Закони раціонального харчування.

Закони раціонального харчування.

1. Закон відповідності енерговитрат організму енергомісткості раціону.

Енергетична цінність харчового раціону повинна відповідати енерговитратам організму. Їжа дає організму людини енергію, необхідну для життєдіяльності. Для вимірювання кількості енергії, яка утворюється при “згорянні” (метаболізмі, окисленні) в організмі поживних речовин, користуються поняттям калорійності. Калорійність — це та кількість тепла, яка утворюється в організмі при окисленні спожитої їжі, вимірюється в калоріях.

В стані спокою людині необхідно 25-28 кілокалорій, при легкій роботі — близько 35 кілокалорій, при роботі середньої інтенсивності — 45-50 кілокалорій, при важкій — 60-70 кілокалорій на 1 кг маси тіла впродовж доби.

Людей за своєю професією розподілено на 5 груп інтенсивності праці за якими можна визначити їх енерговитрати:

Перша: керівники, інженерно-технічні працівники, мед. працівники (крім хірургів, м/с і санітарок), педагоги (крім спортивних), працівники науки, літератури, мистецтва, журналісти, бухгалтери.

Друга: інженерно-технічні працівники, праця яких пов’язана з деякими фізичними зусиллями, агрономи, зоотехніки, ветеринари, продавці, працівники сфери обслуговування, працівники зв’язку, м/с і санітарки, інструктори ФК, тренери.

Третя: працівники механізованої праці станочники, хірурги, водії, текстильники, працівники легкої та харчової промисловості, комунально-побутового обслуговування, бригадири польових і тракторних бригад, поліграфісти, залізничники, працівники авто- і електротранспорту.

Четверта: будівельники, механізатори, працівники немеханізованої праці, деревообробної промисловості, столяри, металурги.

П’ята: шахтарі, сталевари, вантажники, землекопи, муляри.

2. Закон відповідності хімічного складу раціону фізіологічним потребам організму. В харчовому раціоні повинні міститись в достатній кількості всі харчові речовини, необхідні для пластичних цілей і регуляції фізіологічних функцій.

3. Закон збалансованості. Харчовий раціон для забезпечення максимального ефекту має бути збалансованим за вмістом різних харчових речовин. Він повинен бути повноцінним: 12-13% енерговитрат за рахунок білків, 33% за рахунок жирів, 53-55% - за рахунок вуглеводів. Енергетична цінність 1г білка складає 4 ккал, 1г жиру – 9 ккал, 1г вуглеводів – 4 ккал. Співвідношення б:ж:в = 1:1,2:4. Для того, щоб харчовий раціон містив незамінні амінокислоти, жирні кислоти, жиро- і водорозчинні вітаміни, макро- і мікроелементи необхідно дотримуватись збалансованості: білки на 55% повинні бути представлені білками тваринного походження, жири на 10% мають бути представлені жирами рослинного походження, вуглеводи – на 20% складатися з моно- і дисахаридів, і на 80% - полісахаридів. Важливу роль відіграє повноцінне постачання організму вітамінами, мінеральними солями.

4. Закон тимчасового розподілу їжі. Слід дотримуватися режиму харчування, що визначається прийманням їжі у суворо визначений час.

Режим харчування – це прийом та кількісний розподіл їжі протягом дня. Найбільш фізіологічний чотириразовий прийом їжі протягом дня, це створює рівномірне навантаження на травний апарат, забезпечує дію ферментів на їжу і якнайповнішу обробку її повноцінними травними соками. Прийом їжі повинен бути в суворо визначений час, щоб зберегти вироблений рефлекс на виділення активного шлункового соку. На сніданок 25% добового раціону, другий сніданок – 15%, обід – 35%, вечеря – 25%.

5. Закон адекватності. Хімічний склад їжі та її засвоюваність мають відповідати особливостям обмінних процесів конкретної людини. Передбачає виключення з харчового раціону продуктів, які людина не переносить. Треба повністю відмовитись від вживання даного продукту, а якщо він містить незамінні елементи, то перевести його в іншу форму. Безумовному виключенню підлягають ті продукти, які спричиняють харчові алергії.

6. Закон естетичного задоволення.

Їжа має бути приємною на смак, мати гарний аромат і вживатися в сприятливих умовах.

7. Закон санітарної доброякісності та епідемічної безпеки їжі. Вона не повинна містити токсичних речовин, патогенних бактерій або їх токсинів.

Правила профілактики бактеріальних отруєнь:

1) Не купувати на ринку неклеймоване м'ясо та рибу.

2) Куплене непастеризоване молоко обов’язково переварювати.

3) «Бомбажні» консерви викидати.

4) Обробляти сирі та варені м’ясні, рибні й овочеві продукти на різних дошках і за допомогою різного обладнання, яке потім ретельно помити. У холодильнику сирі продукти зберігати нижче від варених, готових до вживання.

5) Варені продукти, які тривалий час зберігалися, перед вживанням необхідно переварювати.

6) При зберіганні харчових продуктів дотримуватись норм тривалості їх зберігання за певної температури.

7) Не тримати довго без обробки розморожене м'ясо.

8) До готових продуктів не торкатися руками, а користуватися столовим приладдям.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 789 Следующая ⇒