УРОК 44. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

УРОК 44. І. Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.

Мета: продовжити знайомити школярів із програмовим твором І. Карпенка-Карого (ІІ дією); осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; вчити учнів аналізувати драматичні твори; розвивати культуру зв’язного мовлення; логічне мислення, вміння читати драматичний твір, грамотно висловлювати власні думки, почуття спостереження; узагальнювати, робити висновки; виховувати зневажливе ставлення до жадності, підступності, прагнення до збагачення; прищеплювати інтерес до театральної діяльності, творів театрала.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках XVIII століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

2. Порушення у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» проблеми бездуховності людини, яка прагне наживи.

2.1. Бесіда за питаннями.

- Що таке гроші? Які функції вони виконують у суспільстві?

- З чим пов’язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою?

- Яку людину ми називаємо духовною? Від чого це залежить?

- Назвіть літературних героїв, які, на ваш погляд, є духовно багатими. Свій вибір вмотивуйте.

- У чому полягає бездуховність окремих героїв твору І. Карпенка-Карого?

- Під впливом яких подій сенсом життя їх є виключно прагнення до наживи?

- Яким чином тогочасна соціальна дійсність знайшла відбиток у в програмовому творі І. Карпенка-Карого? Наведіть переконливі приклади.

2.2. Робота з текстом твору.

2.2.1. Калитка і земля:

- «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

- «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

- «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».

- «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»

- «Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!»

2.2.2. Герой-експлуататор:

- «робітники та собаки надворі повинні буть»;

- «ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

- «обіцянка-цяцянка, а дурневі радість»;

- «кругом, кругом моє»;

- «бери і в свого і в чужого»;

- «лупи — та дай»;

- «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».

2.2.3. Господар і гроші:

- «Скотина гроші коштує»;

- «Е куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя»;

- «Гроші всьому голова»;

- «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

- «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю»;

- «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

- «З грішми, сказано ж і чорт не брат».

- «Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік, іже скоти милує»;

- «Застав його коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тим рихметиках шукать, як це робиться»;

- «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

- «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається...».

Висновок. Таким чином, у п’єсі «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів на землі». Адже душа — дорожче.

3. Опрацьовування ідейного змісту другої дії п’єси. Бесіда за питаннями.

- Чим був стурбований Копач? («Боковенька... копили, кам’яна фігура... Там гроші, іменно там. Там моя судьба... сьогодні цілу ніч снилась кам’яна фігура»). Що запропонував Копач Герасиму? («Ви б зробили калакольчик у ту хату... Тут вірьовка над ліжком. От прокинулись, пора вставать — зараз дзінь-дзінь-дзінь, сам ще лежиш, а там устають»)

- Як Герасим ставиться до своєї родини та робітників? («Вони надолужать: то вмиваннячком, то взбуваннячком, або як почнуть богу молиться, то й сонце зійде. Хоч би ж молилось, а то стоїть, чухається та шевче собі губами, аби простоять більше без роботи. Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі... Параско, пора до коров, чого ви там ленетесь?.. Хлопці, гайда з хати! Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть»)

- В яких гріхах звинуватив Герасим Клима? («І тобі не гріх. Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіда попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хліб назад»)

- За що критикував Герасим своїх робітників? («Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже з’їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають»)

- Як Калитка висловив свою занепокоєність з приводу ведення власного господарства? («...Ти мізкуєш, ти крутиш головою: де того взять, де того; як обернуться, щоб земельки прикупить, та за думками і не їсться тобі, і не спиться тобі... Мене вже ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»)

- У чому виявилася неповага Герасима до жінки? («У мене в шапці більше розуму, ніж у тебе в голові»)

- Чим Мотря подобалась Парасці? («...Я до неї привикла, вона до мене, дівка красива, здорова, зна всі порядки, коло птиці, коло свиней, коло корів — одне слово, хазяйка біля всього; в хаті, як у кімнаті я вже нездужаю, а проти неї, скільки їх у нас не було, ніхто хліба не спече, ніхто борщу не наваре, ніхто хліба не спече, хоч і без олії

іноді, а всі їдять не нахваляться»)

- Яку невістку бажав мати Герасим? («Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з’їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми»)

- Як Савка ставиться до своєї дружини? («А ми з старою тільки лаємось, і все через гроші; того нема, другого нема — і раз у раз гиргир-гир, гар-гар-гар! Оце й зараз посварились: виряджав її до церкви, а вона і напосіла: у других, каже, фургони, любо глянуть, а я на возі, який ти хазяїн, каже»)

- Через що для Савки щастя — здобути фальшиві гроші? («Коли люде багатіють, то чом же нам не попробувать щастя... Надокучили прокляті злидні!.. Тільки горе моє — грошей нема; а без грошей же не достанеш і фальшивих бумажок»)

- Яку махінацію пропонує Герасим Савці? («Отже, незважаючи на те що гроші зроблені дуже добре, все-таки перше, ніж купити таку суму, їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші, як казначей прийме, то всяке прийме...»)

- Яким чином багатій хоче вигородити кума на випадок «провалу операції»? («Скажете, що ви продали незнакомому чоловікові воли і між іншими грішми взяли й ці, а я посвідчу, що іменно так, то й край»)

- Яку винагороду хотів отримати Савка за ризик? («Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців»)

- Що повинен був врахувати Роман за наказом батька під час купівлі свиней у Пизиря? («На ж тобі двадцять п’ять карбованців на свиней, та хоч і їхать. Тільки не давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женишся на

Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»)

- Якоб була думка Романа щодо одруження з Мотрею? («Оце дівка! І я ж, здається, не з послідніх, а мало не впав. Оце робітниця, оце жінка — сама за косарем зв’яже! Та хоч би батько цапа скакав, а я таки женюсь на Мотрі!»)

- Чому Герасим не вважав важливим на низині насадити фруктових дерев? («На біса нам той садок? Нам земля потрібна, нам немає часу по садку ходить на проходку...»)

- Про що подумав Герасим, коли Копач разом з його сином вирушили до Пузиря? («От і вчений на язики, а дурний! Таки що не кажи, а у нього є зайці в голові! Поїхали. Слава богу. Не так мені ті оглядини, як те, що здихався. Тут такі діла, що треба думать та ще думать, а він слідком ходить за мною і що не ступінь, то й порада...»)

- З яким проханням звернулася Параска до чоловіка? («У церкву поїду з Мотрей... Звели і нам коней запрягти»)

- Що той їй відповів? («До церкви можна й пішки піти, тут недалеко — три версти. Люде в Київ ходять за чотириста верстов, а ти не хочеш потрудиться для божого дому й шість верстов — ай-ай-ай, а ще й богомольна!... Худобу ганять в празник гріх. Блажен чоловік,

іже скоти милує»)

- Як Герасим піклується про худобу? («Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хозяйськи». «От якби ви вдвох з Мотрею крумера попотягали, то інша річ... Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз... Іди тільки, господь прийме твої труди і дасть тобі здоров’я»)

- Через що Герасим майже трохи не побив дружину? («Ах ти ж відьма чортова, то ти оце мене дратувать заходилась, та я...»)

- Як на ваш погляд, що єднає Герасима, Бонавентуру, Савку? Наведіть переконливі аргументи.

- Що згадала Параска відтоді, коли була молодою? («Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збирається...»)

- За що дружина дорікала чоловікові? («Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде з церкви, а ми в церкву»)

VI. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:

а) проспав; б) не нагодував увечері худобу; в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу; г) не накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:

а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:

а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:

а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:

а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?

а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:

а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:

а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:

а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:

а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:

а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби; в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:

а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Якими двома важливими справами був заклопотаний Копач? Чим це зумовлено? Наведіть переконливі аргументи.

2. Через що Герасим не бажав радитися з дружиною щодо реалізації своїх планів, думок? Що про це зазначено у творі?

3. Калитка намагався побити Параску, але коли з’явився Копач, він:

а) її почав цілувати; б) заспівав арію; в) став перед нею на коліна; г) їй збивав пил на чобітках.

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, Герасим не особисто хоче обміняти фальшиві гроші, а звертається з цією пропозицією до Савки? Як це характеризує багатія?

2. Дослідіть, як Герасим ставився до Копача. Відповідаючи, посилайтесь на зміст твору.

3. Що саме пригадалося Парасці замолоду? Як:

а) чоловік їй дарував квіти; б) вона виховувала Романа; в) її бив Герасим; г) до неї сватався Жолудь.

Картка № 3

1. Як ви вважаєте, чим пояснити те, що Герасим дав коней Копачу і Роману для поїздки до Пузиря, а дружині, щоб поїхати в церкву, відмовив.

2. Герасим Калитка — економний чи жадний? Свої міркування обґрунтуйте, посилаючись на приклади з твору.

3. В якій яві другої дії п’єси відбулася розмова Герасима із Савкою щодо обміну фальшивих грошей у казначействі?

а) VII; б) V; в) IX; г) III.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 56