|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 6 страница | Наркотичні суміші;
| ||||
E. | Нейролептичні суміші;
| ||||
233. | За клінічним перебігом розрізняють наступні форми правця, окрім:
| ||||
A. | t. incompletus
| ||||
B. | t. completus
| ||||
C. | t. lentus
| ||||
D. * | t. vulgaris
| ||||
E. | t. vehemens
| ||||
234. | Хворий на генералізовану форму правця повинен лікуватись в:
| ||||
A. | Інфекційному відділенні із строгою ізоляцією
| ||||
B. * | Реанімаційному відділенні;
| ||||
C. | Травматологічному відділенні;
| ||||
D. | Інфекційному стаціонарі;
| ||||
E. | Хірургічному відділенні;
| ||||
235. | Risus sardonicus це ознака:
| ||||
A. | істерії.
| ||||
B. | менінгіту;
| ||||
C. * | правця;
| ||||
D. | сказу;
| ||||
E. | ботулізму;
| ||||
236. | Опістотонус характерний для:
| ||||
A. | ботулізму;
| ||||
B. | енцефаліту
| ||||
C. | менінгіту;
| ||||
D. * | правця;
| ||||
E. | сказу;
| ||||
237. | Розрізняють наступні місцеві види правця, окрім:
| ||||
A. * | загальний генералізований правець;
| ||||
B. | поєднання місцевих локалізацій (голова, кінцівки);
| ||||
C. | правець тулуба
| ||||
D. | правець голови;
| ||||
E. | правець кінцівок;
| ||||
238. | Чим коротший інкубаційний період правця, тим:
| ||||
A. | Інкубаційний період не впливає на клінічний перебіг і летальність;
| ||||
B. * | Важче він перебігає і більша летальність;
| ||||
C. | Швидше можлива профілактика;
| ||||
D. | Менша летальність;
| ||||
E. | Він легше перебігає;
| ||||
239. | Від чого найчастіше наступає смерть хворого на правець:
| ||||
A. | Гіповолемії;
| ||||
B. | Зупинки серця
| ||||
C. * | Асфіксії;
| ||||
D. | Сепсису;
| ||||
E. | Ендотоксичного шоку;
| ||||
240. | Первинна хірургічна обробка рани це:
| ||||
| |||||
A. | Хірургічна профілактика правця;
| ||||
B. * | Неспецифічна профілактика правця;
| ||||
C. | Активно-пасивна профілактика правця;
| ||||
D. | Патогенетична профілактика правця;
| ||||
E. | Специфічна профілактика правця;
| ||||
241. | Збудником правця є:
| ||||
A. | Cl. oedematiens
| ||||
B. | B. anthracis;
| ||||
C. * | Cl. tetani;
| ||||
D. | Cl. perfringens
| ||||
E. | Cl. histolyticus;
| ||||
242. | Розрізняють наступні види правця, окрім:
| ||||
A. | Після електротравми
| ||||
B. | Післяопераційний;
| ||||
C. | Правець новонароджених
| ||||
D. * | Післяродовий;
| ||||
E. | Вторинний;
| ||||
243. | Розрізняють наступні види правця, окрім:
| ||||
A. | Після відмороження
| ||||
B. | Опіковий;
| ||||
C. | Післяін’єкційний;
| ||||
D. * | Лімфогенний;
| ||||
E. | Раневий;
| ||||
244. | Інкубаційний період при правці триває:
| ||||
A. | 21 день.
| ||||
B. | 2-3 дні;
| ||||
C. * | Від 4 до 14 днів;
| ||||
D. | 7 днів;
| ||||
E. | До 4 днів;
| ||||
245. | Щоб не розвинувся некроз і секвестрація сухожилка операцію з приводу сухожилкового панарицію необхідно провести:
| ||||
A. | Часовий фактор не має вирішального значення.
| ||||
B. | Впродовж першого тижня від початку захворювання;
| ||||
C. * | В перші 24 - 48 годин від початку захворювання;
| ||||
D. | В перші 72 години від початку захворювання;
| ||||
E. | В перші 3 - 6 годин від початку захворювання;
| ||||
246. | Розріз Барденгейера це:
| ||||
A. | Поперечний широкий розріз через нижні квадранти молочної залози.
| ||||
B. | Поперечний широкий розріз через верхні квадранти молочної залози;
| ||||
C. | Циркумареолярний розріз;
| ||||
D. * | Дугоподібний розріз в ділянці нижньої половини основи молочної залози по перехідній складці;
| ||||
E. | Різновид радіарного розрізу;
| ||||
247. | У яких випадках при хірургічному лікуванні гострого гнійного маститу може виникнути молочна нориця:
| ||||
A. | При розкритті маститу за Барденгейером.
| ||||
B. * | При гнійній секвестрації тканини молочної залози;
| ||||
| |||||
C. | При висіченні значної частини паренхіми залози;
| ||||
D. | При проведенні розрізів близько до соска;
| ||||
E. | При розкритті маститу за Ангерером;
| ||||
248. | При гангренозному панмаститі показаний об’єм лікування:
| ||||
A. | Висічення гнійно-некротичних тканин з наступним промивним дренуванням.
| ||||
B. | Поєднання доступу за Ангерером і Барденгеєром;
| ||||
C. | Доступ по Барденгейеру із висіченням гнійно-некротичних тканин;
| ||||
D. * | Ампутація молочної залози;
| ||||
E. | Радіарні розрізи по Ангереру;
| ||||
249. | Розрізняють лімфангоїт:
| ||||
A. | Стафілококовий і протейний;
| ||||
B. * | Сітчастий і стовбуровий
| ||||
C. | Первинний і вторинний
| ||||
D. | Висхідний і нисхідний
| ||||
E. | Вогнищевий і дифузний;
| ||||
250. | Інфекція із поверхневого підмозольного абсцесу розповсюджується в глибину:
| ||||
A. | По сухожилкових піхвах.
| ||||
B. * | Через отвори долонного апоневрозу;
| ||||
C. | Гематогенно;
| ||||
D. | Лімфогенно;
| ||||
E. | По сухожиллях;
| ||||
251. | До глибоких форм панарицію відносяться наступні, окрім:
| ||||
A. | Кісткового.
| ||||
B. | Суглобового;
| ||||
C. | Пандактиліту;
| ||||
D. | Сухожилкового;
| ||||
E. * | Піднігтьового;
| ||||
252. | Скільки всього фасціально-клітковинних просторів є на тильній, долонній поверхні кисті і в дистальному відділі передпліччя:
| ||||
A. | 4.
| ||||
B. | 9;
| ||||
C. * | 6;
| ||||
D. | 5;
| ||||
E. | 3;
| ||||
253. | Розріз по типу „риб’ячої пащі” є найбільш доцільним для хірургічного лікування :
| ||||
A. | Пандактиліту.
| ||||
B. | Піднігтьового панарицію;
| ||||
C. | Суглобового панарицію нігтьової фаланги;
| ||||
D. | Сухожилкового панарицію нігтьової фаланги;
| ||||
E. * | Кісткового панарицію нігтьової фаланги;
| ||||
254. | Для кісткової форми панарицію найбільш характерним є :
| ||||
A. | Супутній гнійний тендовагініт.
| ||||
B. | Ускладнення у вигляді флегмони кисті;
| ||||
C. | Сильний пульсуючий біль в кисті;
| ||||
D. | Згинальна контрактура пальця;
| ||||
E. * | Секвестрація кістки та поява нориці;
| ||||
| |||||
255. | Хірургічне лікування сухожилкового панарицію повинно бути:
| ||||
A. | Всі відповіді правильні.
| ||||
B. | Радикальним, із висіченням сухожилля і ранньою його пластикою;
| ||||
C. | Максимально радикальним із обов”язковим висіченням ураженого сухожилля;
| ||||
D. | Щадним, без розкриття сухожилкових піхв;
| ||||
E. * | Максимально раннім, до розвитку тромбозу судин і некрозу сухожилка;
| ||||
256. | Кістковий панарицій частіше всього є:
| ||||
A. | Ускладнення сухожильного панарицію.
| ||||
B. | Ускладненням внутрішньошкірного панарицію;
| ||||
C. | Ускладненням піднігтьового панарицію;
| ||||
D. * | Ускладненням підшкірного панарицію;
| ||||
E. | Підвидом гострого гематогенного остеомієліту;
| ||||
257. | Некроз сухожилка при гострому гнійному нелікованому тендовагініті наступає:
| ||||
A. | Після 72 годин
| ||||
B. | Після 48 годин;
| ||||
C. * | Через 24 - 48 годин;
| ||||
D. | В перші 6 годин;
| ||||
E. | В перші 6 - 12 годин;
| ||||
258. | Перехресна або „V-подібна флегмона” кисті це поєднання:
| ||||
A. | Флегмони тенара і гіпотенара
| ||||
B. | Гнійного тендовагініту V пальця і флегмони простору Пирогова-Парона;
| ||||
C. | Трьох комісуральних флегмон;
| ||||
D. | Флегмона тенора і серединного долонного простору;
| ||||
E. * | Гнійного тендовагініту і тендобурсіту І і V пальців;
| ||||
259. | Комісуральна флегмона це:
| ||||
A. | Флегмона тильної поверхні ступні.
| ||||
B. | Флегмона підколінної ділянки;
| ||||
C. * | Флегмона кисті;
| ||||
D. | Флегмона аксілярної ділянки;
| ||||
E. | Флегмона передпліччя;
| ||||
260. | Яка форма панарицію із перерахованих найбільш важка:
| ||||
A. | Кістковий.
| ||||
B. * | Сухожилковий;
| ||||
C. | Піднігтьовий;
| ||||
D. | По типу „запонки”;
| ||||
E. | Підшкірний;
| ||||
261. | Яка форма панарицію зустрічається найбільш часто
| ||||
A. | Суглобовий
| ||||
B. | Кістковий;
| ||||
C. * | Підшкірний;
| ||||
D. | Сухожильний;
| ||||
E. | Пандактиліт;
| ||||
262. | Карбункул верхньої губи може бути причиною наступних ускладнень, окрім:
| ||||
A. | Сепсису.
| ||||
B. | Флегмони очної ямки;
| ||||
C. * | Гаймориту;
| ||||
| |||||
D. | Тромбоз кавернозного синуса;
| ||||
E. | Менінгіту;
| ||||
263. | До основоположних принципів хірургії кисті відносяться наступні, окрім:
| ||||
A. | Адекватне знеболення та іммобілізація.
| ||||
B. | Строгий топографо- анатомічний підхід у виборі доступу;
| ||||
C. * | Широке і глибоке висічення тканин з наступною аутодермопластикою;
| ||||
D. | Пневматичне знекровлення зони операції;
| ||||
E. | Адекватне розкриття та дренування гнійника;
| ||||
264. | Основними принципами лікування глибоких форм панарицію є наступні, окрім:
| ||||
A. * | Тривале консервативне лікування.
| ||||
B. | Адекватне знеболення та протизапальна терапія;
| ||||
C. | Іммобілізація;
| ||||
D. | Антибактеріальна терапія;
| ||||
E. | Розкриття гнійного вогнища;
| ||||
265. | Флегмона простору Пирогова-Парона це ускладнення:
| ||||
A. | Гнійного тендовагініту ІІІ- ІV пальця;
| ||||
B. | Гнійного тендовагініту ІІІ пальця;
| ||||
C. | Гнійного тендовагініту І - ІV пальців;
| ||||
D. | Гнійного тендовагініту ІІ пальця;
| ||||
E. * | Гнійного тендовагініту І і V пальців;
| ||||
266. | При якій патології теза „перша безсонна ніч через біль це абсолютний показ до операції” - є правильною:
| ||||
A. | Бешиха.
| ||||
B. * | Панарицій;
| ||||
C. | Карбункул;
| ||||
D. | Мастит;
| ||||
E. | Фурункул;
| ||||
267. | Що є обов’язковим в місцевому лікуванні після операції з приводу сухожилкового панарицію:
| ||||
A. | Магнітотерапія.
| ||||
B. | Застосування ферментів;
| ||||
C. * | Іммобілізація;
| ||||
D. | Рання лікувальна фізкультура
| ||||
E. | УВЧ терапія
| ||||
268. | Який вид знеболення є методом вибору при хірургічному лікуванні підшкірного панарицію:
| ||||
A. | Перидуральна анестезія.
| ||||
B. | Плексусна анестезія;
| ||||
C. | Місцева анестезія за методом тугого повзучого інфільтрату;
| ||||
D. * | Провідникова анестезія за Оберстом-Лукашевичем;
| ||||
E. | Внутрішньовенний наркоз;
| ||||
269. | Який вид знеболення показаний при операції з приводу внутрішньо- шкірного панарицію:
| ||||
A. | Анестезія змазуванням.
| ||||
B. | Місцева інфільтративна анестезія;
| ||||
C. * | Потреби в анестезії немає;
| ||||
D. | Внутрішньовенний наркоз;
| ||||
E. | Загальна анестезія;
| ||||
270. | Флегмона гіпотенара це:
| ||||
| |||||
A. | Флегмона шиї.
| ||||
B. | Флегмона передпліччя
| ||||
C. * | Флегмона кисті;
| ||||
D. | Флегмона медіального клітковинного простору ступні;
| ||||
E. | Флегмона латерального клітковинного простору ступні;
| ||||
271. | Флегмона тенара це:
| ||||
A. | Правильної відповіді немає.
| ||||
B. | Флегмона шиї;
| ||||
C. | Флегмона нижньої третини передпліччя;
| ||||
D. | Флегмона ступні;
| ||||
E. * | Флегмона кисті;
| ||||
272. | В топічній діагностиці підшкірного панарицію найбільш доцільно використовувати:
| ||||
A. | Діагностичну пункцію.
| ||||
B. | Термометрію і термографію
| ||||
C. * | Пальпацію пуговчастим зондом;
| ||||
D. | Визначення симптому флюктуації;
| ||||
E. | Пальпацію одним пальцем;
| ||||
273. | Панарицій винесений як окрема форма гнійно-септичної патології через:
| ||||
A. | Важкий клінічний перебіг та значну кількість ускладнень
| ||||
B. * | Топографоанатомічні особливості будови тканин пальців кисті;
| ||||
C. | Фатальні наслідки захворювання для працездатності хворого;
| ||||
D. | Тому що кисть це важливий орган;
| ||||
E. | Високу захворюваність на панарицій;
| ||||
274. | Панарицій як правило виникає в результаті:
| ||||
A. | Порушення кровопостачання.
| ||||
B. | Цукрового діабету
| ||||
C. | Авітамінозу;
| ||||
D. * | Мікротравми;
| ||||
E. | Переохолодження;
| ||||
275. | Панарицій це:
| ||||
A. | Всі відповіді правильні.
| ||||
B. * | Гостре гнійне запалення тканин долонної та бокової поверхні пальця і нігтьової фаланги;
| ||||
C. | гостре гнійне запалення тканин нігтьової фаланги пальця;
| ||||
D. | Гостре гнійне запалення тканин тильної поверхні пальця;
| ||||
E. | Гостре гнійне запалення всіх тканин пальця;
| ||||
276. | Для якої локалізації характерним є наступне твердження: шкіра щільна, від неї до надкісниці кістки і піхви сухожилків ідуть сполучнотканинні тяжі, які відмежовують трансверзальні клітковинні простори між шкірою і кісткою.
| ||||
A. | Аксілярна і пахова ділянка.
| ||||
B. | Потилична ділянка;
| ||||
C. | Ділянка носо-губного трикутника;
| ||||
D. * | Долонна і бокова поверхня пальця кисті;
| ||||
E. | Ділянка стегна і гомілки;
| ||||
277. | Який збудник найбільш часто є причиною панарицію?
| ||||
A. | Синьогнійна паличка.
| ||||
B. | Протей;
| ||||
C. | Гнилісний стрептокок;
| ||||
| |||||
D. | Ентерокок;
| ||||
E. * | Стафілокок;
| ||||
278. | При фурункулі, як правило, формується:
| ||||
A. | Абсцес із лімфоплазмоцитарною капсулою.
| ||||
B. | Декілька гнійно-некротичних стрижня;
| ||||
C. | Два гнійно-некротичні стрижні;
| ||||
D. | Абсцес або флегмона з лімфангоїтом
| ||||
E. * | Один гнійно-некротичний стрижень;
| ||||
279. | Панарицій по типу „запонки”це поєднання:
| ||||
A. | Кісткового і піднігтьового панарицію.
| ||||
B. | Сухожилкового і підшкірного панарицію;
| ||||
C. * | Внутрішньошкірного і підшкірного панарицію;
| ||||
D. | Піднігтьового і підшкірного панарицію;
| ||||
E. | Кісткового і підшкірного панарицію;
| ||||
280. | Яка із флегмон кисті є найважчою в клінічному перебігу:
|
||||
|