ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 1. Структура заняття

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 1

Вид заняття: семінар.

Тип заняття: семінар-диспут.

Тема:Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь.

Мета заняття: навчальна: ознайомити студентів із основними теоріями утворення Київської Русі, з’ясувати історичне значення Київської держави;

виховна: виховувати у студентів почуття національної гідності, любові до рідної землі;

пізнавальна: розвивати у студентів вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність.

Методи:диспут, бесіда.

Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.

Література: основна:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;

3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К., 1991;

4. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.

Додаткова:

1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;

2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996;

4. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К., 1995.

Структура заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (5 хв.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (5 хв.)

Вивчення теми “Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь” є актуальним і нині, оскільки досьогодні залишаються відкритими питання щодо походження Київської держави та етногенезу племен давньої Русі.

ІV. План заняття.

1. Утворення Київської Русі. (10 хв.)

Походження терміну “Русь”:

1) варязька теорія – назва від шведського племені, яке прийшло на східнослов’янську територію;

2) теорія місцевого походження цього терміна.

к. ІХ ст. – об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва.

норманська (XVIII ст. Байер хозарська (О. Пріцак – природно-

та Міллер – держава створена історичного процесу поляни –

норманами) хозарське плем’я, заснували Київ)

Виникнення пов’язане з:

1) зародження і утвердження на Русі феодальних відносин;

2) поступове формування державотворчих традицій;

3) необхідність захисту від сильних сусідів;

4) спільність племен;

5) економічні зв’язки;

6) посилення Києва.

2. Становлення державності. (10 хв.)

860 р. – похід Аскольда і Діра на Константинополь. 862 р. – варязький конунг Рюрик стає князем у Новгороді.

879 р. – Олег, 882 р. захоплює Київ і об’єднує основні східнослов’янські землі. Походи на Константинополь. 907-911 рр. ?

Ігор (912-945 рр.) + уличі і тиверці, Дербент на Каспійському морі.

Ольга (945-964 рр.) податкова реформа (розмір данини – “уроки”, місце збору – “погости”), прийняла християнство.

Святослав (954-972) – підкорив в’ятичів, розгромив Хозарський каганат, включив землі Північного Кавказу, здійснив декілька походів на Болгарію, Візантію.

3. Розквіт Київської Русі. (10 хв.)

Володимир Великий (978-1015) + Червона Русь, Закарпаття, Корсунь у Криму. Площа = 800 тис км2. Реформа місцевого самоуправління. Сюзеренітет. Зникають племінні назви і з’являються територіальні. 988 р. – християнізація. “Змієві вали”.

Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.) – розгромив печенігів, заснував власну митрополію. Київ – суперник Константинополя. Зведення основних норм тогочасного права в збірник законів “Руська правда”. Ярослав Мудрий – “тесть Європи”.

4. Розпад Київської Русі. (10 хв.)

Міжусобиці Ярославичів – Володимир Мономах (1113-1125) та його син Мстислав (1125-1132 рр.) змогли призупинити цей процес. + Турово-Пінську та Волинську землі, династичні шлюби, “Устав”.

Причини феодальної роздробленості:

1) великі розміри держави;

2) економічна незалежність держави;

3) зростання міст;

4) зміна маршрутів торгових шляхів.

На українських землях утворилися Київське, Сіверське, Переяславське, Волинське та Галицьке князівства.

5. Соціально-економічний розвиток Київської Русі. (10 хв.)

Суспільство

вільні напіввільні невільні Основна форма

(бояри, купці, (закупи, (челядь або експлуатації – данина

духівництво, рядовичі) холопи) (полюддя або повоз)

чернь, смерди)

Економічна основа селянського господарства був двір-дім. Провідна галузь економіки – землеробство. У цілому господарство мало натуральний характер. Головним напрямком давньоруської зовнішньої торгівлі був східний. Розвиток торгівлі – формування грошової системи.

6. Культура Київської Русі. (10 хв.)

863 р. – створення слов’янської азбуки Кирилом та Мефодієм, поширення освіти на Русі. УНТ – народні перекази, билини, література: “Слово про закон і благодать” /митрополит Іларіон близько 1050 р., “Повчання дітям” /В. Мономах, “Слово о полку Ігоревім” (1185-1187 рр.); літописи “Повість временних літ” (1113 р.) /Нестор. Архітектура: “Золоті ворота” і “Софійський собор”. Ікон описання “Богоматір велика Паганія” /Алімпій. Музичне мистецтво (Боян, скоморохи, струння (гуслі, гудки, лютні), духові (труби, флейти, сопілки), ударні (бубни, металеві тарілки)).

V. Контроль рівня знань студентів. (10 хв.)

1) Назвіть теорії походження терміну “Русь”.

2) За яких князів Київська Русь набула свого найвищого розквіту?

3) Кого називають “тестем Європи”?

4) Визначте причини феодальної роздробленості Русі.

5) На які соціальні групи поділялося суспільство Київської Русі?

6) Назвіть перший писаний збірник законів Київської держави.

VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)

На сьогоднішній момент існують норманська, хозарська та природно-історичного процесу теорії виникнення Київської Русі. Свого розквіту Київська держава досягла за часів Володимира Великого (978-1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.). Основними причинами феодальної роздробленості Русі є: великі розміри держави, економічна незалежність місцевих князів, зміна маршрутів торгових шляхів. Провідною галуззю економіки було землеробство. Створення слов’янської азбуки в 863 р., “Руська правда”, Золоті ворота та Софійський собор свідчать про високий розвиток культури доби Київської Русі.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒