|
|||||
Назва наукового напрямку (модуля): 7 страница
| |||||
E. * | М’язова дистрофія Дюшена
| ||||
287. | У пацієнта 25 років спостерігається висока протеїнурія, набряки, підвищення артеріального тиску. При УЗД нирок виявлено дифузний гломерулосклероз. Ваше заключення.
| ||||
A. | Хронічний гломерулонефрит
| ||||
B. | Гіпертонічна хвороба
| ||||
C. | Синдром Іщенко-Кушінга
| ||||
D. | Феохромоцитома.
| ||||
E. * | Синдром Кіммельстіля-Уїлсона
| ||||
288. | У хворого на цукровий діабет уремія на тлі хронічної ниркової недостатності спричинила смерть. Під час розтину виявлено всі типові прояви уремії. Яких мікроскопічних змін зазнали нирки.
| ||||
A. | Некроз епітелію канальців нефрона
| ||||
B. | Спазм приносних артеріол
| ||||
C. | Гіалінові циліндри в просвіті канальців нефрона
| ||||
D. | Вогнищевий некроз кіркової речовини нирок
| ||||
E. * | Гіаліноз та склероз капілярів клубочків
| ||||
289. | В щитовидній залозі гістологічно виявлено розростання грубоволокнистої сполучної тканини та атрофію фолікулярного епітелію. При пальпації тканина залози тверда, „кам’янистої” щільності. Ваше заключення.
| ||||
A. | Зоб Хасімото
| ||||
B. | Базедова хвороба
| ||||
C. | Аденома щитовидної залози
| ||||
D. | Рак щитовидної залози
| ||||
E. * | Зоб Риделя
| ||||
290. | Для якого виду патологічного процесу в щитовидній залозі характерна дифузна інфільтрація лімфоцитами та плазматичними клітинами тканини залози, утворення лімфоїдних фолікулів.
| ||||
A. | Тиреоїдиту Риделя
| ||||
B. | Аденоми залози
| ||||
C. | Раку щитовидної залози
| ||||
D. | Базедової хвороби
| ||||
E. * | Тиреоїдиту Хасімото
| ||||
291. | На тлі мієломної хвороби відбувається первинне зруйнування кісток та накопичення в організмі вапна. Які зміни відбудуться при цьому в паращитовидних залозах ?
| ||||
| |||||
A. | Первинна гіперплазія
| ||||
B. | Кальциноз залоз
| ||||
C. | Гіпопаратиреоз
| ||||
D. | Аденома залоз
| ||||
E. * | Вторинна гіперплазія
| ||||
292. | Пацієнт, який страждає базедовою хворобою почав скаржитись на ознаки серцевої недостатності. Під час Ехо-Кг серця виявлено гіпертрофію лівого шлуночка. Які мікроскопічні зміни міокарда мають місце?
| ||||
A. | Набряк строми
| ||||
B. | Міокардіосклероз
| ||||
C. | Ожиріння серця
| ||||
D. | Зміни відсутні
| ||||
E. * | серозний набряк та лімфоїдні інфільтрація строми
| ||||
293. | Пацієнт, який страждав Аддісоновою хворобою раптово помер від гострої наднирникової недостатності. Які зміни будуть виявлені в шлунку?
| ||||
A. | Хронічний гіпертрофічний гастрит
| ||||
B. | Гіперплазія слизової оболонки шлунка
| ||||
C. | Метаплазія слизової оболонки шлунка
| ||||
D. | Жодні з перерахованих
| ||||
E. * | Атрофія слизової оболонки, особливо обкладних клітин
| ||||
294. | Альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми характеризується накопиченням:
| ||||
A. | нейтрофілів, лімфоцитів, гістіоцитів
| ||||
B. | лімфоцитів і утворенням фолікулів
| ||||
C. | лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження
| ||||
D. | усе вищеперераховане
| ||||
E. * | навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів
| ||||
295. | Альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми характеризується утворенням гранульоми, яка свідчить про наявність гострого процесу і називається:
| ||||
A. | “вянучою”
| ||||
B. | “зів’ялою”
| ||||
C. | “відквітлою”
| ||||
D. | “розквітлою”
| ||||
E. * | “квітучою”
| ||||
296. | Наявність «в’янучої гранульоми» вказує на:
| ||||
A. | загострення процесу після ремісії
| ||||
B. | відновлення процесу після активної атаки ревматизму
| ||||
C. | деяке сповільнення темпів розвитку
| ||||
D. | активну фазу процесу
| ||||
E. * | згасання процесу
| ||||
297. | При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу фібробласти заміщують зону фібриноїдного некрозу, синтезуються:
| ||||
A. | мукоїдні волокна
| ||||
B. | фібриноїдні волокна
| ||||
C. | гіалінові і колоїдні волокна
| ||||
D. | усе вищеперераховане
| ||||
E. * | аргірофільні і колагенові волокна
| ||||
| |||||
298. | При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу гранульома набирає властивостей рубця, така ознака свідчить про:
| ||||
A. | ремісію хвороби
| ||||
B. | відновлення процесу після активної атаки ревматизму
| ||||
C. | деяке сповільнення темпів розвитку
| ||||
D. | деяку активацію процесу
| ||||
E. * | загострення процесу після ремісії
| ||||
299. | При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується:
| ||||
A. | тільки нирки
| ||||
B. | тільки великі суглоби
| ||||
C. | тільки дрібні суглоби
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | серце
| ||||
300. | При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується серце, в якому розвивається такий патологічний процес, як:
| ||||
A. | ендоваскуліт коронарних артерій
| ||||
B. | перикардит і панкардит
| ||||
C. | периваскуліт коронарних артерій
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | ендокардит і міокардит
| ||||
301. | Ендокардит при ревматизмі за локалізацією може бути:
| ||||
A. | периваскулярним
| ||||
B. | інтрамуральним
| ||||
C. | трансмуральним
| ||||
D. | епікардіальним
| ||||
E. * | клапанним
| ||||
302. | Ендокардит при ревматизмі за локалізацією може бути:
| ||||
A. | трансмуральним
| ||||
B. | інтрамуральним
| ||||
C. | епікардіальним
| ||||
D. | сосочковим
| ||||
E. * | хордальним
| ||||
303. | Ендокардит при ревматизмі за локалізацією може бути:
| ||||
A. | інтрамуральним
| ||||
B. | трансмуральним
| ||||
C. | епікардіальним
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | пристінковим
| ||||
304. | Найчастіше ревматичний процес уражує:
| ||||
A. | клапани вінцевого синуса
| ||||
B. | трикуспідальний клапан
| ||||
C. | клапани легеневої артерії
| ||||
D. | клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан
| ||||
E. * | мітральний і аортальний клапани
| ||||
305. | Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:
| ||||
A. | інтрамуральний ендокардит
| ||||
| |||||
B. | трансмуральний ендокардит
| ||||
C. | епікардіальний ендокардит
| ||||
D. | змішаний
| ||||
E. * | дифузний ендокардит
| ||||
306. | Дифузний ендокардит як вид ревматичного клапанного ендокардиту характеризується дифузним:
| ||||
A. | фібриноїдним некрозом сполучної тканини і ендотелію
| ||||
B. | фібриноїдним набряком сполучної тканини і пошкодженням ендотелію
| ||||
C. | гіалінозом сполучної тканини і ендотелію
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію
| ||||
307. | Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:
| ||||
A. | гострий епікардіальний ендокардит
| ||||
B. | гострий інтрамуральний ендокардит
| ||||
C. | підгострий трансмуральний ендокардит
| ||||
D. | деструктивний ендокардит
| ||||
E. * | гострий бородавчатий ендокардит
| ||||
308. | Гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі супроводжується:
| ||||
A. | фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у виглядібородавок
| ||||
B. | мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок
| ||||
C. | фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок
| ||||
D. | мукоїдними змінами сполучної тканини і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок
| ||||
E. * | фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок
| ||||
309. | Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:
| ||||
A. | прогресуючий ендокардит
| ||||
B. | інтрамуральний ендокардит
| ||||
C. | трансмуральний ендокардит
| ||||
D. | епікардіальний ендокардит
| ||||
E. * | фібропластичний ендокардит
| ||||
310. | Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту-фібропластичний ендокардит, що характеризується:
| ||||
A. | фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і ендотелію
| ||||
B. | мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок на клапанах
| ||||
C. | фібриногенними змінами сполучної тканини клапанів
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | розростанням новоутвореної сполучної тканини
| ||||
311. | Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту:
| ||||
A. | повторно-тромботичний ендокардит
| ||||
B. | повторний ендокардит
| ||||
C. | дифузно-бородавчатий ендокардит
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
| |||||
E. * | поворотно-бородавчатий ендокардит
| ||||
312. | Поворотно-бородавчатий ендокардит характеризується повторною дезорганізацією:
| ||||
A. | фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину
| ||||
B. | колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію
| ||||
C. | неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана
| ||||
313. | Розвитком кардіосклерозу міокардит завершується при:
| ||||
A. | перебігу ревматизму з високою активністю показників крові
| ||||
B. | несприятливому перебігу ревматизму
| ||||
C. | перебігу ревматизму з частими рецидивами
| ||||
D. | при в’ялому перебігу запальних реакцій
| ||||
E. * | сприятливому перебігу ревматизму
| ||||
314. | Перикардит при ревматизмі має характер:
| ||||
A. | катарального ексудативного запалення
| ||||
B. | гнійного ексудативного запалення
| ||||
C. | серозного ексудативного запалення
| ||||
D. | геморагічного запалення
| ||||
E. * | геморагічного ексудативного запалення
| ||||
315. | Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням сполучної тканини, що утворилася. Таке серце має назву:
| ||||
A. | тигрове серце
| ||||
B. | волове серце
| ||||
C. | замкнуте серце
| ||||
D. | волосате серце
| ||||
E. * | панцирне серце
| ||||
316. | При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту - і міокардиту говорять про:
| ||||
A. | гострий ендокардит
| ||||
B. | панкардит
| ||||
C. | злипчастий кардит
| ||||
D. | петрифікуючий кардит
| ||||
E. * | ревматичний кардит
| ||||
317. | Найчастішою причиною смерті хворих на ревматизм є:
| ||||
A. | інфарктна пневмонія
| ||||
B. | амілоїдоз
| ||||
C. | сепсис
| ||||
D. | уремія
| ||||
E. * | декомпенсована вада серця
| ||||
318. | Ревматоїдний артрит –це хронічне захворювання, в основі якого лежить прогресуюча дезорганізація сполучної тканини:
| ||||
A. | великих суглобів
| ||||
B. | артерій
| ||||
C. | нервової системи
| ||||
D. | усе перераховане вище
| ||||
E. * | дрібних суглобів
| ||||
319. | Характерною ознакою ревматоїдного артриту є:
| ||||
| |||||
A. | розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів
| ||||
B. | розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів
| ||||
C. | розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів
| ||||
D. | анкілоз великих суглоба
| ||||
E. * | розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів*
| ||||
320. | На ревматоїдний артрит хворіють переважно:
| ||||
A. | чоловіки
| ||||
B. | діти
| ||||
C. | літні люди
| ||||
D. | вікової та статевої залежності немає
| ||||
E. * | жінки
| ||||
321. | Причина ревматоїдного артриту невідома, але відмічається генетична схильність у виникненні:
| ||||
A. | гіпертермічних реакцій
| ||||
B. | гетероімунних реакцій
| ||||
C. | імунних реакцій до проколагену
| ||||
D. | гіпортермічних реакцій
| ||||
E. * | аутоімунних реакцій до колагену ІІ типу
| ||||
322. | Пусковим моментом ревматоїдного артириту часто є мікробне інфікування, особливо віруси, внаслідок чого виробляється:
| ||||
A. | полівірусний фактор
| ||||
B. | фактор Кастла
| ||||
C. | ревмогенний фактор
| ||||
D. | полімікробний фактор
| ||||
E. * | ревматоїдний фактор
| ||||
323. | Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені:
| ||||
A. | серця
| ||||
B. | нирок
| ||||
C. | нервової системи
| ||||
D. | немає органної диференціації
| ||||
E. * | опорно-рухового апарату
| ||||
324. | Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені опорно-рухового апарату, в якому розвивається:
| ||||
A. | бурсит
| ||||
B. | гоніт
| ||||
C. | коксит
| ||||
D. | тендовагініт
| ||||
E. * | синовіїт
| ||||
325. | При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту розвивається набряк синовіальної оболонки, ворсин з розвитком:
| ||||
A. | дезорганізації сполучної тканини
| ||||
B. | вакуольно-гіалінової дистрофії
| ||||
C. | рогової дистрофії
| ||||
D. | метастатичного звапнення
| ||||
E. * | гідропічної дистрофії
| ||||
326. | Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях може розвиватися:
| ||||
A. | обструктивний бронхіт
| ||||
B. | емфізема
| ||||
| |||||
C. | астматичний бронхіт
| ||||
D. | набряк легенів
| ||||
E. * | Пневмосклероз
| ||||
327. | До частих ускладнень ревматоїдного артриту відносять:
| ||||
A. | полікістоз нирок
| ||||
B. | гіпостатичну пневмонію
| ||||
C. | сечокам’яну хворобу
| ||||
D. | цироз печінки
| ||||
E. * | амілоїдоз нирок
| ||||
328. | Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається хвороба:
| ||||
A. | Лібмана-Сакса
| ||||
B. | Ходжкіна
| ||||
C. | Сокольського-Буйо
| ||||
D. | Рустицького-Калора
| ||||
E. * | Бехтєрєва
| ||||
329. | Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається:
| ||||
A. | анкілозуючий тендовагініт
| ||||
B. | анкілозуючий бурсит
| ||||
C. | анкілозуючий перихондрит
| ||||
D. | хвороба Форестьє
| ||||
E. * | анкілозуючий спондилоартрит
| ||||
330. | Системний червоний вовчак – це системне захворювання, яке супроводжується:
| ||||
A. | вираженими змінами нервової системи
| ||||
B. | вираженою проліферацією фіброцитів
| ||||
C. | вираженою деформацією суглобового апарату
| ||||
D. | спондилоартрозом
|
||||
|