|
|||
Назва наукового напрямку (модуля): 4 страница | |||
A. | некректомія.
| ||
B. | розкриття кишень та запливів гнояка;
| ||
C. | дренування гнояка;
| ||
D. | розкриття гнояка;
| ||
E. * | первинна хірургічна обробка із накладанням швів;
| ||
142. | До ферментів, які сприяють проникненню мікробів глибше у тканини належать наступні, окрім:
| ||
A. | плазмокоагулаза.
| ||
| |||
B. | некротоксин;
| ||
C. | гіалуронідаза;
| ||
D. * | глюкагон;
| ||
E. | гемолізин;
| ||
143. | До найбільш активних фракцій анаеробного екзотоксину відносяться наступні, окрім
| ||
A. | каппа-токсин.
| ||
B. * | амілаза;
| ||
C. | гіалуронідаза;
| ||
D. | бета-токсин;
| ||
E. | альфа-токсин
| ||
144. | В залежності від топографії септичного процесу розрізняють наступні форми анаеробної газової інфекції:
| ||
A. * | епіфасціальна, субфасціальна.
| ||
B. | із повільним поширенням;
| ||
C. | флегмонозна;
| ||
D. | блискавична;
| ||
E. | блискавична;
| ||
145. | До хронічної специфічної хірургічної інфекції не відноситься:
| ||
A. | актиномікоз;
| ||
B. | актиномікоз;
| ||
C. | туберкульоз хребта;
| ||
D. * | Після травматичний остеоміеліт
| ||
E. | туберкульоз кісток і суглобів;
| ||
146. | З допомогою шкали Глазго оцінюють:
| ||
A. | Глибину імунодефіциту.
| ||
B. | Всі фізіологічні функції;
| ||
C. * | Неврологічний статус;
| ||
D. | Вплив супутньої патології;
| ||
E. | Загальний стан хворого;
| ||
147. | Характерними ознаками хронічної специфічної інфекції є наступні, окрім:
| ||
A. | своєрідність клініки і потреба в хірургічному лікуванні.
| ||
B. | тривалий хронічний перебіг;
| ||
C. | специфічні місцеві прояви;
| ||
D. * | відсутність воріт для проникнення інфекції;
| ||
E. | специфічний збудник;
| ||
148. | Є наступні види гострої хірургічної інфекції, окрім:
| ||
A. | гостра специфічна
| ||
B. | гостра гнильна;
| ||
C. | гостра анаеробна;
| ||
D. | гостра гнійна;
| ||
E. * | гостра інфекція;
| ||
149. | Що означає абревіатура APACHE?
| ||
A. | Абревіатура європейського консенсусу по лікуванні сепсису.
| ||
B. | Це синдром системної протизапальної відповіді;
| ||
C. | Це змішаний протизапальний синдром;
| ||
D. | Це синдром компенсаторної протизапальної відповіді
| ||
| |||
E. * | Це прогностична шкала оцінки фізіологічних і анамнестичних показників;
| ||
150. | Яке із тверджень щодо маркера сепсиса є невірним:
| ||
A. | Тироксин;
| ||
B. * | Тироксин;
| ||
C. | С-реактивний білок
| ||
D. | TNF;
| ||
E. | Інтерлейкін - 6 - 8 - 10;
| ||
151. | Що таке стадія „С” SIRS?
| ||
A. | Зворотня відповідь на запалення.
| ||
B. | Нормальна відповідь на запалення;
| ||
C. | Субкомпенсована відповідь на запалення;
| ||
D. | Спотворена відповідь на запалення;
| ||
E. * | Декомпенсована відповідь на запалення;
| ||
152. | Що таке стадія „В” SIRS?
| ||
A. | Зворотня відповідь на запалення.
| ||
B. | Нормальна відповідь на запалення;
| ||
C. * | Надмірна відповідь на запалення;
| ||
D. | Спотворена відповідь на запалення;
| ||
E. | Декомпенсована відповідь на запалення;
| ||
153. | Що таке стадія „А” SIRS?
| ||
A. | Зворотня відповідь на запалення.
| ||
B. * | Нормальна відповідь на запалення;
| ||
C. | Поліорганна недостатність;
| ||
D. | Спотворена відповідь на запалення;
| ||
E. | Декомпенсована відповідь на запалення;
| ||
154. | Як позначаються стадії SIRS:
| ||
A. | Нормальна відповідь, спотворена відповідь, некомпенсована відповідь.
| ||
B. | Збалансована відповідь, незбалансована відповідь;
| ||
C. | Зворотня і незворотня;
| ||
D. | Компенсації, субкомпенсації, декомпенсації;
| ||
E. * | Стадії А, В, С, D;
| ||
155. | Скільки стадій виділяють у перебігу SIRS:
| ||
A. |
| ||
B. | 5.
| ||
C. | 3.
| ||
D. * | 4.
| ||
E. |
| ||
156. | Який збудник зустрічається найчастіше в мікробіології сепсису:
| ||
A. | Proteus mirabilis.
| ||
B. | Streptococcus pneumoniae.
| ||
C. * | Staphylococcus aureus.
| ||
D. | Pseudomonas aeruginosa.
| ||
E. | Eschrichia coli.
| ||
157. | Що таке культурально негативний сепсис?
| ||
A. | Всі відповіді правильні
| ||
| |||
B. | Криптогенний сепсис;
| ||
C. * | Сепсис із від’ємною гемокультурою;
| ||
D. | Нозокоміальний сепсис;
| ||
E. | Сепсис викликаний грамнегативною флорою
| ||
158. | Що є причиною змін етіологічної структури збудників хірургічної інфекції:
| ||
A. | Широке застосування ефективних методів хірургічного лікування гнійної інфекції.
| ||
B. | Екологічні та соціальні чинники;
| ||
C. | Значне зниження імунологічної реактивності і неспецифічних факторів захисту макроорганізму;
| ||
D. | Значне поширення супутньої патології, особливо цукрового діабету;
| ||
E. * | Селекція гноєутворюючої мікрофлори за рахунок мутагенної дії антибіотиків;
| ||
159. | Причина широкого поширення антибіотико резистентних штамів мікроорганізмів:
| ||
A. | Застосування антибіотикопрофілактики.
| ||
B. | Зміна видового складу мікроорганізмів
| ||
C. | Знижена імунологічна реактивність макроорганізму;
| ||
D. * | Неадекватна за дозою та показами антибіотикотерапія;
| ||
E. | Зміна екології і біоценозу мікроорганізмів;
| ||
160. | Яке твердження щодо причин генералізації інфекції є хибними:
| ||
A. | Наявність важкої супутньої патології та зміна етіологічної структури збудників гнійної інфекції;
| ||
B. | Неадекватна антибактеріальна терапія і широке поширення антибіотикорезистентних мікроорганізмів;
| ||
C. | Знижена або спотворена імунологічна реактивність макроорганізму;
| ||
D. * | Неправильна хірургічна тактика і неадекватний об’єм хірургічного втручання;
| ||
E. | Неправильна хірургічна тактика і неадекватний об’єм хірургічного втручання;
| ||
161. | До етіопатогенетичних факторів сепсису відносяться наступні, окрім:
| ||
A. | Стан кровообігу у вогнищі проникнення інфекції
| ||
B. | Реактивність організму хворих;
| ||
C. | Вогнище проникнення інфекції;
| ||
D. | Мікробіологічний ( вид, вірулентність, кількість бактерій);
| ||
E. * | Стать та вік хворого;
| ||
162. | У якому віці найчастіше виникає сепсис:
| ||
A. | У віці від 60 до 70 років.
| ||
B. * | У віці від 30 до 50 років;
| ||
C. | У віці хворого до 25 років;
| ||
D. | В старечому та похилому віці;
| ||
E. | у немовлят;
| ||
163. | Що необхідно негайно робити при виникненні септичного шоку?
| ||
A. | Збільшити дозу антибіотиків.
| ||
B. * | Стабілізувати геодинаміку;
| ||
C. | Лімфосорбцію, плазмаферез, УФО аутокрові;
| ||
D. | Хірургічну обробку первинного вогнища;
| ||
E. | Хірургічну обробку вторинного вогнища;
| ||
164. | Для клінічного перебігу сепсису у формі септико піємії характерним є:
| ||
A. * | Всі відповіді правильні.
| ||
B. | Покращення стану хворого після хірургічної обробки метастатичного вторинного вогнища;
| ||
C. | Бактеремія (від 22 до 80 %) на висоті лихоманки;
| ||
| |||
D. | Висока температура тіла із розмахами більше 10 С (ремітуючий тип лихоманки);
| ||
E. | Наявність метастатичних гнійників (вторинних вогнищ) у органах і тканинах;
| ||
165. | Як називається сепсис викликаний Cl. Perfringers:
| ||
A. | Бактеріальним.
| ||
B. | Нозокоміальним;
| ||
C. * | Анаеробним;
| ||
D. | Неспецифічними;
| ||
E. | Хірургічний;
| ||
166. | Що таке криптогенний сепсис:
| ||
A. | Всі відповіді правильні.
| ||
B. | SIRS без вогнища інфекції;
| ||
C. * | Сепсис без встановленого первинного вогнища інфекції;
| ||
D. | Сепсис без вторинного вогнища інфекції;
| ||
E. | Вид нозокоміальної інфекції;
| ||
167. | Розрізняють наступні форми сепсису за клінічним перебігом, окрім:
| ||
A. | Хроніосепсис.
| ||
B. | Підгострий;
| ||
C. * | Нозокоміальний;
| ||
D. | Гострий;
| ||
E. | Блискавичний;
| ||
168. | Який орган найпершим реагує на сепсис:
| ||
A. | Наднирникові залози
| ||
B. | Головний мозок;
| ||
C. * | Селезінка;
| ||
D. | Серце;
| ||
E. | Нирки;
| ||
169. | Яке твердження із перерахованого щодо сепсису є правильним:
| ||
A. | Специфічність морфологічних змін в органах і тканинах обумовлена глибиною імуносупресії та важкістю ендотоксикозу.
| ||
B. | Специфічність морфологічних змін в органах і тканинах обумовлена вхідними воротами і характером первинного вогнища;
| ||
C. | Морфологічні зміни в органах та тканинах при сепсисі є специфічними;
| ||
D. * | При сепсисі морфологічні зміни в органах та тканинах не носять специфічного характеру;
| ||
E. | Морфологічні зміни в серці та легенях при сепсисі є специфічними;
| ||
170. | Патогенез септичного шоку при антибактеріальній терапії гнійно-септичної патології:
| ||
A. | Всі твердження правильні.
| ||
B. | Виникає септичний ауто канібалізм який призводить до септичного шоку;
| ||
C. * | Виділення великої кількості ендотоксину в результаті загибелі мікроорганізмів;
| ||
D. | Наявність резистентних до антибіотиків штамів мікроорганізмів;
| ||
E. | Неадекватна доза антибіотика;
| ||
171. | Що таке SIRS:
| ||
A. | Це синдром системної реакції на запалення.
| ||
B. | Це компенсаторна протизапальна відповідь;
| ||
C. | Це синдром системного запалення;
| ||
D. * | Це синдром системної відповіді на запалення;
| ||
E. | Це вид сепсису;
| ||
172. | Що таке важкий SIRS:
| ||
| |||
A. | Всі відповіді правильні.
| ||
B. * | SIRS із поліорганною недостатністю;
| ||
C. | Наявність 4 клінічних ознак SIRS;
| ||
D. | SIRS ускладнений септичним шоком;
| ||
E. | SIRS ускладнений сепсисом;
| ||
173. | Важкість SIRS синдрому визначається:
| ||
A. | Рівнем лактоацидозу, гіпоперфузії та олігоурії
| ||
B. | Рівнем гіпоперфузії та олігоурії;
| ||
C. * | Числом ознак SIRS;
| ||
D. | Рівнем артеріальної гіпотензії;
| ||
E. | Наявністю септичного шоку;
| ||
174. | Яке твердження що до септичного шоку є правильним:
| ||
A. | Всі твердження щодо шоку є правильними.
| ||
B. | Септичний шок це 3 і більше ознак SIRS та гнійне вогнище;
| ||
C. * | Септичний шок це сепсис з артеріальною гіпотензією, гіпоперфузією тканин, лактоацидозом та олігоурією;
| ||
D. | Септичний шок є кульмінацією синдрому полі органної недостатності;
| ||
E. | Септичний шок розвивається у відповідь на септикопіємію;
| ||
175. | Яка клінічна ознака не відноситься до SIRS?
| ||
A. | Температура тіла більше 380 С або менше 360 С.
| ||
B. | Лейкоцити більше 12000/мл або менше 4000/мл, більше 10 % незрілих нейтрофілів;
| ||
C. * | АТ сист. ,більше 100 мм.рт.ст., діастолічний менше 90 мм.рт.ст.
| ||
D. | ЧД більше 20/хв або Ра СО2 менше 32 мм.рт. ст..;
| ||
E. | ЧСС більше 90/хв.;
| ||
176. | Як називається, з огляду на сучасну термінологію сепсису, важка реакція організму на запалення, інфекцію, травму, опік?
| ||
A. | Сепсис у фазі гіперзапалення.
| ||
B. * | Синдром системної відповіді на запалення
| ||
C. | Синдром поліорганної інфекції;
| ||
D. | Септичний шок;
| ||
E. | Сепсис;
| ||
177. | Що таке вторинне септичне вогнище:
| ||
A. | Пілефлебіт в результаті гострої гнійно-септичної інфекції.
| ||
B. | Перитоніт як ускладнення гнійних захворювань органів черевної порожнини;
| ||
C. | Лімфаденіт як ускладнення первинного вогнища
| ||
D. | Лімфангоїт, як ускладнення гнійно-септичної інфекції;
| ||
E. * | Гнійник, що утворився як результат септико піємії;
| ||
178. | За видом мікроба-збудника розрізняють сепсис: Яке твердження є помилковим?
| ||
A. | Анаеробний.
| ||
B. | Синєгнійний;
| ||
C. * | Нозокоміальний;
| ||
D. | Колібацилярний;
| ||
E. | Стафілококовий;
| ||
179. | У хворого сепсис розвинувся як результат катетеризації магістральної вени в реанімаційному відділенні. Як називається такий сепсис?
| ||
A. | Банальний.
| ||
B. | Ангіогенний;
| ||
| |||
C. * | Нозокоміальний;
| ||
D. | Реанімаційний;
| ||
E. | Хірургічний;
| ||
180. | Як називається сепсис який розвинувся як результат гострого гематогенного остеомієліту?
| ||
A. | Правильної відповіді немає.
| ||
B. * | Хірургічний;
| ||
C. | Одонтогенний;
| ||
D. | Ортопедичний;
| ||
E. | Травматологічний;
| ||
181. | Головна причина летальності при сепсисі:
| ||
A. | Септикопіємія
| ||
B. | Септицемія;
| ||
C. * | Поліорганна недостатність;
| ||
D. | Бактеріємія;
| ||
E. | Септичний шок;
| ||
182. | В залежності від локалізації первинного вогнища розрізняють наступні види сепсису, окрім:
| ||
A. | Хірургічний.
| ||
B. | Гінекологічний;
| ||
C. | Отогенний;
| ||
D. * | Стафілококовий;
| ||
E. | Одонтогенний;
| ||
183. | Остеомієлітом називають:
| ||
A. | Всі відповіді правильні.
| ||
B. | Запалення Гаверсових каналів кісткової тканини;
| ||
C. | Запалення кістки;
| ||
D. | Запалення кісткового мозку і кістки;
| ||
E. * | Запалення кісткового мозку;
| ||
184. | Хто описав хронічний склерозуючий остеомієліт:
| ||
A. | Броді.
| ||
B. | Ольє;
| ||
C. | Дерішанов;
| ||
D. | Попкіров;
| ||
E. * | Гарре;
| ||
185. | Коли можлива малігнізація при остеомієліті:
| ||
A. * | У дорослих при запущених довготривалих норицевих формах остеомієліту.
| ||
B. | При первинно хронічних формах остеомієліту;
| ||
C. | У дітей при переході гострої форми остеомієліту в хронічну;
| ||
D. | При утворенні тотальних секвестрів;
| ||
E. | При множинних вогнищах ураження;
| ||
186. | Хто описав первинно хронічний серозно-альбумінозний остеомієліт:
| ||
A. | Шляттер.
| ||
B. | Гарре;
| ||
C. * | Ольє;
| ||
D. | Попкіров;
| ||
E. | Броді;
| ||
187.
|
|||
|