|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 8 страница
| |||||
C. | Так, рідко;
| ||||
D. | Так, при наявності супутньої патології (цукровий діабет);
| ||||
E. * | Ні, ніколи;
| ||||
329. | Якими збудниками найчастіше викликається гідраденіт:
| ||||
A. | Паличка синьозеленого гною
| ||||
B. | Протей;
| ||||
C. * | Стафілококами;
| ||||
D. | Стрептококами;
| ||||
E. | Кишковою паличкою;
| ||||
330. | Гідраденіт це запалення:
| ||||
A. * | Апокринових залоз.
| ||||
B. | Лімфатичних судин;
| ||||
| |||||
C. | Підшкірної жирової основи;
| ||||
D. | Волосяного фолікула;
| ||||
E. | Сальних залоз;
| ||||
331. | До факторів ризику виникнення хірургічної інфекції які пригнічують імунологічну реактивність і неспецифічні фактори захисту організму належать наступні, окрім:
| ||||
A. * | Вік, стать, професія хворого.
| ||||
B. | Онкопатологія, променева терапія, цитостатики;
| ||||
C. | Ожиріння, СНІД, наркоманія;
| ||||
D. | Гіпопротеїнемія, авітаміноз, анемія;
| ||||
E. | Цукровий діабет, синдром Іценко-Кушінга;
| ||||
332. | До неспецифічних факторів захисту організму від хірургічної інфекції відносяться наступні, окрім:
| ||||
A. | Лізоцим, лейкіни, інтерферон
| ||||
B. | Цитокінова система;
| ||||
C. | Система комплементу
| ||||
D. | Фагоцитоз;
| ||||
E. * | Імуноглобуліни;
| ||||
333. | До хронічних вогнищ інфекції належать наступні, окрім:
| ||||
A. | Тонзиліт;
| ||||
B. | Інкапсульовані сторонні тіла.
| ||||
C. | Хронічний остеомієліт;
| ||||
D. * | Дискогенний радикуліт;
| ||||
E. | Гайморит;
| ||||
334. | Для розвитку гострої гнійної інфекції необхідно наступні складові, окрім:
| ||||
A. * | Число бактерій на 1 грам тканини менше ніж 105 .
| ||||
B. | Сприятливі фактори (імуносупресія);
| ||||
C. | Макроорганізм;
| ||||
D. | Вхідні ворота інфекції;
| ||||
E. | Збудник інфекції (гноєутворюючі мікроорганізми);
| ||||
335. | Анаеробна неклостридіальна інфекція це:
| ||||
A. | хронічна специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
B. | гостра специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
C. | вид гнилісної хірургічної інфекції
| ||||
D. | хронічна неспецифічна хірургічна інфекція;
| ||||
E. * | гостра неспецифічна хірургічна інфекція;
| ||||
336. | Сибірська виразка це:
| ||||
A. | первинна хронічна хірургічна інфекція.
| ||||
B. | хронічна специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
C. | хронічна неспецифічна хірургічна інфекція
| ||||
D. * | гостра специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
E. | гостра неспецифічна хірургічна інфекція;
| ||||
337. | До специфічної хірургічної інфекції відноситься
| ||||
A. | Анаеробну неклостридіальну флегмону
| ||||
B. | Фурункул;
| ||||
C. * | Правець;
| ||||
D. | Парапроктит;
| ||||
E. | Мастит;
| ||||
| |||||
338. | Основоположником сучасної вітчизняної гнійно-септичної хірургії є :
| ||||
A. * | Войно-Ясенецький
| ||||
B. | Руфанов;
| ||||
C. | Шалімов;
| ||||
D. | Пирогов;
| ||||
E. | Попкіров;
| ||||
339. | Для розкриття субареолярного маститу застосовують розріз:
| ||||
A. | Н-подібний
| ||||
B. | Барденгейера;
| ||||
C. * | Ціркумареолярний;
| ||||
D. | Радіарний;
| ||||
E. | Хрестоподібний;
| ||||
340. | Достовірною ознакою абсцесу при пальпації місця захворювання є:
| ||||
A. | Потовщення шкіри.
| ||||
B. * | Флюктуація;
| ||||
C. | Неможливість взяти шкіру в складку;
| ||||
D. | Місцеве підвищення температури;
| ||||
E. | Інфільтрація тканин;
| ||||
341. | Широкий хрестоподібний розріз із наступним висіченням гнійно-некротичних тканин застосовують при хірургічному лікуванні:
| ||||
A. | Абсцесу.
| ||||
B. | Парапроктиту;
| ||||
C. | Фурункулу;
| ||||
D. * | Карбункулу;
| ||||
E. | Маститу;
| ||||
342. | До неспецифічної хірургічної інфекції відносяться наступні захворювання, окрім:
| ||||
A. | Остеомієліт.
| ||||
B. * | Актиномікоз;
| ||||
C. | Парапроктит;
| ||||
D. | Лімфангоїт;
| ||||
E. | Мастит;
| ||||
343. | Який найбільш оптимальний розріз для розкриття ретромамарного маститу?
| ||||
A. * | Розріз Барденгейера.
| ||||
B. | Декілька радіарних розрізів;
| ||||
C. | Радіарний Ангерера з додатковою контрапертурою;
| ||||
D. | Циркумареолярний;
| ||||
E. | Радіарний Ангерера;
| ||||
344. | Хто запропонував лінійний розріз для розкриття інтрамамарного маститу ?
| ||||
A. | Войно-Ясинецький
| ||||
B. | Пирогов;
| ||||
C. | Ратне;
| ||||
D. * | Ангерер;
| ||||
E. | Барденгейер;
| ||||
345. | Який розріз використовують для хірургічного лікування карбункула:
| ||||
A. | Круговий.
| ||||
B. | Зетподібний;
| ||||
| |||||
C. * | Хрестоподібний;
| ||||
D. | Лінійний;
| ||||
E. | Облямовуючий;
| ||||
346. | Лактаційний мастит це:
| ||||
A. | Гостра змішана хірургічна інфекція.
| ||||
B. | Хронічна специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
C. | Гостра специфічна хірургічна інфекція;
| ||||
D. | Хронічна неспецифічна хірургічна інфекція
| ||||
E. * | Гостра неспецифічна хірургічна інфекція
| ||||
347. | Аденофлегмона це гнійне запалення:
| ||||
A. | Правильної відповіді немає.
| ||||
B. | Апокринових залоз і навколишньої клітковини;
| ||||
C. | Сальних залоз і навколишньої клітковини;
| ||||
D. | Потових залоз і навколишньої клітковини;
| ||||
E. * | Лімфатичного вузла та навколишньої клітковини;
| ||||
348. | Що є показом до хірургічного лікування фурункула:
| ||||
A. * | Абсцедування.
| ||||
B. | Пілефлебіт;
| ||||
C. | Наявність стрижня
| ||||
D. | Лімфангоїт;
| ||||
E. | Лімфаденіт;
| ||||
349. | Яке грізне ускладнення може виникнути при локалізації фурункула в ділянці носо-губного трикутника?
| ||||
A. | Лімфангоїт.
| ||||
B. * | Гострий гнійний синус-тромбоз;
| ||||
C. | Лімфаденіт;
| ||||
D. | Рожисте запалення
| ||||
E. | Абсцедування;
| ||||
350. | Гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини та сальної залози це:
| ||||
A. | Ускладнений фурункул
| ||||
B. | Карбункул;
| ||||
C. | Фурункульоз;
| ||||
D. | Фолікуліт;
| ||||
E. * | Фурункул;
| ||||
351. | Гостре зливне гнійно-некротичне запалення декількох волосяних фолікулів і сальних залоз із розповсюдженням на підшкірну клітковину і шкіру з утворенням обширного інфільтрату та некрозу це:
| ||||
A. | Абсцедуючий карбункул.
| ||||
B. * | Карбункул;
| ||||
C. | Фурункульоз;
| ||||
D. | Фолікуліт;
| ||||
E. | Фурункул;
| ||||
352. | Карбункул це:
| ||||
A. | Це 2 і більше фурункулів на відстані не більше 1 см один від одного.
| ||||
| |||||
B. * | Гостре зливне гнійно-некротичне запалення декількох волосяних фолікулів і сальних залоз із розповсюдженням на підшкірну клітковину і шкіру з утворенням обширного інфільтрату та некрозу;
| ||||
C. | Гостре гнійне запалення волосяного фолікула, апокринової, сальної залоз і сполучної тканини;
| ||||
D. | Гостре гнійне запалення декількох волосяних фолікулів, потових і сальних залоз;
| ||||
E. | Гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини і сальних залоз;
| ||||
353. | Фурункул це:
| ||||
A. | Гостре гнійне запалення волосяного фолікула, апокринової і сальної залози.
| ||||
B. | Гостре зливне гнійно-некротичне запалення декількох волосяних фолікулів;
| ||||
C. | Гостре гнійне запалення волосяного фолікула і апокринових залоз;
| ||||
D. | Гостре гнійне запалення волосяного фолікула;
| ||||
E. * | Гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула і навколишньої сполучної тканини і сальних залоз;
| ||||
354. | Яка локалізація карбункула є найнебезпечнішою?
| ||||
A. | В поперековій ділянці.
| ||||
B. * | В ділянці носо-губного трикутника;
| ||||
C. | В паховій ділянці;
| ||||
D. | В ділянці спини;
| ||||
E. | В ділянці потилиці;
| ||||
355. | За локалізацією гнійника розрізняють наступні форми маститу, окрім:
| ||||
A. | Інтрамамарний.
| ||||
B. | Субареолярний;
| ||||
C. | Підшкірний;
| ||||
D. | Ретромамарний;
| ||||
E. * | Субпекторальний;
| ||||
356. | Який мастит із перерахованих зустрічається найчастіше?
| ||||
A. | Синільний.
| ||||
B. | Ювенільний;
| ||||
C. | Мастит новонароджених
| ||||
D. * | Лактаційний;
| ||||
E. | Післятравматичний;
| ||||
357. | Розрізняють наступні фактори ризику виникнення гострого лактаційного маститу, окрім:
| ||||
A. * | Раннє припинення лактації.
| ||||
B. | Госпіталізм в акушерських клініках;
| ||||
C. | Значна крововтрата в родах
| ||||
D. | Патологічна форма сосків;
| ||||
E. | Тріщини сосків;
| ||||
358. | Етапами хірургічного лікування гострого гнійного парапроктиту є наступні, окрім:
| ||||
A. | Висічення отвору в ділянці крипти з накладанням шва.
| ||||
B. | Розкриття гнійника та його дренування;
| ||||
C. | Локалізація дефекту в ділянці крипти прямої кишки;
| ||||
D. | Пункція гнійника, аспірація гною, контрастування;
| ||||
E. * | Пластика сфінктера прямої кишки;
| ||||
359. | Причиною непрямого вторинного некрозу є:
| ||||
A. * | Гнійно-септична інфекція.
| ||||
B. | Ураження струмом;
| ||||
| |||||
C. | Механічна травма;
| ||||
D. | Відмороження;
| ||||
E. | Опік;
| ||||
360. | Можливі наступні ускладнення пролежнів, окрім:
| ||||
A. * | Карбункул.
| ||||
B. | Бешиха;
| ||||
C. | Остеомієліт;
| ||||
D. | Флегмона;
| ||||
E. | Сепсис;
| ||||
361. | Причини некрозу є:
| ||||
A. * | Всі відповіді правильні.
| ||||
B. | Гнійно-септична інфекція;
| ||||
C. | Ураження струмом;
| ||||
D. | Дія хімічних речовин (кислота, луг);
| ||||
E. | Дія крайніх температур;
| ||||
362. | Який парапроктит є найважчим в діагностиці, клінічному перебігу та лікуванні ?
| ||||
A. | Ішіоректальний.
| ||||
B. | Ретроректальний;
| ||||
C. | Підшкірний;
| ||||
D. * | Пельвіоректальний;
| ||||
E. | Підслизовий;
| ||||
363. | При якій локалізації гнійника в молочній залозі показаний доступ Барденгейера ?
| ||||
A. | Правильної відповіді немає
| ||||
B. | Субареолярний;
| ||||
C. * | Ретромамарний;
| ||||
D. | Підшкірний;
| ||||
E. | Інтрамамарний;
| ||||
364. | Повне загоєння нориці при хронічному остеомієліті можливе після:
| ||||
A. | Антибактеріальної терапії.
| ||||
B. * | Секвестректомії;
| ||||
C. | Зашивання нориці;
| ||||
D. | Кюретажу нориці;
| ||||
E. | Висічення нориці;
| ||||
365. | Стрептаза це:
| ||||
A. | Непрямий антикоагулянт.
| ||||
B. | Дезагрегант;
| ||||
C. | Антибіотик;
| ||||
D. | Антикоагулянт;
| ||||
E. * | Тромболітик;
| ||||
366. | Назвіть приклад штучної нориці:
| ||||
A. | Лігатурна нориця.
| ||||
B. * | Сигмостома після видалення пухлини сигмовидної кишки;
| ||||
C. | Біліодигестивна нориця як ускладнення жовчнокам’яної хвороби
| ||||
D. | Післятравматична ректовезикальна нориця;
| ||||
E. | Вроджена стравохіднотрахеальна нориця;
| ||||
367. | Назвіть приклад внутрішньої нориці:
| ||||
| |||||
A. | Цистостома.
| ||||
B. | Холецистостома;
| ||||
C. * | Гастроентеростома;
| ||||
D. | Гастростома;
| ||||
E. | Сигмостома;
| ||||
368. | Клексан це:
| ||||
A. | Гіперкоагулянт.
| ||||
B. | Дезагреганти;
| ||||
C. * | Антикоагулянт;
| ||||
D. | Тромболітик;
| ||||
E. | Антибіотик;
| ||||
369. | Метод вибору лікування гострої артеріальної емболії:
| ||||
A. * | Хірургічний.
| ||||
B. | За допомогою дезагрегантів;
| ||||
C. | За допомогою антикоагулянтів;
| ||||
D. | За допомогою тромболітиків;
| ||||
E. | Консервативне лікування;
| ||||
370. | Яка нориця із перерахованих самостійно закритись (загоїтись) не може:
| ||||
A. * | Губовидна.
| ||||
B. | Трубчаста;
| ||||
C. | Гнійна;
| ||||
D. | Калова;
| ||||
E. | Зовнішня;
| ||||
371. | Джерелом емболії легеневої артерії є:
| ||||
A. | Артерії нижніх кінцівок
| ||||
B. * | Система нижньої порожнистої вени
| ||||
C. | Аорта;
| ||||
D. | Ліве передсердя
| ||||
E. | Лівий шлуночок ;
| ||||
372. | Складові тріади Вірхова:
| ||||
A. | Правильної відповіді немає.
| ||||
B. | Прискорення току крові, гіпокоагуляція, травма судини;
| ||||
C. | Гіперкоагуляція, гіперкальціємія, гіповолемія;
| ||||
D. * | Порушення току крові, пошкодження інтими, гіперкоагуляція;
| ||||
E. | Переміжна кульгавість, гангрена пальця, пошкодження судинної стінки;
| ||||
373. | Причиною переміжної кульгавості є:
| ||||
A. | Ішемічний міозит.
| ||||
B. | Ішемічна контрактура;
| ||||
C. | Порушення інервації кінцівки;
| ||||
D. | Порушення венозного відтоку;
| ||||
E. * | Ішемія і різка гіпоксія під час ходьби;
| ||||
374. | Біла та синя флегмазія це прояв:
| ||||
A. | Варикозної хвороби.
| ||||
B. | Облітеруючого атеросклерозу
| ||||
C. | Синдрому Леріша;
| ||||
| |||||
D. | Хвороби Рейно;
| ||||
E. * | Гострого ілеофеморального тромбозу;
| ||||
375. | В діагностиці хронічної прогресуючої виразки з наявністю некерованої гіпергрануляції обов’язковим є:
| ||||
A. | Рентгенографія ураженого сегменту кінцівки.
| ||||
B. | Термографія;
| ||||
C. * | Біопсія з наступним гістологічним дослідженням;
| ||||
D. | Бакпосів з виразки
| ||||
E. | Визначення кількості мікроорганізмів на 1 грам тканини;
| ||||
376. | Специфічна виразка є результатом:
| ||||
A. | Порушення обміну речовин.
| ||||
B. | Трофічних розладів;
| ||||
C. * | Актиномікозу;
|
||||
|