![]()
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
КОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИКОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИ
Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними . Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття. Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм. Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини. ЗБІРНІ ІМЕННИКИ
Збірні іменники - це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які здатні сприйматися як одне ціле. РЕЧОВИННІ ІМЕННИКИ
Іменники зі значенням речовинності називають однорідну речовину. Речовинні іменники можуть мати тільки форму однини (горох, золото, срібло, залізо) або тільки форму множини (гроші, дріжджі). МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА Іменник має такі морфологічні ознаки:
РІД ІМЕННИКІВ Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменникивідносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер), жіночому (дисципліна, корова, машина), або середньому роду (покоління, гніздо, озеро). Іменники чоловічого роду співвідносяться з займенником він, жіночого- вона, середнього- воно. Іменники за родами не змінюються. Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається:
У назвах птахів і тварин рід іменників найчастіше визначається за морфологічною будовою (чоловічого роду - вовк, півень, пес, заєць; жіночого роду - кішка, муха, миша, суниця), У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням. Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земл я, зим а, радість); середні закінчуються на о, е або я: вікн( о ), сонц( е ), лист( я ). Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа). Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар). В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія).
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|