|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розділ 3.0 Основні закономірності надання швидкої медичноїРозділ 3.0 Основні закономірності надання швидкої медичної допомоги населенню Хмельницької області в 1997-2006 рр.
Динаміка викликів швидкої медичної допомоги за цей період представлена в табл. 3.1 і на рис. 3.1. Як видно із табл. 3.1 і рис. 3.1, число викликів швидкої медичної допомоги поступово, але неухильно наростало, так що в 2006р., порівняно з 1997 р., воно було на 29,1% більше. Цей ріст в різні роки дещо відрізнявся між собою. Найбільшим він був на початку досліджуваного періоду, коли з 1997 до 2000р. він складав 18,6%, а далі ріст уповільнився і за наступні 2001-2006 рр. був удвічі меншим – 9,9%. Динаміка викликів швидкої медичної допомоги у містах і адміністративних сільських районах області була різною (табл. 3.1 і рис. 3.1). Загалом у містах цей ріст склав всього 3,5%, хоча спостерігались роки, коли ріст перевищував 10%. Це був період з 2002 до 2005р., коли загалом в області зростання викликів швидкої допомоги зменшувалось. Це зумовлено тим, що на загальний показник в області більше впливала динаміка викликів швидкої медичної допомоги в адміністративних сільських районах, в яких проживає переважне число населення області (табл. 3.1 і рис. 3.1). В адміністративних сільських районах число викликів швидкої медичної допомоги за досліджуваний період зросло на 31,3%; причому цей ріст в 1997 – 2000 рр. склав 21,3%, а в наступні роки – 10%. Окрім зростання числа викликів за швидкою медичною допомогою слід відмітити великі розбіжності цього показника на різних адміністративних територіях (табл. 3.1 і рис. 3.1). Таблиця 3.1 Динаміка викликів швидкої медичної допомоги у Хмельницькій області в 1997 – 2006 рр.
Як видно із табл. 3.1, число викликів у містах протягом усіх останніх 10 років було значно більшим порівняно з адміністративними сільськими районами. Ця перевага у перші роки досліджуваного періоду ( 1997-1999 ) коливалась на рівні 1,6 раз, а потім поступово почала знижуватись, склавши в останній 2006 р. 1,3 рази. Що стосується самих міст ( табл. 3.2 ), то ця різниця у перший рік дослідження була відчутною ( 1,36 рази ), а потім коливалась, виявляючи тенденцію зниження. Спочатку ( 1997 – 2001) коефіцієнт співвідношення упав майже до 1,0, а потім ( 2002 – 2005 ) суттєво зріс – до 1,20, після чого знову різко впав – до 1,04 одиниці. Що стосується адміністративних сільських районів, то тут різниця між крайніми показниками була значно суттєвішою ( рис. 3.1, табл. 3.2 і 3.3) Якщо виключити показник 1997 р. (табл. 3.2 ), який дещо випадає із загалу,то бачимо різницю, яка коливалась на рівні 4-х. раз. Був період (з 2001 до 2004р.), коли вона дещо знижувалась (менше 4-х. раз), але в останні два роки (2005-2006) знову перевищила означений рівень.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|