Главная Контакты Случайная статья Автоматизация Антропология Археология Архитектура Биология Ботаника Бухгалтерия Военная наука Генетика География Геология Демография Деревообработка Журналистика Зоология Изобретательство Информатика Искусство История Кинематография Компьютеризация Косметика Кулинария Культура Лексикология Лингвистика Литература Логика Маркетинг Математика Материаловедение Медицина Менеджмент Металлургия Метрология Механика Музыка Науковедение Образование Охрана Труда Педагогика Полиграфия Политология Право Предпринимательство Приборостроение Программирование Производство Промышленность Психология Радиосвязь Религия Риторика Социология Спорт Стандартизация Статистика Строительство Технологии Торговля Транспорт Фармакология Физика Физиология Философия Финансы Химия Хозяйство Черчение Экология Экономика Электроника Электротехника Энергетика

Контрольні запитання до розділу «Фінансовий план» ⇐ ПредыдущаяСтр 67 из 70Следующая ⇒ Показник

Місяці

Разом за рік

А. Готівкові кошти на початок місяця

Б. Грошові надходження — усього,

зокрема:

виторг від продажу

надходження за рахунками за продажу в кредит

позика

інші надходження

В. Грошові платежі на сторону — усього,

зокрема:

купівля товарів

заробітна плата

нарахування та податки на заробітну плату

рентні платежі

платежі за комунальні послуги

рекламні витрати

страхові платежі

купівля машин та устаткування

виплата боргу та процентів

інші платежі

гроші, що взяті на потреби власників бізнесу

Г. Чистин потік готівки (Б - В)

Д. Готівкові грошові кошти на кінець місяця (А + Г)

ПЛАНОВИЙ БАЛАНС

На практиці фінансовий стан фірми постійно змінюється. Але для ефективного управління фірмою треба постійно мати чітку кар­тину її фінансового стану. З цією метою щорічно на певну дату (як правило, за станом на 31 грудня) складається баланс фірми (підприємства, організації).

Баланс є фінансовим документом, що в ньому кошти фірми (у грошовій формі) згруповано як за їхнім складом і розміщенням, так і за джерелами їх надходження. Баланс складається для того, щоб отримати «фотографію» фінансового стану фірми на певну дату, яка має зафіксувати фінансові позиції фірми на даний момент. Баланс, зокрема, показує:

• що фірма має у своєму ропорядженні (активи);

• скільки вона винна постачальникам і кредиторам (пасиви);

• що в неї залишається (власний капітал = активи — пасиви).

У балансі активи й пасиви протистоять одне одному згідно з універсальним бухгалтерським рівнянням:

Активи = Пасиви + Власний капітал .

У бізнес-плані складається баланс, форма якого пот­ребує вертикального розміщення інформації (верхня частина — ак­тиви; середня — пасиви; нижня — власний капітал (зобов'язання перед власниками)).

Розглянемо детальніше статті планового балансу.

Активи — це майно й ресурси, які має фірма у своєму розпоря­дженні і завдяки яким створюється її прибуток. При цьому розріз­няють поточні та постійні активи.

Поточні активи — це ресурси фірми, які відносно швидко (протягом одного року) можуть бути переведені в готівку. До поточ­них активів, зокрема, належать:

• готівка — гроші в касі та на банківському рахунку;

• ринкові цінні папери — акції, облігації, інші цінні папери;

• дебіторська заборгованість — кошти, які фірмі заборгували споживачі її продукції (послуг);

Плановий баланс фірми (на 31 грудня 200_ року)

• матеріальні запаси — вартість сировини, матеріалів, напівфабри­катів, комплектуючих, готової, але ще не реалізованої продукції тощо;

• попередньо сплачені витрати — рентні платежі, страхові вне­ски, авансові платежі за товари й послуги іншим фірмам.

Постійні активи — це ресурси фірми, тривалість використання яких перевищує один рік і які не можуть бути швидко трансформо­вані в готівку. До пості йних активів належать: земля, будівлі та спо­руди, обладнання. Слід зауважити, що всі ці постійні активи, за ви­нятком вартості землі, відображаються в балансі за залишковою вартістю (початкова вартість за мінусом нарахованої амортизації).

До постійних активів належать також і нематеріальні активи. Так само як і інші постійні активи, нематеріальні активи здатні при­носити фірмі дохід. Проте для них характерні: відсутність матері­альної основи отримання доходу та невизначеність розмірів май­бутнього прибутку від їх використання. До нематеріальних активів належать:

1) права використання об'єктів промислової власності (патентів, ліцензій, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків, знаків обслуговування);

2) права використання об'єктів інтелектуальної власності (автор­ські права на використання та видання наукових праць, літера­турних творів, програмних продуктів);

3) права користування земельними ділянками та іншими при­родними ресурсами;

4) права використання «ноу-хау», найменування місця поход­ження товару, здобутої репутації фірми (доосЬуШ), її ділових зв'язків, а також організаційні витрати на створення фірми.

Пасиви — це сума зобов'язань фірми перед кредиторами, іншими фірмами, організаціями, банками. Пасиви поділяють на по­точні та довгострокові.

Поточні пасиви — це зобов'язання фірми, які мають бути спла­чені протягом одного фінансового року. До поточних пасивів, зок­рема, належать:

• кредиторська заборгованість фірми — кошти, які фірма заборгу­вала своїм постачальникам, придбавши їх товари (послуги) в кредит;

• заборгованість податковим органам. Фірма регулярно отримує прибуток від реалізації своєї продукції (послуг). Але податки фірма сплачує в певні заздалегідь визначені строки. Через це фірма прак­тично завжди виступає як боржник податкових органів;

• видатки, що нараховані до виплати — це різноманітні вже на­раховані, але ще не сплачені виплати (нарахована, але невиплачена заробітна плата персоналу фірми, проценти по кредитах, страхові, пенсійні нарахування тощо).

Довгострокові пасиви — це зобов'язання фірми, термін пога­шення яких перевищує один фінансовий рік:

• векселі до оплати — це кошти, які фірма позичила в банків, інших фірм, приватних осіб під письмове зобов'язання - вексель. Залежно від термінів погашення векселя (протягом одного року чи більше) статтю «Векселі до оплати» відносять відповідно до поточ­них або довгострокових пасивів;

• кредити під заставу майна — це кошти, отримані фірмою від інших організацій під заставу власного майна.

Зобов'язання перед власниками (акціонерами) — це власні кошти фірми:

• акціонерний капітал — вартість фактично реалізованих акцій (звичайних та привілейованих). Акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників фірми, їхніх подальших внесків, а та­кож внесків інших акціонерів;

• нерозподілений прибуток — це та частина прибутку, яку буде інвестовано в розширення бізнесу фірми (чистий прибуток за міну­сом суми сплачених дивідендів).

Плановий баланс на момент започаткування бізнесу фірми скла­сти порівняно легко, оскільки він відбиває потреби фірми у старто­вому капіталі. Конкретно він показує:

1) як передбачається залучати необхідний капітал (пасиви та зо­бов'язання перед власниками);

2) на що залучені кошти передбачається витратити (які активи будуть придбані).

Планові баланси на другий і третій роки безпосередньо залежать від балансу на перший рік і очікуваних фінансових результатів ді­яльності фірми у відповідні періоди.

У текстовій частині фінансового плану подаються пояснення, які розшифровують припущення щодо окремих статей планового балансу.

У процесі передбачення очікуваних показників балансів слід звернути увагу на такий момент. Підприємці-початківці іноді помил­ково вважають, що на своєму старті фірма може використовувати тільки (або переважно) позичені кошти. Проте кредитори та інвес­тори завжди вимагають, щоб певна частка капіталу фірми була створена за рахунок власних коштів підприємця. Тоді підприємець буде «тісно прив'язаний» до свого бізнесу. Якщо для фірми настане скрутна доба, то він не втече, не зазнавши відчутних особистих ут­рат. Такий підприємець робитиме все залежне від нього, аби вийти з кризи і забезпечити подальший розвиток фірми.

Висновок

1. Головною метою фінансового плану є узагальнення у вартіс­ній формі результатів розробки всіх попередніх розділів бізнес-плану, обгрунтування доцільності реалізації пропонованого бізнесо­вого проекту. Економічні розрахунки, що містяться у фінансовому плані, уможливлюють вичерпну відповідь на такі запитання потен­ційних інвесторів і кредиторів: 1) звідки фірма отримуватиме кошти і на що останні буде витрачено; 2) яким буде фінансовий стан фірми наприкінці кожного прогнозованого періоду; 3) чи здатний підприємець належно розпорядитися отриманими коштами й виконати вчасно всі взяті на себе зобов'язання.

2. Особливості розробки фінансового плану полягають: а) у на­явності конкретного переліку фінансових документів стандартної форми з єдиною методикою розрахунків відповідних показників; б) у наявності фінансових планів, що їх складено з перспективою на три роки з виокремленням щомісячних показників за перший рік і квартальних за інші два роки; в) у недопущенні розбіжностей з ін­шими розділами бізнес-плану; г) у доцільності опрацювання кількох сценаріїв розвитку подій з урахуванням консервативних припущень ,га повного економічного потенціалу започатковуваного бізнесу: й) у вміщенні достовірної інформації й точних фінансових розраху­нків, а також пояснення відхилення фінансових показників від се-редньогалузевих у відповідній сфері бізнесу.

Контрольні запитання до розділу «Фінансовий план»

Охарактеризуйте результативність майбутньої діяльності фірми з погляду формуванн та динаміки прибутку в плановому періоді:

• Які обсяги продажу продуктів (послуг) фірми передбачаються в плановому період (по місяцях за перший рік і по кварталах за другий і третій роки)?

• На яких припущеннях грунтуються прогнози щодо очікуваних обсягів продажу?

• Якими, за вашими прогнозами, будуть прямі та операційні витрати па виробництві й реалізацію продуктів (послуг) фірми?

• Які передбачаються обсяги валового, операційного й чистого прибутку фірми?

• Якими (згідно з графіком беззбитковості) мають бути обсяги продажу фірми, щоі досягти її прибутковості?

• Поясніть, як саме узгоджуватимуться в часі грошові надходження та виплати фірмі протягом планового періоду:

• Скільки готівкових коштів буде у фірми на початок кожного місяця протягом пер­шого року її функціонування?

• Які грошові надходження та виплати плануються щомісячно?

• В які періоди фірма відчуватиме дефіцит (або надлишок) готівки?

• Скільки коштів треба взяти в борг на ці періоди і коли їх буде повернуто?

• Охарактеризуйте фінансовий стан фірми на кінець кожного року планового період) й дайте оцінку очікуваної ефективності фінансової діяльності фірми.

• Обчисліть активи, пасиви і власний капітал фірми на кінець кожного року планово­го періоду, складіть баланси.

• Чи буде фірма здатна сплачувати свої короткострокові боргові зобов'язання (яким г рівень ліквідності фірми)?

• Чи буде фірма здатна виконувати свої довгострокові зобов'язання в міру настання строків платежів (яким є рівень платоспроможності фірми)?

• Якого рівня рентабельності прагне досягти фірма в плановому періоді?

• Як розраховані фінансові коефіцієнти співвідносяться з показниками аналогічних фірм та із середньогалузевими? Які коефіцієнти не збігаються і чим це можна пояснити?

• Наскільки достовірними є передбачення й припущення, на яких грунтувалися фі­нансові розрахунки? В якому діапазоні можуть змінюватися ці передбачення й припущен­ня, щоб реалізація цього підприємницького проекту була економічно доцільною?

• Розрахуйте фінансові потреби фірми для здійснення проекту й передбачувані меха­нізми повернення кредиторам та інвесторам їхніх коштів:

• Скільки коштів потрібно для фінансування даного підприємницького проекту (в тому числі кошти, наявні у підприємця, і кошти, потрібні додатково)?

• Як передбачається одержати ці кошти?

• Якою є бажана форма участі кредиторів та інвесторів у проекті (почергово за сту­пенем бажаності: участь в акціонерному капіталі, надання кредиту, лізинг тощо)?

• На які цілі буде втрачено залучені кошти?

• Передбачена форма гарантування кредитів?

• Як і коли здійснюватиметься повернення коштів кредиторам та інвесторам?

• На яке винагородження можуть сподіватися кредитори та інвестори, коли візьмуть участь у реалізації проекту?

Як правило, фінансовий план будь-якого бізнес-плану містить три підрозділи: перший — план доходів і видатків (план прибутків і збитків); другий — план грошових надходжень і виплат (план руху готівки); третій — плановий баланс. На основі останнього розрахо­вують очікувані фінансові коефіцієнти, щоб передбачити майбутній фінансовий стан фірми, яка започатковує або розвиває новий бізнес. Поряд з цим у фінансовому плані треба навести всі припущення, на яких грунтуються економічні розрахунки.

4. План доходів і видатків, який є першим фінансовим докумен­том цього підрозділу бізнес-плану, характеризує загальні суми про­гнозованих доходів фірми від започатковуваної бізнесової діяльнос­ті та її витрат за певний (у більшості випадків — трирічний) період. Він складається за стандартною формою і містить такі розрахункові показники:

А. Загальний обсяг продажу товарів.

Б. Собівартість проданих товарів — усього, зокрема: матеріальні витрати й прямі витрати праці.

В. Валовий прибуток (рядок А - рядок Б).

Г. Операційні витрати — усього, зокрема: заробітна плата пер­соналу (за винятком прямих витрат праці), нарахування на заробітну плату, рентні платежі, комунальні послуги, витрати на утримання офісу й відрядження, реклама, страхові платежі, послуги зовнішніх консультантів, інші операційні витрати.

Д. Операційний прибуток (рядок В - рядок Г).

Е. Сплата процентів за кредит.

Є. Чистий прибуток до сплати податків (рядок Д - рядок Е).

Ж. Податок з прибутку.

3. Чистий прибуток (рядок Є - рядок Ж).

При цьому в плані подається структура доходів і видатків у се­редньому по галузі бізнесу (у процентах до загального обсягу про­дажу товарів), а фінансові показники наводяться в помісячному й поквартальному розрізі відповідно для першого року нової бізнесо­вої діяльності та інших двох.

5. У процесі розробки підрозділу фінансового плану «План до­ходів і видатків» особливу увагу треба приділяти прогнозуванню майбутніх обсягів продажу товарів з помісячним розподілом для пер­шого року і поквартальним — для другого й третього років нової бі­знесової діяльності. Майбутній обсяг продажу прогнозується окре­мо по кожному виробу та по всій сукупності таких на основі продажної ціни за одиницю й кількості проданих товарів у фізичних одиницях. При цьому необхідно давати чітке пояснення припущень, які обґрунтовують прогнозування обсягів продажу продукції.

6. У цьому підрозділі фінансового плану мають бути здійснені аналіз і розрахунок точки беззбитковості виробництва та реалізації продукції майбутнього бізнесу, що є обов'язковою вимогою потен-

ційних інвесторів і кредиторів. Точка беззбитковості показує, скіль­ки одиниць продукції має продавати фірма-продуцент, щоб поточні витрати окупалися її доходами (прибутком). Розрахунок точки без­збитковості здійснюється встановленням відношення операційних (умовно-постійних) витрат до продажної ціни одиниці продукції за відрахуванням з неї змінних витрат на одиницю тієї самої продукції. 7. Другим обов'язковим підрозділом фінансового плану є план грошових надходжень та виплат, який дає змогу: а) визначити пері­од діяльності, коли фірма відчуватиме брак або надлишок готівки; б) розрахувати, скільки коштів треба позичити на цей період; в) по­казати, на що конкретно позичені кошти буде витрачено; г) з'ясувати термін повернення позичкових коштів. Головним завданням скла­дання цього підрозділу фінансового плану є узгодження в часі гро­шових надходжень і виплат задля забезпечення необхідної ліквідно­сті фірми, тобто сталої наявності на її рахунку готівки, достатньої для розрахунків за зобов'язаннями.

План грошових надходжень і виплат формується в певній послі­довності: 1) визначаються готівкові кошти фірми на початок місяця (перший рік діяльності) чи кварталу (другий і третій рік діяльності); 2) обчислюються всі передбачувані грошові надходження (виторг від продажу, надходження на рахунки за продаж у кредит, позичка, інші надходження) у ті самі проміжки часу; 3) розраховуються обов'язкові платежі (купівля товарів, заробітна плата, нарахування й податки на зарплату, рентні платежі, комунальні послуги, рекламні витрати, страхові платежі, придбання машин та устаткування, вип­лата боргу та процентів тощо); 4) визначається чистий потік готівки як різниця між загальними сумами грошових надходжень та обов'язкових платежів; 5) розраховується сума готівкових коштів на кінець відповідного періоду додаванням або відніманням до (від) готівкових коштів на початок певного проміжку часу відповідно до­датного чи від'ємного потоків готівки.

8. За надзвичайно важливий підрозділ фінансового плану визна­ють плановий (очікуваний) баланс фірми, що збирається започатку­вати новий або розширити діючий бізнес. Баланс будь-якої фірми, який складається на певну дату, має стандартну форму й містить три складові: активи, пасиви, власний капітал. Активи балансу фірми розподіляються на поточні (готівка; цінні папери; дебіторська забо­ргованість; матеріальні запаси; рентні, страхові та авансові платежі) та постійні (матеріальні — земля, будівлі, споруди, устаткування тощо — й нематеріальні активи — права використання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, «ноу-хау», здобута репу­тація фірми тощо). Пасивами вважаються суми поточних і довгост­рокових зобов'язань фірми перед іншими партнерами по бізнесу. До поточних зобов'язань, які мають бути виконані протягом одного ро­ку, належать кредиторська й податкова заборгованість, а також вит-

рати, нараховані до сплати (невиплачена заробітна плата, проценти за кредит, страхові та пенсійні нарахування). Довгострокові зо­бов'язання (на строк понад рік) охоплюють векселі й кредити під заставу майна. Власний капітал фірми складається з акціонерного капіталу та нерозподіленого прибутку, тобто прибутку, що спрямо­вується на розширення бізнесу фірми в майбутньому. ;,; 9. Найточніше рівень майбутнього фінансового стану фірми Лйожна спрогнозувати, одночасно аналізуючи всі раніше розроблені (Підрозділи фінансового плану на основі розрахунків і порівняння з нормативними значеннями очікуваних фінансових коефіцієнтів. Як правило, розраховують та аналізують три групи фінансових ко­ефіцієнтів. До першої групи належать коефіцієнти ліквідності (чистий оборотний капітал, коефіцієнти поточної й термінової ліквідності). Друга група охоплює коефіцієнти платоспроможності — коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів. Третю групу становлять коефіцієнти рентабель­ності: коефіцієнти валового, операційного й чистого прибутку; окупність інвестицій та власного капіталу.

10. Здійснюваний за допомогою розрахованих фінансових ко­ефіцієнтів аналіз майбутнього фінансового стану фірми грунтується на певних передбаченнях і припущеннях. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба в перевірці цих передбачень (припущень), яку прийнято називати аналізом чутливості. Останній є спробою оціни­ти достовірність висновків, отриманих у процесі розробки цього підрозділу бізнес-плану. Процедура аналізу чутливості передбачає розрахунки кількох варіантів прогнозів уведенням у них почергово основних припущень та оцінюванням їхнього впливу на майбутні фінансові результати діяльності фірми. Аналіз чутливості дає змогу встановити такий діапазон варіацій вихідних припущень, за межами котрого здійснення запропонованого бізнес-проекту стає проблема­тичним, а також визначити можливі варіанти реалізації такого про­екту, спираючись на здоровий глузд.