас, склад учнів за віком, статтю. Історія класу, його традиції. Загальна харак­теристика успішності та учбової дисципліни. Стан здоров"я учнів. Учні з послабленим здоров"ям. Характеристика соціаль­ного положення батьків. Окремо виділити неповноцінні неблагополучні сім’ї. Зв"язок класу, чи окремих його груп,з іншими шкільними та позашкільними групами. Хто з учнів бере участь у загальношкільних групах, хорі тощо.

VIII. Спрямованість класу як колективу. Наскільки усвідомлює учень себе як член групи чи колективу. Інтерес класу до на­цій в Україні і поза межами Украіни. Яка преса викликає най­більший інтерес. Ставлення класу до порушників дисципліни, норм морального життя тощо. Мотивація вибору професії. Вимо­ги до учбової діяльності з боку більшості учнів, чи окремих школярів. Інтерес до вибору професії, свого позакласного жит­тя, до мистецтва/спорту тощо. Ідеали учнів.

Ставлення учнів до навчання, до праці, до учителів, до бать­ків, до оточуючих, до себе самих. /Деякі з цих даних можна одержати за допомогою анкет. При цьому треба приготувати за­питання та продумати і зазначити ймовірні готові відповіді, чітко номерувати їх. Так легше буде проаналізувати дані анке­ти/.

Підготопленість класу за видами діяльності. Чи дає змогу класний колектив реалізувати індивідуальні потреби окремої особистості. Чи не гальмує класний колектив змогу реалізува­ти здібності особистості?

В яких видах діяльності клас бере участь? Досвід спіль­ної діяльності. Як в цій спільній діяльності окремі діти, уч­ні реалізують свої можливості, нахили, стремління.

Зацікавленість класу успіхами спільної діяльності, ді­яльності окремого учня. Реакція класу на труднощі та невдачі в різних видах групової діяльності, реакція класу на труднощі та невдачі окремих учнів, які намагаються реалізувати себе як особистість. Чи спостерігається, і в яких випадках, в класі атмосфера діловитості, зібраності щодо класу, окремих його груп та окремих особистостей?

 

IX. Організаційна структура класу як групи чи колективу. Коротка характеристика активу класу, його офіційних і неофі­ційних лідерів, чи співпадають офіційні і неофіційні лідери у класі. Види стилів спілкування активу з його членами /ав­торитарний, демократичний тощо/. Чи існує духовна еліта в класі і яке місце вона займає в класі. Взаємини між членами класного колективу /форма, стиль тощо/. Неофіційний актив класу, його взаємовідносини офіційним активом. Наявність конфліктів коллективу з групами та окремими особистостями, ха­рактер конфліктів. Як актив, чи окремі особистості намагаються перебороти конфліктні ситуації, які виникають у класі.

X. Психологічна єдність у класі. Характеристика соціально-психологічного клімату у класі. Духовна і емоційна єдність класу. /Який тон, настрій переважав у класі. Чи є доброзич­ливість, симпатії, чуйність, уважність один до одного, до

осіб, які намагаються реалізувати себе як особистості, маючи помітні успіхи тощо. Наскільки знають учні один одного. Чи існує заздрість щодо учнів, батьки яких займають певні, від­мінні від інших батьків, положення. Що об"єднує окремих осо­бистостей учнів у класний колектив, чи його окремі групи. Яке переважає самопочуття учнів у даному учнівському класі. Можливості класу щодо збирання духовних і фізичних сил при подоланні серйозних труднощів і перешкод. Чи вміють учні стримувати свої почуття, коли цього вимагають інтереси клас­ного колективу. Наявність у класі постійної готовності до подолання труднощів/.

XI. VІ. Педагогічне керівництво класом. Вплив особистості класно­го керівника, викладачів, членів адміністрації на колектив класу. Ставлення класу і окремих його учнів до них. Здійснен­ня індивідуального підходу і загальний стиль педагогічного керівництва класом.

XII. . Загальні висновки та побажання щодо даного класу і окремих особистостей.

XIII. Дана схема є орієнтовною. Велика кількість питань, які подаються, слід розглядати як певні орієнтири на що сту­денти мають звернути увагу, але не обов"язкого давати на кож­не з них відповіді. Студенти звертають увагу тільки на те, що є найбільш характерним для даного класу.



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.