ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 5 . Структура заняття

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 5

Вид заняття: семінар.

Тип заняття: класичний семінар (із виступами студентів).

Тема: Українська РСР в умовах модернізації (1928-1939 рр.).

Мета заняття: навчальна: ознайомити студентів із особливістю радянської модернізації на українських землях, дати визначення понять геноцид, українізація;

виховна: виховувати у студентів повагу до людського життя, почуття толерантності;

пізнавальна: сприяти формуванню історичного мислення та наукового світогляду студентів, розвивати у студентів вміння порівнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб.

Методи:доповідь, бесіда.

Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.

Література: основна:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;

3. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.

Додаткова:

1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;

2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996.

Структура заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (5 хв.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (5 хв.)

В контексті зазначеної теми ми вивчаємо голодомор 1932-1933 рр. Цей аспект розглядуваного історичного періоду являється актуальним і до сьогодні. Голод 1932-1933 рр. одна з найтрагічніших сторінок історії нашого народу, і один з найбільших злочинів радянської тоталітарної влади по відношенню до українського етносу.

ІV. План заняття.

1. Голод 1932-1933 рр. (15 хв.)

Пригадайте, якими методами здійснювалася колективізація в українському селі?

Причини:

- волюнтаристська політика сталінського керівництва;

- завищений план хлібозаготівель для України на 1932 р.;

- “Закон про п’ять колосків”;

- діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з В. Молотовим, основною метою якої було вилучення хліба в селян за будь-яку ціну.

Дії влади: продовження хлібозаготівель; створення загороджувальних загонів, які не випускали селян до міст; приховування факту голоду; відмова від міжнародної допомоги.

Наслідки:

- величезні людські втрати (за різними даними від 3,5 до 8 млн. осіб);

- знищення старого українського села з його багатими народними традиціями;

- придушення опору колективізації;

- перемога колгоспного ладу на селі.

2. Конституція УРСР 1937 р. (15 хв.)

У січні 1937 р. була прийнята нова Конституція УРСР, вона будувалась у відповідності з Конституцією СРСР 1936 р., майже повністю відтворюючи її.

Положення:

- Україна – соціалістична держава робітників і селян, де політичною владою є Ради депутатів трудящих;

- економічною основою визнавалась соціалістична система господарства;

- вищий орган влади – Верховна Рада, яка обиралася на 4 роки;

- виборче право – загальне, рівне, пряме при таємному голосуванні;

- декларування демократичних прав і свобод.

Які цілі, на вашу думку, переслідувало радянське керівництво, приймаючи Конституцію 1937 року.

3. Масові репресії в Україні. (15 хв.)

1928-1931 рр. – “Шахтинська справа” (1928 р.) над 53 спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю (5 осіб отримала смертний вирок). Сфабрикований процес над “Спілкою визволення України” (СВУ) у 1930 р. був спрямований проти “старої” національною еліти. Звинувачення 45 осіб у підготовці збройного повстання, яке ставило за мету відновлення самостійної “буржуазної” України. Сфальсифікована справа “Українського національного центру” (УНЦ) у 1931 р. – процес над колишніми провідними діячами УНР. Боротьба з УАПЦ (із 34 єпископів заарештовано 24, ще 8 знакли без суду і слідства).

1932-1935 рр. – боротьба з “націоналістичним ухильництвом”. Самогубство М. Хвильового та наркома освіти М. Скрипника; арешт і смерть за нез’ясованих обставин О. Шумського. Справи “Української військової організації” (УВО), “Блоку українських націоналістичних партій”. Прийняття закону про покарання членів сімей “ворогів народу” (виселення у віддалені райони, обмеження в правах).

1936-1938 рр. – Доба “великого терору”. Боротьба з українським націоналізмом (справи “націоналістичної” групи професора М. Зерова, “Блоку українських терористичних груп” та ін.). Боротьба з ухилами в партії (справа “Українського троцькістського центру”, “Соціал-демократичної партії України”). Чистка партійної верхівки, репресій проти членів КП(б)У (Є. Кліринг, Х. Раковський, П. Постишев та ін.). Репресії в армії (серед репресованих були відомі радянські полководці Й. Якір – командуючий київським військовим округом, І. Дубовий – командуючий Харківським військовим округом, Є. Ковтюх, І. Федько, Д. Шмідт, І. Уборевич та ін.). Гоніння проти українських діячів культури – “розстріляне відродження”.

4. Згортання українізації в кінці 30-х рр. (15 хв.)

1) завершення кампанії з ліквідації неписьменності;

2) скорочення українських шкіл;

3) заідеологізованість освіти;

4) ліквідація літературно-художніх об’єднань;

5) державний контроль над видавництвами;

6) пануюче становище методу соцреалізму;

7) хвиля переслідувань українських письменників.

V. Контроль рівня знань студентів. (10 хв.)

1) Якими були дії влади по подоланню голоду 1932-1933 рр.?

2) Про що свідчить той факт, що Конституція УРСР 1937 р. майже повністю відтворювала Конституцію СРСР 1936 р.?

3) Які обвинувачення зазвичай інкримінували репресованим кінця 20-х – 30-х рр. ХХ ст.?

4) Згортання політики українізації в кінці 30-х рр. ХХ ст. було позитивним або ж негативним явищем? Обґрунтуйте.

VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)

Модернізація народного господарства УРСР була безумовно важливим історичним явищем в житті республіки. Але через непрофесійне керівництво партійної верхівки Радянського Союзу, модернізація України зазнала серйозних викривлень та диспропорцій. Наслідком яких став голодомор 1932-1933 рр., один із найбільших злочинів радянської влади проти українського народу. Період кінця 20-х – 30-х рр. ХХ ст. – час утвердження тоталітарної влади в СРСР, боротьба з будь-якими проявами інакомислення, доба великого терору і час подальшого наступу на національну автономію УРСР.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 6

Вид заняття: семінар.

Тип заняття: класичний семінар (із виступами студентів).

Тема: Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).

Мета заняття: навчальна: розкрити суть “нового порядку”, встановленого окупантами. Охарактеризувати рух опору та його течії. Дати характеристику бойовим діям в Україні в 1943 р.;

виховна: виховувати студентів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності;

пізнавальна: вдосконалювати навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно-історичних умовах.

Методи:доповідь,бесіда.