Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Назва наукового напрямку (модуля): 4 страница



A.

некректомія.

 

B.

розкриття кишень та запливів гнояка;

 

C.

дренування гнояка;

 

D.

розкриття гнояка;

 

E. *

первинна хірургічна обробка із накладанням швів;

 

142.

До ферментів, які сприяють проникненню мікробів глибше у тканини належать наступні, окрім:

 

A.

плазмокоагулаза.

 

 

B.

некротоксин;

 

C.

гіалуронідаза;

 

D. *

глюкагон;

 

E.

гемолізин;

 

143.

До найбільш активних фракцій анаеробного екзотоксину відносяться наступні, окрім

 

A.

каппа-токсин.

 

B. *

амілаза;

 

C.

гіалуронідаза;

 

D.

бета-токсин;

 

E.

альфа-токсин

 

144.

В залежності від топографії септичного процесу розрізняють наступні форми анаеробної газової інфекції:

 

A. *

епіфасціальна, субфасціальна.

 

B.

із повільним поширенням;

 

C.

флегмонозна;

 

D.

блискавична;

 

E.

блискавична;

 

145.

До хронічної специфічної хірургічної інфекції не відноситься:

 

A.

актиномікоз;

 

B.

актиномікоз;

 

C.

туберкульоз хребта;

 

D. *

Після травматичний остеоміеліт

 

E.

туберкульоз кісток і суглобів;

 

146.

З допомогою шкали Глазго оцінюють:

 

A.

Глибину імунодефіциту.

 

B.

Всі фізіологічні функції;

 

C. *

Неврологічний статус;

 

D.

Вплив супутньої патології;

 

E.

Загальний стан хворого;

 

147.

Характерними ознаками хронічної специфічної інфекції є наступні, окрім:

 

A.

своєрідність клініки і потреба в хірургічному лікуванні.

 

B.

тривалий хронічний перебіг;

 

C.

специфічні місцеві прояви;

 

D. *

відсутність воріт для проникнення інфекції;

 

E.

специфічний збудник;

 

148.

Є наступні види гострої хірургічної інфекції, окрім:

 

A.

гостра специфічна

 

B.

гостра гнильна;

 

C.

гостра анаеробна;

 

D.

гостра гнійна;

 

E. *

гостра інфекція;

 

149.

Що означає абревіатура APACHE?

 

A.

Абревіатура європейського консенсусу по лікуванні сепсису.

 

 

B.

Це синдром системної протизапальної відповіді;

 

C.

Це змішаний протизапальний синдром;

 

D.

Це синдром компенсаторної протизапальної відповіді

 

 

E. *

Це прогностична шкала оцінки фізіологічних і анамнестичних показників;

 

150.

Яке із тверджень щодо маркера сепсиса є невірним:

 

A.

Тироксин;

 

B. *

Тироксин;

 

C.

С-реактивний білок

 

D.

TNF;

 

E.

Інтерлейкін - 6 - 8 - 10;

 

151.

Що таке стадія „С” SIRS?

 

A.

Зворотня відповідь на запалення.

 

B.

Нормальна відповідь на запалення;

 

C.

Субкомпенсована відповідь на запалення;

 

D.

Спотворена відповідь на запалення;

 

E. *

Декомпенсована  відповідь на запалення;

 

152.

Що таке стадія „В” SIRS?

 

A.

Зворотня відповідь на запалення.   

 

B.

Нормальна відповідь на запалення;

 

C. *

Надмірна відповідь на запалення;

 

D.

Спотворена відповідь на запалення;

 

E.

Декомпенсована  відповідь на запалення;

 

153.

Що таке стадія „А” SIRS?

 

A.

Зворотня відповідь на запалення.

 

B. *

Нормальна відповідь на запалення;

 

C.

Поліорганна недостатність;

 

D.

Спотворена відповідь на запалення;

 

E.

Декомпенсована  відповідь на запалення;

 

154.

Як позначаються стадії SIRS:

 

A.

Нормальна відповідь, спотворена відповідь, некомпенсована відповідь.

 

 

B.

Збалансована відповідь, незбалансована відповідь;

 

C.

Зворотня і незворотня;

 

D.

Компенсації, субкомпенсації, декомпенсації;

 

E. *

Стадії А, В, С, D;

 

155.

Скільки стадій виділяють у перебігу SIRS:

 

A.

 

B.

5.

 

C.

3.

 

D. *

4.

 

E.

 

156.

Який збудник зустрічається найчастіше в мікробіології сепсису:

 

A.

Proteus mirabilis.

 

B.

Streptococcus pneumoniae.

 

C. *

Staphylococcus aureus.

 

D.

Pseudomonas aeruginosa.

 

E.

Eschrichia coli.

 

157.

Що таке культурально негативний сепсис?

 

A.

Всі відповіді правильні

 

 

B.

Криптогенний сепсис;

 

C. *

Сепсис із від’ємною гемокультурою;

 

D.

Нозокоміальний сепсис;

 

E.

Сепсис викликаний грамнегативною флорою

 

158.

Що є причиною змін етіологічної структури збудників хірургічної інфекції:

 

A.

Широке застосування ефективних методів хірургічного лікування гнійної інфекції.

 

B.

Екологічні та соціальні чинники;

 

C.

Значне зниження імунологічної реактивності і неспецифічних факторів захисту макроорганізму;

 

D.

Значне поширення супутньої патології, особливо цукрового діабету;

 

E. *

Селекція гноєутворюючої мікрофлори за рахунок мутагенної дії антибіотиків;

 

159.

Причина широкого поширення антибіотико резистентних штамів мікроорганізмів:

 

A.

Застосування антибіотикопрофілактики.

 

B.

Зміна видового складу мікроорганізмів

 

C.

Знижена імунологічна реактивність макроорганізму;

 

D. *

Неадекватна за дозою та показами антибіотикотерапія;

 

E.

Зміна екології і біоценозу мікроорганізмів;

 

160.

Яке твердження щодо причин генералізації інфекції є хибними:

 

A.

Наявність важкої супутньої патології та зміна етіологічної структури збудників гнійної інфекції;

 

B.

Неадекватна антибактеріальна терапія і широке поширення антибіотикорезистентних мікроорганізмів;

 

C.

Знижена або спотворена імунологічна реактивність макроорганізму;

 

D. *

Неправильна хірургічна тактика і неадекватний об’єм хірургічного втручання;

 

E.

Неправильна хірургічна тактика і неадекватний об’єм хірургічного втручання;

 

161.

До етіопатогенетичних факторів сепсису відносяться наступні, окрім:

 

A.

Стан кровообігу у вогнищі проникнення інфекції

 

B.

Реактивність організму хворих;

 

C.

Вогнище проникнення інфекції;

 

D.

Мікробіологічний ( вид, вірулентність, кількість бактерій);

 

E. *

Стать та вік хворого;

 

162.

У якому віці найчастіше виникає сепсис:

 

A.

У віці від 60 до 70 років.

 

B. *

У віці від 30 до 50 років;

 

C.

У віці хворого до 25 років;

 

D.

В старечому та похилому віці;

 

E.

у немовлят;

 

163.

Що необхідно негайно робити при виникненні септичного шоку?

 

A.

Збільшити дозу антибіотиків.

 

B. *

Стабілізувати геодинаміку;

 

C.

Лімфосорбцію, плазмаферез, УФО аутокрові;

 

D.

Хірургічну обробку первинного вогнища;

 

E.

Хірургічну обробку вторинного вогнища;

 

164.

Для клінічного перебігу сепсису у формі септико піємії характерним є:

 

A. *

Всі відповіді правильні.

 

B.

Покращення стану хворого після хірургічної обробки метастатичного вторинного вогнища;

 

C.

Бактеремія (від 22 до 80 %) на висоті лихоманки;

 

 

D.

Висока температура тіла із розмахами більше 10 С (ремітуючий тип лихоманки);

 

E.

Наявність метастатичних гнійників (вторинних вогнищ) у органах і тканинах;

 

165.

Як називається сепсис викликаний Cl. Perfringers:

 

A.

Бактеріальним.

 

B.

Нозокоміальним;

 

C. *

Анаеробним;

 

D.

Неспецифічними;

 

E.

Хірургічний;

 

166.

Що таке криптогенний сепсис:

 

A.

Всі відповіді правильні.

 

B.

SIRS без вогнища інфекції;

 

C. *

Сепсис без встановленого первинного вогнища інфекції;

 

D.

Сепсис без вторинного вогнища інфекції;

 

E.

Вид нозокоміальної інфекції;

 

167.

Розрізняють наступні форми сепсису за клінічним перебігом, окрім:

 

A.

Хроніосепсис.

 

B.

Підгострий;

 

C. *

Нозокоміальний;

 

D.

Гострий;

 

E.

Блискавичний;

 

168.

Який орган найпершим реагує на сепсис:

 

A.

Наднирникові залози

 

B.

Головний мозок;

 

C. *

Селезінка;

 

D.

Серце;

 

E.

Нирки;

 

169.

Яке твердження із перерахованого щодо сепсису є правильним:

 

A.

Специфічність морфологічних змін в органах і тканинах обумовлена глибиною імуносупресії та важкістю ендотоксикозу.

 

B.

Специфічність морфологічних змін в органах і тканинах обумовлена вхідними воротами і характером первинного вогнища;

 

C.

Морфологічні зміни в органах та тканинах при сепсисі є специфічними;

 

D. *

При сепсисі морфологічні зміни в органах та тканинах не носять специфічного характеру;

 

E.

Морфологічні зміни в серці та легенях при сепсисі є специфічними;

 

170.

Патогенез септичного шоку при антибактеріальній терапії гнійно-септичної патології:

 

A.

Всі твердження правильні.

 

B.

Виникає септичний ауто канібалізм який призводить до септичного шоку;

 

C. *

Виділення великої кількості ендотоксину в результаті загибелі мікроорганізмів;

 

D.

Наявність резистентних до антибіотиків штамів мікроорганізмів;

 

E.

Неадекватна доза антибіотика;

 

171.

Що таке SIRS:

 

A.

Це синдром системної реакції на запалення.

 

B.

Це компенсаторна протизапальна відповідь;

 

C.

Це синдром системного запалення;

 

D. *

Це синдром системної відповіді на запалення;

 

E.

Це вид сепсису;

 

172.

Що таке важкий SIRS:

 

 

A.

Всі відповіді правильні.

 

B. *

SIRS із поліорганною недостатністю;

 

C.

Наявність 4 клінічних ознак SIRS;

 

D.

SIRS ускладнений септичним шоком;

 

E.

SIRS ускладнений сепсисом;

 

173.

Важкість SIRS синдрому визначається:

 

A.

Рівнем лактоацидозу, гіпоперфузії та олігоурії

 

B.

Рівнем гіпоперфузії та олігоурії;

 

C. *

Числом ознак SIRS;

 

D.

Рівнем артеріальної гіпотензії;

 

E.

Наявністю септичного шоку;

 

174.

Яке твердження що до септичного шоку є правильним:

 

A.

Всі твердження щодо шоку є правильними.

 

B.

Септичний шок це 3 і більше ознак SIRS та гнійне вогнище;

 

C. *

Септичний шок це сепсис з артеріальною гіпотензією, гіпоперфузією тканин, лактоацидозом та олігоурією;

 

D.

Септичний шок є кульмінацією синдрому полі органної недостатності;

 

E.

Септичний шок розвивається у відповідь на септикопіємію;

 

175.

Яка клінічна ознака не відноситься до SIRS?

 

A.

Температура тіла більше 380 С або менше 360 С.

 

B.

Лейкоцити більше 12000/мл або менше 4000/мл, більше 10 % незрілих нейтрофілів;

 

C. *

АТ сист. ,більше 100 мм.рт.ст., діастолічний менше 90 мм.рт.ст.

 

D.

ЧД більше 20/хв або Ра СО2 менше 32 мм.рт. ст..;

 

E.

ЧСС більше 90/хв.;

 

176.

Як називається, з огляду на сучасну термінологію сепсису, важка реакція організму на запалення, інфекцію, травму, опік?

 

A.

Сепсис у фазі гіперзапалення.

 

B. *

Синдром системної відповіді на запалення

 

C.

Синдром поліорганної інфекції;

 

D.

Септичний шок;

 

E.

Сепсис;

 

177.

Що таке вторинне септичне вогнище:

 

A.

Пілефлебіт в результаті гострої гнійно-септичної інфекції.

 

B.

Перитоніт як ускладнення гнійних захворювань органів черевної порожнини;

 

C.

Лімфаденіт як ускладнення первинного вогнища

 

D.

Лімфангоїт, як ускладнення гнійно-септичної інфекції;

 

E. *

Гнійник, що утворився як результат септико піємії;

 

178.

За видом мікроба-збудника розрізняють сепсис: Яке твердження є помилковим?

 

A.

Анаеробний.

 

B.

Синєгнійний;

 

C. *

Нозокоміальний;

 

D.

Колібацилярний;

 

E.

Стафілококовий;

 

179.

У хворого сепсис розвинувся як результат катетеризації магістральної вени в реанімаційному відділенні. Як називається такий сепсис?

 

A.

Банальний.

 

B.

Ангіогенний;

 

 

C. *

Нозокоміальний;

 

D.

Реанімаційний;

 

E.

Хірургічний;

 

180.

Як називається сепсис який розвинувся як результат гострого гематогенного остеомієліту?

 

A.

Правильної відповіді немає.

 

B. *

Хірургічний;

 

C.

Одонтогенний;

 

D.

Ортопедичний;

 

E.

Травматологічний;

 

181.

Головна причина летальності при сепсисі:

 

A.

Септикопіємія

 

B.

Септицемія;

 

C. *

Поліорганна недостатність;

 

D.

Бактеріємія;

 

E.

Септичний шок;

 

182.

В залежності від локалізації первинного вогнища розрізняють наступні види сепсису, окрім:

 

A.

Хірургічний.

 

B.

Гінекологічний;

 

C.

Отогенний;

 

D. *

Стафілококовий;

 

E.

Одонтогенний;

 

183.

Остеомієлітом називають:

 

A.

Всі відповіді правильні.

 

B.

Запалення Гаверсових каналів кісткової тканини;

 

C.

Запалення кістки;

 

D.

Запалення кісткового мозку і кістки;

 

E. *

Запалення кісткового мозку;

 

184.

Хто описав хронічний склерозуючий остеомієліт:

 

A.

Броді.

 

B.

Ольє;

 

C.

Дерішанов;

 

D.

Попкіров;

 

E. *

Гарре;

 

185.

Коли можлива малігнізація при остеомієліті:

 

A. *

У дорослих при запущених довготривалих норицевих формах остеомієліту.

 

B.

При первинно хронічних формах остеомієліту;

 

C.

У дітей при переході гострої форми остеомієліту в хронічну;

 

D.

При утворенні тотальних секвестрів;

 

E.

При множинних вогнищах ураження;

 

186.

Хто описав первинно хронічний серозно-альбумінозний остеомієліт:

 

A.

Шляттер.

 

B.

Гарре;

 

C. *

Ольє;

 

D.

Попкіров;

 

E.

Броді;

 

187.


  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.