Хелпикс

Главная

Контакты

Случайная статья





Частка меншості 10 страница



Центр оброблення СЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розраху­нкових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових пові­домлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунко­вий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на тех­нічному рахунку банку (філії).

Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП- отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функ­ціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.

У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до територіального управління НБУ інфор­мацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентсь­ких рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління.

СЕП виконує міжбанківський переказ як у файловому режимі, так і в режимі реаль­ного часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов'язко­вим, а у режимі реального часу — за його вибором. Структурна схема СЕП-2 30бражена на рис. 3.1.

Функціонування СЕП у файловому режимі передбачає оброблення міжбанківського електронного розрахункового документа таким чином, що між списанням коштів з тех­нічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний раху­нок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу. У файловому режимі обмін платіжними документами органі30вано у пакетному режимі, технологічними циклами приймання-передавання, тривалість циклу складає 15—20 хвилин. Зарахування коштів отримувачу здійснюється тільки після того, як він підтвердить отримання файла плате­жів відповідною квитанцією.

Одиницею обміну інформацією в СЕП у файловому режимі є файл СЕП, що позна­чається однією літерою, Зокрема:

• A — файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

• B — файл, сформований засобами Центру оброблення СЕП (далі ЦОСЕП) і наді­сланий до системи автоматизації банку (далі-САБ) отримувача (файл відповідних документів);

• L — інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських ра­хунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП.


Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити електронний цифровий підпис та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа елект­ронного цифрового підпису, відмітку про час оброблення документа тощо).

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутріш-ньобанківський переказ — в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

 

3.10.2. Організація та облік міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів НБУ

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспо­ндентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режи­мі або режимі реального часу.

Зазначимо, що СЕП НБУ була створена у 1993 році і з того часу зазнала багато змін. Зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспонде­нтського рахунку, реалі30вано принцип «поставка проти оплати» у взаємодії з Депози­тарієм державних цінних паперів, вдосконалено засоби захисту інформації, побудовано кількарівневу систему резервування та відновлення роботи. Проте з часом апаратна база СЕП, MS-DOS та апаратні засоби захисту інформації випрацювали свій ресурс, фізично і морально застаріли. Тому стала нагальною потреба переходу на нову про­грамно-апаратну базу, що й спонукало до розробки нового покоління СЕП — СЕП-2, яку було впроваджено в експлуатацію 10 листопада 2006 року.

Відповідно до Закону України «Про платіжсні системи та переказ коштів в Україні», необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття ко­респондентського рахунку в НБУ.

Відкриття кореспондентського рахунку банку здійснюється територіальним управлін­ням НБУ на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національ­ному банку України та за умови подання правильно оформлених документів, передбаче­них «Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті».

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ, банкам відкриваються такі рахунки:

• консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкри­тий у територіальному управлінні і на якому об'єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

• технічний рахунок — інформація в електронній формі, що зберігається в Центрі оброб­лення СЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахунко­вих документів і відображає стан кореспондентського рахунку безпосереднього учасника СЕП на певний час або обороти безпосереднього учасника СЕП, що не має кореспон­дентського рахунку, на певний час.


Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин: приймання інформації та передавання інформації. Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП. ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові докуме­нти, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (Зокрема файли B). Файл B уважається одержаним і його сума відобража­ється за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отриму­вача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.

У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків. Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відо­браження суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбан­ківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або внутрішньої платіжної системи та відображення сум за рахунками отримувачів.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх тех­нічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, обліковуються на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

Функціонування СЕП у режимі реального часу передбачає оброблення міжбанківсь­кого електронного розрахункового документа таким чином, що списання коштів з тех­нічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

Негайне відображення суми переказу на рахунку отримувача дає змогу набагато спростити технологію виконання тих платежів, для яких є принциповим гарантоване проведення суми за коррахунком отримувача до певного часу (наприклад, розрахунки за результатами клірингу НСМЕП, надання бланкових кредитів овернайт, виконання примусового списання та арешту коштів).

Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP. Розрізняють пакет-запит, який формується засобами системи автоматизації банку-відправника і надсилається до ЦОСЕП; та пакет-відповідь, що формується засо­бами ЦОСЕП у відповідь на пакет-запит від системи автоматизації банку.

За умови функціонування СЕП у режимі реального часу, її учасник формує засоба­ми системи автоматизації банку пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту. У кінці банків­ського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських перека­зів, відображених за їх технічними рахунками.


 

Рис.3.1. Структурна схема СЕП-2

 

Функціонування СЕП у файловому режимі відбувається в такій послідовності. На початку банківського дня ЦОСЕП отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентсь­ких рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків над­силається їх власникам.

 

1 Савченко А., Івченко І., Михайлова В. Система електронних платежів нового покоління. // Вісник НБУ. — 2007 р. — № 2. — С. 2-4.


Учасник СЕП у режимі реального часу має право: виконувати міжбанківські перека­зи; установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпоряд­кованих йому філій; одержувати довідкову інформацію про стан власного технічного рахунку та технічних рахунків своїх філій, власні міжбанківські перекази, міжбанківсь­кі перекази своїх філій тощо. Територіальне управління НБУ має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку (філії) відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

У бухгалтерському обліку банку для відображення операцій, що здійснюються через СЕП НБУ використовуються рахунки 1 класу «Казначейські та міжбанківські операції», розділів 12 «Кошти в Національному банку України» та 13 «Кошти Національного бан­ку України», а саме:

• 1200 (активний) «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

Рахунок призначений для обліку коштів на кореспондентському рахунку банку, який від­крито в НБУ. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, які надходять на користь комер­ційного банку та його клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, які спису­ються НБУ за дорученням банку-власника рахунку за власними операціями, за операціями його клієнтів, а також суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; у випадках, обумовлених договором між НБУ та банком;

• 1300 (пасивний) «Кореспондентський рахунок Національного банку України в банку». Рахунок призначений для обліку коштів НБУ на кореспондентському рахунку в банку. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на користь Національного банку України та його клієнтів. За дебетом рахунку проводяться суми, що списуються банком згідно з дорученням НБУ за його власними операціями та за операціями його клієнтів. Перерахування банком коштів з поточного рахунку клієнта в інший банк через СЕП

НБУ супроводжується проводкою:

Дт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» Кт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

При зарахуванні банком коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку че­рез СЕП НБУ, виконується така проводка: Дт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» Кт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

За коштами, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку в НБУ нарахо­вуються відсотки, що супроводжується такою проводкою:

Дт  1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України» Кт  6000 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в Національному бан­ку України».

При отримані нарахованих процентів, виконується проводка: Дт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт  1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України».

За інформаційно-розрахункове обслуговування у системі електронних платежів бан­ки сплачують комісійну винагороду, яка відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування і визнається щомісяця протягом усього строку дії угоди про


У СЕП НБУ функціонують моделі, у яких банк не зобов’язаний створювати власну внутрішньобанківську міжфілійну систему, оскільки його філіям відкриваються техніч­ні рахунки у центрі оброблення СЕП. До таких моделей, Зокрема, відносяться четверта, сьома та восьма модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

У разі роботи за моделлю 3 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентсь­кий рахунок у територіальному управлінні НБУ за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територі­альних управліннях НБУ і технічних рахунків у ЦОСЕП. Банк повинен мати власну внутрішню платіжну систему для виконання внутрішньобанківського переказу. Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електро­нними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-СЕП банку з ві­дображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк, що створює ВМПС, зобов’язаний визначити умови та порядок її функціону­вання з урахуванням вимог законодавства України. Правила внутрішньобанківської платіжсної системи мають бути узгоджені з НБУ.

Банк та його філії, що працюють з використанням ВПС, зобов’язані дотримуватися вста­новлених НБУ технологічних вимог, вимог щодо захисту інформації, засобів формування та оброблення електронних розрахункових документів, вимог щодо взаємодії ВПС із СЕП.

Варто зауважити, що 3 модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку користується найбільшим попитом серед банків- учасників СЕП.

Міжбанківські розрахунки, які здійснюються через ВМПС відображаються в обліку за рахунками 3 класу «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання», гру­пи 39 «Розрахунки між філіями банку», Зокрема:

• 3900 (активно-пасивний) «Рахунки філій, що відкриті в банку». Рахунок відкривається на балансі філії і призначений для обліку сум за розрахунками в національній та іноземній валюті між філіями банку. За дебетом рахунку проводяться суми, що надходять на ко­ристь філії банку та клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми, що списуються згідно з дорученням філії банку за її власними операціями та операціями клієнтів;

• 3901 (активно-пасивний) «Рахунки, що відкриті для філій банку». Рахунок відкривається на балансі банку і призначений для обліку сум за розрахунками в національній та іноземній валюті між філіями банку. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на користь філії банку та клієнтів. За дебетом рахунку проводяться суми, що списуються згід­но з дорученням філії банку за її власними операціями та операціями клієнтів. Розрахункові операції, що здійснюються через ВМПС відображаються в обліку філії

банку такими бухгалтерськими записами:

• списання філією банку коштів за дорученням клієнтів з їх рахунків і перерахування в інший банк чи філію:

Дт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» Кт  3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»;

• поступлення коштів на користь клієнтів філії: Дт  3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»

Кт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».


надання (отримання) послуг. Під час нарахування комісійних витрат здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт  7100 «Комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування» Кт  3670 «Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування».

Сплата банком комісійних супроводжується такою проводкою: Дт  3670 «Нараховані витрати за розрахунково-касове обслуговування» Кт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

Операції за кореспондентським рахунком НБУ у банку супроводжуються такими бухгалтерськими записами:

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь НБУ чи його клієнтів: Дт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт  1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»;

• списання банком коштів з кореспондентського рахунку НБУ згідно з його дорученням і перерахування коштів в інший банк через СЕП:

Дт  1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»; Кт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• нарахування банком процентних витрат за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт  7000 «Процентні витрати за коштами на вимогу, що отримані від Національного банку України»

Кт  1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку».

• сплата банком нарахованих процентів за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт  1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку»

Кт  1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку».

Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів, проведен­ня переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України, який також регламентує та забез­печує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, органі30вує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

 

3.10.3. Облік розрахунків через внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему

Внутрішньобанківська міжфілійна платіжкна система (ВМПС) — це платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП — сукуп­ність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.


Міжбанківські розрахунки, що здійснюються через ВМПС в обліку центрального офісу банку супроводжуються такими проводками:

• отримання від філії коштів для зарахування на клієнтські рахунки, відкриті в централь­ному офісі банку:

Дт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» Кт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в іншу філію банку:

Дт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника) Кт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії одержувача);

• отримання від філії коштів і їх перерахування в інший банк через СЕП НБУ: Дт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника) Кт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь клієнтів, що обслуговуються у філії банку:

Дт  1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ» Кт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

• списання за дорученням клієнтів коштів з їх рахунків і перерахування на користь клі­єнтів філії банку:

Дт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» Кт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

Суми коштів за міжбанківськими розрахунками, які не були підтверджені упродовж дня філіями банку, обліковуються на рахунках групи 392 «Транзитні рахунки за розра­хунками між філіями банку», а саме:

• 3928 (активний) «Транзитні рахунки для дебетових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні». Рахунок відкривається на балансі регіональних роз­рахункових палат банку для обліку дебетових сум, що не були підтверджені протягом робочого дня для кожної філії банку. За дебетом рахунку враховуються дебетові суми, за якими не надійшло електронне підтвердження від одержувача платежу. За кредитом рахунку здійснюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтверджен­ня від одержувача платежу.

• 3929 (пасивний) «Транзитні рахунки для кредитових сум, що не були підтверджені філія­ми банків, розташованими в Україні». Рахунок відкривається на балансі розрахункових палат банку для обліку кредитових сум, що не були підтверджені протягом робочого дня для кожної філії банку. За кредитом рахунку враховуються суми, за якими не на­дійшло електронне підтвердження від одержувача коштів. За дебетом рахунку здійс­нюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтвердження від одер­жувача платежу.

На звітну дату залишків за рахунками 3928 «Транзитні рахунки для дебетових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні» та 3929 «Транзитні рахунки для кредитових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні» не повинно бути.


суми непогашених кредитів овердрафт, що перераховуються на рахунок простроченої заборгованості за кредитами.

В аналітичному обліку до рахунків 1500 і 1600 відкриваються особові рахунки, одни­ми з параметрів яких є код банку, резидентність банку, код валюти.

Для обліку грошового забезпечення міжбанківських розрахунків використовуються рахунки:

• 1502 (активний) «Кошти банків у розрахунках». Рахунок призначений для обліку кош­тів у розрахунках, грошового покриття, розміщеного в інших банках, які вимагає банк-контрагент за різними операціями. За дебетом рахунку проводяться суми грошового покриття за відповідними операціями, у тому числі за акредитивами то­що. За кредитом рахунку проводяться суми виконаних акредитивів тощо; суми, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості та суми списаної безнадійної заборгованості.

• 1602 (пасивний) «Кошти в розрахунках інших банків». Рахунок призначений для обліку коштів у розрахунках, грошового покриття інших банків за різними операціями. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих коштів для забезпечення розрахунків. За дебетом рахунку проводяться суми виконаних акредитивів за дорученням банку-емітента; списання коштів за призначенням.

Міжбанківські операції за прямими кореспондентськими рахунками супроводжу­ються такими бухгалтерськими проводками:

• списання банком коштів з поточного рахунку клієнта і їх перерахування в банк-корес-пондент:

Дт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» Кт  1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в банк-кореспондент: Дт  3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт  1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• поступлення на кореспондентський рахунок банку коштів на користь свого клієнта: Дт  1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

• списання коштів за дорученням банку-кореспондента з його кореспондентського раху­нку на користь клієнта:

Дт  1600 «Кореспондентські рахунки інших банків» Кт  2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• списання коштів за дорученням банку-кореспондента з його кореспондентського рахун­ку і перерахування їх в інший банк:

Дт  1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт  1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банка-

кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного

робочого дня після отримання цього документа.


3.10.4. Облік міжбанківських розрахунків, які здійснюються за прямими кореспондентськими рахунками

Міжбанківські розрахунки в Україні можуть здійснюватися не тільки через СЕП НБУ, але й через прямі кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному.

Після отримання від Національного банку України банківської ліцензії та письмо­вого дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями банки мають право:

• ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній ва­люті та банків — нерезидентів у грошовій одиниці України;

• відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України та у банках -нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі дого­вору, укладеного між ними відповідно до законодавства та інших документів, визначе­них за домовленістю сторін. Міжбанківський переказ за прямими кореспондентськими рахунками здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових докумен­тів, що можуть бути передані в електронному вигляді чи на паперових носіях.

Операції за кореспондентським рахунком виконуються банком-кореспондентом у межах залишку коштів на рахунку, перевищення якого допускається у випадку надання кредиту овердрафт, якщо це передбачено угодою. Для підтвердження операцій, здійс­нених за кореспондентським рахунком, банк, у визначений договором термін, надси­лає банку-кореспонденту виписку з кореспондентського рахунку.

Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових докуме­нтів, виписок з кореспондентського рахунку і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

Для обліку операцій, що здійснюються за прямими кореспондентськими рахунками як у національній, так і в іноземній валюті, використовуються такі рахунки:

• 1500 (активно-пасивний) «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках». Раху­нок призначений для обліку коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в ін­ших банках; вкладів (депозитів) на вимогу в інших банках; отриманих кредитів оверд­рафт. За дебетом рахунку проводяться суми, що надходять на користь банку та його клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми, що списуються згідно з дорученням банку за власними операціями, операціями його клієнтів; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; суми, що обумовлені договором між банком-кореспондентом та банком — власником рахунку, у тому числі отримані кредити овердрафт

• 1600 (активно-пасивний) «Кореспондентські рахунки інших банків». Рахунок призначе­ний для обліку коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті іншим банкам; вкладів (депозитів) на вимогу, залучених від інших банків; облік кредитів овердрафт, що надані іншим банкам. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, що списуються банком на підставі розпоряджень банків — власників рахунків за власними операціями та за операціями його клієнтів; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; у випадках, обумовлених договором між банком та банком-кореспондентом; суми наданих кредитів овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що надходять на користь банків-кореспондентів та їх клієнтів;


Відповідно до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національ­ній валюті, примусове списання коштів в національній валюті банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством. При цьому банк визначає наявну для списання суму за платіжсною вимогою і зберігає Гї на кореспонде­нтському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжсної вимоги.

Прийняття і виконання документів про арешт коштів в національній валюті банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється з урахуванням таких особливостей:

• якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до ви­значеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забез­печення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;

• якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або звільнення коштів з-під арешту.

Методика обліку операцій за кореспондентськими рахунками банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках України, має свої особливості, що зумов­лені вимогами Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахун­ків банків-резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахун­ків банків-нерезидентів у гривнях.

Для здійснення контролю уповноваженим банком за операціями резидентів кошти в гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунку банку-нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» та обліковуються на цьому рахунку до того часу, поки клієнт не надасть банку документи, передбачені вимогами зазначеного вище Положення, але не більше п'яти робочих днів (враховуючи день зарахування коштів на розподільчий ра­хунок). Перерахування гривні на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком зазначених документів. Якщо клієнт протягом 5 днів не надав банку необхідні документи або надані документи на підтвердження здійснення операції щодо отримання коштів з кореспондентського рахунку банку-нерезидента в гривнях не від­повідають вимогам Положення, уповноважений банк зобов’язаний повернути кошти на кореспондентський рахунок банку-нерезидента протягом двох банківських днів від дня виявлення порушення або закінчення 5-денного строку (вказавши мотиви повер­нення).



  

© helpiks.su При использовании или копировании материалов прямая ссылка на сайт обязательна.