України В.ЛИТВИН 2 страница

Переміщення по службі осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) здійснюється у порядку, встановленому відповідно Міністром оборони України, Головою Служби безпеки України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування.

5. Військовослужбовці при звільненні з військової служби мають право на вибір постійного місця проживання у будь-якому населеному пункті України або в іншій державі відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15. Заборона використання військовослужбовців
не за призначенням

1. Використання військовослужбовців для виконання завдань і робіт, не пов'язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно з законом.

2. Військовослужбовці можуть залучатися до участі у ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та в інших випадках лише у порядку, визначеному законами.

Стаття 16. Гарантії свободи інтелектуальної та творчої
діяльності військовослужбовців

1. Військовослужбовцям гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Стаття 17. Здійснення військовослужбовцями права
на державну службу

1. Право на державну службу реалізується військово-службовцями шляхом проходження ними військової служби.

2. Час перебування громадян на військовій службі зараховується до їх загального трудового стажу, до стажу державної служби та стажу роботи за спеціальністю у календарному обчисленні.

Стаття 18. Гарантії окремих умов, пов'язаних з проходженням
                 військової служби військовослужбовцями та
                 військовозобов'язаними, призваними на навчальні
                (або перевірні) та спеціальні збори

1. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба припиняється після закінчення строку контракту або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, за власним бажанням, за станом здоров'я, за службовою невідповідністю, через сімейні обставини або з інших поважних причин, у зв'язку із скороченням штатів, а також у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

2. У разі незаконного звільнення з військової служби або переведення на іншу посаду військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатом або штатним розписом передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі коли штатом або штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад. Заподіяна йому таким звільненням (переведенням) моральна шкода відшкодовується за рішенням суду після звернення військовослужбовця до суду.

У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переведення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

3. Поновлення на військовій службі військовослужбовців, незаконно звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до законодавства.

4. За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, при звільненні з військової служби зберігається право на працевлаштування у тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію (або до їх правонаступників) на попередню посаду, а у разі відсутності такої можливості - на іншу, але не нижчу як та, яку вони займали до призову на військову службу. Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання орган соціального захисту населення за поданням військового комісара надає їм матеріальну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат (для тих, хто працював до призову на строкову військову службу) або однієї мінімальної заробітної плати (для тих, хто не працював) за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.

5. Військовослужбовці строкової служби, у разі виникнення у них права на звільнення через сімейні обставини, перелік яких визначений Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", звільняються з військової служби достроково.

6. Громадянам, звільненим з військової служби, надаються не пізніше місячного терміну з дня звернення місця для їх дітей у загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах та дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності.

7. За військовозобов'язаними, які призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, зберігаються на весь період зборів, враховуючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середня заробітна плата. Витрати підприємства на виплату середньої заробітної плати за час зборів компенсуються у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, не підлягають звільненню з роботи з дня отримання повістки про призов до повернення зі зборів, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи чи організації.

8. У разі повної ліквідації підприємства, установи чи організації, де працював військовозобов'язаний, заробітна плата та інше матеріальне забезпечення, що належать йому за весь період навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів, сплачуються військовозобов'язаному підприємством, установою чи організацією, що ліквідуються, або їх правонаступниками, або міністерством чи іншим центральним органом виконавчої влади, якому вони були підпорядковані до ліквідації, з наступною компенсацією витрат на заробітну плату та інше матеріальне забезпечення за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

9. Якщо військовозобов'язаний захворів у період навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним в установленому порядку зберігаються місце роботи та посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, йому замість заробітної плати за цей період за рахунок коштів державного бюджету виплачується допомога відповідно до законодавства.

10. За військовозобов'язаними, які направляються військовими комісаріатами на диспансерне чи стаціонарне обстеження (лікування, медичний огляд), за весь час перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я зберігаються місце роботи, навчання, займана посада та середня заробітна плата (стипендія).

11. Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права на пенсію, провадиться відповідно до законодавства про зайнятість населення.

12. Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням штатів, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані. Соціальній та професійній адаптації підлягають також члени сімей військовослужбовців у закритих та відокремлених військових містечках. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться Національним координаційним центром адаптації військово-службовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів за рахунок коштів державного бюджету.

Стаття 19. Право військовослужбовців на охорону здоров'я
та медичну допомогу

1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з органами державної влади.

2. Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

3. Військовослужбовці і військовозобов'язані, призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

4. За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень у них або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається в закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.

5. Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за відсутності за місцем проживання закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

6. Направлення військовослужбовців та членів їх сімей на лікування за межі України здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

8. Дружини (чоловіки) військовослужбовців, крім військово-службовців строкової служби, їх неповнолітні діти, їх діти старші
18 років, які стали інвалідами до досягнення ними 18-річного віку, їх діти віком до 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, а також особи, які перебувають на їх утриманні і проживають разом з ними, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я з відшкодуванням витрат на лікувальні і діагностичні заходи. При амбулаторному лікуванні ліки їм відпускаються за плату за роздрібними цінами, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства така плата не стягується.

9. Виготовлення та ремонт зубних протезів членам сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) у військово-медичних закладах охорони здоров'я здійснюються на тих самих умовах, що й іншим громадянам у закладах охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я України, якщо інше не передбачено законами та іншими нормативно-правовими актами.

10. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі (за винятком курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи), та члени їх сімей не більше одного разу на рік забезпечуються санаторно-курортним лікуванням або організованим відпочинком у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, на туристичних базах Міністерства оборони України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Такі військовослужбовці сплачують 25 відсотків, а члени їх сімей - 50 відсотків вартості путівки, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства встановлені інші умови оплати.

Порядок надання та умови оплати вартості путівок на санаторно-курортне лікування або організований відпочинок таким військовослужбовцям та членам їх сімей встановлюються Міністром оборони України, Головою Служби безпеки України, керівниками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування; така оплата здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військовослужбовцям при направленні до санаторію для продовження лікування відповідно до висновків військово-лікарської комісії надаються безоплатні путівки.

11. Військовослужбовці, які отримали захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, після лікування у військово-медичному закладі охорони здоров'я мають право на позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих закладів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, та учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу.

Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, а також учасники бойових дій прирівнюються у правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни.

12. Права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, зазначені в частинах третій - десятій цієї статті, поширюються на офіцерів, звільнених з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, які мають вислугу військової служби у пільговому обчисленні 20 років і більше, а при вислузі військової служби у календарному обчисленні 25 років і більше - незалежно від підстав звільнення і на членів їх сімей.

13. Громадяни, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я у порядку, встановленому Міністерством оборони України, Службою безпеки України, а також центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування.

14. Військовослужбовці строкової служби та курсанти вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням відповідно до висновків військово-лікарської комісії. Таким військовослужбовцям при відбутті у відпустку через хворобу виплата як допомога на лікування здійснюється у розмірі 10 посадових окладів.

15. Пенсіонери з числа військовослужбовців, які визнані інвалідами І та ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, забезпечуються путівками на санаторно-курортне лікування незалежно від виду пенсії, яку вони отримують. Інваліди ІІІ групи, звільнені з військової служби внаслідок зазначених причин, які отримують пенсії по інвалідності, також можуть забезпечуватися путівками на санаторно-курортне лікування за наявності відповідних медичних показань.

16. Фінансування витрат, пов'язаних з наданням медичної допомоги, забезпеченням санаторно-курортним лікуванням на пільгових умовах, оплатою вартості путівок і виплатою допомог військовослужбовцям та іншим громадянам, зазначеним у частинах третій - п'ятнадцятій цієї статті, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

17. Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога надається відповідно до законодавства.

18. Військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).

Стаття 20. Право військовослужбовців та членів їх сімей
на освіту

1. Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби для поглиблення професійних знань та загальноосвітньої підготовки.

2. Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання у вищих навчальних закладах І - ІV рівнів акредитації, при звільненні з військової служби зараховуються для продовження навчання до того навчального закладу, де вони навчалися до призову на військову службу, незалежно від форми навчання.

3. Громадяни, які звільнені з військової служби і закінчили військові навчальні заклади та прийняті на роботу до навчальних закладів як викладачі, прирівнюються за освітою і оплатою праці до громадян, які закінчили педагогічні навчальні заклади.

4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, вислуга військової служби у календарному обчисленні яких становить 5 років і більше (не враховуючи час навчання у військових навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах, які мають військові навчальні підрозділи), у рік звільнення з військової служби за віком, після закінчення строку контракту або за станом здоров'я мають право пройти професійну перепідготовку за однією з цивільних спеціальностей в порядку і на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, тривалістю до трьох місяців, а при звільненні з військової служби у зв'язку із скороченням штатів - до шести місяців.

Витрати, пов'язані з проведенням професійної перепідготовки таких військовослужбовців за однією з цивільних спеціальностей, відшкодовуються за рахунок коштів, що виділяються на перепідготовку кадрів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. При зміні місця проходження військової служби військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, або тими, хто перебуває на кадровій військовій службі, а також при звільненні з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів члени їх сімей, які навчаються (виховуються) у державних навчальних закладах, мають право переводитися (прийматися) до державних навчальних закладів, найближчих до нового місця проходження військової служби або місця проживання.

6. Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності. Різниця між вартістю утримання дітей військовослужбовців у дошкільних навчальних закладах і платою відповідно до законодавчих та інших нормативно-правових актів стягується з батьків і відшкодовується військовослужбовцям за рахунок коштів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7. Діти військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і мають вислугу у календарному обчисленні 20 років і більше, діти громадян, звільнених з військової служби за віком, за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, вислуга років у календарному обчисленні яких становить 20 років і більше, діти військовослужбовців, які загинули при виконанні ними обов'язків військової служби, померли чи пропали безвісти або стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умови успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам, правилам прийому до цих навчальних закладів.

Глава ІІІ. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Стаття 21. Службовий час і час відпочинку військовослужбовців

1. Загальна тривалість службового часу військовослужбовців не може перевищувати 40 годин на тиждень, за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

2. Розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування.

3. Розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з суворим додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.

4. Для офіцерів, прапорщиків, а також військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для військовослужбовців строкової служби і курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів та курсантів вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин) - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

5. Військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби у добовому наряді та інші заходи, пов'язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.

6. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. Ці дні згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор. Офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям-жінкам, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня. Військовослужбовцям строкової служби при виконанні обов’язків військової служби в зазначені дні час відпочинку встановлюється відповідним командиром (начальником).

Стаття 22. Право військовослужбовців на відпустки

1. Військовослужбовці, які перебувають на військовій службі, мають право на відпустки відповідно до законодавства.

Стаття 23. Порядок надання військовослужбовцям відпусток

1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням матеріального, грошового забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу у календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 і більше календарних років - 45 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах країн СНД.

Щорічна основна відпустка повинна бути надана протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника - командувача корпусу, прирівняної до нього особи та вище - щорічна основна відпустка може бути надана за минулий рік у першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано через виняткові обставини.

2. Військовослужбовцям, які проходять військову службу у місцевостях з несприятливими кліматичними та екологічними умовами, у тому числі гірських місцевостях, а також на військових посадах, виконання обов'язків військової служби на яких пов'язане з підвищеним ризиком для життя та здоров'я, тривалість щорічної основної відпустки збільшується до 15 календарних днів. При цьому загальна тривалість щорічної основної відпустки з урахуванням додаткових днів відпочинку не може перевищувати 60 календарних днів, не враховуючи часу, необхідного для проїзду до місця використання відпустки та назад. Порядок надання таких відпусток визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Військовослужбовцям офіцерського складу на період навчання у військових навчальних закладах під час перерв навчальних занять, передбачених навчальними планами, надаються відпустки тривалістю:

зимова - до 14 календарних днів;

літня - 30 календарних днів.

Літня навчальна відпустка є основною, а зимова - додатковою. Час, необхідний для проїзду до місця проведення зазначених відпусток і назад, не надається.

Військовослужбовцям, кандидатури яких затверджено для направлення на навчання чи виїзду за межі України, щорічна основна відпустка надається з урахуванням повного використання її до початку навчання або виїзду за межі України, а тим, хто навчається у військових навчальних закладах, - після закінчення навчального року.

Військовослужбовцям офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), які перебувають у відрядженнях за межами України, дозволяється за їх бажанням об'єднання щорічних основних відпусток за два роки. Загальна тривалість об'єднаної відпустки не повинна перевищувати 90 календарних днів з урахуванням часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад у межах країн СНД.

4. На прохання військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, щорічна основна відпустка може бути надана їм частинами, у два прийоми, за умови, що основна її частина становитиме не менш як 30 календарних днів. Якщо щорічну основну відпустку надано військовослужбовцям частинами, то час, необхідний для проїзду до місця використання відпустки і назад, надається тільки один раз.

5. Військовослужбовцям надаються у порядку, встановленому законодавством, додаткові відпустки із збереженням матеріального, грошового та іншого забезпечення у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, а також за рішенням командира (начальника) відпустки за сімейними обставинами та з інших причин. Військовослужбовцям-жінкам соціальні відпустки надаються відповідно до законодавства.

Відпустка за сімейними обставинами тривалістю до 15 календарних днів надається військовослужбовцям:

у разі тяжкого стану здоров'я або загибелі (смерті) близького родича військовослужбовця (дружини (чоловіка), батька (матері), батька (матері) подружжя, сина (дочки), рідного брата (рідної сестри) або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець;

у разі пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю або близького родича військовослужбовця;

в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї є необхідною, - за рішенням командира (начальника) військової частини.

Відпустка за сімейними обставинами надається без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення цієї відпустки і назад.

6. Військовослужбовцям строкової служби за весь період військової служби надається відпустка тривалістю 20 календарних днів, сержантам і старшинам - 25 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад.

7. Військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій та прирівняним до них особам щорічні основні відпустки надаються незалежно від вислуги років тривалістю 45 календарних днів у зручний для них час.

8. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі у календарному обчисленні 20 років і більше, в один рік з трьох років до досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі або в рік звільнення з військової служби за станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів за їх бажанням надається крім щорічної основної відпустки додаткова відпустка за сімейними обставинами тривалістю 30 діб. Ця відпустка надається також військовослужбовцям, які проходять військову службу після досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі і які не використали таку відпустку раніше. Зазначена відпустка надається тільки один раз протягом усього часу проходження військової служби.

9. Дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за їх бажанням надається одночасно з щорічною основною відпусткою військовослужбовця. При цьому тривалість відпустки дружини (чоловіка) військовослужбовця може бути за їх бажанням однакової тривалості з відпусткою військовослужбовця. Частина відпустки дружини (чоловіка) військовослужбовця, що перевищує тривалість щорічної основної відпустки, за основним місцем їх роботи надається без збереження заробітної плати.

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒