України В.ЛИТВИН 3 страница

10. Відкликання військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) із щорічних основних відпусток дозволяється лише у разі оголошення мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а в інших випадках - за рішенням Міністра оборони України.

У разі відкликання із щорічної основної відпустки невикористана її частина, як правило, надається військовослужбовцям у поточному році. Якщо невикористана частина відпустки становить 10 календарних днів і більше, офіцеру, прапорщику (мічману) оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад, але не далі пункту, з якого його було відкликано, а також надається додатково час на проїзд до місця проведення відпустки і назад.

Стаття 24. Компенсаційні виплати з Державного бюджету
                 України військовослужбовцям і військово-
                 зобов’язаним, призваним на навчальні (або
                 перевірні) та спеціальні збори, у разі їх загибелі
                 (смерті) або каліцтва

1. Військовослужбовцям і військовозобов’язаним, призваним на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, виплачуються компенсаційні виплати з Державного бюджету України у разі:

1) загибелі (смерті), яка настала в період проходження військової служби (зборів) під час виконання обов’язків військової служби (зборів) або смерті, яка настала протягом одного року з дня звільнення з військової служби (зборів) внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (зборів), - у розмірі двадцятирічного грошового забезпечення;

2) стійкої втрати працездатності в період проходження військової служби (зборів) чи протягом одного року з дня звільнення з військової служби (зборів) внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов’язків військової служби (зборів), - у розмірі, що визначається залежно від ступеня втрати працездатності у відсотках від загальної суми компенсації на випадок загибелі або смерті, встановленої пунктом 1 цієї частини;

3) загибелі (смерті) в період проходження військової служби (зборів) або смерті протягом одного року з дня звільнення з військової служби (зборів) внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби (зборів), - у розмірі десятирічного грошового забезпечення;

4) стійкої втрати працездатності в період проходження військової служби (зборів) чи протягом одного року з дня звільнення з військової служби (зборів) внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби (зборів), - у розмірі, що визначається залежно від ступеня втрати працездатності у відсотках від загальної суми компенсації на випадок загибелі або смерті, встановленої пунктом 3 цієї частини.

2. У разі встановлення військовослужбовцю чи військово-зобов’язаному в період проходження військової служби (зборів) інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, а також встановлення її до закінчення одного року після звільнення з військової служби (зборів) внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, виплачується одноразова компенсація:

1) інваліду І групи - у розмірі п'ятирічного грошового забезпечення;

2) інваліду ІІ групи - у розмірі чотирирічного грошового забезпечення;

3) інваліду ІІІ групи - у розмірі трирічного грошового забезпечення.

3. У разі визнання військовослужбовця чи військово-зобов'язаного, призваного на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, непридатним до військової служби йому виплачується одноразова компенсація у розмірі дворічного грошового забезпечення.

4. Якщо в період проходження військової служби (зборів) або до закінчення одного року після звільнення з військової служби (зборів) військовослужбовцю чи військовозобов’язаному буде підвищена група інвалідності внаслідок причин, зазначених у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, розмір компенсації збільшується на суму, яка становить різницю між сумою компенсації, що належить до виплати у зв’язку з настанням цих обставин, і сумою компенсації, що вже була виплачена.

Якщо в період проходження військової служби (зборів) або протягом одного року після звільнення з військової служби (зборів) військовослужбовцю чи військовозобов’язаному буде встановлений більший ступінь втрати працездатності внаслідок причин, зазначених у пунктах 2 і 4 частини першої цієї статті, здійснюється доплата до компенсації, яка становить різницю між сумою компенсації, що належить до виплати у зв’язку з настанням цих обставин, і сумою компенсації, що вже була виплачена.

Визначення ступеня втрати працездатності за кожним випадком ушкодження здоров’я військовослужбовцем (військовозобов’язаним) у період проходження військової служби (зборів) здійснюється в індивідуальному порядку.

5. Компенсаційні виплати у разі смерті військовослужбовця чи військовозобов’язаного, призваного на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, передбачені пунктами 1 і 3 частини першої цієї статті, провадяться рівними частками дружині (чоловіку), які на день загибелі (смерті) перебували з військовослужбовцем чи військовозобов’язаним, призваним на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, в зареєстрованому шлюбі, його дітям, які відповідно до законодавства мають право на пенсію у разі втрати годувальника, його батькам, діду чи бабі (усиновлювачам – за умови відсутності батьків), вітчиму чи мачусі – за умов, які встановлені законодавством для призначення їм пенсії у разі втрати годувальника.

6. Розміри компенсаційних виплат, передбачених цією статтею, встановлюються виходячи з місячного грошового забезпечення, до якого входять: оклади грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років) та додаткові щомісячні види грошового забезпечення, які встановлені на день виплати зазначених сум. При цьому військовослужбовцям, які проходять (проходили) строкову військову службу, розмір компенсації та одноразової компенсації визначається виходячи з окладу за військове звання, яке їм присвоєно, і максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а військовозобов’язаним, призваним на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, - виходячи з окладів за військове звання по запасу та максимальних окладів за посадою, до якої вони приписані у запасі. У всіх випадках розмір компенсаційних виплат у разі загибелі (смерті) військовослужбовця або військовозобов’язаного, призваного на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на час виплати цих сум.

7. Компенсаційні виплати, передбачені частинами першою – четвертою цієї статті, провадяться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.

8. Порядок та умови здійснення компенсаційних виплат військовослужбовцям і військовозобов’язаним, призваним на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Глава ІV. ЖИТЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ

Стаття 25. Джерела забезпечення військовослужбовців та
членів їх сімей жилими приміщеннями

1. Держава гарантує безкоштовне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями з державного житлового фонду на підставах, встановлених законодавством.

2. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями здійснюється також за рахунок:

1) власного житлового будівництва за кошти Збройних Сил України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

2) пайової участі в житловому будівництві з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

3) кооперативного та індивідуального житлового будівництва;

4) придбання житла;

5) будівництва житла за кошти інвесторів;

6) коштів, одержаних від благодійних фондів.

3. Джерелами фінансування житлового будівництва для Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань є:

централізовані державні капітальні вкладення;

1,5 відсотка сплаченого до бюджету податку на прибуток, який зараховується органами державного казначейства на спеціальний рахунок бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів, для фінансування житлового будівництва та придбання житла за ціною, що не може бути вищою від середньої розрахункової вартості одного квадратного метра загальної площі житла у відповідному регіоні, яка визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, для військовослужбовців, учасників бойових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членів сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обов'язків, а також для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку за станом здоров'я, віком, вислугою років та у зв'язку із скороченням штатів, які перебувають на квартирному обліку за місцем проживання;

кошти або матеріальні активи, спрямовані платниками податків на будівництво житла;

кошти, що надходять від продажу військового майна та ліквідації стратегічного ядерного озброєння;

кошти підприємств та організацій;

кошти інвесторів;

кошти інноваційного фонду;

кошти страхових резервів;

кошти від продажу металобрухту;

кошти інших не заборонених законом джерел.

4. Збройні Сили України, Служба безпеки України, інші утворені відповідно до законів України військові формування здійснюють розподіл централізованих державних капітальних вкладень на житлове будівництво пропорційно числу осіб, які перебувають у черзі на отримання житла, з урахуванням часу їх прийняття на квартирний облік.

5. Обсяг житла, що підлягає заселенню у поточному році, доводиться наказом відповідного командира (начальника) до особового складу не пізніше 1 квітня щорічно. В ньому визначається кількість жилої площі для надання військовослужбовцям поза чергою, в першу чергу і у порядку загальної черги.

6. У населених пунктах, де Збройними Силами України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями не ведеться власне житлове будівництво, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються жилими приміщеннями органами місцевого самоврядування відповідно до житлового законодавства України.

7. Видатки на фінансування державних програм підтримки будівництва (реконструкції) та придбання житла для військовослужбовців щорічно визначаються в законі про Державний бюджет України окремим рядком.

Стаття 26. Забезпечення військовослужбовців та членів
їх сімей жилими приміщеннями

1. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам Житлового кодексу Української РСР.

2. До одержання постійного жилого приміщення з державного житлового фонду військовослужбовцям та членам їх сімей для тимчасового проживання надаються службові жилі приміщення або вільні місця у гуртожитку. З цією метою військова частина зобов'язана тимчасово орендувати жилі приміщення для військовослужбовців та членів їх сімей.

У разі відсутності службового жилого приміщення, гуртожитку або вільних місць у гуртожитку військовослужбовцям за місцем проходження військової служби виплачується грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення у розмірі не менше встановленої законом мінімальної заробітної плати.

3. Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, а також тим, хто перебуває на кадровій військовій службі, крім військовослужбовців строкової служби, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші п'ять років надається жила площа у гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені зі списків громадян, взятих на квартирний облік. Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, а також ті, хто перебуває на кадровій військовій службі, за умови продовження військової служби від 5 до 15 років, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, а за наявності вислуги військової служби понад 15 років - жилими приміщеннями з державного житлового фонду.

4. Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, якщо вони мають сім'ю, надається жила площа в сімейних гуртожитках. За відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем навчання грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення у розмірі не менше встановленої законом мінімальної заробітної плати.

5. Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, у першу чергу забезпечуються жилими приміщеннями з державного житлового фонду за місцем проживання. Вони мають право на отримання в установах банків безвідсоткового кредиту на будівництво жилого будинку в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У першочерговому порядку з державного житлового фонду, у разі потреби поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщення також сім’ям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби.

6. За військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової служби, при направленні їх для проходження військової служби за межі України або при переведенні на військову службу в місцевість, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жила площа, яку вони та члени їх сімей займають, бронюється на весь час перебування їх за межами України чи в зазначеній місцевості.

7. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, які прослужили не менше 17 років і не забезпечені жилою площею, приймаються у першочерговому порядку до житлово-будівельних (житлових) кооперативів або їм надаються земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва в населених пунктах, обраних ними для проживання у встановленому порядку.

8. Органи місцевого самоврядування зобов'язані виділяти земельні ділянки і надавати допомогу в будівництві житла та придбанні будівельних матеріалів військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), батькам військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти, а також військовослужбовцям, які стали інвалідами під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.

9. Військовослужбовцям, які не мають жилого приміщення для постійного проживання, надається пільговий кредит на індивідуальне або кооперативне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку на строк до 20 років з погашенням його за рахунок коштів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування: для тих, хто прослужив більше 15 років, - 50 відсотків, більше 20 років, - 75 відсотків, більше 25 років, - 100 відсотків наданої установами банків позики.

10. Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, а також ті, хто перебуває на кадровій військовій службі, які мають вислугу не менше 20 років, при звільненні з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, а також військовослужбовці, які стали інвалідами І чи ІІ групи, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, мають право на безоплатне одержання в приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

11. Військовослужбовці строкової служби розміщуються в казармах (на кораблях) згідно з статутами Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Вони не можуть бути виключені зі списків громадян, взятих на квартирний облік.

12. Військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової служби, направлені на навчання до вищих військових навчальних закладів з виключенням зі списків особового складу військових частин, забезпечуються на час навчання жилою площею у сімейних гуртожитках. За ними на весь період навчання зберігаються житло та черга на його отримання за місцем їх попередньої служби.

13. Військовослужбовці, відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, забезпечуються жилими приміщеннями тими органами, в яких вони працюють.

14. Положення про порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та членів їх сімей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 27. Забезпечення житлом військовослужбовців,
звільнених з військової служби в запас чи
у відставку

1. Військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла із державного житлового фонду, а у разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом першочергового одержання житла не пізніш як протягом одного року з дня звільнення зі служби.

2. Якщо військовослужбовці, зазначені у частині першій цієї статті, після звільнення з військової служби обирають для проживання інший населений пункт, відповідний командир (начальник) військової частини на прохання військовослужбовця за 3 роки до звільнення його в запас або у відставку подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для взяття військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення військової частини квартирно-експлуатаційна частина району приймає рішення про зарахування такого військовослужбовця на квартирний облік на отримання житла у військовому комісаріаті, яке він повинен отримати протягом одного року з дня звільнення з військової служби. Військовослужбовець знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби. Після звільнення з військової служби він також може скористатися правом отримати житло від органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства, які зобов'язані забезпечити його житлом протягом одного року з дня звільнення.

3. У разі смерті військовослужбовця, звільненого з військової служби в запас чи у відставку, який відповідно до законодавства мав право на першочергове (позачергове) одержання житла, його сім'я зберігає право на одержання житла у тому самому порядку.

4. Видатки на фінансування державних програм підтримки будівництва (реконструкції) та придбання житла для громадян, звільнених з військової служби, щорічно визначаються в законі про Державний бюджет України окремим рядком.

Стаття 28. Пільгове забезпечення військовослужбовців
та членів їх сімей жилими приміщеннями

1. Пільгове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями здійснюється відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР та інших нормативно-правових актів.

Стаття 29. Обмін та бронювання військовослужбовцями
жилих приміщень

1. Обмін та бронювання військовослужбовцями жилих приміщень провадяться у порядку, передбаченому законодавством.

2. У разі обміну неприватизованого жилого приміщення у будинках Збройних Сил України та інших військових формувань згоду на обмін надає також начальник гарнізону за поданням начальника квартирно-експлуатаційної частини району.

3. Жила площа, заброньована за військовослужбовцями, обліковується у квартирно-експлуатаційній частині району і військових частинах у спеціальній книзі обліку заброньованої жилої площі.

Глава V. МАТЕРІАЛЬНЕ, ГРОШОВЕ, ПРОДОВОЛЬЧЕ, РЕЧОВЕ, ТОРГОВО-ПОБУТОВЕ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Стаття 30. Матеріальне, грошове забезпечення
військовослужбовців

1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі, а також закріплення кваліфікованих військових кадрів.

2. Військовослужбовці одержують за рахунок держави гарантоване грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

3. Грошове забезпечення визначається залежно від тривалості, інтенсивності та умов військової служби, посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

4. Форми та розміри грошового забезпечення військово-службовців встановлюються відповідно до законодавства, воно виплачується на умовах єдності основних норм для всіх військових формувань та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань якісним складом військовослужбовців, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. При цьому посадові оклади солдатів і матросів першого тарифного розряду, які проходять військову службу за контрактом, не можуть бути нижчими від розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати, а оклади за військові звання військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, - менше половини розмірів посадових окладів за військовими посадами.

Розміри окладів грошового забезпечення військовослужбовців підвищуються пропорційно збільшенню розміру мінімальної заробітної плати протягом одного року з того дня, з якого законом встановлена в Україні мінімальна заробітна плата.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців визначається Міністром оборони України, Головою Служби безпеки України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування.

5. Військовослужбовцям, які тимчасово проходять військову службу за межами України, грошове та інше забезпечення виплачується в іноземній валюті за нормами та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

6. За військовослужбовцями, захопленими у полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, щомісячно сплачується грошове забезпечення, у тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у розмірах, що встановлені військовослужбовцю на день захоплення його у полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або безвісної відсутності.

Грошове забезпечення підлягає виплаті таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. При цьому виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх сплачується з урахуванням такої індексації.

7. За військовослужбовцями, відрядженими для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, зберігаються всі пільги, гарантії та компенсації, передбачені законодавством.

Виплата посадових окладів, окладів за військове звання, надбавки за вислугу років та інших надбавок і доплат, які отримував військовослужбовець до відрядження (за винятком тих, що виплачувалися у зв’язку з ризиком для життя такого військовослужбовця та іншими специфічними умовами військової служби в окремих підрозділах військових формувань), матеріальної допомоги, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок органів державної влади, органів місцевого самоврядування або сформованих ними органів, підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки і до яких вони відряджені, за розмірами, встановленими законодавством.

Виплата одноразової грошової винагороди відрядженим військовослужбовцям за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну не здійснюється.

Відряджені військовослужбовці, крім військовослужбовців, зазначених в абзаці п’ятому цієї частини, належні види матеріального забезпечення (речове майно, продовольчий пайок або компенсації замість них, оплата проїзду у відпустку, медичне обслуговування, компенсація за піднайом житла) одержують за рахунок коштів Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань за нормами і в порядку, встановленими для відповідних категорій військовослужбовців, за попереднім місцем служби чи військовими комісаріатами за місцем виконання ними своїх обов'язків.

Військовослужбовці, відряджені до Національного космічного агентства України, належні види матеріального забезпечення, зазначеного в абзаці четвертому цієї частини, одержують за рахунок Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Звільнення з посад відряджених військовослужбовців рішенням керівника органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або сформованого ними органу, підприємства, установи, організації, вищого навчального закладу, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, з наступним направленням у розпорядження Міністерства оборони України, Служби безпеки України, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, здійснюється за погодженням з Міністерством оборони України, Службою безпеки України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями:

після виконання обсягу робіт оборонного характеру;

за зверненням військовослужбовця;

у разі невиконання військовослужбовцем обов'язків за займаною посадою.

У разі потреби Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, керівник центрального органу виконавчої влади та іншого державного органу, що має у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, має право у будь-який час відкликати з органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або сформованого ними органу, підприємства, установи, організації, вищого навчального закладу, які виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки, відрядженого військовослужбовця за погодженням з керівником цього органу. Звільнений з посади відряджений військовослужбовець направляється в розпорядження Міністерства оборони України, Служби безпеки України, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування зі службовою характеристикою та наказом про звільнення з посади. Після повернення в розпорядження Міністерства оборони України, Служби безпеки України, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування військовослужбовець призначається на попередню або, за його згодою, на іншу, не нижчу за ту, яку він обіймав до відрядження, посаду.

⇐ Предыдущая 1 234 5 Следующая ⇒