|
|||
Філософсько-правова модель категорії відповідальності
1.Відповідальність – органічна властивість свободи.
1. Філософсько-правова модель категорії відповідальності Загальнотеоретична модель категорії відповідальності у філософській і юридичній літературі розглядається у двох аспектах – активному (позитивному* і ретроспективному (негативному*. Ретроспективна відповідальність настає за минулу поведінку, але не будь-яку, а тільки за вчинки, які суперечать певним загальноприйнятим нормам. Як зазначав у одній зі своїх праць П.А. Фефелов, специфіка негативної відповідальності в тому, що вона передбачається соціальними нормами. Якщо порушуються засади моралі, то реакція виражається у громадському осуді. Якщо ж порушуються правові норми, то поряд із осудом органи держави застосовують примус (покарання* – такою, наприклад, є кримінальна відповідальність. Ретроспективна юридична відповідальність – це негативна реакція суспільства і держави на вчинені дії, які суперечать правилам людського співжиття. За своїм значенням цей аспект відповідальності є проявом охоронної, захисної функції соціальних інституцій проти перетворення свободи у свавілля. Активна (позитивна* відповідальність є усвідомленням особистістю своїх обов’язків перед суспільством, розумінням в цьому сенсі значення своїх дій. Обидва види відповідальності взаємопов’язані. Чим вищим є рівень позитивної відповідальності, тим краще виконуються правила поведінки, тим рідше має місце ретроспективна відповідальність як наслідок виходу за межі юридично оформленого простору. Саме у демократичній державі інтенсифікується такий аспект відповідальності, як самостійність і активність особистості. Інший аспект відповідальності пов’язаний із здатністю людини робити вибір, тобто спроможністю обирати певний варіант поведінки поміж багатьох можливих і відповідати за нього, давати оцінку власним вчинкам. І як в першому випадку активна самореалізація особистості, так і в другому – питання вибору, нерозривно взаємопов’язані з проблемою свободи, зокрема, емпіричної, яка є можливістю робити те, що не спричиняє шкоди іншим.
|
|||
|