ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 7 . Структура заняття

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 7

Вид заняття: семінар.

Тип заняття: семінар-бесіда.

Тема: Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.).

Мета заняття: навчальна: показати суперечливість реформаторської діяльності М. С. Хрущова, її вплив на розвиток України;

виховна: виховувати у студентів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави;

пізнавальна: сприяти розвиткові вміння студентів аналізувати та порівнювати історичні явища та процеси.

Методи:бесіда, доповідь.

Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.

Література: основна:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;

3. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.

Додаткова:

1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;

2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996.

Структура заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2 хв.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (3 хв.)

Розглядувана тема актуальна і нині. Викликають зацікавлення реформи Микити Хрущова в сільському господарстві та промисловості. Багато істориків вважають, що “будівля тоталітаризму” похитнулася саме в цей час. Хрущов, здійснюючи свою політику, посягнув на “святу святих” більшовицької ідеології. Відлигова лібералізація підмивала фундамент Радянського Союзу. В історичній літературі побутує думка, що крах СРСР був запрограмований саме в ці роки.

ІV. План заняття.

1. Реформи М. С. Хрущова в промисловості. (10 хв.)

а) спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення рад народного господарства та ліквідації низки галузевих міністерств;

б) впровадження здобутків НТР у виробництво;

в) збільшення випуску товарів народного вжитку.

Наслідки: розширення господарчих прав на місцях, ускладнення зв’язків між підприємствами окремих раднаргоспів, збереження старих важелів адміністративно-командної системи, з одного боку, підвищення продуктивності праці на 42 % і 65 % загального приросту промислової продукції УРСР у 1959-1965 рр., з іншого – помітне відставання від країн із ринковою економікою, зростання добробуту народу, збереження значного перекосу у бік важкої промисловості.

2. Реформи М. С. Хрущова у сільському господарстві. (10 хв.)

Велика увага приділялася розвитку аграрного сектору. З 1953 р. до 1964 р. відбулося 14 пленумів ЦК КПУ з питань с / г. Новий наступ на особисті присадибні господарства (1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в місті; 1959 р. заборона утримувати худобу в містах та робітничих селищах; встановлено ліміт на утримання живності на селі).

Продовження “цілинної епопеї”: брали участь 80 тис. українських юнаків і дівчат. “Кукурудзяна кампанія” – у 1963 р. кукурудзою було засіяно 28 % посівних площ. Зменшено посіви пшениці та інших цінних культур. Надпрограма у тваринництві (за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м’яса, молока і масла на душу населення). Реорганізація МТС – перетворення МТС на ремонтно-технічні станції по обслуговуванню колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС по завищених цінах.

3. Дисидентський рух. (10 хв.)

Дисиденство – це опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці. Із середини 50-х рр. зародження дисидентського руху в УРСР.

Причини:

1) “відлига”;

2) Антикомуністичні виступи в країнах Східної Європи (Угорщина, Польща);

3) 1948 р. прийняття Декларації прав людини;

4) монопольна влада партійно-радянської бюрократичної верхівки;

5) утиски та обмеження національного та культурно-духовного життя;

6) політика русифікації.

Форми боротьби: протести, звернення на адресу керівників країн, “відкриті листи” до ООН, поширення нелегальної літератури (самвидав), створення в Україні дисидентських організацій.

V. Контроль рівня знань студентів. (5 хв.)

1) Якими були наслідки реформ М. С. Хрущова в промисловості?

2) Якими були наслідки реформ М. С. Хрущова в с / г?

3) Назвіть форми боротьби дисидентів?

VІ. Підведення підсумків. (5 хв.)

Реформи М. Хрущова містили позитивні елементи, він щиро бажав підвищення добробуту народу, але вони в силу об’єктивних та суб’єктивних причин не могли бути радикальними. У 1964 р. Микиту Сергійовича було знято з усіх постів і відправлено на пенсію. Консервативні сили перемогли.

⇐ Предыдущая 2 3 4 5 6 789 10 11 Следующая ⇒